Справа №2-8002/2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2008 року Соснівський районний суд м.Черкаси в складі

головуючого судді - Чепурного В.П.

при секретарі - Олефіренко В.В.

з участю адвокатів ОСОБА_1,ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування, припинення права власності на ¹/₄ (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_1, визнання права власності на спадщину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом до свого рідного брата ОСОБА_4 про його усунення від права на спадкування на спадщину, що відкрилася внаслідок вчинення останнім умисного вбивства ІНФОРМАЦІЯ_1 їхнього батька ОСОБА_5 припинення права власності ОСОБА_4 на ¹/₄ (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_1, визнання за ОСОБА_3. права власності на спадщину на Ѕ (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує про отримання сім'єю у складі подружжя ОСОБА_5 таОСОБА_6, їхніх дітей ОСОБА_3. та ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1, яка належала до державного житлового фонду, про що Черкаською квартирно-експлуатаційною частиною району військовослужбовцюОСОБА_5. видано ордер від 28.10.1976 року №110. З моменту отримання вказаної квартири і до моменту смерті - до ІНФОРМАЦІЯ_1, основний квартиронаймач ОСОБА_5. проживав (мешкав) і був зареєстрований (прописаний) у цій квартирі. Це підтверджується листом комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне управління №7» від 22 жовтня 2008 року №469 в якому вказано про проживання і реєстрацію в цій квартирі ОСОБА_5 в період часу з 05.01.1977 року по 01.09.1989 року, з 14.02.1990 року по 06.12.1995 року, з 23.06.1997 року по 13.08.2008 року, та про зняття його в останній вказаний день з реєстрації в зв'язку зі смертю.

Позивач ОСОБА_3. в 1996 році виписався з названої квартири і став проживати в іншому житловому приміщенні - в квартирі АДРЕСА_2

В 1998 році ОСОБА_6 - дружина основного наймача ОСОБА_5, та ОСОБА_4 - молодший син подружжя ОСОБА_5 приватизували квартиру АДРЕСА_1, про що органом приватизації Соснівського райвиконкому м.Черкаси видано свідоцтво на право власності на житло від 04.02.1998 року б/н. Право спільної сумісної власності ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на квартиру зареєстровано Черкаським обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації, записано у реєстрову книгу за №33Д-694-122, та видано «Технічний паспорт на приватизовану квартиру АДРЕСА_1 З невстановлених підстав проживаючий (мешкаючий) і зареєстрований (прописаний) у цій квартирі на момент її приватизації основний квартиронаймач ОСОБА_5. участі у приватизації не приймав.

Позивач ОСОБА_3. вважає, що за таких обставин приватизація цього житла здійснена з порушенням правил частини 2 ст.8 Закону України від 19.06.1992 року №2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі - Закон про приватизацію) за змістом якої передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Позивач ОСОБА_3. вказує, що у разі здійснення приватизації квартири у відповідності до правил Закону про приватизацію, частки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 були б рівними і складали б ¹/₃ (одна третя) кожного.

В наслідок незаконної приватизації квартири її власниками стали тільки дві особи - ОСОБА_6 та ОСОБА_4, частки кожної з цих осіб на момент приватизації були рівними і складали Ѕ (одна друга) кожної.

ОСОБА_6,  мама позивача ОСОБА_3. і відповідача ОСОБА_4, померла 08.07.2000 року. Відкриту внаслідок її смерті спадщину - Ѕ (одну другу) частку квартири, у частках ¹/₄ (одна четверта) кожний прийняли її спадкоємці першої черги за законом: її молодший син - ОСОБА_4, та той з подружжя, який її пережив - її чоловік ОСОБА_5. Про це державним нотаріусом першої державної нотаріальної контори Зуєвою Н.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.03.2001 року, нотаріальний бланк серії АВР №354960, спадкова справа №151/2001 р., реєстр №4-433. Після прийняття спадщини, квартира стала належати відповідачуОСОБА_4 - частка ³/₄ (три четвертих), та батькові братів Іваніних -ОСОБА_5. - частка ¹/₄ (одна четверта).

У разі здійснення приватизації квартири у відповідності до правил Закону про приватизацію, спадкоємці першої черги за законом померлої ОСОБА_6успадкували б її ¹/₃ (одну третю) частку квартири. У такому разі загальні частки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з урахуванням прийнятої спадщини, складали б Ѕ (одна друга) кожного.

Відповідач ОСОБА_4, який є рідним братом позивача ОСОБА_3. і молодшим сином подружжя ОСОБА_5 умисно вчинив кримінально карне діяння - умисно позбавив життя свого батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Про це Черкаським обласним бюро судово-медичних експертиз за підписом судового експерта ОСОБА_7. видана довідка про причину смерті від 13.02.2008 року б/н. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29 липня 2008 року у кримінальній справі №1-248/2008 року, що набрала законної сили, ОСОБА_4 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Позивач ОСОБА_3. вважає, що за таких обставин і у відповідності до правил частини 1 ст. 1224 ЦК України, його рідний брат відповідач ОСОБА_4 не має права на спадкування як особа, що умисно позбавила життя спадкодавця - їхнього батька ОСОБА_5 Таким чином, єдиним спадкоємцем ОСОБА_5, який умисно позбавлений життя своїм молодшим сином - ОСОБА_4, є його старший син - позивач ОСОБА_3.

За життя ОСОБА_5. заповіт не вчиняв. Крім ОСОБА_3., інші особи, що можуть бути спадкоємцями і які визначені у ст.ст.1260-1266 ЦК України, відсутні.

Внаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина - ¹/₄ (одна четверта) частка квартири АДРЕСА_1

У разі здійснення приватизації цієї квартири у відповідності до правил Закону про приватизацію, відкрита внаслідок смерті ОСОБА_5 спадщина була б у розмірі Ѕ (одна друга) частка квартири.

Позивач ОСОБА_3. вказує, що упродовж останніх років життя його батько ОСОБА_5., 16.09.1935 року народження, був непрацездатною особою, він його матеріально забезпечував і створював йогму умови для гідного існування, надавав йому іншу допомогу оскільки через похилий вік та стан здоров'я ОСОБА_5. був у такому стані, що потребував вказаної допомоги. З цих причин ОСОБА_3. упродовж останніх років щотижня по 2-3 дні проживав разом з батьком у квартирі і надавав йому усіляку допомогу. З моменту смерті батька ОСОБА_3. став постійно проживати у квартирі і вважає себе таким, що вступив в управління і володіння всім спадковим майном. Крім цього, позивач ОСОБА_3. вказує, що він відповідно до правил частин 2 і 1 ст.1269 Цивільного кодексу України, подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. На цій заяві 21.02.2008 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8 засвідчено справжність підпису ОСОБА_3., нотаріальний бланк серії ВКІ №135831, реєстр 1433.

Про те, що основний квартиронаймач ОСОБА_5. з невстановлених причин не брав участі у приватизації квартири ОСОБА_3. довідався після його (ОСОБА_5) смерті, у момент організації його поховання, пред'явлення документів до відповідних органів РАГСу для отримання свідоцтва про смерть.

Позивач ОСОБА_3. просить суд усунути свого рідного брата ОСОБА_4 від права на спадкування на спадщину, що відкрилася внаслідок смерті їхнього батька ОСОБА_5, як особу, що умисно позбавила життя спадкодавця; припинити право власності ОСОБА_4 на ¹/₄ (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_1, як таке, що набуто з порушенням Закону про приватизацію; визнати за ОСОБА_3. право власності на спадщину на Ѕ (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_2., представник позивача ОСОБА_3., подав суду письмові докази в копіях і в оригіналі, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Адвокат ОСОБА_1 представник відповідача ОСОБА_4, проти задоволення позовних вимог не заперечував, не зміг пояснити суду про підстави з яких основний квартиронаймач ОСОБА_5. не приймав участь в приватизації  квартири АДРЕСА_1

Заслухавши пояснення адвокатів ОСОБА_2. і ОСОБА_1, встановивши обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Сім'я у складі батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_6., їх дітей ОСОБА_3. та ОСОБА_4 згідно виданого Черкаською квартирно-експлуатаційною частиною району основному квартиронаймачу військовослужбовцюОСОБА_5. ордеру від 28.10.1976 року №110 отримали квартиру АДРЕСА_1

Основний квартиронаймач ОСОБА_5. проживав (мешкав) і був зареєстрований (прописаний) в цій квартирі в період часу з 05.01.1977 року по 01.09.1989 року, з 14.02.1990 року по 06.12.1995 року, з 23.06.1997 року по 13.08.2008 року, та знятий в останній вказаний день з реєстрації в зв'язку зі смертю.

