донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.03.2014 справа №5006/38/41б/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБогатиря К.В. Дучал Н.М., Склярук О.І.

При секретарі: Федоріщевій І.О.

за участю представників сторін:

від боржника:не з'явився

від скаржника:Дяковський О.С. - довір. б/н від 01.02.2014р.

від кредиторів: Сарбей О.В. - довір. № 09-32/113 від 11.02.2014р. ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» Друзі А.А. - довір. № 2891/02-02.11 від 08.07.2013р. ТОВ «МТІ»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» м. Київ

на ухвалу господарського суду від у справі Донецької області 06.02.2014р. № 5006/38/41б/2012 (суддя Лейба М.О.)

за заявою кредитора товариства з обмеженою відповідальністю "СМ ЛТД" м. Київ

до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Трісель" м.Донецьк

пробанкрутство

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 22.11.2012р. господарський суд Донецької області за заявою кредитора ТОВ «СМ ЛТД» м. Київ порушив справу про банкрутство ТОВ «Трісель» на підставі ст.ст.6, 7, 8, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 30.06.1999р. (далі - Закон).

Ухвалою від 04.12.2012р. за результатами підготовчого засідання суд ввів процедуру розпорядження майном та призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Самофалова В.В.

В газеті «Урядовий кур'єр» № 242 (4886) від 29.12.2012р. було здійснено оголошення про порушення справи про банкрутство.

В результаті проведення процедури розпорядження майном ТОВ «Трісель» до господарського суду Донецької області надійшла від ПАТ «ОТП Банк» скарга на дії розпорядника майна Самофалова В.В., яка ухвалою від 29.05.2013р. була прийнята до розгляду.

Також до господарського суду надійшла скарга ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на бездіяльність розпорядника майна ТОВ «Трісель» Самофалова В.В., яка ухвалою від 09.08.2013р. була прийнята до розгляду.

За результатами розгляду вказаних скарг господарський суд ухвалою від 06.02.2014р. відмовив у задоволенні скарг ПАТ «ОТП Банк», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на дії (бездіяльність) розпорядника майна Самофалова В.В. щодо ненадання реєстру вимог кредиторів.

Ухвала суду мотивована тим, що з урахуванням вимог п. 9 ст. 13, п. 6 ст. 14 Закону розпорядник майна-арбітражний керуючий Самофалов В.В. листами №0904/02 від 09.02.2013р., №180208 від 18.02.2013р. звертався до ТОВ "Трісель", в яких просив надати необхідну для проведення відповідного аналізу бухгалтерську та фінансову документацію боржника за 3 роки, що передували дню порушення провадження у справі про банкрутство згідно з переліком, визначеним Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Мінекономіки № 14 від 19.01.2006р. Факт направлення вказаних листів підтверджується копіями фіскальних чеків від 09.04.2013р. № 5866, від 18.02.2013р. № 0329 та описами вкладення.

Оскільки боржник не надавав розпоряднику майна витребувані документи, розпорядник майна 26.03.2013р. звернувся до суду з відповідним клопотанням щодо зобов'язання ТОВ "Трісель" надати розпоряднику майна відповідні документи, яке ухвалою суду від 15.04.2013р. задоволено.

Також суд зазначив, що ухвалою від 26.03.2013р. задоволено клопотання розпорядника майна про витребування доказів та зобов'язано реєстраційну службу Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку надати розпоряднику майна інформаційну довідку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та інформаційну довідку про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно ТОВ "Трісель". Крім того, судом встановлено, що розпорядник майна звертався до ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" 19.04.2013р. з запитом №1904/07 про надання меморіальних ордерів про надання коштів ТОВ "Трісель"; оригіналів виписок по рахункам останнього, але станом на 15.08.2013р. банк так і не надав запитувані документи.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, бо розпорядником майна був наданий 09.09.2013р. до господарського суду реєстр вимог кредиторів за підписом розпорядника майна. Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість доводів банку в частині ненадання йому розпорядником майна звітів про діяльність розпорядника майна, відомостей про фінансове становище боржника, пропозицій щодо відновлення платоспроможності боржника, оскільки відповідно до п.9 ст.13 Закону не передбачено обов'язку розпорядника майна надавати окремим кредиторам звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника, окрім надання цих документів господарському суду та комітету кредиторів.

