Справа № 761/11734/13-ц

Провадження №2/761/272/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 лютого 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Панченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК», 3-і особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист прав споживача шляхом розірвання договору про відкриття кредитної лінії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить стягнути солідарно заборгованість в сумі 1 300 239, 33 грн. та судовий збір в розмірі 3 441, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 23.05.2007 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №785-002/07Ф. За умовами якого банк надав ОСОБА_1 право скористатися кредитом на загальну суму 90 000 доларів США зі строком повернення до 23.05.2014 року із сплатою 15 відсотків річних за користування кредитом. 20.06.2008 року пукти 1.2 Кредитного договору викладено у новій редакції, згідно Договору про внесення змін у Кредитний договір, де зазначено, що з 20.06.2008 року встановлюється відсоткова ставка 16 відсотків річних. ОСОБА_1 зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування коштами і виконати інші свої зобов'язання згідно з даним договором у повному обсязі.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором №785-002/07Ф від 23.05.2007 року, 25.05.2007 року банком було укладено з ОСОБА_2 договір поруки №785-002/07Ф-1; з ОСОБА_3 договір поруки №785-002/07Ф-2; з ОСОБА_4 договір поруки №785-002/07Ф-3.

Відповідно до умов зазначених договорів поруки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 виступили поручителями ОСОБА_1 і зобов'язались нести перед позивачем солідарну майнову відповідальність за виконання у повному обсязі взятих на себе ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором.

Для забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за Кредитним договором, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 передали у іпотеку належне їм на праві власності майно: квартиру АДРЕСА_1, відповідно до договору іпотеки №785-002/07Ф від 25.05.2007 року.

Так, ОСОБА_1 було видано кредит у сумі 85 000 доларів США.

Строк для повернення кредитних коштів згідно графіку зменшення ліміту кредитування настав 10.09.2008 року, ОСОБА_1 мав сплатити 1000 доларів США 10.09.2008 року, однак не сплатив. У зв'язку з чим, виникла заборгованість по сплаті кредиту та з оплати відсотків за користування кредитом і банк звернувся до відповідачів із вимогою про необхідність погашення боргу.

Після чого, 18.06.2009 року банк звернувся до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису. На цей момент загальна сума заборгованості складала 98179 доларів США. Проте, з боку Відповідачів не було здійснено погашень та дій, направлених на виконання своїх зобов'язань та вирішення спору у позасудовому порядку. Крім цього, на суму несплачених відсотків за користування кредитом та на суму неповерненого кредиту була нарахована пеня.

Відповідно до розрахунку заборгованості від 29.11.2012 року заборгованість ОСОБА_1 складає 162 672,33 доларів США, що еквівалентно 1 300 239, 93 грн., у тому числі: непогашений кредит - 85 000 доларів США, що еквівалентно 679 405 грн.; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 25 222 долари США, що еквівалентно 201 599, 45 грн.; відсотки за користування кредитом - 37 325,33 доларів США, що еквівалентно 298 341, 36 грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 15 125 доларів США, що еквівалентно 120 894, 12 грн.

В подальшому, під час розгляду справи, позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути заборгованості відповідно до розрахунку заборгованості від 30 серпня 2013 р., яка становить 173316,34 доларів США, що еквівалентно 1 385 317 грн. 50 коп., з якої: непогашений кредит - 85 000 доларів США, що еквівалентно 679 405 гривням; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 25 222 долари США, що еквівалентно 201 599 грн.;

несплачені відсотки - 47 676,44 доларів США, що еквівалентно 381 077,78 грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 15417,90 доларів США, що еквівалентно 123 235,27 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 і третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_2 проти первісного позову заперечував та пояснив, що 18 червня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчі написи на договорах поруки № 785-002/07Ф-3, № 785-002/07Ф-2, № 785-002/07Ф, в яких зазначено, що заборгованість у позичальника виникла за період з 01 вересня 2008 року по 18 червня 2009 року. В той же час, стягнення здійснено і звернено стягнення на всю суму кредиту, відсотків, пені. З виконання виконавчих написів були відкриті виконавчі провадження. Позовні вимоги банку виникли на підставі тих же договорів, на підставі яких вже вчинено виконавчі написи і за той же період. Крім цього, позивач просить стягнути з відповідачів відсотки річних та неустойку за період, що перевищує позовну давність, встановлену ст. 257 ЦК України.

При цьому представником відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 було подано зустрічну позовну заяву від імені ОСОБА_1, відповідно до якого просив розірвати договір про відкриття кредитної лінії № 785-002/07Ф від 23 травня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та позивачем; встановити порядок та строки повернення відповідачем ОСОБА_1 боргу в розмірі, визначеному на момент розірвання договору, розстрочивши таке повернення шляхом внесення грошових коштів на вказаний відповідачем рахунок в останній робочий день кожного місяця, починаючи з наступного місяця після набрання рішення законної сили.

