Справа № 686/17918/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Піндрака О.О.,

суддів Лисяк Г.І., Баєва С.М.,

з участю: секретаря Біланя І.В.,

прокурора Полончук І.В.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6,

обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лисогірка Теофіпольського району Хмельницької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, без постійного місця проживання, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ст.ст. 186 ч. 2, 187 ч. 3 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Миколаїв Хмельницького району Хмельницької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітня дитина, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

за ст. 187 ч. 3 КК України,

встановив:

21 липня 2012 року близько 01 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за попередньою змовою між собою в с. Червона Зірка Хмельницького району Хмельницької області, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, вчинили розбійний напад на осіб похилого віку - жителів цього села ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, проникши в їх житло, та із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілих, заволоділи належними останнім майном та грошовими коштами на загальну суму 20344 грн., за наступних обставин.

Так, у вищевказаний час ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на невстановленому слідством транспортному засобі приїхали з м. Хмельницького в с. Червона Зірка Хмельницького району Хмельницької області, де через незачинені двері зайшли до будинку АДРЕСА_2, в якому проживають ОСОБА_2 та ОСОБА_1 Пройшовши в кухонну кімнату, ОСОБА_7 схопив ОСОБА_1 за руки з метою подолання опору потерпілого, ОСОБА_8 в цей час почав душити ОСОБА_1, взявши останнього за шию своїми руками, а коли потерпілий прокинувся та почав пручатись, ОСОБА_8 наніс останньому чисельні удари кулаками рук та виявленою в кімнаті настільною лампою в ділянку голови, чим заподіяв легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та які мають незначні скороминущі наслідки.

В цей час ОСОБА_7 вийшов у коридор будинку, куди також із спальної кімнати вийшла ОСОБА_2, схопив останню за руки та завів на кухню з метою деморалізувати її волю та спонукати віддати гроші, продемонструвавши вчинення насильницьких дій щодо її чоловіка ОСОБА_8 Перебуваючи на кухні, ОСОБА_7 штовхнув ОСОБА_2 на підлогу, завів їй руки за спину та в нецензурній формі наказав повідомити місце зберігання грошей, на що ОСОБА_2 погодилась з умовою припинення побиття її чоловіка.

Тоді ОСОБА_7, тримаючи руку ОСОБА_2 в заведеному за спину положенні, повів останню на горище будинку, де вона на його вимогу передала грошові кошти в сумі 20000 грн. Внаслідок застосування фізичної сили ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки. В цей час ОСОБА_8 відкрито заволодів належним подружжю ОСОБА_1 мобільним телефоном „Nokia 1200", вартістю 319 грн., із SIM-картою оператора мобільного зв'язку „Київстар", вартістю 25 грн., що лежав на тумбочці в кухні житлового будинку, та по сигналу ОСОБА_7, який заволодів належними потерпілим грошима, разом з останнім покинули будинок.

Вказанними злочинними діями ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заподіяли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 20344 грн.

Крім того, ОСОБА_7 09 серпня 2012 року близько 19 год. 30 хв. в м. Васильків Київської області, діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, вчинив розбійний напад на особу похилого віку - жительку цього міста ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, проникши в її житло, та із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілої, заволодів належними останній майном та грошовими коштами на загальну суму 1220 грн., за наступних обставин.

Так, у вищевказаний час ОСОБА_7 підійшов до будинку АДРЕСА_3, де проживає ОСОБА_3, постукав у вхідні двері, а коли остання їх відчинила, то ОСОБА_7 схопив її за одяг, повалив на підлогу та завдав рукою удар у праву скроневу ділянку голови, після чого зв'язав їй руки та ноги заздалегідь приготовленою мотузкою, а в рот засунув „кляп", зроблений з нічної сорочки потерпілої. Внаслідок застосування фізичної сили ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я. Після цього ОСОБА_7 почав обшукувати будинок, але оскільки знайти гроші йому не вдалось, він підійшов до ОСОБА_3 та почав погрожувати вбивством, якщо остання не покаже йому де знаходяться гроші. Побоюючись за своє життя та сприйнявши погрози ОСОБА_7 як реальні в цій обстановці, ОСОБА_3 повідомила останньому місцезнаходження грошей, після чого ОСОБА_7 з однієї із шухляд столу житлової кімнати відкрито заволодів належними потерпілій гаманцем, вартістю 20 грн., з грошима всередині в сумі 1200 грн. та покинув будинок.

