УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2014 р. Справа № 9104/31901/10
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Клюби В. В.
суддів: Рибачука А. І., Яворського І. О.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільське виробниче сільськогосподарське кооперативне об'єднання «Природа» на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 серпня 2010 року у справі №2а - 2386/10 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільське виробниче сільськогосподарське кооперативне об'єднання «Природа» до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільської обласної ради про визнання нечинними та скасування рішень, -
УСТАНОВИВ:
ТзОВ «Тернопільське виробниче сільськогосподарське кооперативне об'єднання «Природа» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та Тернопільської обласної ради і просило визнати нечинним та скасувати рішення Великогаївської сільської ради №377 від 09 жовтня 2009 року «Про передачу будинку спортивної бази з надвірними спорудами по вул. Сонячна, 8 у с. Великі Гаї до спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Тернопільської області» та рішення Тернопільської обласної ради №819 від 26 листопада 2009 року «Про прийняття будинку спортивної бази з надвірними спорудами по вул. Сонячна, 8 у с. Великі Гаї Тернопільського району з комунальної власності територіальної громади села Великі Гаї Тернопільського району до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області».
Позовні вимоги мотивовані тим, що дані рішення порушують права та інтереси позивача, оскільки вказане майно не належить ні до комунальної власності села Великі Гаї, ні до комунального майна Тернопільської області. Свідоцтво про право власності на будинок спортивної бази є похідним документом, виданим на підставі рішення Великогаївської сільської ради, яке скасоване судом. Тернопільською обласною радою оспорювань рішення прийнято з грубим порушенням регламенту обласної ради. Тому, прийняті відповідачами рішення вважає протиправними.
Постановою Тернопільського міськрайоного суду від 19 серпня 2010 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільське виробниче сільськогосподарське кооперативне об'єднання «Природа» до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільської обласної ради про визнання нечинними та скасування рішень відмовлено.
Позивач не погодився із таким судовим рішенням суду першої інстанції і подав на вищевказану постанову суду до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій з посиланням на неповне з'ясування обставин справи, а також на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Також, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач посилається на ті обставини, що суд першої інстанції при постановленні рішення не врахував вимоги ст. ст. 71 ч. 2, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судами в ході розгляду справи в порядку господарського та адміністративного судочинства були встановлені певні обставини, що стосуються даного публічно правового спору. Також, відповідачі не виконали свого обов'язку доказування правомірності прийнятого рішення. Крім цього, судом першої інстанції не взято до уваги те, що Тернопільською обласною радою не представлено доказів прийняття оспорюваного рішення з дотриманням регламенту обласної ради. Тобто, як зазначає позивач, при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції не дослідив чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги позивача.
Особа, яка подала апеляційну скаргу (позивач) та відповідачі в судове засідання представників не направили, хоча сторони належним чином та у встановленому законом порядку були повідомлені про дату, час та місце судового засідання у справі.
Також, від вказаних осіб відсутні клопотання про розгляд справи за участі їх представників.
У зв'язку з цим та у відповідності до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто в письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та докази, перевіривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Постановляючи оскаржуване судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції свої висновки мотивував тим, що на час прийняття оспорюваних рішень свідоцтво про право власності на будівлю у встановленому порядку не скасоване, а відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної чи міської ради вирішуються питання про прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади. Також вирішення питання щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад належить до виключної компетенції обласних рад. Тому, суд першої інстанції з огляду на відсутність у позивача правовстановлюючих документів на майно та прийняття відповідачами рішень у відповідності до визначеної законом компетенції, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням десятої сесії Великогаївської сільської ради №161 від 31 березня 2004 року оформлено право власності на будинок з надвірними спорудами по вул. Сонячній, 8 у с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області за Великогаївською сільською радою. На підставі цього рішення 10 липня 2006 року видано Свідоцтво про право власності на будинок бази з надвірними спорудами по вул. Сонячній, 8 у с. Великі Гаї.
Також, у зв'язку з цим рішенням виконавчого комітету Великогаївської сільської ради №66 від 30 липня 2009 року було відмовлено позивачу в оформленні права власності на будинок спортивної бази з надвірними будівлями і спорудами за вищевказаною адресою.
Згідно з постановою Господарського суду Тернопільської області від 01 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2009 року задоволено позовні вимоги прокурора Тернопільської області в інтересах Міністерства у справах сім'ї, молоді і спорту: скасовано рішення Великогаївської сільської ради №161 від 31 березня 2004 року «Про оформлення права власності на спортивну базу».
В подальшому, рішенням Великогаївської сільської ради Тернопільського району №377 від 09 жовтня 2009 року будинок спортивної бази з надвірними спорудами по вул. Сонячній, 8 у с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області передано з комунальної власності територіальної громади села Великі Гаї до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області. В свою чергу Тернопільська обласна рада своїм рішенням за №819 від 26 листопада 2009 року прийняла з комунальної власності територіальної громади села Великі Гаї Тернопільського району до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області будинок спортивної бази з надвірними спорудами за вищевказаною адресою.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне звернути увагу на такому.
Відповідно до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім цього, згідно ст. ст. 140, 142, 143, 144 Конституції України місцевим самоврядуванням є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України і здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності. Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно ст. 26 ч. 1 п. п. 30, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Також, у відповідності до ст. 43 ч. 1 п. 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються в установленому законом порядку питання щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Оскільки, відповідачами оспорювані рішення прийняті в межах наданих законом повноважень, у передбачений Конституцією та законами України спосіб, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого і законного висновку щодо правомірності прийнятих рішень.
Крім цього, на час прийняття відповідачами цих рішень нерухоме майно по вул. Сонячній, 8 у с. Великі Гаї Тернопільського району належало територіальній громаді згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке у встановленому законом порядку не визнано недійсним. Відповідачі у відповідності до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняли оспорювані рішення від імені та в інтересах відповідних територіальних громад.
З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи та доказів, представлених сторонами на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до законних і обґрунтованих висновків щодо відсутності підстав для скасування прийнятих відповідачами рішень.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, викладені в контексті вимог ст. 71 ч. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо недоведеності відповідачами правомірності прийнятих ними рішень, так як доводи, викладені відповідачами на обґрунтування своїх заперечень повністю спростовують зазначені позивачем обставини.
Також, прийняте в порядку господарського судочинства судове рішення щодо протиправності та скасування рішення органу місцевого самоврядування про оформлення права власності на нерухоме майно не підтверджує факту припинення права на це майно і не позбавляє територіальну громаду в особі її представницького органу розпорядитися цим майном.
Окрім цього, у відповідності до рішення Господарського суду Тернопільської області від 29 жовтня 2001 року, залишеного без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2011 року та постановою Вищого господарського суду України 16 травня 2011 року в задоволенні позовних вимог ТзОВ «Тернопільське виробниче сільськогосподарське кооперативне об'єднання «Природа» до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області відмовлено.
З огляду на зазначене, не можуть бути враховані апеляційним судом і твердження позивача про порушення судом першої інстанції вимог ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України щодо наявності підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто ухваленим відповідно до норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм, та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.
Колегія суддів апеляційного суду з урахуванням встановлених судом обставин справи та доказів, вважає, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог.
Згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи із змісту вищевказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неповне з'ясування обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції і відповідно - до задоволення апеляційної скарги апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. ст. 159, 195, 197, 198, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільське виробниче сільськогосподарське кооперативне об'єднання «Природа» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 серпня 2010 року у справі №2а - 2386/10 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільське виробниче сільськогосподарське кооперативне об'єднання «Природа» до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, Тернопільської обласної ради про визнання нечинними та скасування рішень - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення особам, які беруть участь у справі, копії ухвали і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. В. Клюба
Судді: А. І. Рибачук
І. О. Яворський