25.11.2013 Справа № 111/4110/13-ц
2/111/1121/2013
РІШЕННЯ
іменем України
25 листопада 2013 року смт. Леніне
Ленінський районний суд АРК у складі:
головуючого судді Казацького В.В.
при секретарі Кадіровій Р.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Завітненської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Ленінського районного суду АР Крим із позовною заявою до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати спадкодавець ОСОБА_2, після якої залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 13,33 га, призначеної для ведення сільгоспвиробництва, яка знаходиться на території Завітненської сільської ради Ленінського району АРК, поле 3/а. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом, який бажає прийняти спадщину, однак через невідповідність вимогам законодавства України державного акту на право приватної власності на земельну ділянку нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину. За захистом своїх прав позивач звернулася до суду.
У судове засідання позивач, його представник не з'явилися, були повідомлені. Представник позивача направив заяву про розгляд справи у його відсутності, на задоволені позову наполягає.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, направив заяву про розгляд справи у його відсутності та згоду з позовними вимогами.
Згідно ст. 197 ч. 2 ЦПК України в зв'язку з неявкою учасників процесу в судове засідання фіксування технічними засобами не проводилось.
Дослідивши матеріали справи та давши їм оцінку, суд знаходить позов обґрунтованим з наступних підстав.
Як вбачається з копії паспорта, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 4). Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Авдіївка Куликівського району Чернігівської області, її батьками записані: ОСОБА_4 - батьком, ОСОБА_2 - матір,ю (а.с.5). Як вбачається з копії свідоцтва про укладення шлюбу 14.09.1974 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, після реєстрації якого подружжю було присвоєно прізвище - «ОСОБА_1» (а.с.6). Рішенням Ленінського районного суду АРК від 27.02.2013 року встановлено юридичний факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 78 років ОСОБА_2 є матір,ю ОСОБА_1 (а.с.7). Таким чином суд вважає встановленим, що позивач ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_2, а отже є спадкоємцем померлої за законом.
Згідно довідки виконавчого комітету Завітненської сільської ради №119 від 23.10.2012 року померла ОСОБА_2 на день своєї смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1, разом із нею ніхто не проживав та зареєстрований не був (а.с. 11). Згідно копії державного акту серії ІV-КМ №021197 виданого 04 січня 2002 року Завітненською сільською радою, ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 13,33 га для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Завітненської сільської ради, с. Завітне, поле 3/а (а.с.8). Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1452/10-09 від 22.11.2013 року вартість земельної ділянки, розташованої на території Завітненської сільської ради, поле 3/а, площею 13,33 га складає 183209,78 грн. (а.с.45).
Згідно Постанови Верховної Ради України "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі" від 13.03.1992 року, Рекомендацій по складанню проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджених головою Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.05.1992 року, ст. 5,6 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року надана земельна ділянка має бути розташована у межах території даної Ради.
Таким чином судом встановлено, що за життя померла ОСОБА_2 на підставі державного акту серії ІV-КМ №021197 на право власності на земельну ділянку була власником земельної ділянки площею 13,33 га, наданої для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Завітненської сільської ради, поле 3/а, в якому через недбалість відповідальних за заповнення та видачу державних актів осіб було невірно зазначено адресу розміщення земельної ділянки, зокрема помилково зазначено «с. Завітне».
З копії свідоцтва про смерть (а.с. 9) вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Завітне, Ленінського району АРК. Як вбачається з копії спадкової справи після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після її смерті звернулася позивач ОСОБА_1, інші спадкоємці - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від прийняття спадщини відмовилися на її користь (а.с.33-42). Як вбачається з постанови державного нотаріуса Ленінської державної районної нотаріальної контори АРК про відмову у вчинені нотаріальної дії від 07.07.2013 року, нотаріус не має можливості видати позивачу свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку через невідповідність правовстановлюючого документу на земельну ділянку вимогам законодавства України (а.с. 12).
Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року цей кодекс застосовується до правовідносин, які виникли з 1 січня 2004 року, а також до спадщини, яка відкрилась, але не була ніким прийнята на момент вступу його в законну силу. Оскільки спадкодавець ОСОБА_2 померла у 2009 році, до спадщини, яка відкрилася після її смерті, застосовуються положення ЦК України 2003 року.
Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідачами у справах про спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Таким чином, оскільки позивач через невідповідність правовстановлюючого документу на земельну ділянку вимогам законодавства України, не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі, право власності може бути визнане судом.
Оскільки до встановлення точної ціни позову судом позивачу був попередньо визначений для сплати судовий збір у сумі 230 грн., який ним був оплачений, враховуючи, що ціна позову за даною позовною заявою становить 183209 грн. (а.с. 45), з позивача ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути недоплачену нею суму судового збору - 1602,09 грн.
На підставі Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та керуючись ст.ст. 3,7,10,80,130,131,179,208,209, 212-215,218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом, право власності в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 13,33 га в межах згідно плану, надану для сільгоспвиробництва, яка знаходиться на території Завітненської сільської ради, Ленінського району АРК, поле 3/а, що належала померлій ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІV-КМ №021197 від 04.01.2002 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави недоплачений судовий збір у розмірі 1602 (одна тисяча шістсот дві) грн. 09 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Казацький В.В.