Вказанними злочинними діями ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 1220 грн.

Винність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в скоєнні злочинів підтверджуються сукупністю зібраних та досліджених по справі доказів.

За епізодом розбійного нападу на ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Показаннями потерпілої ОСОБА_2 в суді про те, що у вищевказаний час вона, перебуваючи за місцем спільного з чоловіком ОСОБА_1 проживання - в будинку АДРЕСА_2 в с. Червона Зірка Хмельницького району Хмельницької області, почула хрип чоловіка, а коли вийшла в коридор, то побачила ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які проникли в будинок через незачинені двері. Останній перебував у кухонній кімнаті біля її чоловіка ОСОБА_1, який був побитий. В цей час ОСОБА_7 підійшов до неї, схопив за руки та, утримуючи таким чином, завів на кухню з метою деморалізувати її волю та спонукати віддати гроші, продемонструвавши вчинення насильницьких дій щодо її чоловіка ОСОБА_8 Перебуваючи на кухні, ОСОБА_7 кинув її на підлогу, після чого в нецензурній формі наказав повідомити де знаходяться гроші. Сприймаючи таку погрозу реально, вона погодилась показати місцезнаходження грошей, з умовою припинення побиття її чоловіка. Тоді ОСОБА_7, тримаючи її за руку в заведеному за спину положенні, повів на горище будинку, де вона на його вимогу передала сумку з грошима, з якої ОСОБА_7 забрав належні їй та чоловіку гроші в сумі 20000 грн. Після цього нападники, заволодівши також мобільним телефоном „Nokia 1200" із SIM-картою оператора мобільного зв'язку „Київстар", що лежав на тумбочці в кухні житлового будинку, покинули будинок. Потерпіла ОСОБА_2 прямо вказала на ОСОБА_7 та ОСОБА_8, як на осіб, які вчинили розбійний напад.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1 в суді про те, що у вищевказаних місці та час, коли він спав у кухонній кімнаті, в будинок через незачинені двері проникли двоє нападників. Прокинувшись, він відчув як один з них взяв його за руки та почав їх утримувати з метою подолання опору, а інший в цей час душив, взявши за шию своїми руками. Коли він почав пручатись, останній наніс йому чисельні удари кулаками рук та виявленою в кімнаті настільною лампою в ділянку голови та тулуба. В цей час інший нападник пішов шукати гроші. Заволодівши належними йому та дружині грошима в сумі 20000 грн., які на вимогу нападників їм віддала дружина, а також мобільним телефоном „Nokia 1200", нападники покинули будинок.

Свідок ОСОБА_9 в суді показав, що 21 липня 2012 року зранку він приїхав до своїх батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в с. Червона Зірка, які повідомили йому про фат та обставини вчинення на них розбійного нападу, викрадення грошових коштів та мобільного телефону, при цьому у потерпілих були видимі тілесні ушкодження, а в будинку наявні сліди крові. ОСОБА_2 також повідомила, що впізнала нападників, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_10 показав, що зранку після погрубавання до нього телефонувала ОСОБА_2 та повідомляла про те, що ОСОБА_7, з яким він раніше працював у потерпілих, забрав у неї гроші в сумі 20000 грн.

Свідок ОСОБА_11 в суді показала, що 21 липня 2012 року близько 02 год. вона, повертаючись з дискотеки додому в с. Пирогівці, що неподалік с. Червона Зірка в Хмельницькому районі, зустрічала ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які просили її викликати таксі, на що вона погодилась. При цьому останні підвезли її в с. Масівці додому, а ОСОБА_8 подарував їй мобільний телефон "Nokia 1200".

