ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" грудня 2006 р. Справа № 12/4452
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Вечірка І.О.
Ляхевич А.А.
при секретарі Гаврилюк Т.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Весельський В.Ц. - довіреність № 45-1171/5389 від 14.08.2006р., Зуєв В.Б. - довіреність від 20.01.2006р.,
від відповідача: Манзик М.П. - доручення №01-09/1433 від 05.12.2006р., Шпарук Н.П. - доручення №320/01-09 від 28.02.2006р.,
розглянувши апеляційну скаргу Житлово-комунального об'єднання, м.Нетішин
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "31" серпня 2006 р. у справі № 12/4452 (суддя Шпак В.О.)
за позовом Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі Відособленого підрозділу "Хмельницька атомна електрична станція", м.Нетішин
до Житлово-комунального об'єднання, м.Нетішин
про стягнення 6637804, 90 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.08.2006р. у справі №12/4452 позов Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом", від імені якого діє Відокремлений підрозділ ДП НАЕК „Енергоатом" Хмельницька АЕС", м. Нетішин до Житлово-комунального об’єднання, м.Нетішин про стягнення 6637804грн. 90коп. задоволено: стягнуто з Житлово-комунального об’єднання м. Нетішин на користь Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом", від імені якого діє Відокремлений підрозділ ДП НАЕК „Енергоатом" Хмельницька АЕС", м. Нетішин 6637804грн. 90коп. заборгованості, 25500грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Житлово-комунальне об'єднання, м.Нетішин звернулось до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин справи.
Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:
- документи, що зазначені в позовній заяві як додатки, для ЖКО, м.Нетішин не надавались. Більше того, 15 серпня 2006 року позивач збільшив позовні вимоги, однак копія позовної заяви про збільшення позовних вимог та документи, що обґрунтовують збільшені вимоги для ЖКО надано не було, чим порушено процесуальні права ЖКО як відповідача по даній справі;
- судом не враховано обставини, що договір № 1048-127/90в між позивачем та відповідачем розірвано з 01.02.2006р., що суперечить ст.67 Господарського кодексу України. Розрахунки за фактично надані послуги за період з 01.02.06р. здійснювались на підставі актів виконаних робіт, а не виставлених позивачем рахунків. Так, судом при прийнятті позову про збільшення позовних вимог, а також при прийнятті рішення взято до уваги рахунок № 388 на суму 204883 грн.14 коп., виставлений позивачем для ЖКО, м.Нетішин за червень 2006 року., проте відповідно до акту виконаних робіт вартість фактично наданих послуг з водопостачання та водовідведення становить 185262,3 грн.;
- суд, приймаючи рішення, необгрунтовано визнав докази позивача. Згідно зі ст.56 ГПК України надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів є виконанням позивачем процесуального обов'язку, якого в даному випадку ДП НАЕК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС" не виконано. Окрім того, відповідно до пункту 5 частини 2 статті 54 ГПК позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, - означений розрахунок до вказаної вище заяви відсутній. А тому, така заява у відповідності до пункту 3 статті 63 ГПК, на думку відповідача, підлягає поверненню. Проте, судом зазначену обставину не взято до уваги;
- Житлово-комунальне об'єднання було позбавлене можливості скористатись передбаченим процесуальним законом правом. Так, представник за дорученням по даній справі Шпарук Н.П. захворіла, а тому ЖКО, м.Нетішин не в змозі було забезпечити іншого представника для прийняття участі в розгляді даної справи, слухання якої було призначене на 31.08.06р. Відтак, 30.08.2006 року ЖКО, м.Нетішин звернулося до місцевого господарського суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, що передбачено статтею 77 ГПК - в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, проте дане клопотання судом відхилене;
- розділом 2 Договору № 1048-127/90в на подачу питної води та приймання стічних вод до каналізації від 01.09.2001р., укладеного між ДП НАЕК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС" та Житлово-комунальним об'єднанням, зокрема п.п. 2.1.1. передбачено, що постачальник зобов'язується забезпечувати питною водою з міського водопроводу та приймати стічні води до каналізації в розмірі встановленого ліміту. Розрахунки за означені послуги виконано по даним чисельності населення за 3 квартал 2001 року і буде змінюватись щоквартально у відповідності із зміною кількості населення. Однак, відомості ЖКО надавані позивачу у відповідності до означеного вище пункту договору про кількість проживаючих, що користуються послугами з водопостачання та водовідведення, позивачем до уваги не беруться, що суперечить умовам договору та чинному законодавству;
- ДП НАЕК "Енергоатом" ВП "Хмельницька АЕС", виставляючи рахунки для ЖКО, м.Нетішин, не враховує норми витрат води в квартирах, що облаштовані сидячими ваннами і у відповідності до Наказу Держитлокомунгоспу № 65 від 01.07.94р. "Про затвердження правил користування системами комунального водопостачання та
водовідведення в містах і селищах України" з наступними змінами та доповненнями, зокрема Додатку 3 Правил становить 230 л на добу на одного мешканця, проте позивачем кількість спожитої води в таких квартирах виставляється із розрахунку 300л. за добу на одного мешканця;
- рішенням виконавчого комітету Нетішинської міської ради № 68 від 07.02.2002р. передбачено звільнення від оплати вартості послуг холодного, гарячого водопостачання та водовідведення окремих споживачів при їх тимчасовій відсутності, проте зазначені дані позивачем не враховуються;
- позивач, виставляючи рахунки до оплати, не враховує даних поквартирних водолічильників, що суперечить локальному нормативному акту - рішенню виконавчого комітету № 14 від 23.01.02 року. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із міського водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями водолічильників, у разі їх відсутності - за узгодженням з Постачальником та діючими нормами водоспоживання або іншими засобами, передбаченими "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", відповідно кількість стічних вод виставляються позивачем у обсязі, що значно перевищує розмір фактичного використання. Таким чином, кількість послуг з водопостачання, яка ніким не відшкодовується складає 713696,31 куб.м. і становить 275689,6 грн.; з водовідведення - 469451,9 куб.м. на суму 136141,05 грн., разом 411830,65 грн. та нарахований на дану суму ПДВ в розмірі 82366,13 грн., всього 494196,78 грн.;
- окрім того, Житлово-комунальне обєднання несе додаткові витрати, пов'язані з обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж електропостачання, тепло-, водопостачання та водовідведення, про що у 2002, 2003 р.р. для ВП 'Хмельницька АЕС було надіслано пропозиції щодо укладення відповідного договору, проте позивач , який є монополістом з тепло-, водопостачання, водовідведення відмовився відшкодовувати зазначені витрати.
В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважають рішення господарського суду Хмельницької області від 31.08.2006р. незаконним та необгрунтованим, просять його скасувати та прийняти новий судовий акт, яким апеляційну скаргу задовольнити.
Позивач в запереченнях на апеляційну скаргу та його представники в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просять його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Відкремлений підрозділ ДП НАЕК "Енергоатом" Хмельницька АЕС" м. Нетішин звернулося з позовом до Житлово-комунального об'єднання м. Нетішин про стягнення 6432921 грн. 76 коп. заборгованості (а.с.2-3, т.1).
01.09.2001р. між ДП НАЕК „Енергоатом» ВП „Хмельницька АЕС» (постачальник) та Житлово-комунальним об’єднанням м. Нетішин (споживач) укладено договір №1048-127/90В на подачу питної води та приймання стічних вод до каналізації (а.с.9-11, т.1).
Відповідно до умов даного договору (п.1.1, п.2.1, п.2.2, п.4.1, п.8.1, п.8.2) постачальник бере на себе зобов’язання забезпечувати споживача питною водою з міського водопроводу та приймати від споживача стічні води до каналізації. Споживач зобов’язується щомісячно розраховуватись за надані йому послуги на умовах даного договору. Постачальник зобов’язується забезпечувати споживача питною водою з міського водопроводу, яка відповідає чинному стандартові в розмірі встановленого ліміту. Споживач зобов’язується вчасно розраховуватись з постачальником за отримані послуги з водопостачання та водовідведення, належно експлуатувати пристрої та прилади, які перебувають у нього на балансі. Розрахунки за воду, використану споживачем, та стоки здійснюються згідно тарифів, діючих на протязі договірних відносин. Попередня оплата 100% місячної суми перераховується споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок не пізніше 10 числа поточного місяця. Договір вступає в силу з 01.09.2001р. і діє до 01.09.2002р. Якщо ні одна із сторін не заявила про намір розірвати даний договір за один місяць до закінчення строку його дії, договір рахується продовженим на слідуючий рік.
Додатковими угодами від 10.10.2005р., від 16.12.2005р. сторони погодили продовжити термін дії договору до 01.11.2005р. та до 01.01.2006р. (а.с.20-21, т.1).
Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, забезпечував споживача (відповідача) питною водою з міського водопроводу та приймав стічні води до каналізації у період з вересня 2003р. - червень 2006р., що не заперечується відповідачем та підтверджується: переліками об'єктів, внесеними в договір №1048-127/9В, підписаними відповідачем; відомостями відпуску питної і технічної води підприємством, поданими відповідачем; рахунками, що виставлялись позивачем відповідачу (а.с.24-56,76-151, т.1, 1-149. т.2, 1-36, т.3).
Своїх зобов'язань на виконання умов договору №1048-127/90В щодо розрахунків за надані послуги відповідачем виконано не було.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
08.11.2005р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №45-1985/7372 на суму 4031711,83грн. (а.с.57, т.1), яка відповідачем залишена без відповіді та без задоволення.
23.03.2006р. позивач направив на адресу відповідача претензію №45-359/1716 на суму 5831005,13грн. (а.с.58, т.1), яку відповідач у відповіді на претензію не визнав та залишив без задоволення (а.с.59, т.1).
