Справа № 2а-161/2007 p.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

29 грудня 2007 року             Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Могили А.Б.

з участю секретаря                                                                     Пилипонюк К.С.

представника позивача                                                             ОСОБА_1

представника відповідача                                                          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.  Богородчани справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської райдержадміністрації про стягнення недорахованої разової грошової допомоги як учаснику війни в сумі 3148, 18 грн.,  -

встановив:

ОСОБА_3 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської райдержадміністрації про стягнення недорахованої разової грошової допомоги як учаснику війни в 2005 - 2007 роках в розмірі 3148, 18 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та пояснила,  що ОСОБА_3 є учасником війни. Щорічно до 5 травня вона мала право на отримання щорічної* разової допомоги в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком,  згідно з Законом України „Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту". Однак їй виплачено: в 2005 році - 50 грн.,  у 2006 р. - 50 грн.,  2007 р. - 55 грн. Виходячи з мінімальних пенсій за віком,  у цих роках їй не доплачено 3148 грн. 18 коп. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала та пояснила,  що виплата допомоги позивачу проводилася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 486 від 11.04.2003 року та № 177 від 18.01.2004 року. Щорічна допомога позивачу виплачувалася у розмірах,  встановлених Законами України „Про державний бюджет" на відповідний рік. Допомога в новому розмірі підлягає виплаті тільки за 2007 рік,  оскільки рішенням Конституційного суду України визнано неконституційними норми Закону про бюджет на цей рік,  що стосуються одноразових виплат відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту". Однак,  на такі виплати відсутнє фінансування. Що стосується виплати допомоги за 2005 та 2006 роки,  то позивачем пропущено строк позовної давності,  а тому в позові слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін,  дослідивши письмові докази у справі,  з'ясувавши таким чином фактичні її обставини,  суд приходить до висновку,  що позов підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні встановлено,  що позивач є учасником війни,  що підтверджується копією посвідчення відповідача від 27.11.2002 року серії В-І № 705261.

Відповідно до  ст.  14 ч.5 Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту",  органами праці та соціального захисту населення щорічно до 5 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога в розмірі в розмірі З мінімальних пенсій за віком.

Згідно з нормами Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік" мінімальна пенсія за віком у 2005 році складала 332 грн.,  нормами Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік" мінімальна пенсія за віком у 2006 році - 359 грн.,  а нормами Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" - 410,  06 грн.

В  ст.  34 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік" та в  ст.  30 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" у 2005 - 2006 роках виплата щорічної разової допомоги учасникам війни становила 50 грн.

Згідно  ст.  29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" виплата щорічної разової допомоги учасникам війни становила 55 грн.,  а  ст.  71 п.13 зупинено на 2007 рік дію ч.5  ст.  14 "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту".

У відповідності до  ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007 положення  ст.  ст.  29,  36,  ч.2  ст. 56,  ч.2  ст. 62,  ч.1  ст. 66,  пп.7,  9,  12,  13,  14,  23,  29,  30,  39,  41,  43,  44,  45,  46  ст. 71,   ст.  ст.  98,  101,  103,  111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано неконституційними.

Виходячи з вимог  ст. 22 Конституції України,  суд вважає,  що позов підлягає до часткового задоволення в частині стягнення з відповідача на користь позивача разової щорічної допомоги за 2005 та 2007 роки.

З огляду на викладене,  суд дійшов висновку,  що позов підлягає до часткового задоволення в частині стягнення з відповідача на користь позивача разової щорічної допомоги за 2005 рік в сумі 946 грн. (332x3-50),  за 2007 рік - 1175,  18 грн. (410, 06x3-55).

Що стосується виплати такої допомоги позивачу за 2006 рік,  то в цій частині позовних вимог позивачу слід відмовити,  оскільки дія ч.5 статті 14 Закону України „Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту" на 2006 рік зупинена п.18  ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік".

На підставі  ст. 22 Конституції України,   ст.  ст.  14,  17-1,  22 Закону України "Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту",   ст.  34 Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік",   ст.  ст.  30,  77 Закону України "Про державний бюджет на 2006 рік",   ст.  ст.  29,  71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік",  Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 у справі № 1-29/2007 та керуючись  ст.  ст.  98,  99,  160-163,  167 КАС України,  суд,  -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Богородчанської райдержадміністрації в користь ОСОБА_3 недорахованої в 2005 році разової грошової допомоги,  як учаснику війни,  в сумі 946 грн.,  а в 2007 році - в сумі 1175 грн. 18 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо таку заяву не було подано. В разі подання заяви про апеляційне оскарження судового рішення,  але апеляційна скарга не була подана в строк, 

Постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Львівського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом 10 днів з дня складання її в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається у строк,  встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження

Заяви   про   апеляційне   оскарження   та   апеляційна   скарга   подається   через Богородчанський районний суд.