За даними протоколу обшуку від 19 вересня 2012 року у ОСОБА_11 працівниками міліції було вилучено вказаний мобільний телефон (т. 2 а.с. 15).

Факт виклику у вищевказаний час таксі підтвердив в суді свідок ОСОБА_12 - водій служби радіотаксі. Останній, крім того показав, що на виклик в с. Пирогівці він забирав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з дівчиною, яку завіз в с. Масівці, при цьому обвинувачені подарували їй мобільний телефон "Nokia", а обвинувачених він завіз в с. Шаровечку Хмельницького району, з якими також домовились про те, що через деякий час він завезе їх в АРК Крим на відпочинок. Пізніше він возив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на відпочинок, тривалий час надавав їм послуги по перевезенню як водій таксі, при цьому обвинувачені щоденно витрачали значні суми коштів, близько 600-1000 грн.

На факт поїздки обвинувачених на відпочинок та витрачання коштів вказала в суді свідок ОСОБА_13, на той час співмешканка ОСОБА_7

Відповідно до протоколів пред'явлення фотознімків для впізнання під час проведення цих слідчих дій свідок ОСОБА_12 впізнав та прямо вказав на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як на осіб, яких він забирав за викликом в с. Пирогівці та яким в подальшому тривалий час надавав послуги по перевезенню як таксі, що також не заперечили і самі обвинувачені (т. 2 а.с. 5-8).

На обставини надання обвинуваченим вказаних послуг вночі 21 липня 2012 року свідок ОСОБА_12 вказав під час відтворення ним обстановки і обставин події (т. 2 а.с. 9-13).

З роздруківок телефонних з'єднань абонентів оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар" вбачається зв'язок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 напередодні вчинення розбійного нападу на подружжя ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 204-226).

В ході огляду місця події - будинку АДРЕСА_2 в с. Червона Зірка Хмельницького району Хмельницької області (т. 1 а.с. 61-75), працівниками міліції в кухонній кімнаті було виявлено і вилучено сліди пальців рук, сліди крові на підлозі, подушці та простирадлі, на горищі - господарську сумку, з якої потерпіла ОСОБА_2 на вимогу ОСОБА_7 передала останньому гроші в сумі 20000 грн.. На польовій дорозі сполученням с. Червона Зірка - с. Масівці Хмельницького району виявлено паперову стрічку, якою були опечатані викрадені у потерпілих грошові купюри, а також паперовий конверт із зазначенням на ньому адресата одержувача - ОСОБА_2, в якому знаходились викрадені обвинуваченими грошові кошти.

За даними висновків судово-медичних експертиз (т. 1 а.с. 80-81, 85/1) у ОСОБА_1 виявлено: - легкі тілесні ушкодження, що спричиняють короткочасний розлад здоров'я, у вигляді крововиливів м'яких тканин обох навколоочних ділянок обличчя, носа, садна шкіри носа, закритого перелому спинки носа зі зміщенням уламків, крововиливів та набряку слизової оболонки гортані і голосових зв'язок та крапчастих крововиливів під кон'юнктивою нижньої повіки лівого ока; - легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки, у вигляді крововиливу під кон'юнктиву лівого очного яблука, крововиливів м'яких тканин в проекції лівої носо-губної складки, правої вушної раковини, правої перед-вушної ділянки, лівої вушної раковини з переходом на завушку ділянку, правого плечового суглобу, задньої поверхні правого плечового суглобу з переходом на верхній край лопатки, лівої половини поперекової ділянки, обох плечей, поверхневої рани м'яких тканин лівої надбрівної ділянки голови, саден шкіри тім'яної ділянки голови, носа, правого плечового суглобу з переходом на лопаткову ділянку, лівої половини грудної клітки та поверхневої рани слизової оболонки нижньої губи. У ОСОБА_2 виявлено легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминущі наслідки, у вигляді крововиливів м'яких тканин правого передпліччя, правого плеча, лівого передпліччя, лівого плеча. Вищевказані виявлені у потерпілих тілесні ушкодження могли утворитися 21 липня 2012 року від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею.

