Справа № 1-404/08                                             

                                                           

 

                                                            В И Р О К

                                             І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

 

23 грудня 2008 року                                            Зарічний районний суд м. Суми у складі :                 головуючого - судді                     Левченко Т.А.

при секретарі                                 Хіміч А.М.

з участю прокурора                      Мошкіна К.О.

захисників                                     ОСОБА_1, ОСОБА_2.,ОСОБА_3.,ОСОБА_4

потерпілих  - цивільних

позивачів                                      ОСОБА_5., ОСОБА_6

               їх представника                               адвоката ОСОБА_7

               представника цивільного

               відповідача                                 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Суми, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, військовозобов'язаного, працюючого менеджером в ТОВ «ПростоФінанс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше  не судимого

 

в скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 3, 4 ст. 27 - ч. 2 ст. 384 КК України, -

 

                                                    В С Т А Н О В И В:

16.10.2007 року близько 21.00 години підсудний ОСОБА_9., керуючи на підставі доручення автомобілем марки «Renault-Kangoo», державний НОМЕР_1 що належить ТОВ «Перша лізингова компанія», рухався заднім ходом по під'їзній  дорозі вздовж будинку АДРЕСА_2 в напрямку будинку АДРЕСА_2з розворотом вліво.

Перед початком руху та під час руху автомобілем заднім ходом, зневажив безпекою дорожнього руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху не звернувся за допомогою інших осіб,  що призвело до наїзду в районі під'їзду АДРЕСА_3 на пішохода ОСОБА_10 який рухався по під'їзній дорозі в попутному напрямку з автомобілем.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_10. отримав тілесні ушкодження - «Закритий багатоосколковий перелом середньої і нижньої третин діафізу лівої великогомілкової кістки зі зміщенням і перелому нижньої третини лівої малогомілкової кістки», які відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи є тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10. помер за місцем проживання. Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_10. стала гостра легенево-серцева недостатність внаслідок тромбоемболії легеневої артерії, яка розвинулась як ускладнення після закритого перелому обох кісток лівої гомілки в період його зрощення, лікування якого проводилось оперативним шляхом, на що вказують дані судово-медичного дослідження трупу (наявність щільного, змішаного тромбоемболу в просвіті легеневої артерії, гострого легеневого серця в вигляді розширення порожнин серця, переповнення правих відділів серця кров'ю, нерівномірного кровонаповнення серцевого м'язу, набряку тканин легень, головного мозку, апарату Ілізарова в ділянці лівої гомілки); дані судово-гістологічного дослідження (набряк легень, комбінований набряк головного мозку, змішаний тромб, дистрофія міокарду); дані медико-криміналістичного дослідження (осколковий гвинтоподібний перелом лівої великогомілкової кістки); дані медичної документації (оперативне втручання 16.10.2007 року). Між тілесними ушкодженнями отриманими під час ДТП та настанням смерті ОСОБА_10. існує непрямий причинний зв'язок.

Керуючи автомобілем марки «Renault-Kangoo», державний НОМЕР_1 ОСОБА_9., порушив  вимоги Правил дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 і введені в дію з 1 січня 2002 року, передбачені пунктами:

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний:

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

в) не переміщати транспортний засіб і предмети, що мають причетність до пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті "г" пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з пред'явленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати об'їзд місця пригоди;

є) до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

         10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

10.9. Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

1.3. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

         1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Порушення Правил дорожнього руху, що допустив ОСОБА_9. знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали.

Дії  ОСОБА_9. по порушенню Правил дорожнього руху навмисні, а форма провини до наслідків - необережна (злочинна самовпевненість).

 Крім цього ОСОБА_9., вирішив уникнути кримінальної відповідальності за вчинений  вищезазначений злочин, та з цією метою звернувся до громадянина ОСОБА_11 якому запропонував надати неправдиві свідчення органам досудового слідства про обставини дорожньо-транспортної пригоди 16.10.2007 року у дворі будинку АДРЕСА_2, та протягом травня-липня 2008 року, шляхом підкупу, а саме обіцянки надання матеріальної вигоди у вигляді передачі грошей в розмірі 2 000 доларів США ОСОБА_11., схилив останнього до дачі завідомо неправдивих показів у якості свідка по кримінальній справі № 08280053.

ОСОБА_11. погодився на спільне з ОСОБА_9. вчинення злочину.

Так, ОСОБА_9., виступаючи у ролі підбурювача злочину, протягом травня-липня 2008 року шляхом усної розповіді та креслення схем, підготовив ОСОБА_11. до давання завідомо неправдивих показів, що нібито він бачив лежачого потерпілого на місці події, ще до початку руху автомобіля марки «Рено-Кенго» НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9., тобто, таким чином свідок ОСОБА_11. повинен був створити уяву у органів досудового слідства, що на потерпілого був вчинений наїзд іншим автомобілем.

Виконуючи злочинну домовленість, діючи умисно, ОСОБА_11. 11.07.2008 року з'явився до СВ СМВ УМВС України в Сумській області, де в кабінеті слідчого, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, надав завідомо неправдиві свідчення відносно обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16.10.2007 року у дворі будинку АДРЕСА_2 , що нібито він бачив лежачого потерпілого на місці події, ще до початку руху автомобіля марки «Рено-Кенго» НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9.

Вчинюючи зазначені протиправні дії ОСОБА_9. підбурив ОСОБА_11. до дачі завідомо неправдивих показів шляхом підкупу, обіцяючи надати йому грошову винагороду в сумі 2 000 доларів США після закриття кримінальної справи, на що ОСОБА_9. розраховував після штучного створення доказів захисту у вигляді завідомо неправдивих показів ОСОБА_11.

ОСОБА_9. вчинюючи протиправні дії підбурювача злочину, бажав настання суспільно-небезпечних наслідків, тобто вчинив умисний злочин.

Факт скоєння ОСОБА_9. злочинів за вказаних вище обставин стверджується такими доказами.

Сам ОСОБА_9., допитаний в судовому засіданні вину в пред'явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив, що 16.10.2007 року близько 21.00 години керував автомобілем марки «Renault-Kangoo» НОМЕР_1, що належить ТОВ «Перша лізингова компанія», та рухався у дворі будинку АДРЕСА_2 заднім ходом від під'їзду АДРЕСА_1 та виїхавши з двору, розвернув автомобіль та направився в напрямку автостоянки. Наїзд ні на яку перешкоду він не допускав, однак не виключає факту дорожньо-транспортної пригоди з участю потерпілого ОСОБА_10. Раніше з ОСОБА_11. він не знайомий, ніякої домовленості з ним про надання неправдивих показань за винагороду в розмірі 2000 доларів США у нього не було.

Крім пояснень самого підсудного ОСОБА_9, факт скоєння ним злочинів за обставин, зазначених в описовій частині вироку доведений  наступними доказами.

     потерпілоїОСОБА_5. про те, що 16.10.2007 року в вечірній час вона знаходилась вдома, та приблизно о 21-30 годині на домашній телефон зателефонував незнайомий чоловік, який повідомив, що на її чоловіка ОСОБА_10 було допущено наїзд автомобілем у дворі їх будинку. Після цього вона зателефонувала ОСОБА_10., та в розмові він повідомив їй, що у дворі їх будинку на нього було допущено наїзд автомобілем марки типу «пиріжок» білого кольору з надписами на кузові червоного кольору, що висаджував дівчину біля під'їзду № 4 та рухався заднім ходом. Також повідомив, що запам'ятав перші букви та цифру державного номеру даного автомобіля, а саме - НОМЕР_1

Показаннями потерпілого ОСОБА_6, про те що 16.10.2007 року близько 21-30 годині йому на мобільний телефон зателефонувала мати ОСОБА_5., яка повідомила, що на його батька ОСОБА_10 було допущено наїзд автомобілем у дворі їх будинку, після чого він направився додому, а потім разом з матір'ю вони поїхали до СМКЛ №1, де в розмові з батьком, останній повідомив, що на нього було допущено наїзд автомобілем марки типу «пиріжок» білого кольору, з рекламними наклейками на кузові червоного кольору, що рухався заднім ходом, який підвозив дівчину до під'їзду № 4. Також пояснив, що даний автомобіль рухався від під'їзду № 4, та між під'їздом №5 біля заїзду до дитячого садку допустив на нього наїзд, після чого уїхав з місця пригоди на великій швидкості.

Показаннями свідка ОСОБА_12., про те, що 16.10.2007 року близько 21 години він вийшов із свого під'їзду АДРЕСА_2 рухаючись по тротуару, помітив, що від під'їзду № 4 від'їжджав автомобіль марки «Рено-Кенго» білого кольору з рекламними наклейками на кузові червоного кольору, що рухався заднім ходом в напрямку пр. М.Лушпи зі швидкістю більш 20 км/г. Продовжуючи рух в напрямку під'їзду №5, він побачив, що вказаний автомобіль задньою частиною заїхав на під'їзну дорогу до дитячого садку, розташовану напроти під'їзду №5, після чого розвернув автомобіль та передньою частиною направився в напрямку пр. М.Лушпи, та проїхавши 10-15 метрів, зупинився витримавши 5 секунд, та різко розпочав рух.  В момент, коли автомобіль виконував розворот, виїжджаючи з під'їзної дороги, він помітив, що на даній ділянці під'їзної дороги лежав чоловік, що рухався. Він відразу підбіг до цього чоловіка, спитавши що сталося. На його запитання чоловік відповів, що на нього тільки що було допущено наїзд автомобілем, що уїхав з місця пригоди. Після цього ним було викликано швидку допомогу, та повідомлено працівникам міліції та рідним постраждалого про пригоду. Також він запам'ятав перші букви та цифру державного номеру автомобіля, яким було допущено наїзд на пішохода - НОМЕР_1

Показаннями свідка ОСОБА_13, дослідженими в судовому засіданні про те, що в жовтні 2007 року в вечірній час він вийшов зі свого під'їзду АДРЕСА_2 та побачив, що на проїзній частині, біля під'їзної дороги до дитячого садку лежав чоловік, біля якого стояв раніше не знайомий йому чоловік. Він підійшов до них та поцікавився, що трапилось, на що чоловік, який стояв, сказав, що на чоловіка який лежав на дорозі, було допущено наїзд автомобілем іномаркою типу «пиріжок» білого кольору, що від'їжджав від під'їзду №4 будинку заднім ходом, та з місця пригоди зник (а. с. 94).

Показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що він є інспектором ВО ДТП   м. Суми, та при опитуванні постраждалого ОСОБА_10., останній пояснив, що 16.10.2007 року близько 21.00 годин він знаходився у дворі будинку АДРЕСА_2, та коли він перебував на під'їзній дорозі біля дитячого садку, на нього було допущено наїзд автомобілем марки типу «пиріжок» білого кольору, на кузові якого знаходились рекламні наклейки червоного кольору, що рухався заднім ходом.  Також повідомив, що запам'ятав перші букви та цифру державного номеру даного автомобіля, а саме - НОМЕР_1 даний автомобіль до пригоди знаходився біля під'їзду №4, висаджуючи дівчину. 

Показаннями свідка ОСОБА_15, про те, що він займав посаду дільничного інспектора Зарічного ВМ СМВ, та що під час виконання своїх посадових обов'язків ним був опитаний постраждалий ОСОБА_10., який пояснив, що 16.10.2007 року він близько 21.00 години вийшов із свого під'їзду та направився в напрямку будинку АДРЕСА_1, помітив як під'їжджав легковий автомобіль типу «пиріжок», який висаджував пасажира.  Знаходячись між під'їздом №4 та №5, почув звук автомобіля та звернув в бік узбіччя, після чого відчув удар в ліву ногу, який був нанесений вищевказаним автомобілем. Після цього автомобіль зупинився на декілька секунд та різко направився в напрямку дому АДРЕСА_5  Також постраждалий пояснив, що запам'ятав перші букви та цифри автомобіля, яким на нього було допущено наїзд - НОМЕР_1

Показаннями свідка ОСОБА_16., про те, що він часто знаходиться у дворі будинку АДРЕСА_2, та неодноразово звертав увагу на автомобіль марки «Рено-Кенго» білого кольору з наклейками на кузові червоного кольору «Експерт кредит», що часто заїжджає у двір з боку пр. М.Лушпи, та зупиняється біля під'їзду № 4, висаджуючи дівчину, а після цього виїжджає, рухаючись заднім ходом в напрямку пр. М.Лушпи, та при русі заїжджає в «карман» до дитячого садку, розташованого напроти під'їзду АДРЕСА_3

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_17

 Протоколом огляду місця події, схемою до протоколу, відповідно до яких місцем дорожньо-транспортної пригоди є двір будинку АДРЕСА_2 м. Суми. (а. с. 27-28).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події, схемою до протоколу за участю свідка ОСОБА_12., під час якої він вказав маршрут руху автомобіля, місце розташування постраждалого на дорозі. (а. с. 62-66).

Протоколами очної ставки між ОСОБА_9. та  свідком ОСОБА_12, між свідком ОСОБА_12. та свідком ОСОБА_18. з яких вбачається, що свідок ОСОБА_11. дав показання аналогічні тим, які він давав як під час досудового, так і судового слідства (а. с. 67-70; 79-80).

