РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 124/217/14-ц
06.03.2014 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Кучеренко Н.В.,
при секретарі - Литовській Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради АРК про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Сімферопольської міської ради АРК про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача ОСОБА_3, якій на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, згідно зі свідоцтвом про право власності на приватизоване житло. Позивач, як син померлої, є єдиним її спадкоємцем. У цій квартирі він зареєстрований і проживав разом з матір'ю, постійно, і вказана квартира була приватизована в рівних частках на нього та матір. 10.12.2013 року ОСОБА_1 звернувся до Третьої Сімферопольської держнотконтори із заявою про видачу свідоцтва на право на спадщину за законом на частку квартири матері. Однак, у ході перевірки встановлено, що в якості власника зазначеної частки квартири ОСОБА_3 не значиться, оскільки квартира не була зареєстрована за нею в КРП «Сімферопольське БРТІ». Внаслідок чого, нотаріусом Юшкевич В.Є. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій. 12.12.2013 року позивач зареєстрував в реєстраційній службі СМУЮ АРК свою 1/2 частку вищевказаної квартири, про що йому видано відповідний Витяг з державного реєстру майнових прав на нерухоме майно. Реєстрацію 1/2 частки квартири його матері зареєструвати на її ім'я, згідно зі свідоцтвом про право власності за результатами приватизації, відмовилися. Одночасно, запропонували звернутися до суду з позовом про визнання права власності на частку квартири матері в порядку спадкування.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення відповідно до вищевикладеного.
Представник відповідача Сімферопольської міської ради АРК за довіреністю -Недашковський В.О. у судовому засіданні позовні вимоги визнав, вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на викладені позивачем обставини.
Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, за наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3, що підтверджується відповідним свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1, актовий запис №5121 (а.с.5).
Відповідно до довідки КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя АРК від 13.12.2013 року №257982, у квартирі АДРЕСА_1 з 09.12.1969 року зареєстрована ОСОБА_3 та з 04.06.2004 року - її син ОСОБА_1 (а.с.10). При цьому, ОСОБА_3 вказана у довідці в якості володільця квартири. Інших зареєстрованих осіб у квартирі - не значиться.
Як пояснив позивач у суді, в квартирі проживали лише він з матір'ю, оскільки, по-перше, батько з ними проживати ніколи не бажав, пішов з сім'ї, по-друге, вже давно помер.
Відповідно до свідоцтва про право власності №890 від 28.09.2004 року, Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради посвідчив, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, дійсно належить на праві загальної часткової власності гр. ОСОБА_1 та членам його сім`ї: ОСОБА_3 в рівних частках, квартира приватизована згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с.6).
ІНФОРМАЦІЯ_1 матір позивача - ОСОБА_3 - померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.12.2008 року, виданим Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції АРК, актовий запис №5277 (а.с.4).
Позивач, як спадкоємець померлої першої черги, звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері. Однак, постановою держаного нотаріуса Третьої сімферопольської державної нотаріальної контори Юшкевич Є.В. від 10.12.2013 року позивачу було відмовлено у вчиненні такої нотаріальної дії з тих підстав, що у ході перевірки наданих документів виявилося, що спадкодавець не має правовстановлюючих документів на вказану квартиру, які б підтверджували право власності спадкодавця (а.с.9). Адже, згідно з довідкою, яку надало КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», право власності на квартиру АДРЕСА_1 - не зареєстровано.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Основоположним для спадкування, його сутністю, як це передбачено ст. 1216 ЦК України, є перехід прав та обов'язків фізичної особи спадкодавця - після її смерті до спадкоємців. Саме на регулювання цього й спрямовані норми спадкового права.
Відповідно до статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно з положеннями ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як встановлено, позивач ОСОБА_1 постійно проживав з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим, на підставі вищевказаної норми права, вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 При цьому, лише він звернувся із заявою про прийняття спадщини до нотконтори. Наявності інших спадкоємців в померлої ОСОБА_3, як за матеріалами цивільної справи, так й з матеріалів спадкової - не вбачається.
Згідно з ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
У відповідності до положень ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Реєстрація права власності на нерухоме мано - це внесення записи до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, яке до 31 грудня 2012 року здійснювали органи БТІ за місцем розташування цього нерухомого майна на підставі правовстановлюючого документу.
Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд, з огляду на досліджені докази та встановлені факти, виходить з того, що позивач, який є спадкоємцем першої черги, просить визнати за ним право власності не на нове нерухоме майно, а на те, яке фактично існувало та належало спадкодавцю на час відкриття спадщини, але не було зареєстроване у законному порядку.
Так, матір позивача ОСОБА_3, як встановлено, при житті реалізувала своє право на приватизацію житла, отримавши фактично право власності на 1/2 частку вказаної квартири, але не зареєструвала це у державному органі
Також суд відзначає, що шляхом спадкування спадкоємцем реалізується одне з конституційних прав громадян України - право на власність. Законодавство забезпечує права осіб, які позбавляється певної турботи спадкодавця.
Крім конституційних засад права власності, до спадкування має відношення ще одне конституційне права - на гідний рівень життя, одним із джерел забезпечення якого є спадкове справо. Особа може досягати і підтримувати свій життєвій рівень для себе і своєї сім'ї, що крім іншого включає у себе житло, не лише власними зусиллями, а й за рахунок спадкування. Це на думку суду є також природним, оскільки майже кожна людина отримує із самого свого народження матеріальне забезпечення від батьків. Тим, більше, що після їх смерті їх майно переходить до тих, кого визначили вони або закон.
За таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність позивачем об'єктивної причини звернення до суду за захистом своїх прав, оскільки, з урахуванням постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позивач позбавлений можливості іншим шляхом реалізувати своє право на отримання за законом спадщини, що залишилася після смерті матері, у вигляді певного нерухомого майна.
Таким чином, суд, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим, підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст. 16, 182, 328, 1216, 1218, 1221, 1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Сімферопольської міської ради АРК про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.
Суддя: Н. В. Кучеренко