ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.03.2014 Справа № 901/38/14
За позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
в особі Керченської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент»
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1) Кримського республіканського підприємства «Порт-Термінал»
2) Державного підприємства «Керченський морський рибний порт»
про стягнення 620933,58 грн
Суддя Доброрез І.О.
Представники:
від позивача - Торова І.О. (начальн. юрид. служби філії, довіреність від 28.01.2014 реєстр. № 139);
від відповідача - Волков В.Є. (директор, протокол загальних зборів учасників від 23.07.2013 № 3, наказ від 23.07.2013 № 18-к, інформація з ЄДР станом на 10.01.2014);
від третьої особи-1 (КРП «Порт-Термінал») - Поздєєва Н.М. (довіреність від 11.10.2013 № 132);
від третьої особи-2 (ДП «Керченський МРП») - Косова О.Я. (юрисконсульт, доручення від 28.01.2013 № 01-4/157/2)
СУТЬ СПОРУ: 08.01.2014 від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі його Керченської філії (далі - позивач, ДП «АМПУ») до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) надійшла позовна заява, в якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 16.01.2014 № юр/108, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент» (далі - відповідач, ТОВ «Керч-Агент») грошові кошти у розмірі 620933,58 грн, що включають: 608322,77 грн основного боргу, 8197,03 грн пені, 4413,78 грн семи процентів річних (т. 1 а.с. 3-8, 98-99).
Позовні вимоги обґрунтовує ст.ст. 509, 525-526, 530, 599, 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 85 Кодексу торговельного мореплавства України (далі - КТМ України), ст. 22 Закону України «Про морські порти України», постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 406 «Деякі питання акваторій морських портів», п.п. 1.3, 1.5, 1.11, 2.1 Порядку обліку та використання коштів від портових зборів, та вказує на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором від 06.06.2013 № 03-02-087/КО у частині оплати сум корабельного збору за проходження акваторії Керч-Єнікальського каналу судном, щодо якого відповідач діє як судновий агент.
Ухвалою суду від 10.01.2014 порушено провадження у справі та у порядку ст. 65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язано учасників судового процесу надати суду докази, необхідні для вирішення спору.
Ухвалою суду від 21.01.2014 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Кримське республіканське підприємство «Порт-Термінал» (далі - третя особа-1, КРП «Порт-Термінал»), Державне підприємство «Керченський морський рибний порт» (далі - третя особа-2, ДП «Керченський МРП»).
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався. Черговий розгляд справи призначений на 04.03.2014.
Під час судового засідання представник позивача підтримав вимоги позовної заяви та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та письмових поясненнях (т. 1 а.с. 239-242).
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 20.01.2014 № 048 (т. 1 а.с. 138-142). Зокрема, зазначив про відсутність підстав для нарахування та сплати ТОВ «Керч-Агент» корабельного збору, оскільки агентовані відповідачем морські судна, проходивши по Керч-Єнікальському каналу і підхідному каналу Керченського морського торгового порту, не здійснювали вхід до акваторії порту, не швартувались і не стояли біля причалів, не маневрували між ними. Додатково повідомили про оплату канального збору у повному обсязі.
Представники третіх осіб під час судового засідання проти позову заперечили з підстав, викладених у письмових поясненнях (т. 1 а.с. 208-213, 226-231, 239-242), які є аналогічними тим, що вказані у відзиві відповідача.
На підставі ст. 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлені наступні обставини.
06.06.2013 між Державним підприємством «Керченський морський торговий порт» (Порт) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Керч-Агент» (Агент) укладений договір № 03-02-087/КО (далі - Договір; т. 1 а.с. 30).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору Порт зобов'язався надавати послуги суднам під українським та іноземним прапорами, що заходять в порти та судноремонтні підприємства м. Керчі, проходять транзитом Керч-Єнікальським каналом в/із Азовського моря, та знаходяться під агентським обслуговуванням Агента. Водночас, Агент зобов'язався здійснювати розрахунки за послуги, які надаються Портом, сплачувати портові збори.