Згідно з висновком судово-дактилоскопічної експертизи вилучений під час огляду місця події - будинку АДРЕСА_2 в с. Червона Зірка Хмельницького району Хмельницької області, слід пальця руки залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 107-115).

Винність обвинувачених у вчиненні злочину підтверджуються також: даними протоколу прийняття заяви (повідомлення) потерпілого ОСОБА_1 про злочин, в якій останній повідомив про факт розбійного нападу, заподіяння тілесних ушкоджень та викрадення грошових коштів в сумі 20000 грн. і мобільного телефону «Нокіа 1200» (т. 1 а.с. 60); речовими доказами: вилученими під час огляду місця події вищевказаними паперовою стрічкою і паперовим конвертом; вилученим в свідка ОСОБА_11 мобільним телефоном «Нокіа 1200», та даними протоколів їх огляду (т. 1 а.с. 128-130, т. 2 а.с. 16-19); роздруківками телефонних з'єднань абонентів оператора мобільного зв'язку ПрАТ "Київстар" (т. 1 а.с. 204-226).

За епізодом розбійного нападу на ОСОБА_3

Показаннями потерпілої ОСОБА_3 в суді про те, що ввечері 09 серпня 2012 року, перебуваючи за місцем свого проживання - в будинку АДРЕСА_3, вона почула стук у вхідні двері. Відчинивши їх, в будинок зайшов ОСОБА_7, схопив її руками за одяг, повалив на підлогу та завдав удар в голову, після чого зв'язав їй руки та ноги мотузкою, а в рот засунув „кляп", зроблений з її нічної сорочки. Після цього ОСОБА_7 почав обшукувати будинок, але оскільки гроші йому знайти не вдалось, він підійшов до неї та почав погрожувати вбивством, якщо вона не покаже йому де знаходяться гроші. Побоюючись за своє життя та сприйнявши погрози ОСОБА_7 як реальні, вона повідомила останньому місцезнаходження грошей, після чого ОСОБА_7 з однієї із шухляд столу житлової кімнати відкрито заволодів належними їй гаманцем з грошима всередині в сумі 1200 грн. та покинув будинок.

За даними протоколу пред'явлення фотознімків для впізнання потерпіла ОСОБА_3 впізнала та прямо вказала на ОСОБА_7, як на особу, яка вчинила на неї розбійний напад за вищевказаних обставин (т. 2 а.с. 154-156).

Свідок ОСОБА_14 в суді показала, що після вчинення розбійного нападу вона приїжджала до матері ОСОБА_3, яка повідомила їй про факт та обставини вчинення на неї розбійного нападу, викрадення грошових коштів, при цьому у потерпілої були видимі тілесні ушкодження, в будинку все розкидане.

На такі ж обставини вказав і свідок ОСОБА_15 - племінник потерпілої.

Свідок ОСОБА_16 в суді показала, що ввечері 09 серпня 2012 року вона почула крики з будинку своєї сусідки ОСОБА_3, а коли прибігла до неї, то побачила, що в останньої були зв'язані ноги та руки. Звільнивши потерпілу від мотузок, остання повідомила їй про фат вчинення на неї розбійного нападу, її побиття нападником та вимагання і викрадення грошових коштів, при цьому у потерпілої були видимі тілесні ушкодження на обличчі.

