ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
УХВАЛА
11 березня 2014 року справа № 5020-970/2012
Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі по справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК"
(пр. Гагаріна, 12-а, м. Одеса, 65039)
(вул. В. Морська 3, м. Севастополь, 99011)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 99000)
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
(АДРЕСА_2, 99000)
про стягнення заборгованості у розмірі 2197617,64 грн та звернення стягнення на предмет застави,
за участю представників сторін:
заявника (боржника) - ОСОБА_3, посвідчення НОМЕР_1 від 24.02.2012;
позивача (стягувача) - Райський Д.І., довіреність №010413/18 від 01.04.2013;
відповідач - ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2 від 13.10.1995;
Відділ Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в місті Севастополі - Чумаков В.Є., довіреність б/н від 08.01.2014;
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №238 від 28.07.2007 у розмірі 2197617,64 грн та звернення стягнення на предмет застави.
Ухвалою від 05.09.2012 суд прийняв позовну заяву до розгляду та порушив провадження у справі.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 15.11.2012 позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" заборгованість за Договором кредиту № 238 від 28.07.2007 у розмірі 274942,78 доларів США, що станом на 20.08.2012 у еквіваленті в національної валюти згідно курсу НБУ (курс НБУ станом на 20.08.2012 складає 7,9930 грн. за 1,00 долар США) складає 2197617,64 грн, у т.ч.:
- прострочена заборгованість по кредиту - 243750,00 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом, встановленим НБУ на 20.08.2012, становить - 1948293,75 грн.
- прострочена заборгованість за відсотками - 12383,05 долара США, що в еквіваленті за офіційним курсом, встановленим НБУ на 20.08.2012, становить - 98977,72 грн.
- пеня за прострочену заборгованість по кредиту - 18338,01 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом, встановленим НБУ на 20.08.2012, становить - 146575,71 грн.
- пеня за прострочення зобов'язання по відсоткам - 471,72 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом, встановленим НБУ на 20.08.2012, становить - 3770,46 грн.
Звернуто стягнення на предмет застави, згідно Договору застави товарів в обороті від 27.07.2010, а саме транспортні засоби усіх класів, типів, марок та моделей, заставною вартістю 2090309,02 грн., що належать Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 на праві власності та знаходяться за адресами: АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10 в рахунок погашення заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що станом на 20.08.2012 у еквіваленті в національної валюти згідно курсу НБУ (курс НБУ станом на 20.08.2012 складає 7,9930 грн. за 1,00 долар США) складає 2197617,64 грн шляхом проведення аукціону (прилюдних торгів) з продажу заставного майна в межах виконавчого провадження.
Стягнуто солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" витрати по сплаті судового збору в сумі 43952,36 грн.
Рішення суду сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили.
03.12.2012 в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України видані накази на примусове виконання рішення суду.
Ухвалою від 20.05.2013 затверджено мирову угоду, укладену 17.04.2013 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" в процесі виконання судового рішення у справі №5020-970/2012.
09.01.2014 Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі (далі - ВДВС Ленінського РУЮ в м.Севастополі) та просить суд скасування постанову про перевірку виконавчого провадження в порядку статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» від 20.12.2013, постанову про скасування процесуального документу від 23.12.2013 та постанову про відновлення виконавчого провадження від 23.12.2013 за виконавчим провадженням №37586843.
В обґрунтування зазначеної скарги, заявник вказує, що підстав для проведення перевірки виконавчого провадження, скасування процесуального документу та відновлення виконавчого провадження не існувало, оскільки питання щодо стягнення з боржника заборгованості за Договором кредиту № 238 від 28.07.2007 на користь Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" було вирішено в межах строку на самостійне виконання рішення шляхом укладення сторонами мирової угоди.
При цьому, заявник посилається на відсутність у ВДВС Ленінського РУЮ в м. Севастополі законних підстав для відновлення виконавчого провадження у повному обсязі.
З наведених у скарзі підстав заявник вважає, що зазначені постанови органу виконавчої служби прийняти з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», тому підлягають скасуванню (т.3 арк.с. 3-8).
Ухвалою від 11.01.2014 зазначена скарга прийнята до розгляду в окремому судовому засіданні.
Розгляд скарги відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні з 06.03.2014 по 11.03.2014 за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва.
Після оголошеної перерви в судове засідання, яке відбулося 11.03.2014, представник ВДВС Ленінського РУЮ в м.Севастополі з'явився, проте належно оформленої довіреності на представництво інтересів органа виконавчої служби, суду не надав.
Разом з цим, через канцелярію суду ВДВС Ленінського РУЮ в м.Севастополі були надані письмові заперечення на скаргу (вх. № 2624/14 від 11.03.2014), що розглядається, відповідно до яких просить відхилити скаргу боржника як необґрунтовану.
