Справа № 274/300/14-ц

Провадження № 2/0274/629/14

РІШЕННЯ

Іменем України

11.03.2014 м. Бердичів

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в складі: головуючого судді - Хуторної І.Ю.,

при секретарі Соломянюк Л.О.,

з участю сторін, представника третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа гаражний кооператив "Червона гора" про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2014 року ОСОБА_1 пред'явив в суді позов до ОСОБА_2 та просить поділити спільне майно подружжя, визнавши за ним та ОСОБА_2 право власності за кожним по ? ідеальній частці: на автомобіль BMW-3201, державний номерний знак НОМЕР_1, 2006 р. випуску та цегляний гараж АДРЕСА_1, залишивши вказане майно у спільній частковій власності.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що він перебуває в шлюбу з ОСОБА_2, який зареєстровано 14 серпня 2004 року. В шлюбі вони придбали автомобіль та гараж, BMW-3201, державний номерний знак НОМЕР_1, 2006 р. випуску та цегляний гараж АДРЕСА_1, які зареєстровані за ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали з підстав, вказаних у позовній заяві.

Позивач доповнив, що з жовтня 2013 року вони з відповідачкою припинили спільне проживання та ведення спільного господарства. Автомобіль вони придбали у березні 2013 року, гараж у лютому 2013 року. Вартість авта складає 116 000 гривень, гаража 42 000 гривень. В позовній заяві допущено описку щодо вартості гаража. Фактичного гараж було придбано за 5200 доларів США, що складає 42 000 гривні.

Відповідачка позов не визнала, оскільки автомобіль і гараж їй подарували брат з батьком до дня народження молодшої дитини. Погодилася з визначено позивачем вартістю автомобіля - 116 000 гривень та гаража 42 000 гривень. Підтвердила, що цим майном користується вона. Авто не відчужене, так як було накладено арешт. З жовтня 2013 року вони з відповідачем не проживають разом та не ведуть спільного господарства.

Представник третьої особи - гаражного кооперативу „Червона гора" - Поліщук А.А. в судовому засіданні пояснив, що він є головою правління гаражного кооперативу „Червона гора". Сторони у лютому 2013 року оформляли в кооперативі договір купівлі продажу гаража. Гараж вони придбали десь за 6000 доларів США. Такий договір погоджується з правлінням кооперативу і новий власник автоматично приймається в члени кооперативу.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, мати та батько позивача, в судовому засіданні показали, що сім років тому вони продали квартиру і дали сину 7 000 доларів США для потреб сім'ї. Про інші доходи сім'ї вони не знають.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що з травня 2011 року по вересня 2013 року він з ОСОБА_1 працювали на фірмі по переобладнанню автомобілів. Доходи ОСОБА_1 складали близько 1000 доларів США на місяць.

Дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Поділ спільного майна подружжя, згідно роз'яснень, наведених у п.п. 22-24, 29 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя" (надалі Пленум ВСУ №11 від 21.12.2007р.), здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільного нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи та те, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визнано домовленістю між ними або шлюбним договором.

У жовтні 2013 року сторони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства. Вказана обставина не підлягає доказуванню відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України, як така, що визнана сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачка, заперечуючи проти позову, стверджуючи, що авто і гараж їй були подаровані, не надала суду доказів для підтвердження вказаний обставин. При тому, що суд їй неодноразово роз'яснював обов'язок довести кожну обставину на яку вона посилається доказами. Роз'яснено загальні засади судочинства.

Оскільки іншого не доведено, придбані сторонами в шлюбі на автомобіль BMW-3201, державний номерний знак НОМЕР_1, 2006 р. випуску та цегляний гараж АДРЕСА_1 є спільним майном подружжя.

В матеріалах справи відсутні відомості про відчуження автомобіля та гаража на день розгляду справи.

Відповідно до ст. 19-1 ЗУ „Про кооперацію" в редакції статті станом на 27 лютого 2013 року, член гаражного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання гаражем іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Оскільки державна реєстрація гаража в кооперативі на момент його придбання не була передбачена чинним законодавством, вищевказаний договір купівлі продажу гаража, погоджений з правлінням кооперативу є правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності сторін на гараж, а відтак, зважаючи на відсутність заперечень від голови правління гаражного кооперативу „Червона гора" вказаний гараж підлягає поділу.

Сторони погодили у судовому засіданні вартість автомобіля BMW-3201, державний номерний знак НОМЕР_1, 2006 р. випуску в сумі 116 000 гривень та цегляного гаража АДРЕСА_1 в сумі 42 000 тисячі гривень.

За змістом ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

При цьому в разі не вчинення сторонами дій направлених на надання згоди присудження грошової компенсації та не внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності (п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя").

Зважаючи, що автомобіль та гараж є речами неподільними і сторони не домовилися про присудження майна одній з сторін із сплатою іншій грошової компенсації, замість її частки у праві спільної сумісної власності на майно, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті ним судового збору ( а.с. 1), з врахуванням ухвали суду про повернення надмірно сплаченої суми судового збору в розмірі 224 гривень - в сумі 816 гривень.

Керуючись ст.ст. 10,11, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Поділити спільне майно подружжя, визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності за кожним по 1/2 ідеальної частки на автомобіль BMW-320І, державний номерний знак НОМЕР_1, 2006 року випуску та по 1/2 ідеальної частки на гараж АДРЕСА_1, залишивши вказане майно у їх спільній частковій власності.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 816 гривень витрат по оплаті ним судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.

Головуючий - суддя І.Ю. Хуторна