Також не передбачено вказаним Законом повноважень розпорядника майна щодо виявлення дебіторської заборгованості, крім того, в період процедури розпорядження майном до затвердження реєстру вимог кредиторів.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою від 06.02.2014р., ПАТ «ОТП Банк» звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ «ОТП Банк», задовольнити скаргу та усунути від виконання обов'язків розпорядника майна ТОВ «Трісель».

В обґрунтування доводів апелянт посилається на порушення розпорядником майна п.2 ст. 12, п.9 ст. 13 Закону, оскільки вважає, що останній зобов'язаний звернутись до господарського суду з клопотанням про усунення від виконання обов'язків керівника боржника від посади з метою покладення виконання обов'язків на нього, у зв'язку з тим, що боржник не надає запитувані документи для аналізу фінансової, господарської та інвестиційної діяльності ТОВ «Трісель». Також скаржник зазначає про невиконання розпорядником майна обов'язків у частині надання реєстру вимог кредиторів до господарського суду; вимоги кредиторів розглядались розпорядником майна без спільного їх розгляду з боржником. Крім того, посилається про ненадання розпорядником майна звітів про свою діяльність ані ПАТ «ОТП Банк», ані господарському суду. За таких обставин, скаржник вважає, що розпорядник майна неналежним чином виконував обов'язки розпорядника майна у справі № 5006/38/41б/2012, що на його думку, є порушенням ч.9 ст.3-1 Закону.

Апеляційна скарга ухвалою від 25.02.2014р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Ухвала господарського суду Донецької області від 06.02.2014р. в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на дії розпорядника майна оскаржена не була.

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали оскарження ухвали у справі, вислухавши доводи представників сторін, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ «ОТП Банк» з урахуванням наступного.

Провадження у справі № 5006/38/41б/2012 було порушено 22.11.2012р. на підставі Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 30.06.1999р. Як вище зазначалось у даній справі триває процедура розпорядження, яка здійснюється у відповідності до вимог саме цього закону.

Стосовно доводів апелянта про необхідність звернення саме розпорядника майна до господарського суду з клопотанням про усунення керівника боржника від посади та покладення обов'язків керівника саме на арбітражного керуючого, колегія суддів не може погодитись з цим з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону у процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін, учасників провадження у справі про банкрутство, або розпорядника майна, що містить відомості про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена керівником боржника у встановленому порядку.

Отже, диспозиція цієї статті передбачає альтернативу для усіх учасників провадження у справі про банкрутство щодо надання такого клопотання. Тобто клопотання про відсторонення керівника ТОВ «Трісель» міг би зробити й сам апелянт, а не чекати поки це зробить розпорядник майна. Крім того, подання клопотання на підставі ч. 2 ст. 12 Закону є правом кожного зі сторін, який користується ним на власний розсуд.

Для отримання необхідних документів від боржника розпорядник майна неодноразово звертався з письмовою вимогою до боржника, порушував вказане питання перед судом, що підтверджується матеріалами оскарження ухвали.

З урахуванням цього, апеляційний суд погоджується з висновками господарського суду щодо відсутності ознак неналежного виконання арбітражним керуючим Самофаловим В.В. обов'язків розпорядника майна ТОВ «Трісель» в цій частині.

Донецький апеляційний господарський суд не погоджується з твердженнями апелянта щодо невиконання Самофаловим В.В. обов'язків розпорядника майна в частині непроведення аналізу фінансово-господарської діяльності та не виявлення ознак фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства з наступних підстав.

За приписами ч. 5 ст. 3-1 Закону арбітражний керуючий зобов'язаний аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на ринках.

Згідно ч. 8 ст. 13 Закону розпорядник майна має право скликати збори кредиторів і брати в них участь з правом дорадчого голосу; аналізувати фінансове становище боржника та рекомендувати зборам кредиторів заходи щодо фінансового оздоровлення боржника.

Розпорядник майна зобов'язаний аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства тощо.