Згідно із п. 2.1 Договору в Порту в інтересах судновласника діє судновий агент. Судновий агент може діяти на підставі договору із судновласником/ фрахтувальником/генеральним агентом (замовником) та довіреністю від імені та за дорученням замовника чи від свого імені.
Умовами п. 3.1 Договору передбачено, що Агент здійснює свою діяльність згідно із чинними положеннями ГК України, ЦК України, КТМ України, обов'язкових постанов по Державному підприємству «Керченський морський торговий порт», Правил плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними до нього каналами, Зводом звичаїв Державного підприємства «Керченський морський торговий порт», іншими нормативними документами та умовами Договору.
Пунктом 3.3 Договору встановлено, що Агент по кожному конкретному судну своєчасно інформує замовника про необхідність перерахування 100 % передоплати попереднього рахунку Порту по даному судну та забезпечує перерахування грошових коштів Порту.
Відповідно до п. 3.7 Договору визначено, що у випадку ненадходження від замовника належних Порту портових зборів та плат за його послуги, Агент до відходу судна з Порту зобов'язаний письмово його інформувати для можливості прийняття Портом рішення відповідно до КТМ України.
Згідно із п. 3.10.6 Договору по приходу судна Агент одержує в транспортно-експедиторській конторі Порту попередній рахунок на оплату послуг Порту, портових зборів та вносить його до дисбурсментського рахунку, який виставляється замовнику. Виконавчий рахунок, який виставляється транспортно-експедиторською конторою Порту (5 екземплярів), Агент зобов'язаний засвідчити підписом та печаткою капітану судна (або Агента).
Водночас, п. 3.10.7 Договору визначено, що до відходу судна Агент зобов'язаний здійснити перерахування грошових коштів на рахунок Порту згідно виставленого транспортно-експедиторською конторою Порту попереднього рахунку. У платіжному дорученні має бути вказано найменування судна, дата рейсу, номер і дата попереднього рахунку Порту.
Пунктом 3.11.2 Договору також передбачено, що при транзитному проході Керч-Єнікальського каналу Агент не пізніше 1 робочого дня після проходу судном каналу забезпечує надання копії міряльного свідоцтва та копію класифікаційного свідоцтва, копію єдиного міжнародного перевізного документа (маніфест по даному рейсу), повністю прізвище, ім'я, по батькові капітана судна, найменування судновласника на підставі суднових документів, а також інформацію про судна, що слідують під Прапором України, але які знаходяться в оперативному управлінні у нерезидента України.
Не пізніше п'ятого робочого дня з дати проходу судном Керч-Єнікальського каналу Агент зобов'язаний одержувати у транспортно-експедиторській конторі Порту рахунок на оплату послуг Порту, портових зборів, який Агент зобов'язаний посвідчити своїм підписом, печаткою та повернути 2 примірника рахунку у транспортно-експедиторську контору Порту не пізніше наступного робочого дня (п. 3.11.3 Договору).
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що вартість послуг Порту і портових зборів визначається на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2000 № 1544, наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214, вільних тарифів, затверджених начальником Порту, з урахуванням Податкового кодексу України. Для суден під іноземним прапором оплата здійснюється в доларах США на поточний валютний рахунок Порту, банківські витрати за перевід валюти здійснюється за рахунок Агента. Крім того, Агент забезпечує перерахування належних Порту платежів по кожному судну на поточний рахунок Порту у відповідності до чинного законодавства України.
Згідно із п.п. 5.2, 5.3 Договору Агент попередньо здійснює перерахування належних Порту зборів і плати за послуги за кожне судно, що заходить під його агентуванням, у розмірі 100 % передоплати до відходу судна. Агент зобов'язаний здійснити по транзитному проходу оплату рахунку, а по судну, що заходить, різницю між раніше сплаченою сумою за попереднім рахунком та виконавчим рахунком, не пізніше десяти банківських днів з дати оформлення відповідного рахунку Порту.
Договір набирає чинності з 10.06.2013 та діє до 01.08.2014, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання (п. 8.4 Договору).
Наказом Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 № 163 «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства «Адміністрація морських портів України» реорганізовано державні підприємства морського транспорту, зокрема, Державне підприємство «Керченський морський торговий порт», шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них, відповідно до розподільчих балансів, та утворено внаслідок виділу ДП «АМПУ».
13.06.2013 між ДП «АМПУ», яка є правонаступником Порту, і ТОВ «Керч-Агент» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (т. 1 а.с. 34). Вказаною додатковою угодою було змінено преамбулу Договору та реквізити сторін у зв'язку із реорганізацією ДП «Керченський морський торговельний порт». Окрім того, викладено у новій редакції абз. 1 п. 5.1 Договору та встановлено, що порядок справляння, розміри ставок портових зборів, тарифів на спеціалізовані послуги підлягають державному регулюванню та визначаються відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджено відповідні збори, плата, тарифи. У разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори, плата, тарифи, сторони під час розрахунків, застосовують вищезазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності такими змінами та (або) доповненнями. Розмір зборів, плат, тарифів на послуги, що надаються та які не підлягають державному регулюванню, визначається згідно вільних цін, що діють на момент надання відповідних послуг, встановлених сторонами у Договорі.
За таких обставин, ДП «АМПУ» набуло право на отримання корабельного збору, який справляється із суден за кожний вхід в акваторію морського порту Керч, операційну акваторію причалу (причалів), а також вихід з акваторії морського порту Керч, операційної акваторії причалу (причалів).
Із матеріалів справи убачається, що за період з вересня по грудень 2013 року ДП «АМПУ» суднам ТОВ «Керч-Агент», зокрема: «LOEX» під прапором Мальти, «CHARTLON» під прапором Сінгапуру, «SYN ATLAS» під прапором Мальти, були надані послуги щодо проходу по Керч-Єнікальському каналу, входу в акваторію морського порту Керч, а також виходу з акваторії порту Керч, що підтверджується виписками з вахтового журналу Центру регулювання рухом суден, відповідними документами «CARGO MANIFEST» (а.с. 36 на звороті-38, 42 на звороті-52, 55 на звороті-59, 61 на звороті-63, 65 на звороті-67, 72 на звороті-74, 77 на звороті-79, 105-107, 111-113, 117-119, 123-125, 129-131).
Крім того, ДП «АМПУ» були виставлені ТОВ «Керч-Агент» рахунки на оплату, зокрема, корабельного збору на загальну суму 76106,94 доларів США, а саме: від 03.10.2013 № 480 на суму 5890,26 доларів США (а.с. 36), від 19.10.2013 № 530 на суму 5890,26 доларів США (а.с. 42), від 07.11.2013 № 598 на суму 5890,26 доларів США (а.с. 55), від 12.11.2013 № 609 на суму 7476,12 доларів США (а.с. 61), від 17.11.2013 № 624 на суму 5890,26 доларів США (а.с. 65), від 29.11.2013 № 660 на суму 5890,26 доларів США (а.с. 72), від 01.12.2013 № 681 на суму 6640,96 доларів США (а.с. 77), від 08.12.2013 № 700 на суму 7476,12 доларів США (а.с. 104), від 09.12.2013 № 701 на суму 5890,26 доларів США (а.с. 110), від 16.12.2013 № 725 на суму 6640,96 доларів США (а.с. 116), від 17.12.2013 № 731 на суму 5890,26 доларів США (а.с. 122), від 25.12.2013 № 755 на суму 6640,96 доларів США (а.с. 128).
