Справа № 125/2466/13-к

Провадження №11-кп/772/154/2014

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Хитрук В. М.

Доповідач : Дедик В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Судді-доповідача: Дедик В.П.

суддів: Старинця Ю.В., Нешик Р.І.

за участю секретаря: Маркіної Г.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013010060000436 від 13.06.2013р., за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Барського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до застосованої ст. 104, ст. 76 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з дворічним іспитовим строком, протягом якого його зобов'язано виконувати ряд обов'язків.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 1222,94 грн.

Вирішено питання з речовими доказами.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обрано.

За участю прокурора Клімова Б.В., обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4 та законного представника обвинуваченого ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Згідно вироку суду, 12 червня 2013 року біля 21:00 год. в м. Бар, Вінницької області, на вулиці Туніка ОСОБА_3 умисно, з метою вчинення розбійного нападу, підійшов до ОСОБА_6, витягнув ножа з кишені ножа, відкрив його автоматично, за допомогою кнопки, розташованої на поверхні руків'я, так щоб було видно лезо і утримуючи ніж в правій руці - застосовуючи таким чином психічне насильство, яке полягало у реальній та дійсній погрозі застосувати негайно фізичне насильство, небезпечне для життя чи здоров'я потерпілого, усвідомлюючи, що діє протиправно і бажаючи діяти саме таким чином, з метою збагачення за рахунок чужого майна, шляхом обернення його на свою користь, з корисливих мотивів, заволодів мобільним телефоном «Нокіа 300», ринкова вартість якого може складати 763 грн. відповідно до висновку експерта № 548 від 19.06.2013р., в якому знаходилась картка оператора мобільного зв'язку «Діджус», вартістю 25 грн., на рахунку якої було 10 грн., та з викраденим з місця вчинення злочину зник, завдавши потерпілому майнової шкоди на суму 798 гривень.

В діях ОСОБА_3 міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).

В своїй апеляційній скарзі прокурор просить вирок скасувати, в зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого через його м'якість, та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 187 КК України до 6 років позбавлення волі, оскільки було вчинено тяжкий злочин за який ОСОБА_3 не в повній мірі визнав свою вину.

Заслухавши доповідача, прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу з підстав, зазначених в апеляційній скарзі та просить обрати покарання ОСОБА_3 у вигляді 3 років позбавлення волі, оскільки судом не враховано, що кримінальне правопорушення скоєно в вечірній час, відносно неповнолітнього, також прокурор вважає, що не було фактично визнано вину. Потерпілий ОСОБА_6 в заяві, адресованій до Апеляційного суду Вінницької області зазначає, що жодних претензій до ОСОБА_3 немає, а тому просить вирок залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який просить не позбавляти його волі, оскільки він усвідомив свої протиправні дії, щиро кається і більше не буде порушувати Закон, він підтримує добрі стосунки з потерпілим, закінчив будівельний ліцей, допомагає батькам та став на шлях виправлення, просить вибачення не тільки у потерпілого, а й у своїх батьків за свою поведінку.

Законний представник ОСОБА_5 також просить не позбавляти волі її сина, оскільки він дійсно усвідомив свої протиправні дії, має нормальні стосунки з сім'єю, яка також буде прикладати зусилля щодо недопущення скоєння будь-яких правопорушень в майбутньому, просить звернути увагу на стан здоров'я обвинуваченого, який пов'язаний з тяжкою фізичною працею та обіцяє його виправлення без ізоляції від суспільства.

Захисник ОСОБА_4 також просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, оскільки обвинувачений щиро кається і має добрі стосунки з потерпілим, він сприяв слідству, оскільки відшукав ножа, який був викинутий, має міцні стосунки в сімї де батьки мають вплив на сина, позбавлення волі в даному випадку не є єдиним варіантом для виправлення обвинуваченого.

Вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі прокурора зазначається, що призначаючи покарання, суд не в повній мірі врахував те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КК України, відноситься до категорії тяжких.

Суд зазначив, що кримінальне провадження є тяжким.

Апеляційний суд бере до уваги при цьому те, що до потерпілого не було застосовано насильство, а тільки погроза, що значно знижує ризик скоєного правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_3 щиро кається в скоєному кримінальному правопорушенні в чому переконався і апеляційний суд, він пояснив, що зробив висновки щодо того як необхідно вирішувати конфлікти коли вони виникають, тому він попросив вибачення і у потерпілого, і у своїх батьків, підтримує тепер дружні стосунки з потерпілим, оскільки вони приблизно одного віку, а потерпілий заперечує проти задоволення апеляційної скарги, буде займатись суспільно-корисною працею та дотримуватись обов'язків, які покладені на нього згідно ст. 76 КК України.

Апеляційний суд вважає, що у обвинуваченого ОСОБА_3 міцні соціальні зв'язки, є взаємопорозуміння з батьками, що допоможе йому стати на шлях виправлення та недопущення скоєння ним нових правопорушень, а зазначені у вироку суду І інстанції обставини щодо застосування ст. 104 КК України є достатніми та переконливими для прийняття такого рішення.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що судом призначене покарання ОСОБА_3, з застосуванням ст. 104 КК України є таким, що відповідає меті, яка зазначена в ст. 65 КК України - призначене покарання є достатнім для виправлення особи та попередження скоєння нових злочинів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення, а вирок Барського районного суду Вінницької області від 23 грудня 2013 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі 3 місяців.

Судді:

З оригіналом вірно: