ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

 

           

                 

21.12.06                                                                                           Справа  № 3/158

 

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді           Кордюк Г.Т.

суддів          Давид Л.Л.

                                                          Мурська Х.В.

 

Розглянувши матеріали апеляційної скарги підприємця ОСОБА_1, м.Тисмениця  від 26.10.06р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2006 р.

у справі № 3/158

за позовом підприємця ОСОБА_1, м.Тисмениця.

до підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ.

про розірвання договору оренди  та стягнення 10100 грн.

За участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1- підприємець.

                          ОСОБА_3- представник.

від відповідача- ОСОБА_2.- підприємець.

                             ОСОБА_4 представник.

 

  Роз”яснено  права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.

 Заяв про відвід суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу представники сторін відмовились. Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено.

 

          Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2006р. у справі №3/158 (суддя Фрич М.М.)  в позові суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про розірвання договору оренди та стягнення 10100 грн. боргу-відмовлено.

            Суд мотивував рішення тим, що факт передачі майна в оренду позивачу по акту приймання-передачі підтверджується копією договору та додатку №2 до договору, які подані відповідачем як доказ, що підтверджують дані обставини, а тому підстави для розірвання договору і повернення коштів відсутні. 

            Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, позов задоволити.

            В обґрунтування апеляційної скарги позивач покликається на те, що копію договору та додатку яка долучена відповідачем до матеріалів справи, доповнення які в них містяться дописані відповідачем власноручно, а в додатку №2  дописано пункти 4-8.Такі пункти відсутні в екземплярі позивача, що підтверджує  недостовірність таких доказів.Факт виготовлення орендарем реклами, та елементів інтер»єру приміщення не може підтверджувати фактичне використання приміщення, а стверджує тільки намір позивача орендувати приміщення за призначенням.Факт передачі коштів в рахунок майбутніх платежів підтверджується розпискою відповідача на графіку сплати орендної плати (додаток№1).

            Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, доводи апеляційної скарги відхилив, покликаючись, що факт передачі приміщення підтверджується п.7 додатку №2 до договору, а також та обставина, що позивач в своєму листі вказує на проведені нею оформлення інтер»єру, а саме про здійснення робіт щодо встановлення вивісок, світильників, жалюзі. Отже, підстави для розірвання договору відсутні.

       Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

       1.06.2006р. між суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (орендодавець) та суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №НОМЕР_1 відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, орендар приймає в оренду (строкове платне користування) нежитлове приміщення площею 150 м.кв., яке розташоване на першому поверсі за адресою: АДРЕСА_1

       Додатком №1 до договору  сторони визначили графік сплати орендної плати.

       Додатком №2 до договору сторони встановили при передачі приміщення  складається акт передачі.

       В матеріалах справи міститься  завірена копія договору та додатку №2 до договору, які долучені відповідачем, в яких зазначено доповнення, а саме, що факт приймання -передачі нежилого приміщення здійснено 1.06.2006р., СПД ОСОБА_2. передав приміщення  оренди, а СПД ОСОБА_1-прийняла.Претензій у сторін не має.

      Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи і проаналізувавши встановлені у ній фактичні обставини, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга  підлягає  до задоволення частково  з наступних підстав:

    Приймаючи у справі рішення про відмову у позові, суд виходив з того, що з примірника договору та додатку №2 до договору, який поданий відповідачем, підтверджується факт передачі орендарю приміщення в оренду.

    З таким висновком місцевого господарського  суду  колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

    Відповідно до ст.654 ЦК України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або  законом, чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

     Доповнення, які дописані власноручно ОСОБА_2 в  примірнику договору та додатку, які ним долучено до матеріалів справи  не можна вважати змінами, які вчинені відповідно до діючого законодавства, оскільки із представленого позивачем оригіналу договору та додатку №2 вбачається, що такі зміни сторонами не вносились, оскільки на оригіналі відсутній текст змін та підписи сторін скріплені печаткою.

     Місцевий господарський суд на дану обставину уваги не звернув, прийшов до невірного висновку, що передача приміщення по акту-приймання підтверджується підписаними сторонами змінами та доповненнями до договору та додатку №2.

     За таких обставин факт передачі приміщення по акту приймання-передачі, як того вимагає п.1 додатку до договору, матеріалами справи не підтверджено.

     Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

     Обов»язок належного виконання зобов»язання встановлено ст.193 ГК України.

     Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. 

     За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк  (ст.759 ЦК України).

     Відповідно до ст.765 ЦК України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

     Орендодавець майно в оренду не передав.

     Правові наслідки не передання майна наймачеві встановлено ст.766 ЦК України, а саме відповідно до ч.2 цієї статті, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором 2) відмовитись від договору найму і вимагати відшкодування завданих збитків.

     Вимоги позивача щодо розірвання договору є обґрунтовані ґрунтуються на нормах закону, атому підлягають до задоволення.

     Щодо стягнення 10100 грн., що еквівалентно 2000 дол. США, які як вважає позивач передано  орендодавцю, про що свідчить його підписи на графіку платежу, то такі до задоволення не підлягають.

     Сторони в договорі та в додатку №1 не визначили порядок сплати орендної плати, а саме як  сплачується орендна плата, готівкою чи на рахунок орендодавця.

     Прийнявши виконання зобов»язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі (ч.1 ст.545 ЦК України).

     Така розписка про прийняття платежу в матеріалах справи відсутня, позивачем не подана. А підпис який вчинено відповідачем  на графіку платежу, як стверджує  останній, свідчить лише про намір отримати кошти до 10.06.2006р.

     У разі відмови кредитора видати розписку боржник має право затримати виконання зобов»язання.У цьому разі настає прострочення кредитора (ч.4 ст.545 ЦК України).

     Враховуючи, що місцевим господарським судом не повністю з»ясовано обставини  справи, висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, тому рішення суду підлягає скасуванню.    

     Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.99,101,103-105 ГПК України, Львівський апеляційний  господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1, м.Тисмениця

задоволити частково.

2.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2006 р.

у справі № 3/158 скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

  Позов задоволити частково.

  Договір оренди нежитлового приміщення, укладений 1.06.2006р. між підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1- розірвати.

4.Стягнути з суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 85 грн. держмита  за позовом та 42,50 грн. за розгляд апеляційної скарги, 59 грн. іформаційно-технічних витрат.

5.В стягненні 10100 грн. та в цій частині судових витрат -відмовити.

6.Доручити господарському суду Івано-Франківської області видати відповідний наказ.

7.Матеріали справи повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

8.Постанова набирає чинності з моменту її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

 

Головуючий суддя                                                                         Кордюк Г.Т.

 

Суддя                                                                                              Давид Л.Л.

 

Суддя                                                                                              Мурська Х.В.