За період з 02.10.2013 по 25.12.2013 ДП «АМПУ» були виписані податкові накладні, пов'язані, зокрема, з оплатою ТОВ «Керч-Агент» корабельного збору, на загальну суму 608322,77 грн, а саме: від 02.10.2013 № 140/6 на суму 47080,85 грн (а.с. 39), від 18.10.2013 № 748/6 на суму 47080,85 грн (а.с. 52 на звороті), від 07.11.2013 № 232/6 на суму 47080,85 грн (а.с. 59 на звороті), від 11.11.2013 № 528/6 на суму 59756,63 грн (а.с. 63 на звороті), від 17.11.2013 № 630/6 на суму 47080,85 грн (а.с. 67 на звороті), від 29.11.2013 № 1287/6 на суму 47080,85 грн (а.с. 75), від 01.12.2013 № 69/6 на суму 53081,19 грн (а.с. 79 на звороті), від 07.12.2013 № 68/6 на суму 59756,63 грн (а.с. 108), від 08.12.2013 № 67/6 на суму 69657,72 грн (а.с. 114), від 15.12.2013 № 665/6 на суму 53081,19 грн (а.с. 120), від 17.12.2013 № 664/6 на суму 47080,85 грн (а.с. 126), від 25.12.2013 № 1061/6 на суму 53081,19 грн (а.с. 132).
Проте, ТОВ «Керч-Агент» вищевказані рахунки не сплатив, у зв'язку з чим ДП «АМПУ» звернулось до суду з вищевказаним позовом.
Ураховуючи зазначене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 1 ст. 175 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який недійсним у судовому порядку не визнавався, доказів, які підтверджують невідповідність його актам цивільного законодавства сторонами суду надано не було. Разом з тим, сторонами суду не надано доказів припинення його дії або дострокового розірвання, у зв'язку з чим, він є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань та є обов'язковим для виконання ними (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом, ДП «АМПУ» є державним унітарним підприємством, що створено відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 133-р «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 № 163 «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства «Адміністрація морських портів України».
Основним нормативно-правовим актом, що регулює відносини у сфері портової діяльності, встановлює основи державного регулювання діяльності в морських портах, порядок будівництва, відкриття, розширення та закриття морських портів в Україні, порядок провадження на їх території господарської діяльності, у тому числі надання послуг, визначає правовий режим об'єктів портової інфраструктури, є Закон України «Про морські порти України» від 17.05.2012 № 4709-VI (далі - Закон № 4709-VI).
Статтею 15 Закону № 4709-VI встановлено вичерпний перелік функцій, для здійснення яких утворено ДП «АМПУ», зокрема утримання та забезпечення ефективного використання державного майна, переданого їй в господарське відання, у тому числі модернізації, ремонту, реконструкції та будівництва гідротехнічних споруд, інших об'єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту; надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки; організації та забезпечення безпечної експлуатації об'єктів портової інфраструктури державної власності, у тому числі гідротехнічних споруд, систем забезпечення безпеки мореплавства, розташованих у межах території та акваторії морського порту; організації та забезпечення безпеки мореплавства, справляння та цільового використання портових зборів, контролю і підтримання оголошених глибин тощо.
У процесі своєї діяльності ДП «АМПУ» укладає договори щодо модернізації, реконструкції та будівництва об'єктів портової інфраструктури, інші договори, що відповідають цілям її утворення, у тому числі господарські договори з питань забезпечення її діяльності.
Фінансування діяльності ДП «АМПУ» здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються нею відповідно до закону, плати за надання послуг та орендної плати, інших незаборонених законодавством джерел (ст. 16 Закону № 4709-VI).
Згідно із ч. 1 ст. 21 Закону № 4709-VI послуги, які оплачуються у складі портових зборів, підлягають державному регулюванню національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.
Відповідно до п. 4 розділу VI Закону № 4709-VI тимчасово, до створення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її функції та повноваження, визначені цим Законом, виконує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського та річкового транспорту.
