ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
19.12.2006 року Справа № 6/380ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Лазненко Л.Л.
суддів Перлова Д.Ю.
Якушенко Р.Є.
секретар
судового засідання Наумов Б.Є.
за участю представників сторін:
від позивача: Федоренко О.А., завідувач юридичним сектором відділення,
довіреність № 03-01/4447 від 20.09.2006;
від відповідача: Черних О.О., юрисконсульт,
довіреність № 01 від 16.01.2006;
розглянув у відкритому
судовому засіданні матеріали
апеляційної скарги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 10.10.2006
у справі № 6/380ад (суддя Василенко Т.А.)
за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ
до відповідача Алчевського середнього загальноосвітнього закладу І-ІІІ ступенів приватної школи „Гармонія”, м.Алчевськ Луганської області
про стягнення 2327 грн. 78 коп.
В С Т А Н О В И В:
Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів заявлений до господарського суду Луганської області позов про стягнення з Алчевського середнього загальноосвітнього закладу І-ІІІ ступенів приватної школи „Гармонія” суми несплачених штрафних санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2004 році в розмірі 2327 грн. 78 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 10.10.2006 по справі № 6/380ад (суддя Василенко Т.А.) у позові відмовлено, враховуючи визначений ст.250 Господарського кодексу України строк для застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій та недотримання позивачем у справі встановленого цією статтею строку для застосування штрафних санкцій відповідно до ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Судом першої інстанції зазначено невиконання відповідачем у справі передбаченого діючим законодавством з питання соціальної захищеності інвалідів обов'язку по забезпеченню на підприємстві певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, однак у позові відмовлено, приймаючи до уваги фактичне звернення позивача з позовом у справі 22.08.2006 року, коли виявлено порушення відповідачем відповідного законодавства ще 11.02.2005, що вбачається з матеріалів справи, та приписи ст.250 Господарського кодексу України.
Позивач у справі не погодився з таким висновком господарського суду Луганської області, подав до апеляційної інстанції заяву № 03-01/5237 від 16.10.2006 по справі № 6/380ад про апеляційне оскарження, а потім апеляційну скаргу № 03-01/5283 від 18.10.2006 по справі № 6/380ад, у якій просить скасувати постанову господарського суду Луганської області від 10.10.2006 № 6/380ад і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
За доводами апеляційної скарги, на думку скаржника, судом неправильно застосовані та були порушені норми матеріального та процесуального права, розгляд справи не ґрунтувався на всебічному, повному та об'єктивному розгляді.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 23.10.2006 по справі № 6/380ад, відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України”, для розгляду апеляційної скарги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 18.10.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 10.10.2006 у справі № 6/380ад, призначена судова колегія у складі: Лазненко Л.Л. - суддя –головуючий колегією, Перлов Д.Ю. –суддя, Якушенко Р.Є. –суддя.
Ухвалою судової колегії від 26.10.2006 відкрито апеляційне провадження по справі № 6/380ад та розпочата підготовка справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою судової колегії Луганського апеляційного господарського суду від 06.11.2006 закінчена підготовка справи № 6/380ад до апеляційного розгляду та скарга призначена до розгляду.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вих.03/11 від 03.11.2006, яким наведені в апеляційній скарзі доводи вважає безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, а постанову першої інстанції законною та прийнятою з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає оскаржену постанову по справі прийнятою правомірно, з того відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги по справі з наступних обставин.
Як встановлено судом першої інстанції, що знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги по адміністративній справі № 6/380ад, на підприємстві відповідача не працевлаштовано у 2004 році 1 інвалід. За розрахунком позивача, складеним згідно Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, підприємство відповідача мало перерахувати 2327 грн. 78 коп. штрафних санкцій за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інвалідів за 2004 рік, що не спростовано відповідачем у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, у 2004 році відповідні органи, не направляли інвалідів до відповідача для працевлаштування, оскільки відповідач належним чином не інформував ці органи про наявність, створення (пристосування) робочих місць для інвалідів, звіти за формою 3-ПН відповідач надавав до місцевого центру зайнятості, не зазначаючи, кількість вакантних посад, це зокрема, підтверджується листом Луганського міського центру зайнятості.
Поряд з цим, що відповідач на протязі 2004 року не звертався до місцевого центру зайнятості та інших повноважних органів з пропозиціями щодо наявності робочих місць для працевлаштування інвалідів, взагалі ним не вжиті заходи, передбачені чинним законодавством по забезпеченню працевлаштування інвалідів: у 2004 році не вирішувалося питання по створенню робочих місць для інвалідів, які мали вноситись до колективного договору, не надсилалися інформації до міського центру зайнятості, місцевого органу соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів щодо створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів та вчинення стосовно цього дій.
Згідно з п.5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
У п.14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів визначено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Таким чином, відповідно до ст.18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в редакції закону від 14.10.1994 № 204/94-ВР працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів. Приписом цієї ж норми у редакції Закону від 05.07.2001 № 2606-III встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів.
З такого, працевлаштування може здійснюватись органами працевлаштування інвалідів, визначеними у ст.18 Закону, лише за наявністю отриманої від підприємства інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Відповідно до п.2.1 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН „Звіт про наявності вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках”, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 № 244, звіт за формою № 3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм власності і господарювання, місцевому центру зайнятості щомісячно; а у графі 4 (з графи 2) проставляється наявність вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні, встановленої місцевими державними адміністраціями відповідно до ст.5 Закону України "Про внесення змін до Закону України „Про зайнятість населення”", для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також для пенсіонерів, учнів, студентів, інвалідів. Наявність вільних робочих місць (вакантних посад) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під такими шифрами:...14-інваліди. Отже, звіти за формою державної звітності № 3-ПН мають містити вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів –протягом звітного періоду.
Докази безумовного виконання наведених приписів з питання складання документів звітності про наявність вільних робочих місць для інвалідів, повідомлення відповідних органів про потребу в працівниках - інвалідах, відповідачем суду не надані, а також не доведені суду обставини вжиття в 2004 році відповідних заходів, обумовлених діючим законодавством, щодо забезпечення створення певної кількості робочих місць де може бути використана праця інвалідів.
За таких обставин, судова колегія вважає, що позов у справі заявлений обґрунтовано, але задоволенню не підлягає, враховуючи таке:
- дату пред'явлення позову по справі –22.08.2006;
- обізнаність позивача по справі (дату виявлення порушення відповідачем)–11.02.2005, що підтверджується матеріалами справи (а.с.12);
- звітний період у справі 2004 рік;
- приписи ст.250 Господарського кодексу України щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій, до кола яких відносяться штрафні санкції, визначені ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;
- встановлений ст.250 Господарського кодексу України термін застосування такої штрафної санкції –протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом;
- обов’язок суду перевіряти чи не закінчилися строки їх застосування, що визначено ст.250 Господарського кодексу України, а також при розгляді спорів про незвернення позивача з клопотанням щодо поновлення цього строку, про застосування до суб’єктів господарювання майнових санкцій за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності виходити з того, що ці санкції незалежно від їх назви (штрафні, фінансові, економічні тощо) відповідно до ч.1 ст.238 Господарського кодексу України є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки такі санкції є конфіскаційними, то згідно з ст.41 Конституції України вони можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо застосування норми ст.250 Господарського кодексу України та вважає, що з такого правомірно відмовлено позивачу у задоволенні позову.
Таким чином, оскаржена постанова по справі прийнята з законних підстав, при повному та всебічному дослідженні обставин у справі, а доводи за апеляційною скаргою судова колегія вважає безпідставними.
Питання щодо судових витрат не вирішується оскільки заявником апеляційної скарги не сплачувався судовий збір при наявності пільг, обумовлених Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993.
У судовому засіданні 19.12.2006 були оголошені лише вступна та резолютивна частини даної ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений протягом п’яти днів з дня закінчення розгляду справи.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254, п.6 Розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Луганськ № 03-01/5283 від 18.10.2006 на постанову господарського суду Луганської області від 10.10.2006 у справі № 6/380ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 10.10.2006 у справі № 6/380ад (суддя Василенко Т.А.) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку у місячний строк до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.Л.Лазненко
Суддя Д.Ю.Перлов
Суддя Р.Є.Якушенко