Проаналізувавши вищевказані норми Закону, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у діях розпорядника порушень, оскільки інформацію про аналіз фінансово-господарської діяльності та виявлення ознак фіктивного банкрутство чи доведення до банкрутства розпорядник майна повинен підготувати та надати на засідання комітету кредиторів, а не у період з моменту введення процедури розпорядження майном боржника. Тобто комітет кредиторів має ознайомитись з фінансовою, господарською діяльністю товариства, з'ясувати питання щодо відновлення платоспроможності боржника, а також оцінити наданий аналіз арбітражного керуючого щодо наявності фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства та вже за результатами їх розгляду комітетом кредиторів надати розпоряднику майна свої зауваження чи пропозиції. Але ані станом на день подачі ПАТ «ОТП Банк» до господарського суду Донецької області скарги на дії розпорядника майна, ані станом на день розгляду Донецьким апеляційним господарським судом цієї апеляційної скарги, збори кредиторів не були проведені, комітет кредиторів не був обраний.

Стосовно ненадання розпорядником майна апелянта звіту про свою роботу, апеляційний суд погоджується з висновками господарського суду, що з урахуванням вимог ч. 9 ст. 13 Закону розпорядник майна зобов'язаний надавати таку інформацію лише комітету кредиторів, оскільки дана справа про банкрутство порушена за загальною процедурою, та господарському суду. Тобто законодавець не зобов'язує розпорядника надавати звіти про свою роботу, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника кожному з кредиторів, який звернувся до нього, до моменту створення комітету кредиторів.

Господарський суд на день подачі скарги на дії розпорядника майна не зобов'язував арбітражного керуючого надавати звіт про свою діяльність.

Колегія суддів зауважує на тому, що статтею 13 Закону передбачені повноваження розпорядника майна, проте, до них не віднесено обов'язок розпорядника майна по виявленню дебіторської заборгованості на стадії розпорядження майном, оскільки це є компетенцією керуючого санацією чи ліквідатора на відповідних стадіях процедури банкрутства. Тому такий довід банку є безпідставними та необґрунтованим.

Щодо ненадання реєстру, апеляційний господарський суд зазначає, що вказане порушення було усунуто, тому що 09.09.2013р. реєстр був наданий до господарського суду Донецької області. При цьому, Донецький апеляційний господарський суд звертає увагу розпорядника майна - арбітражного керуючого Самофалова В.В. на порушення строків надання реєстру кредиторів до суду. Але колегія суддів також приймає до уваги, що вказане порушення обумовлено причинами як суб'єктивного, так й об'єктивного характеру, було усунуто арбітражним керуючим ще до розгляду судом скарги на дії розпорядника майна по суті.

Доводи ПАТ «ОТП Банк» про порушення вимог Закону щодо самостійного розгляду розпорядником майна кредиторських вимог не приймаються до уваги з огляду на наступне.

За приписами ч. 9 ст. 13 Закону розпорядник майна зобов'язаний, зокрема, розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником.

Отже, Закон зобов'язує саме розпорядника майна, а не боржника вести реєстр вимог кредиторів та надавати відповіді за результатами розгляду кредиторських вимог. Ухилення боржника від свого обов'язку по спільному розгляду з розпорядником майна заявлених кредиторських вимог, не звільняє розпорядника майна від вказаного обов'язку, а при зверненні з грошовими вимогами до боржника кредитори мають надавати документи, що їх підтверджують, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 14 Закону.

Крім того, за результатами розгляду конкурсних кредиторських вимог до боржника останнє слово залишається за господарським судом, який виносить ухвалу про затвердження реєстру кредиторських вимог.

За таких обставин, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що ПАТ «ОТП Банк» не довело невиконання обов'язків розпорядника майна ТОВ «Трісель», покладених на арбітражного керуючого Самофалова В.В., яке може бути підставою для його усунення від виконання обов'язків. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Донецької області, які викладені в ухвалі від 06.02.2014р. у справі № 5006/38/41б/2012, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.02.2014р. у справі №5006/38/41б/2012 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 06.02.2014р. у справі №5006/38/41б/2012 про банкрутство в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ «ОТП Банк» на дії розпорядника майна залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий К.В.Богатир

Судді: Н.М. Дучал

О.І. Склярук

Надруковано: 12 прим.

1-скаржнику, 1-боржнику

6- кредиторам, 1-розп.майна

1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО