Номер провадження № 22-ц/785/3285/14

Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Косогор Г.О., Ісаєвої Н.В.

при секретарі Сілукової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 січня 2014 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним та застосування наслідків його недійсності,

в с т а н о в и л а:

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним та застосування наслідків його недійсності, в якій просив суд визнати недійсною заяву ОСОБА_3 від 09.08.2011 року, посвідчену приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровану в реєстрі за №2156.

Згодом ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги та просив визнати недійсним договір дарування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та складається в цілому з двох житлових будинків під літ. «А» з черепашнику та літ. «Ш» з пінобетону, загальною площею 238,1кв.м., розташований на земельних ділянках, загальною площею 0,0608га, які знаходяться у фактичному користуванні, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за №2277, а також просив суд повернути зазначений будинок у спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Одночасно з уточненим позовом представником позивача була надана заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, в обґрунтування якої, представник позивача зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення судом позовної заяви.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 27 січня 2014 року заява представника позивача про забезпечення позову задоволена, накладений арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2

На ухвалу суду про забезпечення позову ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволені заяви, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки вона постановлення з порушенням норм процесуального права.

В судове засідання сторони не з'явилися, були сповіщені належним чином про що свідчать судові повістки (а.с. 40-43).

Зі змістом ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд.

У відповідності до ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним та застосування наслідків його недійсності.

З метою забезпечення позову до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_2

Згідно вимог ст. ст. 151,153 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Серед видів забезпечення позову передбачено заборону вчиняти певні дії.

За змістом цих норм заходи забезпечення позову застосовуються судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та як гарантія реального виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, про що зазначено в абзаці 1 п. 4 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

З урахуванням наведених обставин суд прийшов до правильного висновку про необхідність застосування заходів забезпечення позову, оскільки неприйняття заходів по забезпеченню доказів може в майбутньому утруднити виконання рішення суду.

Приймаючи до уваги вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала судом першої інстанції постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування з мотивів, наведених у скарзі, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст.312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 27 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева

Судді ______________________________________ Г.О. Косогор

______________________________________ Н.В. Ісаєва