З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/6353/13-ц

Провадження № 2/116/643/14

13.03.2014 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого, суддіДокучаєвої В.Ю.,

при секретаріБескидевич І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и в :

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.07.2010 року позивач позичив відповідачу грошові кошти у розмірі 121000 грн., що підтверджується договором безпроцентної позики. Для забезпечення повернення наданої позики був укладений договір іпотеки. Відповідач до теперішнього часу не виконала свої зобов'язання, суму позики не повернула. З урахуванням наведеного позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Сімферопольського районного суду АР Крим від 13.03.2014 року позовні вимоги про зобов'язання передати правовстановлюючі документи на земельну ділянку залишено без розгляду.

В судове засідання від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до ч.5 ст.74 ЦПК України, що підтверджується поштовим конвертом /а.с.68-69/, про причини неявки суд не повідомила. Клопотань або заяв про відкладення судового засідання чи про розгляд справи за її відсутності, заперечень проти позову до суду не надходило.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

13.07.2010 року між позивачем (позикодавцем) та відповідачем (позичальником) укладено договір безпроцентної позики за реєстровим № 1605, згідно якого позичальник отримав від позикодавця грошову суму в розмірі 121 000 грн., що еквівалентно 15 310,25 доларів США /а.с.18/.

13.07.2010 року між позивачем - ОСОБА_3 та відповідачем - ОСОБА_4 укладено Договір іпотеки (посвідчений приватним нотаріусом Сімферопольського районного нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_5, реєстр №1607), відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_4 (Іпотекодавець) надала позивачеві ОСОБА_3 на забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з договору безпроцентної позики від 13.07.2010р., в іпотеку об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі державного акту серії ЯД №584508 від 22.02.2010р. /а.с.31-32/.

В судовому засіданні встановлено, що грошові кошти ОСОБА_4 до теперішнього часу не повернуто.

На підставі вищевикладеного, оцінивши та дослідивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Частиною 1 ст.11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

При розгляді справи, суд керується ст.ст.10,60 ЦПК України, згідно яких сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.ст. 205,207, 1047 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять раз перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Відповідно до ст.1046 ЦК України з договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передачу йому позикодавцем визначену грошову суми або визначену кількість речей.

Ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалась, на його банківський рахунок.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що згідно ст.ст. 526, 546 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач виконав належним чином свої зобов'язання за договором, тобто надав відповідачу обумовлену договором суму позики в розмірі 121 000 грн., а відповідач в свою чергу умови договору належним чином не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором.

Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення.

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Відповідно до положень ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до положень ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Право звернення стягнення позивача на предмет іпотеки (земельну ділянку), якою забезпечено виконання договору безпроцентної позики, виникло внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_4 належним чином умов зазначеного договору.

Згідно п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач не надала суду доказів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання, а також того, що нею були вжитті всі залежні від них заходи щодо належного виконання зобов'язання.

Підстав, передбачених статтею 617 Цивільного кодексу України, для звільнення відповідачів від відповідальності за порушення зобов'язання судом не встановлено.

Таким чином, суд погоджується з позовними вимогами позивача і стягненню з відповідача підлягає заборгованість на загальну суму 121 000 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,2500 га ( кадастровий номер 01 247 813 00:01:003:0193), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.8.7.70 договору, іпотеко держатель має право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку , встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

З урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідачів на користь позивача сплачені та документально підтверджені судові витрати по справі.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 209, 212, 215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_4 (і.н.НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором безпроцентної позики від 13.07.2010 року в сумі 121 000 грн., звернувши стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку площею 0,2500 га ( кадастровий номер 01 247 813 00:01:003:0193), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_4 на підставі Державного акту серії ЯД №584508 від 22.02.2010р., яку передано 13.07.2010 року за Договором іпотеки (реєстр за №1607) ОСОБА_3 в іпотеку на забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з договору безпроцентної позики від 13.07.2010 року, шляхом укладення від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу предмету іпотеки за ціною не менше.

3. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 114,70 грн.

4. Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави судовий збір в розмірі 1095,30 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 (десяти днів) з дня отримання копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя Докучаєва В.Ю.