ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.03.2014 Справа № 901/213/14
За позовом Управління з питань майна комунальної власності Ялтинської міської ради
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Медимакс»
про стягнення штрафу
Суддя А.Р. Ейвазова
Представники:
від позивача - Подружко В.М. за довіреністю № 02-11/63 від 29.01.2014;
від відповідача - Піщенков Д.А. керівник.
СУТЬ СПОРУ: Фонд комунального майна Ялтинської міської ради (далі - ФКМ ЯМР) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медимакс» (далі - ТОВ «Медимакс») та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 291 336, 81 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 434 від 20.12.2005, в частині не надання на вимогу продавця необхідних матеріалів, відомостей, документів, що підтверджують виконання умов договору. При цьому, позивач вказує, що перевіркою виконання умов відповідного договору встановлено, що об'єкт приватизації не придатний для збереження профілю, а за результатами перевірки встановлено не виконання умов договору (а.с.3-5).
Відповідач у справі - ТОВ «Медимакс» у відзиві на позов просить у задоволені позовних вимог відмовити.
В обґрунтування заявлених вимог, відповідач посилається на те, що:
- розрахунок суми штрафних санкцій не відповідає нормам чинного законодавства;
- господарський суд, вирішував спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
- відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна» в редакції, що діє з 2012 року, згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації щодо реалізації положень Державної програми приватизації на 2012- 2014 роки» штрафні санкції застосовуються лише за незбереження основних видів діяльності приватизаційного об'єкта, а основним видом діяльності є медична практика;
- будь яких доказів порушення відповідачем умов договору, крім висновків комісії позивач не наводить (а.с.31-32).
З 02.01.2014 позивач у справі - ФКМ ЯМР змінив найменування на Управління з питань майна комунальної власності Ялтинської міської ради, отже, відповідно до ухвали від 30.01.2014 позивачем у справі слід вважати Управління з питань майна комунальної власності Ялтинської міської ради (а.с. 91-92).
У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити, представник відповідача - відмовити у його задоволенні.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд
ВСТАНОВИВ:
20.12.2005 між сторонами у справі - ФКМ ЯМР, який у даний час перейменований на Управління з питань майна комунальної власності Ялтинської міської ради, та ТОВ «Медимакс» укладено договір купівлі-продажу (далі - договір) (а.с.13-16).
Вказаний договір посвідчено нотаріально та такий договір внесено до Державного реєстру правочинів, про що свідчить витяг від 20.12.2005 №1909363 (а.с.16, зворот).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.
За умовами вказаного договору, позивач продав, а відповідач придбав об'єкт приватизації - комунальне майно - окреме індивідуально визначене майно - нежитлову будівлю, що розташована за адресою: Україна, АРК, м. Алупка, шосе Свободи, 5.
Об'єкт купівлі-продажу складається з нежитлової будівлі - лікарні літ. А площею 464,8м2 (п.1.2 договору), право власності на який переходить з моменту сплати повної вартості (з урахуванням ПДВ) придбаного об'єкту (п.1.3 договору); відповідний об'єкт придбано способом «викуп» відповідно до рішення Ялтинської міської ради від 29.04.2005 №4 (п.1.5 договору); вартість об'єкту - 809268,92грн. (п.1.6 договору); ціна продажу - 917 122,7грн. (п.1.7 договору).
Право власності на об'єкт купівлі-продажу за цим договором зареєстровано за відповідачем 25.05.2006, про що свідчить витяг №10741871 (а.с.45).
Умовами вказаного договору також визначені права та обов'язки його сторін.
Так, згідно зазначеного договору відповідач зобов'язаний, зокрема:
- надавати за вимогою позивача необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання покупцем умов цього договору;
- зберігати профіль діяльності об'єкта приватизації (медична діяльність) протягом 10 років з моменту приватизації (п.5.1 договору).
Відповідальність за порушення умов договору, зокрема, зобов'язань відповідача в частині надання за вимогою позивача документів про виконання умов договору передбачена сторонами п.7.3 договору, відповідно до якого у випадку не виконання відповідачем умов відповідного договору (крім не виконання умов, відповідальність за які передбачена пп.7.1, 7.2. 7.5 договору), він зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф у розмірі 30% від ціни об'єкта приватизації (п.7.3 договору).
Листом від 12.03.2013 за вих.№02-11/622 позивач звернувся до відповідача з вимогою надати засвідчені копії документів, підтверджуючі виконання зобов'язань по збереженню профілю діяльності об'єкта приватизації (медична діяльність) протягом 10 років з моменту приватизації для складання акта поточної перевірки, при цьому, повідомивши, що така перевірка відбудеться 13.08.2013 о 10.00. У вказаному листі зазначено, що відповідні документи необхідно надати до проведення перевірки (а.с.18).
Відповідний лист отриманий відповідачем 13.03.2013, про що є відмітка на його копії; факт отримання такого листа відповідачем в судовому засіданні визнаний.
Доказів виконання до звернення з даним позовом до суду вимог, викладених у відповідному листі, не надано.
Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку сплатити штраф у розмірі 291 336,81грн. за порушення зобов'язання щодо надання вищевказаних документів на вимогу позивача від 12.08.2013.
Заявлені вимоги є такими, що не можуть бути задоволені судом з наступних підстав.
На момент укладення вищевказаного договору - 20.12.2005 діяв Закон України «Про власність», який втратив чинність згідно Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України» від 27.04.2007 №997-V - 20.06.2007 (з дня опублікування).