Оскільки сторони пунктом 4.1 договору погодили попередню оплату в розмірі 100%, яка фактично відповідачем не проводилась, однак, незважаючи на це, позивач продовжував надавати послуги, то слід вважати, що сторони своїми діями змінили умови договору в цій частині, в зв'язку з чим слід вважати, що строк виконання зобов'язання є непогодженим.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач не розрахувався за подачу питної води та приймання стічних вод до каналізації, незважаючи на надіслані йому претензії.
Таким чином, станом на 01.06.2006р. за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 6432921,76грн.
В судовому засіданні представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (а.с.40, т.3), в якій він вказує, що борг відповідача в сумі 6432921,76 грн. рахується станом на 01.06.2006р. Проте 30.06.2006р. ВП "Хмельницька АЕС" виставив ЖКО, м. Нетішин рахунок №388 на суму 204883,14грн.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 6637804,90 грн.
Докази погашення боргу не подані ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду.
Отже, місцевий господарський суд правомірно стягнув з відповідача 6637804,90грн. основного боргу.
Щодо доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Сторони не продовжили дію договору №1048-127/90В після 01.01.2006р.
Проте, після закінчення дії договору позивач продовжував забезпечувати відповідача питною водою та приймати від відповідача стічні води до каналізації, а відповідач приймав від позивача подані йому послуги.
Таким чином, між сторонами фактично продовжували існувати правовідносини, передбачені договором, дія якого закінчилась. За період їх існування між сторонами склалася усталена практика щодо надання послуг та оформлення відповідних документів, які підтверджують їх надання (переліків, відомостей, рахунків).
Отже, нарахування відповідачу коштів за надані послуги після 01.01.2006р. та виставлення рахунку №388 від 30.06.2006р. є правомірними.
Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про неврахування позивачем зміни кількості населення при здійсненні нарахувань за надані послуги. Представник позивача в засіданні апеляційного господарського суду пояснив, що рахунки за надані послуги виставлялись відповідно до відомостей. наданих відповідачем, при цьому враховувалась зміна кількості населення, а також враховувались дані лічильників. що встановлені у будинках.
Слід зазначити, що пунктами 4.3 та 4.5 договору сторони погодили, що розрахунок відпуску води до встановлення приладів обліку (тимчасово, терміном на 3 місяці) буде проводитись згідно розрахунковим навантаженням. У випадку відсутності водолічильників після 3-місячного терміну, або невиконання умов пп.2.2.3. розділу 2 даного договору розрахунок води буде проводитись по пропускній здатності труби за весь час роботи споживача. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із міського водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями водолічильників, а у разі їх відсутності - за узгодженням з постачальником та діючими нормами водоспоживання або іншими засобами, передбаченими "Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України".
Таким чином, договором не передбачено проведення розрахунку відпуску води та визначення кількості стічних вод з урахуванням норми витрат води в квартирах, що облаштовані сидячими ваннами, а також даних поквартирних водолічильників. Отже, позивач діяв у відповідності до умов укладеного сторонами договору при здійсненні нарахувань за надані послуги, а після закінчення його дії відповідно до усталеної практики, що склалась між сторонами, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині також є безпідставними.
Крім того, судовою колегією враховується наступне.
Відповідно до частини 2 ст.104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Згідно ч.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Нез'явлення представника відповідача в судове засідання, який належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, не перешкоджало вирішенню спору по суті, тому у суду не було підстав для відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Із вказаних вимог Закону вбачається, що начальник Житлово-комунального об’єднання, м. Нетішин мав право направити для участі в судовому засіданні будь-яку особу з довіреністю на участь у справі, а при неможливості направити таку особу - прийняти участь у справі особисто. Однак, відповідач своїм правом на участь у судовому процесі не скористався.
Незадоволення клопотання відповідача, який належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, про відкладення розгляду справи не призвело до прийняття неправильного рішення, тому вказана обставина не може бути підставою для скасування судового акту.
Таким чином, судом першої інстанції не було допущено порушень процесуального права, в зв'язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Крім того, доводи апеляційної скарги Житлово-комунального об'єднання не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення господарського суду, зважаючи на таке.
Відповідно до ч.1 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на докази, яких не існувало на час прийняття рішення у даній справі господарським судом Хмельницької області, зокрема, на акти виконаних робіт.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, відповідачем в засіданні апеляційного господарського суду було подано неналежно засвідчені копії актів виконаних робіт, які не можуть бути належними доказами по справі, та, крім того, не було наведено поважних причин неподання даних документів суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході повторного розгляду справи в апеляційному господарському суді.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 31.08.2006р. у справі №12/4452 є законним та обгрунтованим, таким, що відповідає нормам чинного законодавства, отже, підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Враховуючи наведене, рішення господарського суду Хмельницької області від 31.08.2006р. має бути залишено без змін, а апеляційна скарга Житлово-комунального об'єднання, м.Нетішин - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 31 серпня 2006 року у справі №12/4452 залишити без змін, а апеляційну скаргу Житлово-комунального об'єднання, м.Нетішин - без задоволення.
2. Справу №12/4452 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Зарудяна Л.О.
судді:
Вечірко І.О.
Ляхевич А.А.
Віддрук. 4прим.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд