ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.03.2014 Справа № 901/48/14
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради м. Сімферополя
з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Київська районна рада м. Сімферополя, 2) Сімферопольська міська рада
про стягнення 88560,71 грн.
Суддя Куртлушаєв М.І.
Представники:
від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність №1 від 03.12.2013; ОСОБА_1, посвідчення водія НОМЕР_1, видане 10.06.1998;
від відповідача - не з'явився;
від Київської районної ради м. Сімферополя - не з'явився;
від Сімферопольської міської ради - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради м. Сімферополя по договору надання послуг №24 від 21.02.2011 суми заборгованості у розмірі 82002,74 грн., 3% річних за ст.625 Цивільного кодексу України у розмір - 6113,14 грн., що разом становить - 88115,88 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.02.2011 між позивачем та відповідачем було укладено договір №24, за умовами якого позивач зобов'язувався в 2011 році надавати послуги у Київському районі м. Сімферополя по знесенню аварійних і сухостійних дерев, гілок, кущів, а відповідач, у свою чергу, зобов'язувався прийняти та оплатити вказані послуги.
Як на підставу звернення до суду позивач посилається на те, що відповідач не здійснював оплату, у зв'язку із чим за ним утворилась основна заборгованість за договором №24 у сумі 82002,74 грн.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.01.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київську районну раду м. Сімферополя.
10.02.2014, до початку судового засідання, від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи: листа №3 від 17.01.2014 з копією акту звірки взаєморозрахунків станом на 17.01.2014 за період з 21.02.2011 по 17.01.2014, копії квитанції про направлення поштового відправлення, листа №4 від 23.01.2014, примірнику акту звіряння взаєморозрахунків станом на 23.01.2014 за період з 21.02.2011 по 17.01.2014, свідоцтва №175 про сплату єдиного податку від 01.01.2011.
Суд долучив документи до матеріалів справи.
У судовому засіданні представник Київської районної ради м. Сімферополя надав клопотання про долучення до матеріалів справи копії свідоцтва та довідки з ЄДРПО України на Київську районну раду м. Сімферополя та письмове пояснення з додатком, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд долучив вищевказані документи до матеріалів справи.
Водночас, представником відповідача у судовому засіданні було надано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сімферопольської міської ради, у зв'язку з розмежуванням повноважень.
Ухвалою суду від 10.02.2014 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Сімферопольську міську раду.
27.02.2014, до початку судового засідання, від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради м. Сімферополя суму заборгованості у розмірі 82002,74 грн. та 3% річних у розмірі 6557,97 грн., а разом 88560, 71 грн.
Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд прийняв дану заяву до свого розгляду та здійснює подальший розгляд справи з її урахуванням.
Водночас, 27.02.2014 до початку судового засідання від позивача надійшла заява про застосування заходів до забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на кошти Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради м. Сімферополя, що знаходяться на р/р 35412003001588 в УДК в м. Сімферополі, МФО 824026, у розмірі 88560,71 грн.
Суд відклав розгляд даної заяви до наступних судових засідань.
28.02.2014 на адресу суду від Сімферопольської міської ради надійшли письмові пояснення, які долучені судом до матеріалів справи.
11.03.2014, до початку судового засідання, від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання з огляду на те, що строк вирішення спору, встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України спливає 11.03.2014.
Київська районна рада м. Сімферополя та Сімферопольська міська рада явку представників у судове засідання не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, то суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи на підставі матеріалів, які наявні у справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, суд
ВСТАНОВИВ:
21.02.2011 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (учасник) та Управлінням житлово-комунального господарства Київської районної ради м.Сімферополя (замовник) було укладено договір № 24 на надання послуг в Київському районі м. Сімферополя (надалі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору, учасник зобов'язується у 2011 році надавати послуги у Київському районі м. Сімферополя (знесення аварійних і сухостійних дерев, гілок та кущів).
Щомісячний об'єм послуг має бути підтверджений актом виконаних послуг (Ф-2).
Ціна Договору становить 220000,00 грн. (пункт 3.1 Договору).
Згідно з пунктом 4.3 Договору, відстрочка платежу становить 90 днів по факту наданих послуг. У разі затримки бюджетного фінансування, розрахунок за надані послуги здійснюється у продовж 7 банківських днів з дати надходження відповідного бюджетного призначення на реєстраційний рахунок замовника.
При цьому, строк дії Договору - до 31.12.2011 (пункт 10.1 Договору).
Судом встановлено, що між сторонам підписано Акт надання послуг по знесенню та обрізці дерев у березні 2011 року на суму 82002,74 грн. (а.с. 22), яким погоджено об'єм наданих позивачем послуг.
З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено претензію №1 від 02.12.2013 з вимогою сплатити суму заборгованості.
Дана претензія отримана уповноваженим представником відповідача (а.с. 23, зворотній бік).
У відповідь Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради м.Сімферополя повідомило позивача, що про прийняте рішення буде повідомлено додатково (а.с. 24).
Ухилення від виконання грошових зобов'язань з боку відповідача стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Дані правові положення повністю узгоджуються з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідач не представив суду доказів з оплати заборгованості у сумі 82002,74 грн., тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України при наявності заперечень кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу цих заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
У зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за у розмірі 82002,74 грн. підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Позивач розрахував 3% річних за період з 30.06.2011 по 26.02.2014 та заявив до стягнення суму у розмірі 6557,97 грн.
Суд погоджується з даним розрахунком та задовольняє позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у заявленій сумі.
Стосовно заяви позивача про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на кошти Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради м.Сімферополя, що знаходяться на р/р 35412003001588 в УДК в м. Сімферополі, МФО 824026, у розмірі 88560,71 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заходами до забезпечення позову є, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Тобто, вирішення питання щодо доцільності вжиття заходів по забезпеченню позову можливе саме у випадку існування припущень щодо того, що у майбутньому можуть виникнути обставини, які значно ускладнять, або навіть унеможливлять його виконання, а також припущення щодо того, що відповідач або інші особи можуть своїми діями привести до таких незворотних наслідків.
Правовий аналіз норм чинного законодавства свідчить, що заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, вказати про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Слід зазначити, що заходи із забезпечення позову є заходами превентивного характеру, тобто вони застосовуються лише у випадку існування загрози, що невжиття таких заходів може утруднити виконання можливого рішення господарського суду.
Однак, позивачем у порядку статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано суду доказів того, що у наступному виконання судового рішення може утруднитися, тобто взагалі не доведена наявність підстав застосування заходів забезпечення позову саме у той спосіб, який вказаний у заяві про забезпечення позову.
З урахуванням викладеного, заява позивача щодо забезпечення позову вважається судом такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід першої групи, то судовий збір у сумі 1827,00 грн. за подання позовної заяви підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
В судовому засіданні 11.03.2014 судом оголошено вступна та резолютивна частини судового рішення.
Повне рішення складено 14.03.2014.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради м. Сімферополя на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 82002,74 грн. та 3% річних у розмірі 6557,97 грн.
4. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради м. Сімферополя в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, м.Сімферополь, вул. Павленко, 48, код ЄДРПО України 38040558, рахунок 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 1827,00грн.
Видати накази після вступу рішення в законну силу.
Суддя М.І. Куртлушаєв