Представник заявника скарги та відповідач (Фізична особа-підприємець ОСОБА_2) на заявленій скарзі наполягали, просили її задовольнити у повному обсязі.
Представник стягувача проти задоволення скарги заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях та зазначив, що постанови ВДВС Ленінського РУЮ в м.Севастополі відповідають діючому законодавству, підстав для їх скасування немає (т.3 арк.с.31-32).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
З даною конституційною нормою узгоджується частина 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій України і статус суддів", згідно з якими судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).
Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно положень статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, долучених до матеріалів справи, постановою від 15.04.2013, на підставі заяви стягувача від 15.04.2013, відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Севастополя № 5020-970/2012 від 03.12.2012 щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „ІМЕКСБАНК" заборгованості за Договором кредиту № 238 від 28.07.2007 у розмірі 274 942,78 доларів США, що станом на 20.08.2012 у еквіваленті в національної валюти згідно курсу НБУ (курс НБУ станом на 20.08.2012 складає 7,9930 грн. за 1,00 долар США) складає 2197 617,64 грн, у т.ч.:
- прострочена заборгованість по кредиту - 243 750,00 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом, встановленим НБУ на 20.08.2012, становить - 1 948 293,75 грн.
- прострочена заборгованість за відсотками - 12 383,05 долара США, що в еквіваленті за офіційним курсом, встановленим НБУ на 20.08.2012, становить - 98 977,72 грн.
- пеня за прострочену заборгованість по кредиту - 18 338,01 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом, встановленим НБУ на 20.08.2012, становить - 146575,71 грн.
- пеня за прострочення зобов'язання по відсоткам - 471,72 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом, встановленим НБУ на 20.08.2012, становить - 3770,46 грн.
Боржнику наданий семиденний строк для добровільного виконання рішення суду (т. 3 а.с.79-80).
Постановою ВДВС Ленінського РУЮ в м.Севастополі від 12.07.2013 виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Севастополя №5020-970/2012 від 03.12.2012 закінчено відповідно до пункту 2 частини першої статті 49 Закону, оскільки судом визнана мирова угода між стягувачем і боржником у процесі виконання (т.3 арк.с.66, зворотній бік).
Постановою про перевірку виконавчого провадження в порядку вимог статті 83 Закону від 20.12.2013, прийнятою в.о. начальника Відділу ДВС Ленінського РУЮ у м.Севастополі, постанова про закінчення виконавчого провадження від 12.07.2013 скасована частково, а саме в частині припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення; державний виконавець зобов'язаний відновити виконавче провадження за судовим наказом № 5020-970/2012 від 03.12.2012 та звернутися до господарського суду міста Севастополя про повернення судового наказу №5020-970/2012 від 03.12.2012. Винести постанову про стягнення виконавчого збору з боржника (т.3 арк.с.15).
Підстав для скасування вказаної постанови в.о. начальника Відділу ДВС Ленінського РУЮ в м.Севастополі від 20.12.2013 не вбачається, виходячи з наступного.
Частинами першою, другою статті 83 Закону передбачено, що контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Положеннями статті 84 Закону визначено, що здійснювати перевірку законності виконавчого провадження мають право, зокрема, заступники начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі - начальники управлінь державної виконавчої служби, їх заступники - щодо виконавчого провадження, яке перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень таких управлінь і районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, підпорядкованих зазначеним управлінням юстиції.
Згідно частини першої статті 86 Закону посадові особи, зазначені у статті 84 цього Закону, можуть проводити перевірку законності виконавчого провадження за дорученням вищої посадової особи, з власної ініціативи або під час розгляду поданої відповідно до частини сьомої статті 82 цього Закону скарги на постанову начальника підпорядкованого органу державної виконавчої служби, винесену за результатами розгляду скарги на рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця, інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Про результати перевірки законності виконавчого провадження посадовою особою, яка його витребувала, виноситься постанова, яка є обов'язковою для виконання державними виконавцями та підлеглими посадовими особами державної виконавчої служби, що передбачено частиною п'ятою статті 86 Закону.
Крім того, пунктом 9.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція) передбачено, що начальник відділу має право перевірити будь-яке виконавче провадження, що перебуває на виконанні державних виконавців, які йому безпосередньо підпорядковані, з власної ініціативи чи за заявою (скаргою) стягувача або його представника у випадках, передбачених Законом.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що до компетенції начальника відділу виконавчої служби віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю і повнотою виконання державним виконавцем судових рішень.
Тому проведення перевірки здійснювалося на підставі загальних положень про проведення перевірки за ініціативою відповідної уповноваженої особи ВДВС Ленінського РУЮ м.Севастополя.
Клопотання представника ВДВС Ленінського РУЮ в м. Севастополі (вх. №2565/14 від 06.03.2014) про залучення до участі у судовому засіданні Управління ДВС Головного управління юстиції у м.Севастополі для надання довідки, складеної за результатами проведеної перевірки, залишено судом без задоволення, оскільки відповідно до положень статей 83, 84 Закону контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснює начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, у тому числі з власної ініціативи.
