ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" грудня 2006 р. Справа № 8/104-06
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Вечірка І.О.
суддів: Зарудяної Л.О.
Ляхевич А.А.
при секретарі Гаврилюк Т.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Коваленко А.В. - довіреність №118 від 22.09.2006 р.,від відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛС ЛТД", м.Чернівці
на рішення Господарського суду Вінницької області
від "14" квітня 2006 р. у справі № 8/104-06 (суддя Мельник І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛС ЛТД", м.Чернівці
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Цукор", с.Бабин Іллінецького району Вінницької області
про стягнення 13924,73грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.04.2006р. у справі №8/104-06 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛС-ЛТД", м.Чернівці та стягнуто на його користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцукор", с.Бабин Іллінецького району Вінницької області 530грн. збитків, 139,25грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В позові в частині стягнення 10532,50грн. збитків відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення господарського суду від 14.04.2006р. в частині відмови в позові про стягнення збитків в сумі 10532,50грн. та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову. При цьому, позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме:
- в судовому засіданні, яке відбулося 14.04.2006р. за участю директора ТОВ "Галс ЛТД" Завадовського В.А., суд, прийнявши уточнені позовні вимоги, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, яким задовольнив вимоги позивача в сумі 11062,50грн. В рішенні, оформленому 14.05.2006р., судом зазначено про задоволення позову в розмірі 530,00грн.;
- в рішенні суду вказано, що позивач погодився з отриманням меляси на суму 74470,00грн., хоча незрозуміло, яким чином встановлено факт такої згоди. Так, на виконання умов договору №44/01 від 30.08.2004р., підприємством було перераховано 75000грн. ТОВ "Агроцукор", в рахунок отриманих коштів мав поставити 300 тонн меляси. 01.09.2004р. відповідачу було направлена заявка на поставку меляси в кількості 400 тонн за ціною 250грн. за одну тонну (лист №15А від 01.09.2004р.). Відповідачем поставлено мелясу бурякову в кількості 255 тонн 75кг., що згідно умов договору становить суму 63768,75грн. При цьому, при поставці першої партії продукції вартість меляси становила 250грн. за тонну, а при наступній поставці вартість сировини становила 360грн. за тонну. Відповідно до п. 2.4 договору, ціна за продукцію не може змінюватись на період поставки. На письмове звернення позивача, відповідач не відреагував, перерахунок ціни за поставлену продукцію не зробив. Таким чином, збитки, спричинені відповідачем внаслідок недопоставки, згідно договору №44/01 становлять 11062,50грн.
В засіданні апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги.
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав, свого представника в судове засідання не направив.
Вислухавши представника скаржника, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
30.08.2004р. між ТОВ "Агро-цукор" (продавець) та ТОВ "Галс ЛТД" (покупець) був укладений договір №44/01 купівлі-продажу бурякової меляси. Згідно з п. 1.1 договору, продавець зобов'язався продати, а покупець - купити бурякову мелясу (сировину) на умовах та по ціні, визначених договором, в кількості 400 тонн.
Пунктом 2.1 договору №44/01 визначено, що ціна за сировину та її кількість встановлюється сторонами та оплачується покупцем, згідно виставлених рахунків, і становить 250грн. за тонну.
Пункт 2.4 договору №44/01 передбачає, що ціна за сировину не може змінюватись на період поставки.
У відповідності з п. 3.1 договору, продавець зобов'язався відправити протягом 5 днів, з дня надходження заявки, визначену кількість сировини залізничним або автомобільним транспортом, за рахунок покупця, з наступними реквізитами: товарно-транспортні накладні, сертифікат якості та походження, вантажовідправник, вантажоодержувач, кількість відвантаженої сировини.
Позивач представив до господарського суду заявку від 01.09.2004р., в якій просив провести відгрузку бурякової меляси в кількості 300 тонн (а.с. 18).
Факт відвантаження позивачу бурякової меляси, згідно накладних № 13541, №13541а, №13503, №13040 свідчить про отримання ним заявки позивача.
Відповідачем був виставлений до оплати позивачу рахунок №11-08 від 27.08.2004р. на суму 100000грн. за 400 тонн меляси по ціні 250,грн. за тонну, з урахуванням ПДВ.
Згідно з платіжними дорученнями №555 від 31.08.2004р. та №572 від 03.09.2004р. позивач перерахував відповідачу 75000,00грн. (а.с. 13-14).
За накладною №13541а від 10.09.2004р. поставлено 160 тонн меляси по ціні 250,00грн. за тонну на суму 40000,00грн.
За накладними №13541 від 10.09.2004р., №13503 від 23.09.2004р., №13040 від 13.10.2004р., позивачу поставлено 95,75 тонн меляси. При цьому, в накладних не зазначена ціна тонни продукції, а загальна сума визначена, виходячи із суми 360 грн. за тонну.
В матеріалах справи відсутні докази внесення змін до договору №44/01 щодо ціни продукції.
Згідно з поясненнями представника позивача в засіданні апеляційного господарського суду, водію - експедитору позивача було доручено отримати продукцію - бурякову мелясу на умовах, передбачених договором.
Відповідач не представив до господарського суду доручення видані позивачем своїм працівникам на отримання сировини за ціною іншою, ніж вказано в договорі №44/01 .
Підписуючи товарно-транспортні накладні, в яких зазначена сума отриманої продукції, виходячи із ціни 360грн. за тонну, представника позивача діяли з перевищенням наданих їм повноважень.
Із представлених в матеріали справи доказів, зокрема листа від 09.11.2004р., претензії від 23.01.2006р. вбачається, що позивачем не було схвалено дій представників щодо отримання сировини за ціною, яка перевищує ціну, обумовлену договором.
За наведених обставин, слід вважати, що за накладними №13541 від 10.09.2004р., №13503 від 23.09.2004р., №13040 від 13.10.2004р. продукція була передана позивачу на умовах договору №44/01.
Всього, по накладним № 13541а від 10.09.2004р., №13541 від 10.09.2004р., №13503 від 23.09.2004р., №13040 від 13.10.2004р., було поставлено 255,75 тонн сировини. Виходячи із зазначеної в договорі ціни (250грн. за тонну), сума поставленої меляси складає 63937,50грн. Таким чином, відповідач не виконав умов договору щодо поставки позивачу 44,25 тонн сировини на суму 11062,50грн.
Згідно із заявою від 14.04.2006р. позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 11062,50грн. збитків, які складають вартість недопоставленої меляси.
Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Частиною 1 статті 623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Збитками, згідно з ч. 2 ст. 22 ЦК України, у тому числі, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Оскільки позивачем сплачено грошові кошти за сировину на суму 75000грн., а відповідач поставив продукцію на суму 63798,75грн., то відповідач має відшкодувати позивачу понесені витрати у розмірі 11062,50грн.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення 11062,50грн. збитків є правомірними.
Суд першої інстанції, не надавши належної оцінки правовідносинам, що виникли між сторонами, стягнув з відповідача 530,00грн. збитків та необгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в іншій частині.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ГАЛС ЛТД", м.Чернівці підлягає задоволенню. Рішення Господарського суду Вінницької області від 14.04.2006р. має бути змінено. З відповідача підлягає стягненню 11062,50грн. збитків. Відповідно до ст. 49 ГПК України, на відповідача покладаються судові витрати.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛС ЛТД", м.Чернівці задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 14 квітня 2006р. змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:
"1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцукор", с.Бабин, Іллінецького району, Вінницької області (22714, с.Бабин, Іллінецького району, Вінницької області, р/рахунок №2600313026 в ВОД АППБ "Аваль", МФО - 302247, код ЗКПО - 31950325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛС ЛТД" (58000, м.Чернівці, вул. Севастопольська, 18а, р/рахунок №260093014369 в ДАКБ "Укрсоцбанк", м. Чернівці, МФО - 356011, ЗКПО 30844146) 11062,50грн. збитків, 110,63грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."
3. Доручити Господарському суду Вінницької області видати наказ.
4. Справу №8/104-06 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Головуючий - суддя: Вечірко І.О.
судді:
Зарудяна Л.О.
Ляхевич А.А.
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи,
2,3 - сторонам,
4 - в наряд