Картою виїзду швидкої медичної допомоги № 70328 від 16.10.2007 року з якої вбачається, що швидка допомога викликалась до постраждалого ОСОБА_10. за адресою: АДРЕСА_2  о 21 годині. Постраждалому був встановлений діагноз закритий перелом нижньої третини лівої гомілки та він пояснив, що його збив невідомий легковий автомобіль, який уїхав з місця події (а. с. 85).

Постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів - черевиків чорного кольору, в якихОСОБА_5. знаходився під час дорожньо-транспортної пригоди (а. с. 100-101).

Протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу та постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів, з яких вбачається, що автомобіль яким керував ОСОБА_9. 16.10.2007 року у дворі будинку АДРЕСА_2 марки «Renault-Kangoo» має державний НОМЕР_1 (а. с. 191-193). Фотознімками автомобіля марки «Renault-Kangoo», державний НОМЕР_1 з яких вбачається, що даний автомобіль білого кольору типу «пиріжок» та на ньому розміщені рекламні наклейки червоного кольору з написом «експрес-кредити» (а. с. 73-74).

Висновком комісійної судово-медичної експертизи № 35 від 26.03.2008 р., відповідно до якого:

1. При судово-медичному дослідженні трупа гр-на ОСОБА_10. 19 листопада 2007 року виявлено кісткові відламки лівої великогомілкової кістки, які фіксовані апаратом Ілізарова; садно лівого ліктьового суглобу та перелом 3,4,5 ребер зліва по передньо-паховій лінії. Згідно даних медичної документації у ОСОБА_10. мав місце закритий перелом багатоосколковий перелом середньої і нижньої третини діафізу лівої великогомілкової кістки зі зміщенням і перелому нижньої третини лівої малогомілкової кістки.

2. Вказані тілесні ушкодження утворились в результаті дії тупих предметів. Перелом ребер та садно спричинені незадовго до настання смерті або в момент її настання і не знаходяться в причинному зв'язку з її настанням. Переломи кісток лівої гомілки, враховуючи дані медичної документації, перебіг зрощення, спричинені 16 жовтня 2007 року. Перелом кісток лівої гомілки, перелом ребер потребують лікування більш 21 дня, що є ознакою середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Садно має ознаки легких тілесних ушкоджень.

3. Смерть гр-на ОСОБА_10. настала за 30-36 годин до моменту дослідження трупа в морзі, на що вказує характер трупних явищ. Причиною смерті ОСОБА_10. стала гостра легенево-серцева недостатність внаслідок тромбоемболії легеневої артерії, яка розвинулась як ускладнення після закритого перелому обох кісток лівої гомілки в період його зрощення, лікування якого проводилось оперативним шляхом, на що вказують дані судово-медичного дослідження трупу (наявність щільного, змішаного тромбоемболу в просвіті легеневої артерії, гострого легеневого серця в вигляді розширення порожнин серця, переповнення правих відділів серця кров'ю, нерівномірного кровонаповнення серцевого м'язу, набряку тканин легень, головного мозку, апарату Ілізарова в ділянці лівої гомілки); дані судово-гістологічного дослідження (набряк легень, комбінований набряк головного мозку, змішаний тромб, дистрофія міокарду); дані медико-криміналістичного дослідження (осколкового гвинтоподібний перелом лівої великогомілкової кістки); дані медичної документації (оперативне втручання 16.10.2007 року).

4. Травма лівої гомілки, спричинена 16.10.2007 року, знаходиться в непрямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_10. 18 листопада 2007 року.

5. За наявності слідів ковзання на підошві лівого черевику та відсутність таких на підошві правого, в момент первинного контактування з автомобілем опірною була тільки ліва нога, що може свідчити про перебування потерпілого в русі.    

6. Враховуючи локалізацію (границя середньої та нижньої третини лівої гомілки) та характер перелому (осколковий, гвинтоподібний) кісток лівої гомілки, а також локалізацію та направлення слідів ковзання на підошві лівого черевика та відсутність таких на правому, в момент первинного контактування з автомобілем потерпілий знаходився переднє-правою поверхнею до автомобіля, з упором на ліву ногу. В результаті контактуючої дії частин автомобіля, у ОСОБА_10. відбувся рух опірної лівої ноги назад та обертання тіла зліва направо (за кругом стрілки годинника).