Свідок ОСОБА_13, на той час співмешканка ОСОБА_7, показала, що 09 серпня 2012 року вона разом з останнім їздили в м. Васильків Київської області, що також підтвердив обвинувачений ОСОБА_7

Факт поїздки в м. Васильків у вищевказаний час підтвердив в суді свідок ОСОБА_12 - водій служби радіотаксі. Останній крім того показав, що в подальшому вони їздили в м. Бориспіль, при цьому заправляли автомобіль бензином за рахунок ОСОБА_7, який також витрачав кошти на продукти харчування.

В ході огляду місця події - будинку АДРЕСА_3, працівниками міліції було виявлено і вилучено дві мотузки, якими ОСОБА_7 зв'язував потерпілу, а також сорочку, з якої обвинувачений робив кляп (т. 2 а.с. 96-98).

Згідно з висновком судової молекулярно-генетичної експертизи на вказаних мотузках виявлена кров людини та клітини з ядрами. Генетичні ознаки клітин та слідів крові є змішаними і містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_3 та невідомій особі чоловічої статі (т. 2 а.с. 132-136). Відповідно до заяви ОСОБА_7 останній під час досудового слідства відмовився надавати свої зразки крові та інших біологічних речовин для експертного дослідження (т. 2 а.с. 141).

За даними висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_3 виявлено легкі тілесні ушкодження, які не спричинили короткочасного розладу здоров'я, у вигляді саден на лобі, синця в правій очній ділянці, численних синців на обох плечах, передпліччях, кистях, саден на правому променево-зап'ясному суглобі, синців на передніх поверхнях обох плечових суглобів. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися 09 серпня 2012 року від дії тупих предметів, якими могли бути руки чи ноги людини. Синці та садна на обох променево-зап'ястних суглобах можуть бути наслідком зв'язування рук потерпілої (т. 2 а.с. 149-150).

Винність ОСОБА_7 у вчиненні злочину підтверджуються також: даними протоколу прийняття заяви (повідомлення) потерпілої ОСОБА_3 про злочин, в якій остання повідомила про факт розбійного нападу, заподіяння їй тілесних ушкоджень, заволодіння належними їй грошовими коштами, а також вказала прикмети нападника (т. 2 а.с. 91); речовими доказами: вилученими під час огляду місця події мотузками, нічною сорочкою потерпілої, а також марлевою серветкою зі зразками крові потерпілої (т. 2 а.с. 139-143).

Покказання обвинувачених про те, що розбійних нападів вони не вчиняли, суд визнає неправдивими і даними з метою ухилення від відповідальності за фактично вчинене, а тому відхиляє їх. Ці ствердження повністю спростовуються вищенаведеними належними, об'єктивними та допустимими доказами, зокрема показаннями потерпілих та свідків, які є послідовними, логічними, переконливими, узгоджуються між собою та з іншими наведеними доказами по справі, а тому суд не знаходить підстав ставити їх під сумнів. Підстав для оговору потерпілими та свідками обвинувачених не встановлено.

Разом з тим, ОСОБА_7 в суді ствердив, що 21 липня 2012 року вночі він разом з іншою особою приїжджав в с. Червона Зірка до подружжя ОСОБА_1, перебував в будинку останніх, брав у потерпілої ОСОБА_2 гроші в сумі 20000 грн., а коли разом з іншою особою покинув будинок, то бачив сліди крові на її футболці, при цьому ця особа вказала, що вдарила ОСОБА_1 Ствердження ОСОБА_7 про те, що цією особою був не ОСОБА_8, а його знайомий на ім'я ОСОБА_24, з яким він приїжджав до ОСОБА_1 нібито за боргом, суд визнає неправдивими і даними з метою уникнути відповідальності за фактично вчинене, а також вигородити обвинуваченого ОСОБА_8, а тому відхиляє їх. Ці ствердження повністю спростовуються дослідженими по справі доказами. Більше того, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнають факт перебування у вказаний час в с. Пирогівці, що неподалік с. Червона Зірка в Хмельницькому районі, зустрічі там свідка ОСОБА_11, звернення до останньої з проханням викликати таксі, а також дарування їй ОСОБА_8 мобільного телефону "Nokia 1200".

