26.02.2014
справа № 765/556/14-Ц
провадження № 2/765/583/14
категорія № 36
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 лютого 2014 року Нахімовський районний суд міста Севастополя у складі:
головуючого судді - Лемешко А.С.,
при секретарі - Сергєєвій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольської міської Ради про визнання права власності в порядку спадкування, суд -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Севастопольської міської державної адміністрації, Севастопольської міської Ради про визнання права власності в порядку спадкування на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1. Вимоги мотивовані тим, що після смерті його бабусі, ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1. При зверненні до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на зазначену частку квартири у видачі такого свідоцтва йому було відмовлено, оскільки право власності за померлою у встановленому законом порядку за її життя зареєстровано не було.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивач на позові наполягає, просить задовольнити його в повному обсязі.
Через канцелярію суду від відповідачів надійшли заяви з проханням розглянути справу за її відсутністю, проти задоволення позову не заперечують.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв'язку з неявкою осіб, що приймають участь у справі згідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді: 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, що належала їй на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 23.08.2007 р. Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради.
Згідно зі ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В процесі розгляду справи було встановлено, що позивач є онуком померлої, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 виданого 06.10.1950 р. (актовий запис №1550), копією посвідки про народження ОСОБА_5 виданого 30.01.1931 р. (актовий запис №50), копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 виданого 27.08.1967 р. (актовий запис №2173).
Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Як вбачається з копії спадкової справи № 334/2013 заведеної після смерті ОСОБА_3, позивач є єдиним спадкоємцем після смерті останньої.
При зверненні до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно ОСОБА_2 було відмовлено, про що свідчить постанова державного нотаріусу Другої Севастопольської державної нотаріальної контори від 18.01.2014 р.
Відмова нотаріуса ґрунтується на тому, що відповідно до п.п. 4.15 ст. 4 глави 10 розділу ІІ "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", Міністерством юстиції України N 282/20595 від 22.02.2012 р. при видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус обов'язково перевіряє склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження зазначених обставин від спадкоємців витребуються документи, які підтверджують вказані факти. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
За життя ОСОБА_3 не встигла зареєструвати своє право на 1/3 частку квартири у встановленому законом порядку, тому позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права.
Відповідно до положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно приписів ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виходячи з аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку що позовні вимоги є достатньо обґрунтованими, доведеними тому підлягають задоволенню.
Судові витрати покласти на позивача.
На підстави викладеного, керуючись ст. 3,15,16,392,1218,1261 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 30, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з моменту проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий - суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Нахімовського районного
суду міста Севастополя А.С. Лемешко