ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/11456/13-ц

06.03.2014 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим, у складі:

Головуючого судді - Деменка С.В.,

при секретарі - Штін Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.04.2013 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно з яким він передав відповідачу кошти у розмірі 7.000 грн., про що відповідач склав розписку із зазначенням строку повернення грошової суми до 14.04.2013 року.

25.04.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно з яким він передав відповідачу кошти у розмірі 2.500 грн., про що відповідач склав розписку із зазначенням строку повернення грошової суми до 29.04.2013 року.

24.05.2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, згідно з яким він передав відповідачу кошти у розмірі 2.000 грн., про що відповідач склав розписку із зазначенням строку повернення грошової суми до 27.05.2013 року. Оскільки відповідач відмовляється повернути позику, позивач змушений звернутися до суду. Просить стягнути з відповідача суму боргу за договорами позики у розмірі 11.500 грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з'явився, про час та місце слухання справи сповіщений належним чином.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що за договором позики від 11.04.2013 року ОСОБА_2, з терміном виконання зобов'язання до 14.04.2013 р., одержав гроші від ОСОБА_1 у розмірі 7.000 грн., що підтверджується розпискою (а.с.13). За договором позики від 25.04.2013 року ОСОБА_2, з терміном виконання зобов'язання до 29.04.2013 р., одержав гроші від ОСОБА_1 у розмірі 2.500 грн., що підтверджується розпискою (а.с.14). За договором позики від 24.05.2013 року ОСОБА_2, з терміном виконання зобов'язання до 27.05.2013 р., одержав гроші від ОСОБА_1 у розмірі 2.000 грн., що підтверджується розпискою (а.с.15).

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України).

Зобов'язання виникають на підставах, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 надав письмові розписки, підписані ОСОБА_2, які засвідчують факт отримання останнім від позивача грошей у сумі 11.500 грн. (а.с.13,14,15). Поряд з цим, в матеріалах справи немає жодного доказу про повернення відповідачем позивачу боргу в будь-якій сумі.

За таких обставин, враховуючи, що між сторонами були фактично укладені договори позики, згідно з умовами яких позивач надав відповідачу вищевказану суму, але останній не виконав своїх зобов'язань та не повернув гроші на вимоги позивача, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики у сумі 11.500 грн.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до вимог ст.88 КПК України.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 599, 610, 1046 ЦК України, ст. ст. 7, 10, 11, 27, 30, 60, 88, 212-215, 224- 233 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договорами позики - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у розмірі 11.500 (одинадцять тисяч п'ятсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 41 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіці Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі до суду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: С. В. Деменок