У своїй заяві - зізнанні ОСОБА_7 вказував на факт вчинення разом із ОСОБА_8 розбійного нападу на подружжя ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 151), що в ході судового розгляду підтверджено сукупністю досліджених по справі доказів. Відмову ОСОБА_7 в подальшому від цього зізнання суд розцінює як намір обвинувачених уникнути відповідальності за фактично вчинене.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 підтвердив факт перебування 09 серпня 2012 року в м. Васильків Київської області, знайомства з потерпілою ОСОБА_3 та обізнаності у місці проживання останньої. Ствердження ОСОБА_7 про те, що розбійного нападу на потерпілу він не вчиняв, а у вказаний день лише мав зустріч зі знайомим ОСОБА_17, який повернув йому борг, суд також відхиляє, оскільки вони спростовуються дослідженими по справі доказами. Більше того, свідок ОСОБА_17 у суді не зміг вказати точної дати зустрічі із ОСОБА_7, при цьому ствердив, що така відбулась близько 13 - 14 год., ОСОБА_7 же вказав на час близько 17 - 18 год., тоді як розбійний напад на ОСОБА_3 мав місце близько 19 год. 30 хв.

Твердження обвинувачених про застосування до них під час досудового слідства заборонених методів дізнання і слідства суд також відхиляє, оскільки жодних достовірних доказів на підтвердження цих обставин в судовому засіданні не встановлено. Більше того, допитана судом за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_8 свідок ОСОБА_18, яка була присутня під час затримання обвинувачених, вказала на відсутність застосування до останніх під час затримання заборонених методів, що також підтвердили свідки - працівники міліції ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 Такі ствердження обвинувачених розцінюються судом як спосіб уникнути відповідальності за вчинені злочини.

Наведене вище свідчить про безпідставність доводів ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які ґрунтуються виключно на твердженнях самих обвинувачених, їх роздумах щодо діяльності правоохоронних органів, систематичних звинуваченнях органів досудового слідства та суду в упередженості та необ'єктивності, вільному тлумаченні кримінального закону, що не можна визнати допустимими доказами.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинувачених у вчиненні злочинів доведена.

Таким чином, дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за епізодом розбійного нападу на подружжя ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло та із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), а дії обвинуваченого ОСОБА_7 за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_3 - за ч. 3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з проникненням у житло та із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений особою, яка раніше вчинила розбій.

* * *

Крім того, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 17 серпня 2009 року близько 24 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння поблизу будинку № 8, що по вул. Привокзальній в м. Києві, з метою відкритого викрадення чужого майна вступив у злочинну змову із ОСОБА_22, справа відносно якого виділена в окреме провадження. З метою реалізації свого протиправного умислу ОСОБА_7 та ОСОБА_22 підійшли до ОСОБА_4, яка в той момент йшла вул. Привокзальною, після чого ОСОБА_22 з метою відкритого викрадення чужого майна схопив рукою за золотий ланцюжок та хрестик, які висіли на шиї ОСОБА_4, та шляхом ривка, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, відкрито викрав її майно, а саме золотий ланцюжок, вартістю 1820 грн., та золотий хрестик, вартістю 800 грн., в той час як ОСОБА_7 стояв поряд та спостерігав за оточуючою обстановкою, щоб попередити можливість припинення злочинних дій ОСОБА_22 сторонніми особами. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_22 з місця скоєння злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяли ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 2620 грн.

Тобто, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Свою причетність до вчинення цього злочину ОСОБА_7 в суді заперечив, ствердивши, що у злочинну змову із ОСОБА_22 на відкрите викрадення чужого майна не вступав та разом із останнім потерпілу ОСОБА_4 не грабував. При цьому показав, що дійсно у вищевказаний час він проходив вул. Привокзальною в м. Києві, де бачив своїх знайомих ОСОБА_22 і ОСОБА_4, які сперечались між собою, проте до останніх він не підходив та факту пограбування потерпілої ОСОБА_22 не бачив.