7. Не можна виключити можливість спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10. в результаті наїзду на нього автомобілем марки «Рено-Кенго», що рухався заднім ходом. (а. с. 107-112).

Показаннями експерта ОСОБА_19., яка підтримала висновки комісійної судово-медичної експертизи щодо тяжкості тілесних ушкоджень, спричинених ОСОБА_5. та механізму їх утворення, а також пояснила, що, при отриманні травми постраждалий відчув біль в травмованій лівій нозі в зв'язку з чим у нього могло створитися враження, що удар був нанесений йому саме по нозі, хоча фактично його контакт з автомобілем відбувся іншою частиною тіла.             

Висновком медико-криміналістичної експертизи взуття постраждалого ОСОБА_10. № 139 від 25.03.2008 р., відповідно до якого:

в підметочній частині низу підошви лівого полуботинку ОСОБА_10, маються добре виражені динамічні сліди ковзання, які виникли внаслідок поступального руху полуботинку (людини в цьому полуботинку) по покриттю дороги. Вказані сліди ковзання могли виникнути внаслідок ДТП. В момент первинного контакту з автотранспортом, потерпілий знаходився передньо-правою поверхнею свого тіла до автомобіля, що під'їздив. При цьому вага тіла потерпілого була перенесена на ліву нижню кінцівку (упор на ліву ногу) та в результаті удару потерпілий отримав поступально-обертальний рух по покриттю дороги, тобто був рух тіла (лівої ноги) кзаду і обертання тіла по часовій стрілці (зліва направо, якщо дивитися на тіло потерпілого зверху. (а. с. 116-120).

Показаннями свідка ОСОБА_20 який також підтримав висновки комісійної судово-медичної експертизи та  висновки медико-криміналістичної експертизи взуття постраждалого ОСОБА_10. та пояснив, що при досліджені взуття постраждалого, сліди на ньому були свіжі. Крім того такі сліди характерні саме для утворення гвинтоподібного перелому, який було виявлено у постраждалого.

Висновком судово-автотехнічної експертизи №1342 від 22.04.2008 року, відповідно до якого:

 В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Рено-Кенго» НОМЕР_1 ОСОБА_9. повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України.

  В даній дорожній ситуації згідно свідчень свідка ОСОБА_12., водій автомобіля «Рено-Кенго» ОСОБА_9.  повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній ситуації, згідно свідчень свідка ОСОБА_12. технічна можливість для водія автомобіля «Рено-Кенго» НОМЕР_1 ОСОБА_9 уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_10. вирішувалась шляхом  виконання ним вимог п.п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України.

 В даній дорожній ситуації, згідно свідчень свідка дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_12. в діях водія автомобіля «Рено-Кенго» НОМЕР_1 ОСОБА_9, вбачається невідповідність вимогам п.п.10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням ДТП та наслідками, що настали. (а. с. 125-127).

Показаннями експерта ОСОБА_21., який підтримав висновок судово-автотехнічної експертизи та пояснив, що йому були надані достатні вихідні дані, для дачі висновку щодо причинного зв'язку невідповідності дій водія ОСОБА_9 Правилам дорожнього руху з виникненням ДТП та наслідками, що настали.

 Показаннями обвинуваченого ОСОБА_11., які він підтримав в судовому засіданні про те, що в травні 2008 року він зустрівся з ОСОБА_9., який запропонував йому надати неправдиві свідчення органам досудового слідства по факту ДТП, яке мало місце 16.10.2007 року у дворі будинку АДРЕСА_2 за винагороду в розмірі 2000 доларів США, на що він через деякий час надав свою згоду. ОСОБА_9. розповів, що саме йому необхідно пояснювати слідчому, схематично відобразив траєкторію свого руху та розташування чоловіка на дорозі, який нібито вже лежав, до того як він почав рухатися, намагався піднятися та падав. 11.07.2008 року він з'явився в СВ СМВ УМВС України в Сумській області, де в кабінеті №25, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, надав неправдиві свідчення слідчому по кримінальній справі № 08280053, які штучно створювали докази захисту ОСОБА_9, а саме, що нібито наїзд на пішохода ОСОБА_10. було допущено іншим автомобілем, а не тим, що керував ОСОБА_9. Гроші ОСОБА_9. обіцяв віддати йому, після того, як кримінальна справа відносно нього буде закрита. Ніяких неприязних стосунків у нього з ОСОБА_9. не було, а тому підстав обмовляти його у нього немає (а. с. 267-269).

Протоколом очної ставки між ОСОБА_9. та ОСОБА_11., в ході якої ОСОБА_11. пояснив, що чоловік, який знаходиться навпроти нього є ОСОБА_22 з яким у нього була домовленість про надання неправдивих свідчень органам досудового слідства відносно дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16.10.2007 року у дворі будинку АДРЕСА_2 та після надання неправдивих свідчень ОСОБА_9. повинен був надати йому грошову винагороду в розмірі 2000 доларів США.  (а. с. 218).

Явкою з повинною ОСОБА_11. в якій він зазначив, що по домовленості з ОСОБА_9. він дав неправдиві свідчення відносно обставин дорожнього-транспортної пригоди, яка сталася 16.10.2007 року о 21 годині в дворі будинку АДРЕСА_2. Насправді він свідком дорожньо-транспортної пригоди не був та її обставин не бачив (а. с. 221).

Показання підсудного ОСОБА_9 відносно того, що він не заїздив заднім ходом в під'їзну дорогу до дитячого садка в дворі будинку АДРЕСА_1   рухався заднім ходом до кінця будинку в напрямку пр. М.Лушпи, та виїхавши з двору, розвернув автомобіль та направився в напрямку автостоянки, наїзд ні на яку перешкоду він не допускав, ніякої домовленості з ОСОБА_11 про надання неправдивих показань за винагороду в розмірі 2000 доларів США у нього не було, суд розцінює як обраний ним спосіб захисту з метою уникнути відповідальності за скоєне. Вказані показання підсудного спростовуються вищенаведеними доказами, зокрема показаннями свідків ОСОБА_12., ОСОБА_14., ОСОБА_15 та ОСОБА_13, потерпілих ОСОБА_5. та ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_11. щодо обставин скоєного ним в співучасті з ОСОБА_9. злочину, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.

Показання свідка ОСОБА_18. про те, що 16.10.2007 року ОСОБА_9. привіз її додому в двір будинку АДРЕСА_2 та після того, як він її висадив з автомобіля вона бачила, як він виїхав  з двору в напрямку пр. М.Лушпи, розвернув автомобіль та направився в напрямку автостоянки, судом не можуть бути прийняті до уваги, так як вони спростовуються вищенаведеним доказами. Крім того свідок ОСОБА_18. є зацікавленим особою, так як згідно її пояснень в судовому засіданні вона знаходиться в близьких стосунках з ОСОБА_9. і вони збираються одружитися.  

Таким чином, оцінюючи всі зазначені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що факт скоєння ОСОБА_9. злочинів за обставин вказаних в описовій частині вироку, є повністю доведеним.

Органами досудового слідства підсудному ОСОБА_9. пред'явлене обвинувачення, яке підтримують потерпіліОСОБА_5. та ОСОБА_6. в скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

В ході судового розгляду справи прокурор змінив, пред'явлене ОСОБА_9. обвинувачення та перекваліфікував його дії з ч. 2 на ч. 1 ст. 286 КК України.  Суд, дослідивши обставини справи, також вважає, що дії ОСОБА_9 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України, а тому вони підлягають перекваліфікації з ч. 2 на ч. 1 ст. 286 КК України.  До зазначеного висновку суд приходить виходячи з наступного.

Так, відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи  причиною смерті ОСОБА_10. стала гостра легенево-серцева недостатність внаслідок тромбоемболії легеневої артерії, яка розвинулась як ускладнення після закритого перелому обох кісток лівої гомілки в період його зрощення, лікування якого проводилось оперативним шляхом, на що вказують дані судово-медичного дослідження трупу (наявність щільного, змішаного тромбоемболу в просвіті легеневої артерії, гострого легеневого серця в вигляді розширення порожнин серця, переповнення правих відділів серця кров'ю, нерівномірного кровонаповнення серцевого м'язу, набряку тканин легень, головного мозку, апарату Ілізарова в ділянці лівої гомілки); дані судово-гістологічного дослідження (набряк легень, комбінований набряк головного мозку, змішаний тромб, дистрофія міокарду); дані медико-криміналістичного дослідження (осколковий гвинтоподібний перелом лівої великогомілкової кістки); дані медичної документації (оперативне втручання 16.10.2007 року). Травма лівої гомілки, спричинена 16.10.2007 року, знаходиться в непрямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_10. 18 листопада 2007 року.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_19. пояснила, що тромб внаслідок відриву якого розвинулась тромбоемболія легеневої артерії та настала гостра легенево-серцева недостатність, що стало причиною смерті ОСОБА_5, міг утворитися або в нижніх кінцівках, або в області тазу тіла постраждалого. Основним фактором виникнення тромбоемболії, крім отриманої в ДТП травми, було оперативне втручання, яке переніс постраждалий, серцево-судинне захворювання, яке він мав за життя у вигляді гіпертонічної хвороби, малорухомий спосіб життя в зв'язку з отриманою травмою. Сама по собі травма не могла викликати виникнення тромбоемболії більше ніж через місяць після отриманої травми. Внаслідок отриманої травми  тромбоемболія могла виникнути тільки відразу після отримання травми в перші два тижні, а  так як травма була не дуже значною, при цьому у постраждалого не були пошкоджені сосуди, вона не могла відразу викликати виникнення  тромбоемболії.

