Справа № 2-1109/11 Провадження № 22-ц/772/865/2014Головуючий в суді першої інстанції:Ганкіна І. А.

Категорія: 37Доповідач: Медвецький С. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Панасюка О.С.,

при секретарі Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу

ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 09 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями в порядку спадкування за законом, позовом ОСОБА_3 до Лука - Мелешківської сільської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, земельну ділянку, а також майновий пай в порядку спадкування за заповітом, -

встановила:

У червні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її двоюрідний брат ОСОБА_4. Після смерті ОСОБА_4 відрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1, яку вона прийняла, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном. Інших спадкоємців за законом у померлого немає.

Посилаючись на те, що у встановлений законом строк вона прийняла спадщину після смерті брата, ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

У грудні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5. Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1, яку він прийняв, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, так як являється єдиним спадкоємцем за заповітом.

Посилаючись на те, що у встановлений законом строк він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5, позивач, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1, на земельну частку пай та майновий пай в порядку спадкування за законом.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 09 січня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай) розміром 1, 9751 га, що розташована на території Лука - Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, що належала ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, в порядку спадкування за заповітом.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на майновий пай в розмірі 1 021 грн. в майні СТОВ « 1 Травня», що належав ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай ВІ № 004593 від 05 вересня 2001 року, в порядку спадкування за заповітом.

В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 22 січня 2014 року виправлено описку в рішенні Вінницького районного суду від 09 січня 2014 року, а абзаци третій та четвертий рішення викладено у наступній редакції:

«Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на:

- земельну ділянку площею 1, 9751 га, що розташована на території

Лука - Мелешківської сільської ради, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала згідно державного акта на право приватної власності на землю від 21 квітня 2003 року серія ІУ-ВН № 012992 ОСОБА_5;

- майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Перше Травня» СТОВ «Перше Травня» с. Лука - Мелешківська в розмірі 1 021 грн., або 0, 08 відсотків, що належав ОСОБА_5».

Додатковим рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 30 січня 2014 року встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Тютьки Вінницького району Вінницької області.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні її позовних вимог, з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права й ухвалити в цій частині нове рішення, про задоволення її позову. У решті рішення суду залишити без змін.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не входить до кола осіб, які мають право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (т.1, а.с.4).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані по АДРЕСА_1.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 04 лютого 2011 року встановлено факт, що ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 являвся двоюрідним братом ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, по лінії батька (т.1, а.с.5).

Відповідно до ст. 527 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті

і народженні після його смерті.

Згідно ст. 530 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті

ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не

закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Статтею 531 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його

смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні

з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач не входить до кола осіб, які мають право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4

При цьому у позовній заяві позивач ставила питання про визнання за нею права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом, зазначаючи, що ОСОБА_2 прийняла спадщину, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном померлого ОСОБА_4

Разом із тим, позивач не ставила питання про встановлення факту прийняття спадщини, відповідно до приписів ст. 256 ЦПК України та ст. 549 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин), а також не надала доказів того, що ОСОБА_2 прийняла спадщину померлого ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки норми п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, згідно з якими цей ЦК застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким з спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей

529 - 531 ЦК УРСР.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 сторонами не оскаржувалося, а тому не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 09 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ С.К. Медвецький

Судді: /підпис/ В.В. Оніщук

/підпис/ О.С. Панасюк

З оригіналом вірно: