27.01.2014

Справа № 765/7992/13-а

провадження № 2а/765/320/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2014 року м. Севастополь

Суддя Нахімовського районного суду м. Севастополя Лемешко А.С., розглянувши адміністративну справу у порядку скороченого провадження за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про визнання дій противоправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя, в якому просила визнати дії відповідача неправомірним та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії починаючи з 26.06.2013 р. з застосуванням показників середньої заробітної плати в Україні за три календарних роки, що передували зверненню для призначення пенсії.

Ухвалою суду від 23.12.2013 року відкрито провадження по справі у порядку скороченого провадження.

22 січня 2014 року від відповідача до суду надійшло заперечення проти позову в якому останній просить у задоволенні відмовити у повному обсязі.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження та ухвалення постанови відповідно до ч.6 ст. 1832 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи знаходить заявлені вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 46 Конституції України, Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до положень ст.ст.55,7 Закону України «Про пенсійне забезпечення», передбачено призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, у тому числі працівників освіти, при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Судом встановлено, що 09.12.2012 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя позивачці була призначена пенсія за вислугу років.

12.12.2002 р. позивачка була прийнята на роботу за спеціальністю, яка дає право на отримання пенсії за вислугою років, у зв'язку з чим виплата пенсії їй була припинена.

Після досягнення пенсійного віку згідно зі ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у позивачки виникло право на отримання пенсії за віком.

25.06.2013 р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії.

Статтею 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

При призначені пенсії за віком відповідачем був застосований показник середньої заробітної плати за 2007 рік, оскільки відповідно до положень п. 3 ст. 45 ст. 40 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи № 3668-VI, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів отриманих органами Пенсійного фонду.

Однак з такими висновками відповідача не може погодитись суд, оскільки на момент призначення пенсії за віком позивачка не мала права на інші види пенсії, зокрема на пенсію за вислугою років, оскільки виплата цього виду пенсії була припинена та не поновлювалась.

Крім того, однак статтею 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до приписів ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з аналізу наведених норм права та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки є достатньо обґрунтованими, тому підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 19, 22, 46, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 10, 40, 42, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ст. ст. 7, 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», керуючись ст. ст. 11, 12, 71, 99, 160, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя - протиправними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя здійснити на користь ОСОБА_1 перерахунок пенсії, як працюючому пенсіонеру, з застосуванням показника середньої заробітної плати за три роки до 26.06.2013 р., та виплатити не донараховану суму, починаючи з 26.06.2013 р. по 20.12.2013 р..

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі у десятиденний строк апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий - суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Нахімовського районного

Суду м. Севастополя А.С. Лемешко