ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2014 року Справа № 905/5359/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р.,

суддів:Запорощенка М.Д. - доповідач,

Владимиренко С.В.,

перевіривши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне відділення Промінвестбанку в Донецькій області"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 25.12.2013

у справі№ 905/5359/13 господарського суду Донецької області

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Донроялтіплюс"

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Восход"

провизнання банкрутом, -

за участю представників сторін:

від боржника:Мірзоян Л.К., за довіреністю

від кредиторів:не з'явилися

від скаржника:Тунік Г.В., за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

За результатами попереднього засідання ухвалою від 31.10.2013р. господарський суд затвердив реєстр вимог кредиторів до боржника та з урахуванням ухвали від 04.11.2013р., зокрема, визнав вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ на суму заборгованості 590 372 950,81грн., як заставного кредитора, та 3 430 525,61грн. пеня - 6 черга; окремо вніс до реєстру вимог кредиторів вимоги банку, як заставного кредитора в сумі 590 372 950,81грн. (а 3 430 525,61 грн. пеня - 6 черга реєстру вимог кредиторів) та відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав"; відмовив ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у визнанні кредиторських вимог в сумі 135 852,06грн.

Також судом визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "Донбас профінвест-2012" на суму заборгованості 900 000 000грн. (грошові зобов'язання 4 черги).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2013року у справі № 905/5359/13 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 залишено без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 змінено в частині кредиторських вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", викладено її резолютивну частину в наступній редакції:

1.Визнати кредиторські вимоги, в тому числі публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк":

- на суму заборгованості 571 292 466,35грн., які забезпеченні заставою майна боржника як позичальника;

- на суму заборгованості 19 080 484,46грн., які забезпечені заставою майна боржника як майнового поручителя;

- на суму пені 2 669 505,65грн., нарахованої боржнику як позичальнику за кредитними договорами.

2. Відмовити публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ у визнанні кредиторських вимог в загальному розмірі 896 872,02грн., а саме:

- 135 852,06грн. сума пені, помилково нарахована боржнику як позичальнику за кредитними договорами;

- 761 019,96грн. сума пені, нарахована та безпідставно заявлена боржнику як майновому поручителю.

3. Затвердити реєстр вимог кредиторів, що складається з вимог, в тому числі:

- публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ щодо пені у розмірі 2 669 505,65грн. (грошові зобов'язання 6 черги).

4. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ як забезпеченого кредитора в загальному розмірі 590 372 950,81 грн., а саме:

- на суму заборгованості 571292 466,35 грн., які забезпеченні заставою майна боржника як позичальника;

- на суму заборгованості 19 080 484,46 грн., які забезпечені заставою майна боржника як майнового поручителя;

- крім того, відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

В частині кредиторських вимог ТОВ «Донбас профінвест-2012» ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 залишено без змін.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне відділення Промінвестбанку в Донецькій області" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2013, з вимогою прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Донбас профінвест-2012" м.Донецьк в визнанні конкурсних кредиторських вимог до боржника у розмірі: 900 000 000,00грн. та визнати Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" конкурсним кредитором за вимогами до боржника - ТОВ "Восход" в загальній сумі 176 586 294, 06грн., а саме:

- заборгованість за тілом кредиту у сумі - 60 654 169,47грн.;

- заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі - 113 109 231,48грн.;

- заборгованість за комісійною винагородою у сумі - 10 500,00грн.;

- заборгованість за пенею, за несвоєчасну сплату процентів у сумі - 2 805 357,71грн.;

- заборгованість за 3% річних, за несвоєчасну сплату процентів у сумі - 7 035,40грн.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема ч. 1 ст.575, ч.1 ст. 583 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України "Про іпотеку", ст.ст.1, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

В нинішнє судове засідання представники кредиторів, окрім скаржника, не з'явилися, поважних причин нез'явлення суду не повідомлено. Про час та дату судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою від 29.07.2013р. господарський суд Донецької області прийняв до розгляду заяву ТОВ "Донроялтіплюс" про порушення справи про банкрутство ТОВ "Восход" на підставі ст.ст. 11, 12, 114 Закону.

Ухвалою від 12.08.2013р. суд порушив справу про банкрутство; визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора; ввів процедуру розпорядження майном та призначив розпорядником майна арбітражного керуючого Жмайла О.І.

За результатами попереднього засідання ухвалою від 31.10.2013р. господарський суд затвердив реєстр вимог кредиторів до боржника та з урахуванням ухвали від 04.11.2013р., зокрема, визнав вимоги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м.Київ на суму заборгованості 590 372 950,81грн., як заставного кредитора, та 3 430 525,61грн. пеня - 6 черга; окремо вніс до реєстру вимог кредиторів вимоги банку, як заставного кредитора в сумі 590 372 950,81грн. (а 3 430 525,61 грн. пеня - 6 черга реєстру вимог кредиторів) та відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав"; відмовив ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у визнанні кредиторських вимог в сумі 135 852,06грн.