Потерпіла ОСОБА_4 в суді вказала на її пограбування за вищевказаних обставин лише ОСОБА_22, при цьому на причетність до цього злочину ОСОБА_7 не вказувала. Про непричетність останнього до пограбування потерпілої ствердив в суді і свідок ОСОБА_22, що також підтверджено вироком Дарницького районного суду м. Києва від 23 липня 2013 року (т. 1 а.с. 46-47).

Наведені органом досудового слідства докази, а саме: дані протоколу усної заяви потерпілої ОСОБА_4 про злочин (т. 2 а.с. 29); протоколу огляду та вилучення у ОСОБА_23 акту про заклад останньою в ломбард «Синдикат-Плюс» золотого ланцюжка, який їй продав ОСОБА_22, та самого акту (т. 2 а.с. 38-40); дані протоколів пред'явлення фотознімків для впізнання (т. 2 а.с. 34-35) та протоколів виїмки з ломбарду золотого ланцюжка і його огляду (т. 2 а.с. 42-43), лише підтверджують факт пограбування потерпілої, проте з достовірністю не вказують на причетність до цього злочину обвинуваченого ОСОБА_7

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що докази, якими прокурор обґрунтовує причетність ОСОБА_7 до вчинення цього злочину, є недостовірними та сумнівними. Інших належних, допустимих та достовірних доказів щодо винності обвинуваченого судом не встановлено.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

В ході судового розгляду не встановлено об'єктивних доказів участі обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України (пограбуванні потерпілої ОСОБА_4), надані ж прокурором докази ґрунтуються лише на припущеннях, є недостовірними, а тому в цій частині обвинувачення ОСОБА_7 слід виправдати, через не доведення його участі у вчиненні цього злочину.

* * *

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, осіб винних та обставини, що пом'якшують і обтяжують їм покарання.

Суд враховує, що ОСОБА_8 має на утриманні неповнолітню дитину, що пом'якшує йому покарання. Обставин, які б пом'якшували покарання ОСОБА_7, судом не встановлено. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинили злочини щодо осіб похилого віку, що покарання їм обтяжує.

При призначенні покарання суд також враховує, що обвинувачені є особами несудимими, проте вони посередньо характеризуються, раніше неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких умисних корисливих злочинів, відбували покарання у виді позбавлення волі, після звільнення з місць позбавлення волі на шлях виправлення не стали та вчинили нові умисні особливо тяжкі корисливі злочини, які визначаються високим ступенем небезпечності для суспільства. Крім того, обвинувачені своєї вини у вчиненні злочинів не визнали, у скоєному не розкаялися, не вживали заходів щодо відшкодування заподіяної потерпілим шкоди, належних даних про виявлення ними жалю не встановлено.

Вказані обставини характеризують ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як осіб, схильних до протиправних проявів, і це дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, вони можуть продовжити злочинну діяльність.

Приймаючи до уваги характер діянь і спосіб їх вчинення, суспільну небезпеку скоєних злочинів, наслідки, які настали, суд приходить до висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та їм слід призначити покарання у виді позбавлення волі із конфіскацією всього належного їм на праві власності майна, враховуючи при цьому роль кожного у вчиненні злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, а також позицію потерпілих.

На думку суду таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та запобігання вчиненню нових злочинів як самими обвинуваченими, так і іншими особами.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 підлягає задоволенню у повному обсязі. Злочинними діями обвинувачених потерпілим ОСОБА_2 і ОСОБА_1 завдано матеріального збитку на загальну суму 20344 грн., що підтверджується вищенаведеними дослідженими по справі доказами. Враховуючи, що потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з винних осіб завданої матеріальної шкоди в сумі 20319 грн., з урахуванням принципу диспозитивності, позиції потерпілого ОСОБА_1 щодо стягнення завданої матеріальної шкоди на користь його дружини ОСОБА_2, положень ст.ст. 60 - 63 СК України, в силу ст.ст. 22, 1166, 1190 ЦК України з обвинувачених на користь ОСОБА_2 в солідарному порядку підлягає стягненню заявлена останньою сума коштів.

