№ справа:123/14001/13-кГоловуючий суду першої інстанції:Шофаренко Юрій Федорович
№ провадження:11-кп/190/173/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Балахонов Б. Л.
_________________________________________________________________________________
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"13" березня 2014 р. м. Сімферополь
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді -Рижової І.В.
Суддів -Балахонова Б.Л., Мельник Т.О.
при секретарі -Іонової С.Я.
за участю прокурора - Аметової Д.С. потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Сімферополя матеріали кримінального провадження № 1-кп/123/586/13 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2013 року, яким
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя АР Крим, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И Л А:
За вироком суду ОСОБА_7 засуджено за те, що 21 жовтня 2013 року, приблизно о 03 год. 30 хв., спільно з невстановленою особою, проник на територію домоволодіння № 30 по вул. Братській в м. Сімферополі, де шляхом демонтування вікна балкону, проник у домоволодіння звідки таємно викрав майно на загальну суму 14 144 грн.
Вироком Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 грудня 2013 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_7 судові витрати у розмірі 391 грн. 20 коп. вирішено питання з речовими доказами.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду змінити, призначити покарання зі застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України. Апелянт просить врахувати визнання вини, щире каяття, відшкодування шкоди, позитивну характеристику з місця проживання та з останнього місця роботи, раніше не судимий, має постійне місце проживання, має на утриманні жінку, яка вагітна, сестру з дитиною.
На апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 прокурором прокуратури Київського району м. Сімферополя Сірик Л.В. подані заперечення, в яких ставиться питання про залишення вироку суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, потерпілого ОСОБА_6, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, провівши судові дебати, перевіривши матеріали кримінального провадження, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, при обставинах викладених у вироку, а також правильність кваліфікації дій, не заперечуються, досліджувались судом першої інстанції за згодою обвинуваченого в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому згідно ч. 2 ст. 394 КПК України апеляційному перегляду не підлягає.
Покарання ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України і є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання судом враховувались ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання (а.п. 38). Доводи апелянта про наявність позитивної характеристики з місця проживання та з останнього місця роботи, свого підтвердження в матеріалам кримінального провадження не знайшли, обвинуваченим апеляційному суду не надані.
Крім того, судом першої інстанції враховані обставини, які пом'якшують покарання, а саме щире каяття, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Колегія суддів не може погодитися з доводами обвинуваченого про визнання в якості обставини, яка пом'якшує покарання, відшкодування ним матеріальної шкоди потерпілому, так як протягом двох тижнів потерпілий ОСОБА_6 самостійно знайшов крадіїв та повернув викрадене майно.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що перевиховання та виправлення обвинуваченої можливо лише при призначенні покарання у виді позбавлення волі.
Розмір зазначеного покарання обраний у мінімальних межах, передбачених санкцією відповідної статті Кримінального кодексу України, з урахуванням вимог загальної частини КК України.
На думку колегії суддів, вид та розмір покарання відповідає особі обвинуваченого та вчиненому ним кримінальному правопорушенню. Тому підстав для зміни вироку в частині призначеного покарання, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про наявність постійного місця проживання, наявність на утриманні співмешканки, яка вагітна, та сестри з маленькою дитиною, не є безумовною підставою для призначення покарання зі застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України.
Таким чином, підстав вважати призначене ОСОБА_7 покарання надмірно суворим, колегія суддів не вбачає. Підстав для зміни вироку та зменшення розміру покарання, призначення покарання зі застосуванням ст. ст. 69, 75 КК України, про що просить обвинувачений, не встановлено.
Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05 грудня 2013 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України, залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
С У Д Д І:
Б.Л. Балахонов І.В. Рижова Т.О.Мельник /підпис/ /підпис/ /підпис/