Також судом визнано та включено до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "Донбас профінвест-2012" на суму заборгованості 900 000 000грн. (грошові зобов'язання 4 черги).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2013року у справі № 905/5359/13 апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ на ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 залишено без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 змінено в частині кредиторських вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", викладено її резолютивну частину в наступній редакції:

1.Визнати кредиторські вимоги, в тому числі публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк":

- на суму заборгованості 571 292 466,35грн., які забезпеченні заставою майна боржника як позичальника;

- на суму заборгованості 19 080 484,46грн., які забезпечені заставою майна боржника як майнового поручителя;

- на суму пені 2 669 505,65грн., нарахованої боржнику як позичальнику за кредитними договорами.

2. Відмовити публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ у визнанні кредиторських вимог в загальному розмірі 896 872,02грн., а саме:

- 135 852,06грн. сума пені, помилково нарахована боржнику як позичальнику за кредитними договорами;

- 761 019,96грн. сума пені, нарахована та безпідставно заявлена боржнику як майновому поручителю.

3. Затвердити реєстр вимог кредиторів, що складається з вимог, в тому числі:

- публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ щодо пені у розмірі 2 669 505,65грн. (грошові зобов'язання 6 черги).

4. Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ як забезпеченого кредитора в загальному розмірі 590 372 950,81 грн., а саме:

- на суму заборгованості 571292 466,35 грн., які забезпеченні заставою майна боржника як позичальника;

- на суму заборгованості 19 080 484,46 грн., які забезпечені заставою майна боржника як майнового поручителя;

- крім того, відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

В частині кредиторських вимог ТОВ «Донбас профінвест-2012» ухвалу господарського суду Донецької області від 31.10.2013р. у справі № 905/5359/13 залишено без змін.

Залишаючи без змін ухвалу господарського суду в частині кредиторських вимог ТОВ "Донбас профінвест-2012" , суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги до боржника виникли до порушення справи про банкрутство, доказів сплати заборгованості ні основним боржником, ні поручителем суду не надано, вимоги кредитора підтверджені належним чином, зокрема випискою про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003160 за період з 26.12.2012р. по 08.10.2013р., де станом на 08.10.2013р. обліковуються придбані цінні папери за договорами купівлі-продажу від 21.12.2012р. № 895-БВ/12; № 896-БВ/12 та № 897-БВ/12.

Змінюючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав на те, що оскільки вимоги Банку у сумі 571 292 466,35грн. за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р. та кредитним договором №20-1327/2-1 від 22.12.2009р. у повному обсязі забезпечені заставою майна боржника, то вони підлягають включенню окремо до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Восход». Також, апеляційний суд зазначив, що оскільки боржником не виконане основне зобов'язання за кредитними договорами, тому банк обґрунтовано нарахував пеню, яка у сумі 2 669 505,65грн. підлягає включенню згідно вимог ст. 45 Закону до шостої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ «Восход».

Також, апеляційний суд не погодився з висновками господарського суду щодо визнання пені у сумі 761 019,96грн., оскільки боржник не є позичальником за кредитними договорами та не отримував від банку грошових коштів, не має зобов'язань по поверненню кредитних коштів, а виступає майновим поручителем позичальника - ТОВ "ТС Обжора", тому відповідає в межах переданого майна банку. За висновками суду апеляційної інстанції у майнового поручителя, на відміну від позичальника, відсутні грошові зобов'язання перед заставодержателем. А вимоги Банку за забезпечувальними договорами, а саме іпотечним договором № 15-94/19-3107/11 від 26.10.2011р. та договором застави майна № 15-94/19-3106/11 від 26.10.2011р., у сумі 19 080 484,46грн. підлягають внесенню окремо до реєстру вимог, як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника як майнового поручителя.

При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови від забезпечення та визнання Банку конкурсним кредитором за договорами застави майнових прав № 15-94/19-3546/11 від 23.12.2011р. та іпотечного договору № 15-94/19-8181/07 від 17.12.2007р. з посиланням на приписи ч. 2 ст. 23 Закон про банкрутство, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку», ч. 2, 3 ст. 214, ч.2 ст. 593 ЦК України. Апеляційний суд наголосив на тому, що відмова від забезпечення має бути у тій самій формі, за якою вчинений договір забезпечення.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з наступних підстав.

Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Згідно зі ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

В даному випадку застосовується положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, чинній з 19 січня 2013 р.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя);

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

За приписами ч.2 ст. 25 спеціального Закону, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що виходячи з вимог ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Так, у попередньому засіданні господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника, незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт, тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору.

Також, слід зазначити, що в межах провадження справи про банкрутство, суд, встановлюючи грошові вимоги кредиторів, виходить із дійсності правочину до визнання в установленому законом порядку його недійсним .