Також суд вважає, що злочинними діями обвинувачених потерпілій ОСОБА_2, яка є особою похилого віку, заподіяно моральну шкоду, оскільки остання в зв'язку з протиправними діями обвинувачених перенесла душевні страждання і незручності, фізичний біль у зв'язку з ушкодженням здоров'я, що також змінило звичний спосіб життя потерпілої та потребувало додаткових зусиль для його влаштування. На думку суду, з урахуванням ступеню вини обвинувачених, їх матеріального становища, понесених потерпілою моральних страждань, способу та характеру вчиненого злочину, наслідків, що настали, беручи до уваги інфляційні процеси в державі, розмір цього відшкодування слід визначити в заявленій потерпіою сумі 10000 грн. Суд вважає, що зазначена сума (в межах заявлених позовних вимог) за своїм розміром, враховуючи фізичний та моральний стан потерпілої, є належною сатисфакцією. В силу ст.ст. 23, 1167, 1190 ЦК України вказана сума коштів підлягає стягненню з обвинувачених на користь потерпілої в солідарному порядку.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 на підставі ч. 3 ст. 129 КПК України слід залишити без розгляду.

Процесуальні витрати по справі за проведення судових експертиз (т. 1 а.с. 106-115, 134-141, т. 2 а.с. 102-107, 131-136) в силу ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави. При цьому ці витрати розподіляються судом в залежності від участі обвинувачених в тому чи іншому епізоді злочинної діяльності, враховуючи їх майновий стан та ступінь вини. Висновок судово-дактилоскопічної експертизи (т. 2 а.с. 115-122) не має доказового значення у справі, а тому витрати на її проведення слід віднести на рахунок держави. Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-370, 373-376 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 13 лютого 2014 року, зарахувавши в цей строк час перебування його під вартою - з 20 серпня 2009 року по 28 серпня 2009 року включно та з 20 серпня 2012 року по 12 лютого 2014 року включно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_7, до набрання вироком чинності, залишити попередню - тримання під вартою.

ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 186 КК України виправдати, через недоведення його участі у вчиненні цього злочину.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі із конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 13 лютого 2014 року, зарахувавши в цей строк час перебування його під вартою - з 20 серпня 2012 року по 12 лютого 2014 року включно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_8, до набрання вироком чинності, залишити попередню - тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 в солідарному порядку 20319 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди, а всього 30319 (тридцять тисяч триста дев'ятнадцять) грн.

Цивільний позов ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Речові докази:

- три фрагменти паперових конвертів, два відрізки паперу, дві мотузки, марлеву серветку, які передані на зберігання в кімнату зберігання речових доказів СУ УМВС України в Хмельницькій області (т. 1 а.с. 130-130/1, т. 2 а.с. 140-140/1), - знищити,

- мобільний телефон «Самсунг» зі стартовим пакетом «Київстар», який вилучений у ОСОБА_7 та переданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів СУ УМВС України в Хмельницькій області (т. 1 а.с. 175/1-176), - звернути в рахунок конфіскації належного ОСОБА_7 на праві власності майна,

- роздруківки телефонних з'єднань (т. 1 а.с. 203-229), - залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання,

- мобільний телефон «Нокіа», який переданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів СУ УМВС України в Хмельницькій області (т. 2 а.с. 19, 24), - повернути ОСОБА_1,

- нічну сорочку, яка передана на зберігання потерпілій ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 143-144), - залишити останній за належністю.

Стягнути на користь держави процесуальні витрати по справі: з ОСОБА_7 - 11907 грн. 84 коп. та з ОСОБА_8 - 294 грн.

Решту процесуальних витрат віднести на рахунок держави.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченим та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий - суддя