Позивач ОСОБА_3. в 1996 році знявся з реєстрації (виписався) з згаданої квартири. Інші названі особи постійно в ній проживали (мешкали) і були зареєстровані (прописані).

ОСОБА_6 та ОСОБА_4 приватизували квартиру АДРЕСА_1, про що органом приватизації Соснівського райвиконкому м.Черкаси видано свідоцтво на право власності на житло від 04.02.1998 року б/н. Право спільної сумісної власності ОСОБА_6та ОСОБА_4 на квартиру зареєстровано Черкаським обласним об'єднаним бюро технічної інвентаризації, записано у реєстрову книгу за №33Д-694-122, та видано «Технічний паспорт на приватизовану квартиру АДРЕСА_1

Проживаючий і зареєстрований у цій квартирі на момент її приватизації основний квартиронаймач ОСОБА_5. участі у приватизації не приймав.

Відтак приватизація цієї квартири здійснена з порушенням правил частини 2 ст.8 Закону про приватизацію за змістом якої передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). У разі здійснення приватизації квартири у відповідності з цим Законом, частки ОСОБА_5, ОСОБА_6та ОСОБА_4 були б рівними і складали б ¹/₃ (одна третя) кожного.

Відкриту внаслідок смерті 08.07.2000 року   - Ѕ (одну другу) частку квартири, у частках ¹/₄ (одна четверта) кожний прийняли її спадкоємці першої черги за законом ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Про це державним нотаріусом першої державної нотаріальної контори Зуєвою Н.В. видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.03.2001 року, нотаріальний бланк серії АВР №354960, спадкова справа №151/2001 р., реєстр №4-433. Після прийняття спадщини власниками квартири стали ОСОБА_4 - частка ³/₄ (три четвертих), та ОСОБА_5. - частка ¹/₄ (одна четверта). У разі здійснення приватизації квартири у відповідності до правил Закону про приватизацію спадкоємці першої черги за законом померлої ОСОБА_6успадкували б її ¹/₃ (одну третю) частку квартири і у такому разі частки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з урахуванням прийнятої спадщини, складали б Ѕ (одна друга) кожного.

Відповідач ОСОБА_4 умисно позбавив життя свого батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Про це Черкаським обласним бюро судово-медичних експертиз видана довідка про причину смерті від 13.02.2008 року б/н. Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 29 липня 2008 року у кримінальній справі №1-248/2008 року, що набрала законної сили, ОСОБА_4 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115   України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

За таких обставин, згідно частини 1 ст.1224 ЦК України відповідач ОСОБА_4 не має права на спадкування як особа, що умисно позбавила життя спадкодавця - свого батька ОСОБА_5 Єдиним спадкоємцем ОСОБА_5 є його старший син - позивач ОСОБА_3. За життя ОСОБА_5. заповіт не вчиняв. Крім ОСОБА_3., інші особи, що можуть бути спадкоємцями і які визначені у ст.ст.1260-1266 Цивільного кодексу України, відсутні.

Внаслідок смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина - ¹/₄ (одна четверта) частка квартири АДРЕСА_1 У разі здійснення приватизації цієї квартири у відповідності до правил Закону про приватизацію, відкрита внаслідок смерті ОСОБА_5 спадщина була б у розмірі Ѕ (одна друга) частка квартири.

Упродовж останніх років життя ОСОБА_5., 16.09.1935 року народження, був непрацездатною особою та такою, що потребував догляду і допомоги, які отримував від позивача ОСОБА_3., який щотижня по 2-3 дні проживав разом з батьком у квартирі. Таким чином з моменту смерті свого батька спадкоємець першої черги за законом ОСОБА_3. вступив в управління і володіння всім спадковим майном. Крім цього, ним відповідно до правил частин 2 і 1 ст.1269 Цивільного кодексу України до нотаріальної контори подана заява про прийняття спадщини, на якій 21.02.2008 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_8 засвідчено справжність його підпису, нотаріальний бланк серії ВКІ №135831, реєстр 1433.

Про те, що основний квартиронаймач ОСОБА_5. з невстановлених причин не брав участі у приватизації квартири ОСОБА_3. довідався після смерті ОСОБА_5, у момент організації поховання, пред'явлення документів до органів РАГСу для отримання свідоцтва про смерть.

За змістом ч.1 ст. 38 ЦПК України сторона може брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Згідно ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у  разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Правилами пункту 2 ч.2 ст.16 цього Кодексу установлений такий спосіб захисту цивільних прав як визнання права, ст.392 цього Кодексу власнику майна надано право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За змістом частин 2 і 1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У частинах 2 і 1 ст.345 ЦК України вказано, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст.8 Закону України від 19.06.1992 року №2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду» встановлено, що передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

В частині 1 ст.382 ЦК України вказано, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Суд вважає, що за таких обставин ОСОБА_6 і ОСОБА_4 набули шляхом приватизації право власності на квартиру АДРЕСА_1  незаконно. Приватизація, тобто передача квартири АДРЕСА_1 у спільну сумісну або часткову власність ОСОБА_5.,ОСОБА_6 таОСОБА_4, мала здійснитися за їх письмовою згодою як повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі. Частки кожної із названих осіб були б рівними і складали б ¹/₃ (одна третя). З огляду на дати смерті двох перших, прийняття спадщини одним з них після іншого з них, частка спадщини яка відкрилася внаслідок смерті ОСОБА_3. є Ѕ (одна друга).

За змістом частини 1 ст.115 КК України вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Відповідно до постанови Соснівського районного суду м.Черкаси від 29 липня 2008 року у кримінальній справі № 1-248/2008 року, що набрала законної сили, якою ОСОБА_4 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Ці обставини суд вважає встановленими відповідно до правил ч.4 ст.61 ЦПК України. Відтак згідно частини 1 ст.1224 ЦК України відповідач ОСОБА_4 не має права на спадкування як особа, що умисно позбавила життя спадкодавця - свого батька ОСОБА_5, і єдиним його спадкоємцем є позивач ОСОБА_3., якому належить успадкувати  Ѕ (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1

Згідно речення другого абзацу першого пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1983 року №4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» якщо у передбачений ст.549 ЦК України (у ред.1963 року), ст.1268, ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.

На підставі вище зазначеного та керуючись ч.1 ст.15, пунктом 2 ч.2, ч.1 ст.16, ст.182, ст.238, ст.345, ч.2 ст.346, ч.1 ст.282, ст.392, ст.ст.1216-1218, ч.1 ст.1220, ч.1 ст.1221, ч.1 ст.1222, частинами 2 і 3 ст.1223, ч.1 ст.1224, ст.1258, стст.1260-1266, ч.1 ст.1267, ч.3, ч.1 ст.1268, ст.1269, ст.1270, ст.1299 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України, ч.5 ст.5, ст.8 Закону України від 19 червня 1992 року №2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду», реченням другим абзацу першого пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1983 року №4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», ст.10, ч.1 ст.38, ст.ст.57-60, ст.61, ст.62, ст.64. ст.66, ст.ст.208-209, ст.ст.212-215, ст.291, ст.292, ст.ст.294-296 Цивільного процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування, припинення права власності на ¹/₄ (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_1, визнання права власності на спадщину.

Усунути ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 від права на спадкування на спадщину, яка відкрилася внаслідок смерті 11 лютого 2008 року його батька ОСОБА_5 як особу, що умисно позбавила життя спадкодавця.

Припинити право власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на ¹/₄ (одну четверту) частку квартири АДРЕСА_1, як таке, що набуте незаконно.

Залишити за ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на Ѕ (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний НОМЕР_1, право власності на спадщину на Ѕ (одну другу) частку квартири АДРЕСА_1.

Судові витрати віднести за рахунок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний НОМЕР_1.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий