ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" листопада 2006 р. Справа № 12/19/5419
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Вечірка І.О.
Ляхевич А.А.
при секретарі Гаврилюк Т.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність від 31.08.2006р.,
від відповідача: Ткачук Ю.Г. - довіреність від 21.07.2006р.,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1, м.Хмельницький
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "30" серпня 2006 р. у справі № 12/19/5419
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Хмельницький
до Відкритого акціонерного товариства "Катіон", м.Хмельницький
про визнання права власності на 53/100 приміщення, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 30.08.2006р. у справі №12/19/5419 в позові ПП ОСОБА_1 до ВАТ "Катіон" про визнання права власності на 53/100 приміщення Модуля П-15 відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення суду скасувати, посилаючись при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Апеляційна скарга мотивована наступним: підставою для звернення з позовом про визнання права власності на 53/100 приміщення згідно положень ст.ст.16, 392 ЦК України ПП ОСОБА_1 визначив той факт, що ВАТ "Катіон" протягом трьох років не визнає за позивачем право власності на спірне майно та оспорює це право в суді, оскільки, на думку відповідача, спірне майно вибуло з його власності неправомірно.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та повноважний представник в судовому засіданні проти вимог скарги заперечили, вважають її безпідставною, просять відмовити в її задоволенні та залишити рішення суду без змін.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
11.05.2000р. між ВАТ "Катіон" та АКБ "Україна" в особі Хмельницької дирекції було укладено угоду про передачу основних засобів з балансу на баланс, відповідно до умов якої АКБ "Україна" прийняло на баланс Модуль П-15 за адресою: АДРЕСА_1; згідно акту приймання-передачі від 11.05.2000р. вказаний об'єкт було передано АКБ "Україна" (а.с.8,9).
28.11.2000р. між ВАТ "Катіон" та АКБ "Україна" в особі Хмельницької дирекції було укладено договір про відчуження приміщення модуля П-15 в рахунок погашення заборгованості, відповідно до умов якого АКБ "Україна" прийняло на баланс Модуль П-15 за адресою: АДРЕСА_1, 19; згідно акту приймання-передачі від 28.11.2000р. вказаний об'єкт було передано АКБ "Україна" (а.с. 31,32).
21.05.2001р. між АКБ "Україна" та ПП ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу НОМЕР_1, згідно умов якого АКБ "Україна" продає, а позивач купує частину Модуля П-15, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 19, вартістю 84800грн. (а.с. 10-11).
Відповідно до п.6 договору банк зазначив, що даний об'єкт належить йому на праві власності на підставі Угоди від 11.05.2000р.
На виконання умов даного договору позивач згідно платіжних документів за період з лютого по травень 2001 року та виписки з особового рахунку позивача за період з червня 2000р. по травень 2001р. перерахував 84800 грн. (довідка АКБ "Україна" від 12.09.2005 року).
28.05.2001 року між представниками АК АПБ "Україна" та представниками ПП ОСОБА_1 підписаний акт приймання - передачі частини Модуля П-15 за договором купівлі - продажу НОМЕР_1 від 21.05.2001 року (а.с.12).
17.07.2001р. між АК АПБ "Україна" та ПП ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого АКБ "Україна" продав, а позивач купив 53/100 частини приміщення Модуля П-15, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, 19, вартістю 84800грн. (а.с. 30). Відповідно до п.3 договору зазначено, що право власності на 53/100 частини приміщення Модуля П-15 у ПП ОСОБА_1 виникло з моменту внесення коштів у повному розмірі та підписання акту прийому - передачі. Кошти внесено на розрахунковий рахунок продавця повністю всю суму до 24 травня 2001 року, акт приймання - передачі підписано 28.05.2001 року.
Вказаний договір купівлі-продажу 17.07.2001р. серії НОМЕР_2 посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за НОМЕР_3.
Згідно ст.128 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Таким чином, позивач набув право власності на 53/100 частини приміщення модулю з 28.05.2001р. (з моменту підписання акту приймання - передачі).
Крім того, як вбачається з відмітки Хмельницького БТІ на договорі від 17.07.2001р. (а.с.30) та довідки Хмельницького БТІ (а.с. 29), 53/100 частини приміщення за адресою: АДРЕСА_1, 19 зареєстровано на праві приватної власності за гр.ОСОБА_1 09.08.2001р.
ПП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на 53/100 частини приміщення модулю П-15 за адресою: АДРЕСА_1, 19.
Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно приписів ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", який регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Відповідно до п.1 ст.3 згаданого Закону, речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
Пунктом 5 Прикінцевих положень вказаного вище Закону передбачено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Згідно п.1 Додатку №1 до п.2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, відносяться до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19.07.2005р. у справі №11/1093 позов ВАТ "Катіон" до ТОВ "Глобал-Авто", ПП ОСОБА_1, АКБ "Україна" про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено: визнано недійсним договір купівлі-продажу від 17.07.2001р. частини приміщення модулю П-15 за адресою: АДРЕСА_1, 19; вилучено у ПП ОСОБА_1 вказане приміщення та передано його ВАТ "Катіон" (а.с. 27-28).
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.12.2005р. у справі №11/1093 рішення господарського суду Хмельницької області від 19.07.2005р. скасовано, в позові ВАТ "Катіон" відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2006р. постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 26.12.2005р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 19.07.2005р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.12.2005р. у справі №11/1093 рішення господарського суду Хмельницької області від 19.07.2005р. скасовано
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки договір купівлі-продажу від 17.07.2001р. у встановленому законодавством порядку недійсним не визнано, він є належним правовстановлювальним документом, що підтверджує факт права власності позивача на спірний об'єкт.
Крім того, з позовних вимог вбачається, що позивач підставою для визнання права власності визначив договір купівлі-продажу від 21.05.2001 року (а.с.39).
Проте із згаданої вище довідки Хмельницького БТІ вбачається, що за позивачем вже зареєстровано право власності на будівлю площею 553,9 кв.м., розташовану за адресою АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі - продажу НОМЕР_3 від 17.07.2001 року (а.с.29).
В судовому засіданні апеляційного господарського суду представник відповідача не заперечував того факту, що на даний час позивач є власником зазначеного приміщення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позивача відсутні підстави для звернення до суду з вимогою про визнання його права на майно, на яке у нього є правовстановлювальні документи.
З огляду на викладене, рішення господарського суду Хмельницької області від 30.08.2006р. є законним та обгрунтованим, отже, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 30.08.2006р. у справі №12/19/5419 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Хмельницький - без задоволення.
2. Справу №12/19/5419 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Зарудяна Л.О.
судді:
Вечірко І.О.
Ляхевич А.А.
віддрук 4 прим.:
1 до справи
2,3 сторонам
4 в наряд