Згідно ст.31 Закону України «Про власність», до державної власності в Україні належали загально-державна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність).
Отже, за змістом вказаної норми, комунальна власність визначалась як вид державної власності.
Відповідні норми діяли на момент прийняття Закону України «Про приватизацію державного майна», відповідно до якого його нормами регулюються правові, економічна та організаційні основи приватизації державного майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим.
При цьому, як визначено його ч.4 ст.3 (у тому числі і у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Таким чином, нормами відповідного Закону врегульовані відносини з приватизації об'єктів, які є комунальною власністю, отже, і спірні правовідносини сторін.
Так, згідно ч.3 ст. 7 Закону, до повноважень органів приватизації належить, зокрема, право контролювати виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна, що також визначено ч.2 ст.27 Закону.
З урахуванням ч.4 ст.3 Закону, у випадку приватизації комунального майна, такі повноваження здійснюються органами місцевого самоврядування.
ФКМ ЯМР на момент направлення вищевказаного листа, діяв на підставі Положення про ФКМ ЯМР, яке затверджено рішенням Ялтинської міської ради від 21.04.2006 №21 (далі - Положення), яким визначено, що він є виконавчим органом Ялтинської міської ради по реалізації права володіння, користування й розпорядження комунальною власністю Ялтинської міської ради. При цьому, відповідно до п.2.1, до завдань ФКМ ЯМР належить здійснення повноважень як власника комунального майна в процесі відчуження (приватизації) комунального майна.
Таким чином, ФКМ ЯМР є органом місцевого самоврядування, якому Ялтинською міською радою делеговані повноваження в сфері приватизації майна територіальної громади м. Ялти.
З урахуванням наведеного до повноважень позивача віднесені і повноваження, визначені ч.3 ст.7 Закону.
Порядок проведення відповідних перевірок на виконання ст.ст.7,27 Закону України «Про приватизацію державного майна» визначено Фондом державного майна України шляхом затвердження наказом від 10.05.2012 №631 Порядку контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації державними органами приватизації (далі - Порядок).
Відповідний порядок підлягає застосуванню до відносин сторін, враховуючи, що позивачем не надано доказів того, що органом місцевого самоврядування - Ялтинською міською радою затверджено власний порядок проведення перевірок і в судовому засідання представник позивача зазначив, що під час проведення перевірок виконання умов договорів, укладених в процесі приватизації, ним застосовуються норми вказаного Порядку.
Відповідно до п.2.1 Порядку, плановий та позаплановий контроль за виконання умов договору здійснюється шляхом:
- проведення перевірок безпосередньо на об'єкті приватизації або у господарському товаристві, акції (частки, паї) якого є об'єктом приватизації;
- письмового запиту щодо стану виконання умов договору та подальшого опрацювання наданих власником об'єкта приватизації документів (документарний контроль).
Як визначено п.2.2 Порядку, про проведення перевірки державний орган приватизації письмово повідомляє (не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку її проведення) шляхом направлення рекомендованого листа, зокрема, власнику.
Між тим, як вбачається з наданого позивачем листа (а.с.18), о перевірці, яка запланована на 13.08.2013 о 10:00, позивач повідомив відповідача з порушенням встановленого строку, оскільки відповідний лист, отриманий власником об'єкту приватизації лише 12.08.2013.
При цьому, доказів проведення перевірки у цей день - 13.08.2013 взагалі не надано.
Як свідчить акт від 18.10.2013 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу (а.с.21), відповідна перевірка фактично проведена у жовтні 2013 року; доказів повідомлення відповідача про проведення перевірки суду не надано, а факт такого повідомлення відповідачем заперечується.
Порядок проведення документарного контролю визначений п.2.16 Порядку, відповідно до якого документарний контроль здійснюється шляхом направлення державним органом приватизації письмового запиту власнику об'єкта про надання документів щодо стану виконання умов договору. При цьому, у відповідному запиті, як вказано у згаданій нормі, має бути встановлено строк для надання документів, який не може бути меншим ніж 10 календарних днів з дати отримання власником запиту.
Разом з тим, у наданому листі від 12.08.2013, який отриманий відповідачем, строк надання документів встановлено - до проведення перевірки 13.08.2013, отже, відповідна вимога щодо надання документів позивачем заявлена з порушенням встановлених вимог.
Таким чином, відсутні підстави вважати, що відповідач, не надавши витребувані документи, порушив зобов'язання, визначені п.5.1 договору, оскільки вини відповідача у не поданні документів саме у визначений день - 13.08.2013 не має, зважаючи на надання йому позивачем недостатнього строку для цього, в порушення вищевказаних норм. При цьому, не можна вважати, що позивачем у цей день - 13.08.2013 проводилась перевірка безпосередньо на об'єкту, під час якої витребувані відповідні документи, оскільки акту від 13.08.2013 не надано, а як свідчить графік перевірок виконання умов договорів купівлі-продажу, затверджений 24.07.2013, фактично перевірка проведена 18.10.2013, про що відповідача не повідомлено.
В силу ч.1 ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Доказів продовження відповідного строку надання документів для документального контролю або встановлення нового строку подання відповідних документів позивачем не надано.
За таких обставин, підстав для застосування відповідальності, встановленої п.7.3 договору не має і у задоволенні позову слід відмовити.
В судовому засіданні оголошену вступну та резолютивну частини рішення; повний текст рішення складено 17.03.2014.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову відмовити.
Суддя А.Р. Ейвазова