В зв'язку з тим, що експерти дійшли висновку, що між отриманими тілесними ушкодженнями у вигляді закритого перелому обох кісток лівої гомілки, причинний зв'язок є, але він непрямий, оскільки основне значення для несприятливого кінця мали перелічені експертом ОСОБА_14. фактори у вигляді оперативного втручання, загальне захворювання потерпілого гіпертонічною хворобою, малорухомий спосіб життя в зв'язку з отриманою травмою, суд приходить до висновку, що заподіяні ОСОБА_5. тілесні ушкодження не стали прямою причиною його смерті, а тому підсудний ОСОБА_9. повинен нести відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження і його слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України.

За таких обставин злочинні дії ОСОБА_9 суд кваліфікує:

за ч. 1 ст. 286 КК України, так як він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.  Форма вини підсудного ОСОБА_9 є необережність у виді злочинної самовпевненості, так як він передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій, але легковажно розрахував на їх відвернення;

за ч. 4 ст. 27 - ч. 2 ст. 384 КК України, так як він підбурив до дачі за відомо неправдивих показань свідка, поєднане зі штучним створенням доказів захисту.

Що стосується пред'явленого ОСОБА_9. обвинувачення за ч. 3 ст. 27 КК України як організатора вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, суд вважає, що обвинувачення за ч. 3 ст. 27 КК України необхідно виключити, так як воно не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Призначаючи підсудному вид на міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. 

Так,  підсудний за місцем роботи характеризується позитивно, скоїв необережний злочин невеликої тяжкості та умисний злочин середньої тяжкості, раніше не судимий.

Обставиною, що пом'якшують покарання є часткове добровільне відшкодування завданого збитку потерпілим.

Обставин, що обтяжують покарання  судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд  вважає за необхідне й достатнє для виправлення підсудного ОСОБА_9 та попередження нових злочинів призначити йому покарання за скоєння злочину, передбаченого ст. ст. 27 ч. 4 - 384 ч. 2 КК України у виді виправних робіт, за скоєння злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України у виді арешту, та остаточно визначити його за правилами ст. 70 КК України у виді арешту.

В справі заявлено цивільний позов заступником прокурора м. Суми в інтересах держави в особі фінансового управління Сумської міської ради про стягнення з підсудного витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 в сумі 710 грн. 22 коп. 

Підсудний ОСОБА_9. при вирішенні позову заступника прокурора покладається на розсуд суду. Суд вважає, що цивільний позов прокурора підлягає  задоволенню, оскільки заявлений позов знайшов підтвердження в судовому засіданні і відповідно до ст. 93-1 КПК України, ст. 1206 ч. 1 ЦК України особа, яка вчинила злочин зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

В справі також заявлено цивільний позов потерпілимиОСОБА_5. та ОСОБА_6 до підсудного ОСОБА_9, ТОВ „Перша лізингова компанія”, ЗАТ АСК „Інго Україна” про відшкодування витрат, пов'язаних з похованням ОСОБА_5 в сумі 16785 грн. та відшкодування моральної шкоди в сумі 100000 грн., яка їм спричинена в зв'язку зі смертю ОСОБА_5 При цьому потерпілі вважають, що матеріальна шкода повинна бути їм відшкодована страховою компанією ЗАТ „АСК „ІНГО Україна”, а моральна - підсудним та власником джерела підвищеної небезпеки - ТОВ „Перша лізингова компанія”.

Підсудний та цивільні відповідачі позов потерпілих не визнали.

 Суд вважає, що позов потерпілих не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи потерпілому, відшкодовується особою, яка завдала шкоду. Згідно з вимогами ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями іншої особи відшкодовується цією особою. Ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, оперативне управління тощо) володіє транспортним засобом. Як вбачається з довіреності, виданої ТОВ „Перша лізингова компанія” на ім'я ОСОБА_9 останній має відповідні правові  підстави на керування автомобілем марки «Renault-Kangoo» НОМЕР_1, тобто оперативного управління вказаним транспортним засобом управління, а тому відповідальність за заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду може нести тільки підсудний, так як на час скоєння  дорожньо-транспортної пригоди він являвся володільцем джерела підвищеної небезпеки.

Як вбачається із страхового полісу № 250525808 цивільна відповідальність водія автомобіля марки «Renault-Kangoo» НОМЕР_1 на час скоєння ДТП була застрахована  страховою компанією ЗАТ „АСК „ІНГО Україна” (а. с. 186-187). Згідно ст. 23 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” № 1961-ІУ від 01.07.2004 року шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана, зокрема із смертю потерпілого. Відповідно до вимог ст. 27 зазначеного Закону право на отримання відшкодування за шкоду, пов'язану із смертю потерпілого, мають особи, які знаходилися на утриманні потерпілого, та особи, які взяли на себе витрати з поховання. Однак страхове відшкодування виплачується, якщо смерть потерпілого в результаті дорожньо-транспортної пригоди є прямим наслідком такої дорожньо-транспортної пригоди.

В зв'язку з зазначеним вимоги потерпілих до ЗАТ АСК „Інго Україна” про відшкодування витрат, пов'язаних з похованням ОСОБА_5 задоволенню не підлягають.

Крім того, так як під час розгляду справи не було встановлено прямого причинного зв'язку між тілесними ушкодженнями, отриманимиОСОБА_5. при  ДТП та настанням його смерті, підсудний ОСОБА_9. є винуватим тільки в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, потерпілі мають право лише на відшкодування витрат на лікування травми, отриманої внаслідок ДТП (середньої тяжкості тілесні ушкодження), а тому їх вимоги про відшкодування моральної шкоди пов'язаної із смертю ОСОБА_10. задоволенню не підлягають, оскільки смерть ОСОБА_10. не перебуває в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася 16.10.2007 року. 

Питання про речові докази та судові витрати в справі суд вважає за необхідне вирішити у відповідності з вимогами ст.ст. 81, 93 КПК України.

Що стосується скарги захисників підсудного ОСОБА_2. таОСОБА_3. на незаконні дії слідчого СВ СМВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_23., то суд вважає її необґрунтованою, так як під час проведення досудового слідства в даній справі порушень кримінально-процесуального чи кримінального закону, без усунення яких справа не може бути розглянута в суді, слідчим ОСОБА_23 допущено не було.

На підставі зазначеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

 

                                                                     З А С У Д И В:

ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених  ч. 1 ст. 286; ч. 4 ст. 27 - ч. 2 ст. 384 КК України та призначити йому покарання:

·  за ч. 1 ст. 286 КК України покарання у виді арешту строком на шість місяців;

·  за  ч. 4 ст. 27 - ч. 2 ст. 384 КК України покарання у виді виправних робіт строком на один рік з відрахуванням з його заробітку в дохід держави 20 відсотків;

- на підставі ст. 70 КК України за сукупністю вказаних злочинів шляхом поглинення

менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_9. покарання у виді арешту строком на шість місяців.

  Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_9. - залишити утримання під вартою. Строк відбуття покарання рахувати з 18 липня 2008 року.

Цивільний позов прокурора м. Суми в інтересах держави в особі фінансового управління Сумської міської ради задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь фінансового управління Сумської міської ради 710 гривень 22 коп.  витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_10. (а. с. 147-148).

В задоволені позову потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовити.

Речові докази в справі: черевики ОСОБА_5 - залишити потерпілому ОСОБА_6, на зберіганні у якого вони знаходяться; автомобіль марки «Renault-Kangoo», державний НОМЕР_1 який знаходиться на зберіганні на спеціальному майданчику за адресою: м. Суми, вул.. Воєводіна, 4 - повернути власнику ТОВ „Перша лізингова компанія” (а. с. 115 том 2).

 Стягнути з ОСОБА_9  на користь держави судові витрати по справі  за проведення  автотехнічної експертизи  в сумі 751 гривня 20 коп.(а. с. 124).

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми протягом 15 діб з моменту його проголошення для учасників процесу, засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

 

                    

Суддя                                                                 Т.А.Левченко