ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2006 р. | № 31/270(Н10/77(Н12/13) |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу колективного підприємства “Луч” на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2006 року у справі № 31/270 (Н 10/77 (Н 12/13) за позовом організації орендарів орендного підприємства “Завод ”Луч” до колективного підприємства “Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації”, за участю третіх осіб –Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та колективного підприємства “Луч”, про спонукання до виконання дій, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 2003 року організація орендарів орендного підприємства “Завод ”Луч” звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до колективного підприємства “Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації” про визнання рішення реєстратора відповідача від 7 жовтня 2002 року про відмову в реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: м. Павлоград, вул. Горького 164, вул. Інтернаціональна, 28, незаконним, спонукання відповідача проінвентаризувати та зареєструвати право власності на частину майнового комплексу, отриманого позивачем від Фонду державного майна України згідно акту приймання-передачі від 10 червня 1997 року, розташованого за адресами: м. Павлоград, вул. Горького 164, вул. Інтернаціональна, 28, посилаючись на порушення відповідачем вимог чинного законодавства.
В подальшому позивач уточнив свої вимоги та просив суд визнати недійсним спірне рішення відповідача та зобов’язати останнього зареєструвати право власності за позивачем на спірне майно.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29 липня 2003 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та колективне підприємство “Луч”.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 8 жовтня 2003 року в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2004 року рішення місцевого суду скасовано, а позов задоволено.
Визнано недійсним рішення відповідача від 7 жовтня 2002 року про відмову в реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, розташовані за адресами: м. Павлоград, вул. Горького 164, вул. Інтернаціональна, 28.
Зобов’язано відповідача зареєструвати право власності на частину майнового комплексу, отриманого позивачем від Фонду державного майна України згідно акту приймання-передачі від 10 червня 1997 року, розташованого за адресами: м. Павлоград, вул. Горького 164, вул. Інтернаціональна, 28, за позивачем.
Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
У грудні 2005 року колективне підприємство “Луч” звернулось до суду із заявою про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2004 року за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2006 року оскаржувану постанову залишено без змін.
У касаційній скарзі колективне підприємство “Луч” просить скасувати ухвалу апеляційної інстанції та постановити нове рішення про задоволення заяви щодо перегляду постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2004 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що апеляційним господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.
Заслухавши пояснення представника представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 3 лютого 2004 року за нововиявленими обставинами та, залишаючи вказану постанову без змін, апеляційна інстанція виходила з вимог ст. 112 Господарського процесуального кодексу України та того, що обставини, наведені в заяві колективного підприємства “Луч”, не є нововиявленими, а доводи скаржника про те, що колективне підприємство “Луч” є правонаступником організації орендарів орендного підприємства “Завод ”Луч” не підтверджені документально.
Висновок апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвали суду другої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу колективного підприємства “Луч” залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 лютого 2006 року у справі № 31/270 (Н 10/77 (Н 12/13) –без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.