Зважаючи на приписи ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

На підставі вимог ч.1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши заявлені ТОВ "Донбас профінвест-2012" грошові вимоги до боржника на суму заборгованості 900 000 000грн. (грошові зобов'язання 4 черги), суди попередніх інстанцій встановили наступне.

Заборгованість у сумі 129 300 000грн. виникла на підставі договору поруки №895-БВ/П/12 від 21.12.2012р., укладеного на виконання ТОВ "Трейд маркет групп" перед кредитором зобов'язань по сплаті вартості цінних паперів, отриманих від ТОВ "Донбас профінвест-2012" за договором купівлі-продажу цінних паперів №895-БВ/12 від 21.12.2012р. Заборгованість у сумі 385 000 000грн. виникла на підставі договору поруки №896-БВ/П/12 від 21.12.2012р., укладеного на виконання ТОВ "Трейд маркет групп" перед кредитором зобов'язань по сплаті вартості цінних паперів, отриманих від ТОВ "Донбас профінвест-2012" за договором купівлі-продажу цінних паперів №896-БВ/12 від 21.12.2012р. Заборгованість у сумі 385 000 000грн. виникла на підставі договору поруки №897-БВ/П/12 від 21.12.2012р., укладеного на виконання ТОВ "Трейд маркет групп" перед кредитором зобов'язань по сплаті вартості цінних паперів, отриманих від ТОВ "Донбас профінвест-2012" за договором купівлі-продажу цінних паперів №897-БВ/12 від 21.12.2012р. За умовами п. 2 договорів поруки ТОВ "Восход" відповідає перед кредитором ТОВ "Донбас профінвест-2012" за виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу цінних паперів №895-БВ/12 від 21.12.2012р., №896-БВ/12 від 21.12.2012р. та №897-БВ/12 від 21.12.2012р. у тому ж розмірі, що і ТОВ "Трейд маркет групп", включаючи сплату загальної вартості цінних паперів, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків, передбачених договорами купівлі-продажу цінних паперів. ТОВ "Трейд маркет групп" зобов'язання за вказаними договорами купівлі-продажу цінних паперів не виконало.

Визнаючи заявлені ТОВ "Донбас профінвест-2012" грошові вимоги в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з приписів ч.1 ст. 543, ч.1 ст.553, ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, відсутності на момент розгляду спору доказів виконання означених договорів, дійсності цих угод та доведеності заявлених вимог належними та допустимими доказами.

Відповідно до п. 4 ст.5 Закону України " Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" підтвердженням права власності на цінні папери, зокрема, є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надати власнику цінних паперів.

Залишаючи ухвалу суду першої інстанції в частині визнаних грошових вимог ТОВ "Донбас профінвест-2012" на суму 900 000 000грн. (грошові зобов'язання 4 черги) Донецький апеляційний господарський суд прийняв до уваги надану Товариством до відзиву на апеляційну скаргу належним чином засвідчену виписку про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах № 003160 за період з 26.12.2012р. по 08.10.2013р., де станом на 08.10.2013р. обліковуються придбані цінні папери за договорами купівлі-продажу від 21.12.2012р. № 895-БВ/12; № 896-БВ/12 та № 897-БВ/12.

Як зазначається у п. 9 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/366 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" ( зі змінами та доповненнями) , відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Додаткові докази, подані стороною в обґрунтування її відзиву на апеляційну скаргу, приймаються і розглядаються апеляційним судом без обмежень, встановлених статтею 101 ГПК. Без обмежень також приймаються додаткові докази, витребувані апеляційною інстанцією відповідно до вимог статті 38 ГПК.

За таких обставин, посилання скаржника в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо грошових вимог публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" , судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Вимоги за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р. суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, визнав в заявленому розмірі 12 831 791,60грн. з яких: 12 798 248,65грн. - основна заборгованість та 33542,95грн. пеня. Колегія суддів вважає рішення судів попередніх інстанцій в цій частині обґрунтованими, такими що ґрунтуються на матеріалах справи.

За кредитним договором №20-1327/2-1 від 22.12.2009р. (зі змінами та доповненнями) банком заявлено вимоги в сумі 561 266 032,46грн. з яких: 446 258 000грн. - заборгованість за кредитом; 112 236 217,70грн. - заборгованість за процентами (п.3.2. та п.3.3 договору); 1 991 095,89грн. - пеня за простроченим кредитом (п.5.3 договору); 741 809,96грн. - пеня за простроченими відсотками по строковій заборгованості (п.5.3 договору); 38 908,91грн. - пеня за простроченими відсотками по простроченій заборгованості. Господарським судом при власному розрахунку за цим договором заявлених банком сум пені встановлено, що кредитором не було враховано, що в червні 2013р. розмір облікової ставки НБУ змінився та з 10.06.2013р. складав 7% річних, тому вимоги банку за кредитним договором №20-1327/2-1 від 22.12.2009р. визнані частково, а саме: в сумі 561 130 180,40грн., де заборгованість за кредитом становить 446 258 000грн, заборгованість за процентами - 112 236 217,70грн., пеня за простроченим кредитом - 1 886 883,57грн., пеня за простроченими відсотками по строковій заборгованості 712 186,10грн., пеня за простроченими відсотками по простроченій заборгованості - 36 893,03грн. Так, загальна сума основної заборгованості складає 558 494 217,70грн. та пеня у загальній сумі 2 635 962,70грн. Означені висновки суду першої інстанції підтримані апеляційним судом та не спростовані під час касаційного провадження.

Також, судом першої інстанції встановлено, що в забезпечення означеного кредитного договору Банком з боржником як позичальником коштів були укладені - іпотечні договори №20-004/3-1 від 28.01.2010р., №20-0723/3-1 від 12.05.2010р., №20-1330/3-1 від 22.12.2009р., №20-1331/3-1 від 22.12.2009р., №20-1332/3-1 від 22.12.2009р., №20-1333/3-1 від 22.12.2009р., №20-1334/3-1 від 22.12.2009р., №20-1335/3-1 від 22.12.2009р., №20-1336/3-1 від 22.12.2009р., №20-1337/3-1 від 22.12.2009р., №20-1338/3-1 від 22.12.2009р., договір застави майнових прав №20-3631/3-2 від 23.11.2011р.

Враховуючи встановлене, колегія суддів погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції про те, що вимоги за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р. та кредитному договорі №20-1327/2-1 від 22.12.2009р. підлягають визнанню у сумі 571 292 466,35грн., але оскільки вказані вимоги у повному обсязі забезпечені заставою майна боржника, то підлягають включенню окремо до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Восход».

Також, колегія суддів вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції щодо правомірності нарахування Банком пені у сумі 2 669 505,65грн. за невиконане основне зобов'язання за кредитними договорами, яка підлягає включенню згідно вимог ст. 45 Закону до шостої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ «Восход».

Вимоги Банку, заявлені на підставі кредитного договору №15-93/19-65/11 від 26.10.2011р., відповідно якого ТОВ "Восход" виступає за договором іпотеки майновим поручителем ТОВ "ТС Обжора", станом на 11.08.2013р. в сумі 19 841 504,42грн., з яких: 17 200 000грн. - кредит; 1 721 884,94грн. - відсотки; 145 610,96грн. - санкції по кредиту відповідно до ст.625 ЦК України; 12 988,56грн. - санкції по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України; 698 367,12грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту; 62652,84грн. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків - господарським судом визнані в повному обсязі.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним пред'явлення банком пені до майнового поручителя за прострочення погашення кредиту у сумі 761 019,96грн. в межах справи про банкрутство, оскільки, за висновками суду, у майнового поручителя, на відміну від позичальника, відсутні грошові зобов'язання перед заставодержателем, в зв'язку з чим , змінюючи ухвалу суду першої інстанції, відмовив банку у визнанні означених вимог. Висновки суду апеляційної інстанції в цій частині ґрунтуються на приписах ч. 1 ст. 575 , ч. 1 ст. 583 ЦК України , ст. 1 Закону України "Про іпотеку", ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Колегія суддів вважає висновки та рішення суду апеляційної інстанції в цій частині законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи скаржника в цій частині не спростовують висновків суду та не доводять, заявлених скаржником, порушень.

Стосовно відмови ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від забезпечення договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/19-5677/07 від 17.12.2007р., а саме: від договору застави майнових прав №15-94/19-3546/11 від 23.12.2011р. та від іпотечного договору №15-94/19-8181/07 від 17.12.2007р. та частково від забезпечення за кредитним договором №20-1327/2-1 від 22.12.2009р., а саме: від забезпечення договору застави майнових прав №20-3631/3-2 від 23.11.2011р., та визнання його вимоги в сумі 176 586 294,06 грн. конкурсними, суд першої інстанції, суди, враховуючи приписи ч. 1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку» , ч. 2, 3 ст. 214 , ч.2 ст. 593 ЦК України , з посиланням на ч. 7 ст. 1, п. 2 ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суди дійшли цілком правомірного рішення щодо відмови Банку в цій частині вимог.

За таких обставин, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2013року у даній справі є законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, більш того стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених судових актах, колегія суддів дійшла висновків про те, що судом апеляційної інстанції, відповідно до статей 43, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянуто всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином з'ясовано зміст зобов'язальних правовідносин сторін, в зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Головне відділення Промінвестбанку в Донецькій області" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2013р. у справі № 905/5359/13 залишити без змін.

Головуючий суддя:С. Шевчук

Судді: М. Запорощенко

С. Владимиренко