При цьому, з постанови про перевірку виконавчого провадження в порядку вимог статті 83 Закону від 20.12.2013 не вбачається, що зазначена перевірка була проведена на виконання будь-яких вимог Управління ДВС Головного управління юстиції у м.Севастополі.
Відповідно до частини сьомої статті 28 Закону у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.
Згідно підпункту 3.7.4 пункту 3.7 Інструкції у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11 - 13 частини першої статті 49 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається.
Приймаючи постанову про перевірку виконавчого провадження в порядку статті 83 Закону, в.о. начальника Відділу ДВС Ленінського РУЮ і м.Севастополі зазначив про необхідність скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.07.2013, оскільки за наслідками перевірки виконавчого провадження встановлено, що в процесі виконання виконавчого документу, державним виконавцем в порушення вимог статті 28 Закону не винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору та не виведена в окреме провадження при винесені постанови про закінчення виконавчого провадження
З огляду на те, що постанова про перевірку виконавчого провадження в порядку статті 83 Закону від 20.12.2013 відповідає положенням Закону, суд не приймає до уваги посилання заявника скарги, як на підставу для її скасування, невідповідність цієї постанови пункту 9.2 Інструкції в частині, зокрема, не визначення підстав перевірки цього виконавчого провадження, строку проведення перевірки тощо.
Постановою в.о. начальника ВДВС Ленінського РУЮ в м.Севастополі від 23.12.2013, в порядку статті 83 Закону скасована постанова про закінчення виконавчого провадження в частині припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення від 12.07.2013 при примусовому виконанні наказу господарського суду міста Севастополя від 03.12.2012 по справі № 5020-970/2012 (т.3 арк.с.15).
Враховуючи, що положеннями частини другої статті 83 Закону передбачено право начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень, скасування частини постанови, суд вважає хибними твердження заявника скарги щодо неможливості часткового скасування постанов державного виконавця.
Оскільки постанова в.о. начальника ВДВС Ленінського РУЮ в м.Севастополі про перевірку виконавчого провадження в порядку вимог статті 83 Закону від 20.12.2013 та постанова в.о. начальника ВДВС Ленінського РУЮ в м.Севастополі від 23.12.2013 про скасування процесуального документу прийняти в межах, наданих начальнику відділу повноважень та з дотриманням положень Закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх скасування.
Згідно частини першої статті 50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 51 Закону визначено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.
Посилання заявника скарги на відсутність у державного виконавця підстав для відновлення виконавчого провадження у повному обсязі, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження була скасована постановою від 23.12.2013 в частині припинення чинності арешту майна боржника, судом до уваги не приймається, оскільки у визначених статтею 51 Закону випадках підлягає відновлення виконавче провадження, а не його частина.
Беручи до уваги той факт, що постановою про перевірку виконавчого провадження в порядку статті 83 Закону від 20.12.2013 державного виконавця зобов'язано відновити виконавче провадження, постановою старшого державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ м.Севастополя від 23.12.2013 відновлено виконавче провадження з виконання наказу господарського суду міста Севастополя від 03.12.2012 по справі №5020-970/2012 (т. 3 а.с. 16).
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для скасування постанови ВДВС Ленінського РУЮ в м.Севастополі про відновлення виконавчого провадження від 23.12.2013, оскільки зазначена постанова відповідає діючому законодавству та прийнята в межах повноважень, наданих Законом державному виконавцю.
Крім того, суд зауважує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 23.12.2013 державним виконавцем ВДВС Ленінського РУЮ в м.Севастополі прийнята постанова про стягнення з боржника виконавчого збору, яка була направлена на адресу сторін виконавчого провадження супровідним листом за вих. № 02/05/20155 від 23.12.2013 (т.3 арк.с.53, 53 зворотній бік).
Проте постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 23.12.2013 не є предметом розгляду цієї скарги.
Отже, судом не встановлено факту порушення саме постановою про перевірку виконавчого провадження в порядку статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» від 20.12.2013, постановою про скасування процесуального документу від 23.12.2013 та постановою про відновлення виконавчого провадження від 23.12.2013 за виконавчим провадженням №37586843 прав боржника, передбачених статтею 12 Закону.
У пункті 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Керуючись статтями 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
Скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі щодо скасування постанови про перевірку виконавчого провадження в порядку статті 83 Закону України «Про виконавче провадження» від 20.12.2013, постанови про скасування процесуального документу від 23.12.2013 та постанови про відновлення виконавчого провадження від 23.12.2013 за виконавчим провадженням № 37586843, відхилити.
Суддя О.О.Єфременко
5020-970/2012/4473/14