ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 березня 2014 р.м.ОдесаСправа № 483/7/14-а
Категорія: 11.1 Головуючий в 1 інстанції: Рак Л.М.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.,
суддів - Кравченко К.В. та Градовського Ю.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Очакові та Очаківському районі Миколаївської області на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 січня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Очакові та Очаківському районі Миколаївської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Очакові та Очаківському районі Миколаївської області (далі УПФУ) про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови їй у перерахунку довічного грошового утримання, як судді у відставці відповідно до вимог ч.ч.3, 5 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим суддям України та зобов'язання УПФУ здійснити їй перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці з 04 червня 2013 року у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді (заступника голови Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області) без обмежень у відповідності з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області за № 7/1-842/13 від 26 червня 2013 року з урахуванням вже виплачених сум грошового утримання.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що за правилами частини 3 статті 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", який підлягає застосуванню згідно рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України, зокрема: частину третю, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI; статтю 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI в частині поширення її дії на Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, щомісячне грошове утримання виплачується судді у відставці у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки, але не більше як 90 відсотків, а тому відмова УПФУ в проведенні перерахунку довічного грошового утриманні судді з урахуванням вказаних положень є протиправною та такою, що не узгоджується з чинним законодавством.
Постановою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 січня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав неправомірними дії УПФУ щодо відмови позивачу у перерахунку довічного грошового утримання, як судді у відставці відповідно до вимог ч.ч.3, 5 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим суддям України. Крім того, суд зобов'язав відповідача здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 04 червня 2013 року у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді (заступника голови Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області) без обмежень у відповідності з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області за № 7/1-842/13 від 26 червня 2013 року з урахуванням вже виплачених сум грошового утримання.
Не погоджуючись з постановою суду, УПФУ подано апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно Указу Президента України за № 321/2007 від 19 квітня 2007 року позивач призначена заступником голови Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.
07 червня 2010 року ОСОБА_1 згідно Постанови Верховної Ради України за № 2315-VI від 03 червня 2010 року звільнена з посади заступника голови Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області у зв'язку із виходом у відставку.
Позивач є суддею у відставці та згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області за № 7/1-842/13 від 26 червня 2013 року має вислугу років, що дає право на одержання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 28 років 0 місяців 15 днів.
З витягу протоколу рішення комісії з пенсійних питань при УПФУ за № 22 від 08 серпня 2013 року вбачається, що на звернення позивача щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі зміною заробітної плати працюючих суддів, відмовлено з тих підстав, що такий перерахунок грошового утримання зі зміною заробітної плати працюючих суддів передбачено тільки для суддів Конституційного Суду України і не здійснюється суддям судів загальної юрисдикції.
Відмова в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і стала підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом до суду.
Вирішуючи спірне питання та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області № 7/1-842/13 від 26 червня 2013 року.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року за №3668-VІ (далі Закон №3668-VІ), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, частини третю та п'яту статті 138 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" від 07 липня 2010 року за №2453-VІ (далі Закон №2453-VІ) викладено в новій редакції, відповідно до якої щомісячне довічне грошове утримання виплачується у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України за №3-рп/2013 від 03 червня 2013 року встановлено, що частина третя, перше, друге, третє речення частини п'ятої статті 138 Закону №2453-VІ у редакції Закону №3668-VІ не підлягають застосуванню, як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з врахуванням наведеного рішення Конституційного Суду України застосуванню підлягають положення ст.138 Закону №2453-VІ в редакції до 01 жовтня 2011 року, п.3 якої встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
А тому, приймаючи до уваги все вищевикладене колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 04 червня 2013 року у розмірі 90% грошового утримання працюючого судді на відповідній посаді (заступника голови Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області) без обмежень у відповідності з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області за № 7/1-842/13 від 26 червня 2013 року з урахуванням вже виплачених сум грошового утримання є обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги стосовно помилковості задоволення позовних вимог в зв'язку з тим, що перерахунок довічного грошового утримання суддям у відставці здійснюється відповідно до п.4 ст.138 Закону №2453-VІ колегія суддів вважає неспроможними, оскільки позивач вимагала провести перерахунок пенсії не в зв'язку зі зміною розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України (положення п.4 ст.138 Закону №2453-VІ), а на підставі того, що рішенням Конституційного Суду України фактично підтверджено право суддів на щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Очакові та Очаківському районі Миколаївської області - залишити без задоволення, а постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 січня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.Г. Федусик
Суддя: Суддя: К.В. Кравченко Ю.М. Градовський