Справа № 344/11473/13-ц

Провадження № 2/344/415/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

07 лютого 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді: Барашкова В.В.

за участю секретаря: Струк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 з позовом про виселення з квартири за адресою: АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначена квартира належить позивачці на праві приватної власності, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2012, виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. Згідно витягу про державну реєстрацію прав №36857803 від 20.12.2012, виданого ОКП «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_1, номер запису 8954 в книзі 254. Посилається на постанову про закриття кримінального провадження від 06.06.2013, винесену слідчим СВ Івано-Франківського МВ УМВС Кондуром Я.В., згідно якої допитаний ОСОБА_2 пояснив, що в четвертому кварталі 2006 року він за усною домовленістю із ОСОБА_3 купив квартиру, після чого вони в присутності нотаріуса уклали договір купівлі-продажу. Вказує, що ОСОБА_3 власником квартири ніколи не був, а тому продати її відповідачу не міг. Правовстановлюючих документів на квартиру відповідач не має. Вважає, що ОСОБА_2 вселився у квартиру самовільно.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві. Пояснив суду, що відповідач відмовляється добровільно виселитись, уникає контактів з позивачем. 07.02.2014 представник позивачки подав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

В судові засідання 21.01.2014 та 07.02.2014 відповідач не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки відповідач не повідомив, заперечень суду не подав.

За таких обставин суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності сторін на підставі зібраних по справі доказів, з врахуванням особливостей, передбачених ст.197 ЦПК України.

Ознайомившись з позовною заявою, дослідивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно ч.4 цієї ж статті право приватної власності є непорушним.

Вищевказаним положенням Конституції України кореспондують норми статей 316, 321 ЦК України.

Статтею 383 ЦК України встановлено право власника житлового будинку, квартири використовувати помешкання для власного проживання, членів своєї сім'ї.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2012, виданого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності належить двокімнатна квартира, загальною площею 83,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Позивачка зверталась до відповідача з вимогою звільнити вищевказану квартиру, однак він продовжує проживати в ній.

За ст. 155 ЖК УРСР жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.

За нормами ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 116 ЖК УРСР осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

В матеріалах справи відсутні докази правомірності зайняття відповідачем вищевказаної квартири та користування нею.

Таким чином, на підставі доказів по справі, та того, що знаходження відповідача ОСОБА_2 у спірній квартирі порушує право власності позивачки, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 необхідно виселити без надання іншого жилого приміщення з будинку АДРЕСА_1, належної позивачці, оскільки відповідач займає дану квартиру без відповідних правових підстав.

Керуючись ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст. 391 ЦК України, ст.ст. 109, 116 ЖК УРСР, ст.ст. 208, 209, 212-215 , 218, 224-228 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задоволити.

Виселити ОСОБА_2 та членів його сім"ї з квартири за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільно-Процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя : В.В.Барашков