Положенням про Міністерство інфраструктури України, затвердженим Указом Президента України від 12.05.2011 № 581, визначено, що Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сферах морського і річкового транспорту; відповідно до покладених на нього завдань затверджує порядок встановлення, оплати та використання портових зборів, розмір портових зборів (п.п. 1, 3, п.п. 4.3.1, 4.3.3 Положення).
Крім того, наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.06.2013 за № 930/23462, затверджений Порядок справляння та розміри ставок портових зборів та Порядок обліку та використання коштів від портових зборів.
Із матеріалів справи убачається, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 406 «Деякі питання акваторії морських портів», якою визначено межі акваторії морського порту Керч, та згідно з якою ДП «АМПУ» надано у користування акваторію морського порту Керч, межі якої визначені Кабінетом Міністрів України, за умови недопущення передачі її або її частин іншим суб'єктам господарювання. Акваторія морського порту Керч складається із внутрішньої акваторії порту, акваторії на острові Коса Тузла, акваторії Керченського підхідного каналу (КПК), акваторії Керч-Єнікальського каналу (КЄК), акваторії відповідних якірних стоянок, акваторії фарватеру № 28 поромної переправи, суміжної акваторії з ДП «Керченський МРП».
У зв'язку з цим, на думку позивача, судна, що прямують для виконання вантажних операцій до причалів № 9, 10 КРП «Порт-Термінал», які розташовані в акваторії ДП «Керченський морський рибний порт», у будь-якому разі перетинають КЄК та КПК як на вході, так і на виході із акваторії ДП «Керченський МРП».
Згідно із п.п. 1, 4 ст. 22 Закону № 4709-VI у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди. Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.
Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.
Так, причальний збір справляється на користь власника причалу, а якщо причал перебуває у користуванні - на користь відповідного користувача. Канальний збір справляється на користь власника каналу. Корабельний збір справляється на користь користувача портової акваторії, а також власника операційної акваторії причалу (причалів), збудованої до набрання чинності цим Законом. Аналогічна норма міститься у п. 1.2 Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2013 за № 930/23462, визначено, що портові збори (корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний) справляються в морських портах із суден і плавучих споруд, що плавають під Державним Прапором України та іноземними прапорами, за групами згідно з додатком 1 до Порядку.
Сплата портових зборів у морських портах здійснюється до виходу судна з морського порту, а за транзитний прохід каналами - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході у канал.
Судна, що заходять для здійснення процедур, пов'язаних з пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцій, звільняються від сплати корабельного збору.
Крім того, п.п. 2 п. 1 ст. 2 Закону № 4709-VI визначено, що акваторія морського порту/портова акваторія - це певна кордонами частина водного об'єкту/об'єктів, крім суднового ходу, призначена для безпечного підходу, маневрування, стоянки та відходу суден.
Водночас, п.п. 10 п. 1 ст. 2 Закону № 4709-VI передбачає, що операційна акваторія причалу/причалів - це гідротехнічна споруда, в межах портової акваторії, призначене для безпечного підходу суден до причалу, відходу від причалу, маневрування судів під час здійснення швартових операцій, а також маневрування суден між причалами.
Таким чином, акваторія морського порту/портова акваторія визначається наступними вичерпними і сукупними ознаками: визначена кордонами частина водного об'єкту; у рамках меж частини частині даного водного об'єкту повинен бути забезпечений безпечний підхід судів; у рамках меж частині даного водного об'єкту має бути забезпечено безпечне маневрування морських суден; у рамках меж частині даного водного об'єкту має бути забезпечена безпечна стоянка морських суден; у рамках меж частині даного водного об'єкту має бути забезпечений безпечний відхід морських суден.
Відсутність однієї з вищевказаних ознак свідчить про те, що частина водного об'єкту не відповідає поняттю акваторії морського порту у розумінні положень Закону № 4709-VI.
Відповідно, операційна акваторія причалу/причалів визначається наступними ознаками, перелік яких є вичерпним. Це гідротехнічна споруда в межах портової акваторії, призначена для безпечного підходу, відходу, маневрування під час здійснення швартових операцій, маневрування між причалами судів.
Також, відсутність однієї з вищевказаних ознак свідчить про невідповідність водного об'єкту поняттю операційної акваторії причалу/причалів у розумінні Закону № 4709-VI.
Підпункт 4 п. 1 ст. 1 Закону № 4709-VI визначає гідротехнічні споруди морських портів як інженерно-технічні споруди, розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 406 було визначено межі акваторії морського порту Керч у системі координат WGS-84/Керченський морський торговий порт (на даний час - Керченська філія ДП «АМПУ»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2013 № 606 «Про передачу державному підприємству Керченський морський рибний порт у користування акваторії» були визначені межі акваторії Керченського морського рибного порту в системі координат WGS-84.
Із матеріалів справи убачається, що морські судна, які знаходились під агентуванням відповідача, проходили Керч-Єнікальський канал, підхідний канал Керченського морського торгового порту і підхідної канал Керченського морського рибного порту і після цього заходили у внутрішню акваторію Керченського морського рибного порту.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що морські судна не здійснювали заходу в акваторію Керченського морського торгового порту, а використовували судновий хід по каналам, який згідно п. 15 ст. 1 Закону № 4709-VI є водним простором, призначеним для транзитного руху суден між портами, позначений на місцевості і на карті та визначений засобами навігаційного обладнання. У той же час, прохід по Керч-Єнікальському та підхідному каналах не відповідає поняттю портової акваторії та операційної акваторії причалу з таких підстав: при проході морських суден по каналах не здійснювалась стоянка морських суден, а також їх відхід; при проході морських суден по каналах відсутні гідротехнічні споруди, призначені для безпечного маневрування судів під час швартових операцій; в Керч-Єнікальському каналі і підхідному каналі відсутні гідротехнічні споруди, призначені для маневрування і стоянки суден; в Керч-Єнікальському каналі і підхідному каналі відсутні причали, які в розумінні п.п. 12 п. 1 ст. 1 Закону № 4709-VI визначаються як гідротехнічні споруди, які мають швартові і відбійні пристрої і призначені для стоянки суден та їх обслуговування, обслуговування пасажирів, у тому числі для їх посадки на судна та висадки з суден, проведення вантажно-розвантажувальних робіт.
Так, згідно з п. 5 ст. 1 Закону № 4709-VI судноплавний канал - це гідротехнічна споруда, природний або штучний водний шлях для безпечного підходу суден до портів, для проходу суден або для сполучення окремих водних басейнів.
Отже, Законом № 4709-VI визначено, що є судноплавним каналом і внутрішнім підхідним каналом, які призначені для підходу до причалів і відходу від причалів, маневрування в межах акваторії морського порту, а також для безпечного підходу суден до портів і проходу суден, тобто поняття акваторії морського порту/портової акваторії відокремлені від поняття судноплавного та внутрішнього підхідного каналу.
Таким чином, ураховуючи вищевикладене, судом зроблено висновок про те, що оскільки судна, що знаходились під агентуванням відповідача, проходили по Керч-Єнікальському каналу та підхідному каналу Керченського морського торгового порту, а також враховуючи те, що ці канали є судновим ходом і не підпадають під поняття акваторії морського порту, ними не здійснювався захід в акваторію Керченського морського торгового порту, тому відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача корабельного збору.
Відповідно до п. 2.1 Порядку обліку та використання коштів від портових зборів кошти від корабельного збору використовуються: на утримання та очищення акваторії порту та операційної акваторії причалу (причалів) від наносів і речовин, що забруднюють її поверхню і дно; на утримання, ремонт, модернізацію, реконструкцію і будівництво огороджувальних і берегоукріплювальних споруд порту; на виконання промірних робіт на акваторії порту та операційній акваторії причалу (причалів); на суднопідйомні та підводно-технічні роботи на акваторії порту та операційній акваторії причалу (причалів), включаючи попереднє водолазне обстеження дна та підняття втрачених (скинутих) великогабаритних предметів, такелажу та оснащення суден; на днопоглиблювальні роботи, пов'язані з підтримкою, поліпшенням, розвитком (розширенням) акваторії порту та операційної акваторії причалу (причалів); на заходи, пов'язані із забезпеченням безпеки судноплавства на судноплавних шляхах; на утримання персоналу, що бере участь у проведенні робіт і здійснює технічний нагляд за будівництвом (придбанням, виготовленням), модернізацією, реконструкцією, ремонтом та експлуатацією акваторії і операційної акваторії причалу (причалів) та інших необоротних активів, що використовуються на зазначені в цьому пункті цілі, у тому числі на забезпечення соціальних гарантій цього персоналу; на забезпечення функціонування та розвитку національної системи пошуку і рятування в морському пошуково-рятувальному районі України; на компенсацію інвестицій, внесених суб'єктами господарювання у стратегічні об'єкти портової інфраструктури, що є об'єктами державної власності, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до чинного законодавства; на компенсацію вартості підводних гідротехнічних споруд (канали, операційні акваторії причалів тощо), що були збудовані за рахунок приватних інвестицій до набрання чинності Законом № 4709-VI та внесені до реєстру гідротехнічних споруд у встановленому законодавством порядку, що передаються у державну власність, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до чинного законодавства.
Згідно із п. 2.4 вищевказаного Порядку кошти від канального збору використовуються: на утримання, обслуговування, ремонт та забезпечення безпеки судноплавства на судноплавних шляхах загальнодержавного значення і каналах, очищення їх від наносів і підтримання їхніх габаритів у межах паспортних значень; на днопоглиблювальні роботи, пов'язані з підтриманням та/або поліпшенням проектних габаритів на каналах; на утримання, обслуговування та ремонт засобів маяків, берегових і плавучих засобів навігаційного обладнання (далі - ЗНО) на каналах; на будівництво (придбання, виготовлення), модернізацію, реконструкцію, ремонт каналів та інших необоротних активів, що використовуються на зазначені в цьому пункті цілі; на утримання персоналу, що бере участь у проведенні робіт та здійснює технічний нагляд за будівництвом (придбанням, виготовленням), модернізацією, реконструкцією, ремонтом та експлуатацією каналів та інших необоротних активів, що використовуються на зазначені в цьому пункті цілі, у тому числі на забезпечення соціальних гарантій цього персоналу; на утримання інших необоротних активів, що використовуються для будівництва (придбання, виготовлення), модернізації, реконструкції, ремонту та обслуговування каналів; на компенсацію інвестицій, внесених суб'єктами господарювання у стратегічні об'єкти портової інфраструктури, що є об'єктами державної власності, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до чинного законодавства; на компенсацію вартості підводних гідротехнічних споруд (канали, операційні акваторії причалів тощо), що були збудовані за рахунок приватних інвестицій до набрання чинності Законом № 4709-VI та внесені до реєстру гідротехнічних споруд у встановленому законодавством порядку, що передаються у державну власність, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що послуги, вартість яких відшкодовується за рахунок сплати корабельного збору, надавались відповідачу третіми особами у даній справі, тоді як одночасно доказів надання таких послуг позивачем відповідачу суду надано не було, оскільки не було надано доказів маневрування, швартування, підходу суден, що знаходилися під агентуванням відповідача, до причалів Керченського морського торговельного порту, або відходу від них.
Згідно зі ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Ураховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ДП «АМПУ» щодо стягнення з відповідача суми основного боргу необґрунтованими, не підтвердженими матеріалами справи та такими, що не підлягають задоволенню.
Разом з тим, задоволенню не підлягають позовні вимоги ДП «АМПУ» щодо нарахування пені та штрафу, оскільки вони є похідними від вимоги щодо стягнення суми основного боргу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволені позову відмовити повністю.
Повне рішення складене 11.03.2014.
Суддя І.О. Доброрез