Справа № 2а-209/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2007 року Нижньогірський районний суд Автономної Республіки Крим у складі::

Головуючої судді Кустової І. В.

при секретарі Коваленко Т. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нижньогірське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, Управління праці і соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації про відшкодування витрат,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вимогою про відшкодування з Управління праці і соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації витрат на оплату житла з опаленням та освітленням. Обґрунтовує власні вимоги нормами ст. 57 Закону України "Про освіту", ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 "Про затвердження Порядку фінансуваня видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з державних програм соціального захисту населеня ;за рахунок субвенції з державного бюджету", Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 20-рп. Вказує на те, що працює вчителем Желябівської загальноосвітньої школи, яку розташовано у сільській місцевості, Держава повинна забезпечити їй безплатне користування житлом з опаленням у межах встановлених норм. За 2004 та 2005 роки затрати на придбання твердого палива не відшкодовано.

В судовому засіданні представник позивача вимоги частково змінила, просить стягнути з відповідача суму витрат, яка вказана у позові з наведених у ньому мотивів, а також судові витрати по справі у розмірі 51 гривні.

Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації позов не визнала, пояснила, що вони не приймають участі в використанні субвенції, не забов'язані надавати позивачеві компенсації по пільгам, встановленим державою, тому вони є неналежним відповідачем по справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 Управління праці і соціального захисту населення позов не визнала, пояснила, що компенсація витрат на оплату твердого палива за 2004 рік, на якої наполягає позивач, не була передбачена у державному бюджеті на 2004 рік, зокрема таку вказівку не містить ч.5 ст. 78 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік". Відмовляючи позивачеві у наданні цієї пільги, вони керуються ОСОБА_3 Міністрів АР Крим від 10.02.2004 року № 40 «Про організацію забезпечення твердим, рідким паливом та сжиженим газом пільгових категорій громадян у 2004 році» , ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» та сумісним письмом Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства фінансів України від 24.11.2004 року № 11888 / 01 /14 - 04 - 031 - 2, за якими пільги працівникам бюджетних установ на оплату твердого палива за рахунок субвенції у 2004 році на надаються. Щодо компенсації пільг у 2005 році, то дані пільги згідно ст. 42 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" надаються у випадках якщо працівник має право на соціальну податкову пільгу. Заробітна плата позивача на протязі 2005 року не дає йому права на соціальну податкову пільгу, тому він не може користуватися пільгами з оплати опалення та освітлення у цей період.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що з 01.07.2004 року особиста справа позивача за Актом прийому-передачі передана ОСОБА_2 відділом освіти до ОСОБА_2 Управління праці і соціального захисту населення, яке забов'язано при наявності підстав надавати педагогічним працівникам пільги за рахунок субвенції з державного бюджету. Згідно п.1.3 ОСОБА_3 Міністрів Автономної Республіки Крим від 26.10.2004р. № 513 Відділ освіти щомісячно, в строк до 5 числа, надає Управлінню праці і соціального захисту населення списки осіб, які мають право на пільги з урахуванням податкової соціальної пільги. Позивач в 2005 році не мав права на пільги щодо безоплатного користуванням житлом з опаленням та освітленням. Пільги працівникам бюджетних установ на оплату твердого палива за рахунок субвенції у 2004 році не передбачені Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік».

Вислухавши пояснення сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 57 Закону України "Про освіту" педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» виплати, встановлені абзацом першим частини четвертої ст. 57 Закону України "Про освіту" визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України у повному обсязі оплати,

якщо ці виплати здійснювалися самими працівниками, а не за рахунок відповідного бюджету.

Частина 5 ст. 78 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" встановлює, що пільги в частині безоплатного користування квартирою з опаленням та освітленням відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту" надаються за рахунок субвенції з державного бюджету на надання пільг та житлових субсидій населенню.

ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1187 було внесено зміни до абзацу другого п. 2 „Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", затвердженому ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України в 04.03.2002року № 256, які в частині фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету вказують на пільги, передбачені абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту" загалом, без уточнення їх видів.

Суд не бере до уваги доводи відповідачів про ненадання пільг позивачу на безоплатне житло з

опаленням в зв'язку з тим, що витрати на тверде паливо не передбачено ч.5 ст. 78 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік", оскільки і в ч.5 ст. 78 Закону України „Про Держаний бюджет України на 2004 рік", і в ч.4 ст. 57 Закону України "Про освіту", і в ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 йдеться про надання пільг, передбачених абзацом першим частини четвертої статті 57 Закону України «Про освіту», тобто загалом без визначення і конкретизації виду пільги, виду комунальних послуг, зокрема виду палива.

Крім цього, суд враховує, що Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ст. . 44, 47, 78, 80 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" та конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України ч. 2-4 ст. 78 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" визнані такими, що не відповідають Конституції України положення ст, 78 ч.2 -4 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік".

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про державний бюджет па 2005 рік» пільги, компенсації і гарантії, на які згідно із законами України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу, щодо знижки плати за користування житлом (квартирної плати), паливом, телефоном та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія) надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу.

Позивач не надав суду доказів того, що він у 2005 році мала право на податкову соціальну пільгу. Таким чином вимоги позивача про відшкодування витрат на оплату опалення житла відповідно до пільг, які передбачені ч.4 ст. 57 Закону України "Про освіту" педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості, у 2005 році задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати відшкодовуються позивачеві з урахуванням розміру задоволених вимог за рахунок місцевого бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161, 163 КАС України, ст. 57 Закону України "Про освіту", Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України "Про освіту", ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 01.08.1996 р. № 879 «Про встановлення норм користування житлово-комунальними послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати», ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256, ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 15.01.2005р. №41 суд,

постановив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, Управління праці і соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації про відшкодування витрат задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці і соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті твердого палива за 2004 рік у сумі 410 гривень (чотириста десять) та судові витрати у розмірі 38 гривень, усього 448 (чотириста сорок вісім) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії через Нижньогірський районний суд АР Крим шляхом подачі у десятиденній строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.