В обґрунтування зустрічного позову посилається на те, що при укладанні Кредитного договору ним було використано прогнози Кабінету Міністрів України та Національного Банку України про зростання добробуту населення, збереження та нарощування його купівельної спроможності та споживчої активності, утримання щорічного курсу інфляції в межах 10% та поступове зміцнення курсу національної валюти. Вказані обставини були істотними економічними факторами, за якими ним було укладено даний Договір. Однак, протягом 2008 року перераховані показники значно відхилились від прогнозованих значень. На даний момент обставини змінилися в гіршу сторону, оскільки настала світова фінансово-економічна криза, яка виявила неготовність національної економіки до протидії їй. В результаті відбулася істотна зміна економічних умов у країні. Зокрема, різке зростання офіційного та комерційного курсів долара США по відношенню до національної валюти. Так, на момент укладання Кредитного договору курс долара США до гривні становив 1:5, а на момент позивання до суду - 1:8. У той же час, він продовжує отримувати дохід у національній валюті України, і для виконання зобов'язань за вищезгаданим Кредитним договором вимушений здійснювати купівлю іноземної валюти за комерційним курсом українських банків, який дуже суттєво зріс. Він не міг знати про таку можливу зміну обставин, тобто, розумно передбачити можливості її настання. У нього суттєво погіршився матеріальний стан, платоспроможність по розрахунку за отриманий кредит.

З огляду на вказане, ризик появи елементів світової економічної кризи у економіці України, а. відповідно, і ризик зміни обставин у спірній ситуації повинні нести усі учасники даних правовідносин.

Отже, негативні явища в економіці є істотними настільки, що при їх існуванні в момент укладення Договору на існуючих умовах, він не зміг би погодитись на отримання кредиту на таких умовах, а банк не зміг би прийняти рішення про оптимальний рівень кредитного ризику - гарантійність повернення (економічне обґрунтування) та винести рішення про надання кредиту з урахуванням його окупності та безпечності.

Оскільки він з позивачем за первісним позовом не досягли між собою згоди щодо розірвання Договору, просить суд про задоволення позову в частині розірвання Кредитного договору.

Відповідач за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_3 до судового засідання не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не сповіщав, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Відповідач за первісним позовом та третя особа за зустрічним позовом ОСОБА_4 до судового засідання не з'явився, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не сповіщав, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом, представника відповідачів за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом, третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 23 травня 2007 року між АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Правекс-Банк», та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 785-002/07Ф (Кредитний договір).

Згідно п. 1.1. Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредитну лінію в іноземній валюті з лімітом кредитування 90 000 доларів США для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів відповідно до договору страхування заставного майна.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.4 Кредитного договору кредит надається позичальнику строком з 23 травня 2007 року до 23 травня 2014 року з виплатою 15% річних та підлягає поверненню відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування, встановленому в п.1.1 цього договору.

Згідно з п. 1.3 Кредитного договору у кожному випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником своїх зобов'язань за договором (у відношенні строків сплати відсотків і повернення кредиту та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не в повному обсязі), розмір відсоткової ставки збільшується на 1 % річних, починаючи з розміру, встановленого в п. 1.2 кредитного договору. У разі подальшого невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором розмір відсоткової ставки збільшується з урахуванням збільшень процентних ставок, здійснених раніше. Новий розмір відсоткової ставки встановлюється від дня, наступного за днем, в який Позичальник повинен був виконати свої зобов'язання, однак не виконав їх або виконав не в повному обсязі.

Згідно п. 4.2. Кредитного договору відсотки за користування кредитом підлягають сплаті щомісячно в строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також в момент повернення кредиту, вказаний в п.1.2 цього договору.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору шляхом підписання цього договору сторони дійшли згоди в тому, що у випадку виникнення у Позивальника прострочки по сплаті відсотків за користування Кредитом та/або виникнення прострочки по сплаті чергової частини кредиту, відповідно до Графіку зменшення ліміту кредитування строк користування Кредитом, зазначений в п. 1.2 договору, припиняється достроково на 10-й день місяця, наступного за місяцем, в якому виник факт прострочки. Про припинення строку користування кредитом Банк письмово повідомляє Позичальника.

Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту чи внесення відсотків за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної відсоткової ставки, зазначеної в п. 1.2 цього договору, від суми заборгованості за весь період прострочки.

20 червня 2008 року між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом було укладено Договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 785-002/07Ф від 23 травня 2007 року, яким встановлена відсоткова ставка в 16 % річних.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 785-002/07Ф від 23.05.2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Правекс-Банк» 25.05.2007 року укладено договір поруки №785-002/07Ф-1, між ОСОБА_3 та ПАТ «Правекс-Банк» 25.05.2007 року укладено договір поруки №785-002/07Ф-2, між ОСОБА_4 та ПАТ «Правекс-Банк» 25.05.2007 року укладено договір поруки №785-002/07Ф-3.

Відповідно до п.1.1. зазначених договорів поруки, поручителі, у порядку та на умовах передбачених даними договорами, зобов'язались нести солідарну відповідальність перед Банком за виконання у повному обсязі зобов'язань ОСОБА_1, за договором про відкриття кредитної лінії № 785-002/07Ф від 23 травня 2007 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу,пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 23 травня 2014 року у розмірі 90 000 доларів США та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості.

25 травня 2007 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (Іпотекодавці) та ПАТ «Правекс-Банк» (Іпотекодержатель) укладено Договір іпотеки №785-002/07Ф, відповідно до якого Іпотекодавці для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань Позивальника перед Іпотекодержателем за договором № 785-002/07Ф про відкриття кредитної лінії від 23 травня 2007 року та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу,пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами Кредитного договору, відшкодування збитків, іншої заборгованості, передали в іпотеку Іпотекодержателю належне їм на праві власності нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1.

13 січня 2009 року відповідачам по первісному позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 направлялись вимоги за № 7158/38, № 7157/38, № 7156/38 відповідно, з зазначенням розміру виниклої у ОСОБА_1 за кредитним договором заборгованості та необхідності до положень договорів поруки виконати взяті на себе зобов'язання та сплатити заборгованість протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги. Дані вимоги були отримані ними 11 лютого 2009 року та залишені без виконання.

18 червня 2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчі написи № 516, № 517, відповідно до яких було запропоновано стягнути заборгованість у сумі, еквівалентній 98 179 доларів США, з ОСОБА_3, ОСОБА_2, що виникла у них внаслідок порушення ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором № 785-002/07Ф від 23 травня 2007 року.

Також, 18.06.2009 року був виданий виконавчий напис № 518, яким запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно, яким є квартира АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

З виконання виконавчих написів державної виконавчою службою 18.02.2011 року були відкриті виконавчі провадження ВП № 24506085, ВП № 24812631, ВП № 24813341.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2013 року було задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Правекс-Банк", треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ОСОБА_1 про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню та визнано такими, що не підлягають виконанню виконавчі написи від 18.06.2009 року, зареєстровані в реєстрі за № №516, 517, 518, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2013 року скасовано та ухвалено нове, про відмову в задоволення позову.

На даний час виконавчі написи не виконані, заборгованість з відповідачів за первісним позовом не стягнута.

25 січня 2013 року Банком ОСОБА_1 було направлено вимогу, в якій зазначено, що ним допущена прострочка виконання зобов'язання, а саме: по поверненню кредиту в розмірі 85 000 доларів США та поверненню відсотків за користування кредитом в розмірі 37 325, 33 доларів США. Крім того, за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків за користування кредитом по Кредитному договору, йому нарахована пеня, яка складає 25 222, 00 доларів США за несвоєчасне повернення кредиту та 15 125, 00 доларів США за несвоєчасне повернення відсотків, та запропоновано у добровільному порядку протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги сплатити Банку суму заборгованості по кредиту, а також всі штрафні санкції, нараховані за порушення кредитних зобов'язань, та роз'яснено право Банку достроково стягнути заборгованість у повному обсязі за рахунок заставленого майна або звернути стягнення на його грошові кошти і майно, у разі якщо він порушує термін платежів, встановлені кредитним договором.

Зазначену вимогу ОСОБА_1 отримав 02.02.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім цього, 25.01.2013 року Банком відповідачам по первісному позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 також направлялись вимоги та повідомлялось про наявність у ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором та повідомлено про солідарну майнову відповідальність та про необхідність виконання зобов'язань за договорами поруки та сплатити заборгованість протягом 10-ти днів з моменту отримання вимоги.

Вказані вимоги були ними отримані 01 лютого 2013 року, що також підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно розрахунку заборгованості від 30 серпня 2013 р. заборгованість ОСОБА_1 перед банком за Кредитним договором становить 125 781, 83 доларів США, що еквівалентно 1 005 374, 17 грн., з якої: непогашений кредит - 85 000 доларів США, що еквівалентно 679 405 гривням; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 1 827,56 долари США, що еквівалентно 14 607, 69 грн.; несплачені відсотки - 36 718, 45 доларів США, що еквівалентно 293 490, 57 грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків - 2 235, 83 доларів США, що еквівалентно 17 870, 99 грн.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

.За приписами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання підлягає виконанню у встановлений строк.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 стаття 553 ЦК України унормовано, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до ч.1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 3 ст. 554 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначеної правової норми поручителі, які спільно поручились, відповідають перед кредитором солідарно. У разі укладення декількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов'язання ч. 3 ст. 554 ЦК України не застосовується.

У такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, відповідно до яких кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником як солідарні боржники.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та заяви про збільшення позовних вимог, позивач ставить питання про стягнення у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором з усіх фізичних осіб - поручителів.

Таким чином, у даному випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України не може бути застосована і поручителі не несуть солідарної відповідальності перед кредитором, так як відсутня їх спільна порука.

В п.п. 3, 4 п. 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», яка носить рекомендаційний характер, зазначено, що наявність виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за невиконання кредитного договору, за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені, передбачених договором за несвоєчасну сплату кредиту. У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з'ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.

В судовому засіданні представником відповідачів по первісному позову заявлено клопотання про застосування позовної давності, відповідно до ст. 257 ЦК України до вимог про стягнення річних відсотків та пені.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Статтею 267 ЦК України встановлено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов кредитного договору та договорів поруки, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів за первісним позовом пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасне погашення відсотків за період з 30.08.2012 року по 30.08.2013 року.

За таких обставин первісний позов підлягає частковому задоволенню, а з кожного з відповідачів окремо підлягає солідарному з ОСОБА_1 стягненню заборгованість його перед банком, за Кредитним договором в розмірі 123 368, 44 доларів США, що еквівалентно 985713, 84 грн., з якої: непогашений кредит - 85 000 доларів США, що еквівалентно 679 405 гривням; пеня за несвоєчасне погашення кредиту за період з 30.08.2012 по 30.08.2013 р. - 883,10 долари США, що еквівалентно 7055,97 грн.; несплачені відсотки - 36 718, 45 доларів США, що еквівалентно 293 490, 57 грн.; пеня за несвоєчасне погашення відсотків за період з 30.08.2012 по 30.08.2013 - 766,89 доларів США, що еквівалентно 6127, 45 грн.

Відносно позовних вимог ОСОБА_1 суд приходить до наступного.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що унормовано ч.1 ст.628 ЦК України.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, як то визначено ч.1 ст.638 ЦК України.

Звертаючись до суду та обґрунтовуючи свої вимоги, ОСОБА_1 на те, що у 2008 році відбулась істотна зміна обставин, яким він керувався, укладаючи кредитний договір, а саме: значне зростання курсу долара США по відношенні до курсу гривні України, що потягло за собою значне здороження кредитного курсу.

Однак, частиною другою статті 652 ЦК України передбачено, що в разі недосягнення сторонами згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Отже, для розірвання договору у разі істотної зміни обставин необхідно наявність всіх перелічених умов одночасно.

До того ж, вимагаючи розірвання договору, на підставі статті 652 ЦК України на позивача покладається, у відповідності до статті 60 ЦПК України, обов'язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

ОСОБА_1 не доведено наявності всіх чотирьох умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Крім того, відповідно до статті 36 Закону України «Про Національний банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року N 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь-яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Разом з тим позивачем ОСОБА_1 по зустрічному позову не доведено, що зазначені ним обставини є підставою для розірвання Кредитного договору, оскільки в нього існувала можливість передбачення в момент укладення договору зміни курсу гривні відносно долара США, враховуючи динаміку зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти - гривні - і її девальвації та можливість отримання ним кредиту в національній валюті; не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.

Отже, ОСОБА_1 всупереч вимог ч.3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України не були доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

У той же час у відповідності до ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання. Згідно з ч.4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє здійсненню процесуальних прав сторін, встановлених цим Кодексом.

Тобто процесуальними нормами передбачено як право на участь у дослідженні доказів, так і обов'язок із доказування обставин при невизнанні їх сторонами (ст. 60 ЦПК України).

При цьому суд безпосередньо не повинен брати участь у зборі доказового матеріалу.

Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежать саме на позичальнику.

Відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено статтею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позивач зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

За викладених обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованість в сумі 985713 гривень 84 копійок, судовий збір в сумі 860 гривень 25 копійок, а всього 986574 гривні 09 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованість в сумі 985713 гривень 84 копійок, судовий збір в сумі 860 гривень 25 копійок, а всього 986574 гривні 09 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованість в сумі 985713 гривень 84 копійок, судовий збір в сумі 860 гривень 25 копійок, а всього 986574 гривні 09 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК», 3-і особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про захист прав споживача шляхом розірвання договору про відкриття кредитної лінії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: