ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" грудня 2006 р. Справа № 11/14/1722
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шкляр Л.Т.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Рудика В.Ф. - представника за довіреністю від 01.12.2006 року,
від відповідача: Василівця І.В. - представника за довіреністю від 05.12.2006р.,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський
цукровий комбінат", м. Шепетівка Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "31" липня 2006 р. у справі № 11/14/1722 ( суддя Д.І.Радченя )
за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми "Гранд-Агро", м. Луцьк
до Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат", м. Шепетівка
Хмельницької області
про стягнення 34 473 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 31.07.2006 р.у справі №11/14/1722 позов ПВКФ "Гранд- Агро" ( м. Луцьк ) до ВАТ "Шепетівський цукровий комбінат" ( м. Шепетівка ) про стягнення 34 473 грн. задоволено : стягнуто з відповідача на користь позивача 34 473 грн. боргу, 344 грн. витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видано наказ.
Вважаючи, що вищевказане рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати з підстав, у ній наведених, та прийняти нове рішення, яким у позові ПВКФ "Гранд-Агро" відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, тим, що :
- невірним є висновок суду першої інстанції про досягнення сторонами у справі домовленості про укладення договору купівлі-продажу препарату "Тореро" в кількості 360 л на загальну суму 49 248,00 грн.;
- факт проведення 30 відсотків оплати препарату помилково пов"язано з договором купівлі-продажу №36 від 03.05.2005 р., оскільки в накладній має місце посилання на договір №36 від 15.04.2005 р., а в платіжному дорученні вказано призначення платежу : " за засоби захисту рослин", тобто не конкретизовано, що попередню оплату проведено саме за препарат "Тореро";
- в матеріалах справи відсутні докази про надіслання позивачем тексту договору факсимільним зв"язком ;
- судом першої інстанції не враховано, що фактично договір, який би відповідав вимогам ч.2 ст.207 ГПК України, відсутній;
- на думку скаржника, накладну №75 від 16.05.2005 р., на яку посилається позивач як на первинний документ, що підтверджує господарську операцію, не можна вважати належним доказом, так як вона не відповідає встановленим вимогам;
- на думку скаржника, не являється належним доказом також і податкова накладна за №ХМ-0000011 від 16.05.2005 р.
В судовому засіданні представник відповідача ( скаржника ) доводи й вимоги апеляційної скарги підтримав.
Позивач у письмовому відзиві від 04.12.2006 р. на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти неї заперечив, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, ще не передбачені цими актами, але в силу за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як вбачається з постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 19.06.2006 р., затвердженої першим заступником прокурора м. Луцька, та матеріалів справи, 3 травня 2005 року між керівником Хмельницького представництва ПВКП "Гранд-Агро" та керівником "Шепетівський цукровий комбінат" досягнута домовленість про укладення договору купівлі-продажу препарату "Тореро" в кількості 360 літрів на загальну суму 49248 грн.
На виконання даної домовленості керівником Хмельницького представництва підприємства позивача Легким Л.В. був складений договір № 36 купівлі-продажу даного препарату, який був надісланий відповідачу по факсу для його підписання.
В подальшому керівництво ВАТ "Шепетівський цукровий комбінат" відмовилось від підписання та скріплення печаткою підприємства даного договору.
Однак на виконання досягнутої домовленості відповідачем проведено часткову оплату даного препарату, яка складає 14474,40 грн., що становить тридцять відсотків від обумовленої сторонами суми поставки 49 248 грн. і підтверджується випискою з особового рахунку, де в графі призначення платежу зазначено : "за засоби захисту рослин згідно договору № 36 від 03.03. 2005 року" та платіжним дорученням № 919 від 04.05.2005 року, тобто по суті схвалило умови даного договору.
Як встановлено матеріалами прокурорської перевірки - постановою "Про відмову в порушенні кримінальної справи" від 19.06.2006 року, та вбачається з пояснень директора Хмельницького представництва підприємства позивача Легкого Л.В., останній о 5 годині ранку у вихідний день - суботу за попередньою домовленістю з начальником сировинного відділу ВАТ "Шепетівський цукровий комбінат" Дмітрієвим Ю.В. директором Хмельницького представництва "Гранд-Агро" Легким Л.В. було доставлено до прохідної підприємства відповідача обумовлену кількість препарату "Тореро" ( 360 літрів ) та передано представнику ВАТ Шепетівський цукровий комбінат" Шадюку Ю.Ф. , який розписався про отримання даного препарату.
Щодо підробки накладної №75 від 16.05.2005 р. в частині дати її виписки та зазначення ціни товару ПВКФ "Гранд-Агро" на момент її підписання з представником ВАТ "Шепетівський цукровий завод" слід зазначити таке.
Перевіркою встановлено, що видаткова накладна 14.05.2005 р. виписувалась директором Хмельницького представництва "Гранд-Агро" Легким Л.В., яким і вносились реквізити на момент її підписання з представником ВАТ "Шепетівський цукровий завод".
Вищезазначеною постановою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ПВКФ "Гранд-Агро" щодо факту підробки накладної № 75 від 16.05.2006 року у вищевказаній частині, оскільки встановлено факт прийому - передачі препарату, а, отже, переходу права власності від однієї юридичної особи до іншої .
Отже, сторонами у справі вчинені певні дії, з якими закон пов"язує виникнення цивільних прав і обов"язків, а саме : передача позивачем і прийняття відповідачем засобу захисту рослин ( препарату "Тореро" ), а також перерахування останнім попередньої оплати.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (п.1 ст. 509 ЦК України).
Згідно з п. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У вимозі за №533/1 від 16.12.2005 р., адресованій відповідачу, позивач просив погасити заборгованість ( а. спр. 12,13 ).
Слід зазначити, що вищевказана вимога надіслана відповідачу 17.12.05 р. цінним листом ( засвідчена копія опису вкладення у цінний лист знаходиться на а. спр. 14 ).
Матеріали справи свідчать, що у встановлений законом семиденний строк боржник (відповідач) розрахунок не провів, тобто не виконав своє зобов'язання належним чином.
Судова колегія вважає, що між сторонами виникли правовідносини, які за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст.538 Цивільного кодексу України при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачем в порушення приписів ст.33 ГПК України не доведено та не подано відповідних доказів про те, що продукція поставлена позивачем в рекламних цілях чи в порядку експерименту.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача про те, що поставлений препарат не спрацював в повній мірі, оскільки питання щодо відшкодування збитків в разі поставки неякісного препарату виходить за рамки предмету позову.
Представник відповідача ( скаржника ) Василівець І.В. у засіданні апеляційного суду підтвердив факт отримання препарату "Тореро", повідомив про те, що будь-яких правовідносин щодо поставки інших засобів захисту рослин з позивачем не існувало, поставлений препарат товариство використовувало у своїй діяльності.
З огляду на вищенаведене не заслуговують на увагу доводи скаржника щодо наявності недоліків при оформленні накладної №75 від 16.05.2005 р. та податкової накладної №ХМ-0000011 від 16.05.2005 р.
Судова колегія вважає, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги про відсутність підстав проведення оплати препарату "Тореро" не є переконливими.
Підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 31 липня 2006 року у справі №11/14/1722 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Шепетівський цукровий комбінат", м. Шепетівка Хмельницької області - без задоволення.
2. Матеріали справи №11/14/1722 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Шкляр Л.Т.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи
2,3 - сторонам
4 - в наряд