ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"26" грудня 2006 р. | Справа № 30/281-06-8283 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Журавльова О.О.,
суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.
(розпорядженням першого заступника голови суду Бандури Л.І. від 27.11.2006р. №144 справу передано на розгляд даної судової колегії)
при секретарі судового засідання Друзенко К.В.
за участю представників сторін:
від позивача не з’явився
від відповідачів Воронков В.О. за довіреністю від 31.08.2006р. (КП „Ланжерон”);
від КП „ОМБТІ та РОН” –не з’явився
від третьої особи не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Ролада”
на рішення господарського суду Одеської області від 10 жовтня 2006 року
у справі №30/281-06-8283
за позовом Приватного підприємства „Ролада”
до відповідачів 1) Комунального підприємства „Ланжерон”;
2) Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості”
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Одеська міська рада
про визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В:
ПП „Ролада” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом в якому заявлені вимоги визнати за ПП „Ролада” право власності на нежитлове приміщення кафе „Аттіка” (інв.№82) загальною площею 88,6 кв.м. на пляжі „Ланжерон” (згідно Тех. паспорту від 07.06.2005р.) та зобов’язати КП „ОМБТІ та РОН” зареєструвати за ПП „Ролада” право власності на нежитлове приміщення кафе „Аттіка” (інв.№82) загальною площею 88,6 кв.м. на пляжі „Ланжерон”.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10 жовтня 2006 року у справі №30/281-06-8283 (суддя Рога Н.В.) ПП „Ролада” відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що виходячи з приписів ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, необхідними умовами вимоги про відшкодування вартості невід’ємних поліпшень орендованого майна, що належить до державної або комунальної власності є: припинення або розірвання договору оренди; наявність поліпшень орендованого майна, які неможливо відокремити від майна; наявність згоди орендодавця на поліпшення орендованого майна; визначення в установленому законом порядку меж збільшення орендованого майна. Оскільки наявність згоди орендодавця на проведення позивачем капітального ремонту та реконструкції об’єкту оренди у матеріалах справи відсутня, то позовні вимоги ПП „Ролада” задоволенню не підлягають.
Позивач із судовим рішенням не згодний, і в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПП „Ролада” задовольнити з посиланням при цьому на необґрунтованість судового рішення, на те, що судове рішення прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв’язку з чим висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи, а також на порушення норм матеріального права.
За доводами позивача, у матеріалах справи наявні всі документи, які свідчать що під час оренди у процесі капітального ремонту об’єкту оренди, який здійснений за рахунок власних коштів позивача, позивачем значно поліпшене орендоване майно, що підтверджується Кошторисом капітального ремонту приміщень кафе „Аттіка” та Звітом з незалежної оцінки вартості приміщення кафе „Аттіка” з прилеглою відкритою площадкою. При цьому, зміни функціонального призначення орендованого приміщення капітальним ремонтом припущено не було. Але, суд першої інстанції не тільки не надав оцінки вищенаведеним обставинам, а й не вжив ніяких заходів щодо перевірки наданих позивачем доказів. Згідно до ст.41 ГПК України, для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу. Окрім того, позивач посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тим обставинам, що капітальний ремонт об’єкту оренди був проведений позивачем з дотриманням вимог п.4.4. договору оренди та вимог діючого законодавства України, зокрема п.3 ч.4 ст.23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч.1 ст.778 ЦК України.
Відповідач (КП „Ланжерон”) з апеляційною скаргою позивача не згодний, і у судовому засіданні його представник просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін, з посиланням при цьому на те, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини справи та прийняте обґрунтоване і правомірне рішення.
Відповідач (КП „ОМБТІ та РОН”) та третя особа (Одеська міська рада) у судове засідання не з’явилися, відзив на апеляційну скаргу не надали, але про місце судового засідання повідомлені належним чином, тому апеляційна скарга розглянута за їх відсутністю.
Позивач у судове засідання не з’явився, ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду та про відкладення її розгляду надіслані позивачу за адресою, що зазначена самим позивачем як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі - м. Одеса, пляж „Ланжерон”. Згідно з довідкою Головного управління статистики в Одеській області від 12.05.2006р. №36/3, а також з витягом з ЄДРПОУ станом на 11.12.2006р., який на вимогу апеляційного господарського суду надісланий Головним управлінням статистики в Одеській області, вказана адреса м. Одеса, пляж „Ланжерон” є також місцезнаходженням позивача.
Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника відповідача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на таке:
Згідно з наявним у матеріалах справи Статутом КП „Ланжерон”, який затверджений рішенням Одеської міської ради №240-ХХІV від 26.08.2002р. та Статутом КП „Ланжерон”, який затверджений рішенням Одеської міської ради №4429-ІV від 29.09.2005р., засновником КП „Ланжерон” є Одеська міська рада та майно КП „Ланжерон” перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси і закріплюється за КП „Ланжерон” на праві господарського відання.
Між КП „Ланжерон” Одеської міської ради (Орендодавець, відповідач) і ПП „Ролада” (Орендар, позивач) 1 грудня 2003 року укладений договір оренди нежитлового приміщення за №13-2/03/Д.
За умовами цього договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення пасажирського павільйону (інвентарний №82), розташоване на земельній ділянці на території пляжу Ланжерон в м. Одесі, вартістю згідно експертної оцінки на момент складання цього договору 7342 грн. під розміщення об’єкту громадського харчування та місць відпочинку населення (кафе „Аттіка”).
Строк дії цього договору встановлений сторонами до 31.11.2028р. (п.1.2. договору оренди).
За умовами п.4.3. цього договору Орендар зобов’язаний своєчасно здійснювати капітальний і поточний ремонт нежилого приміщення (будівлі). При цьому, відповідно до умов п.4.4. договору, капітальний ремонт, реконструкція, технічне переобладнання орендованого приміщення, викликані особливостями господарської діяльності Орендаря, проводяться лише з дозволу Орендодавця з наданням проектно-кошторисної документації, виготовленої за рахунок Орендаря до початку проведення робіт і затвердженої у встановленому порядку. Після проведення перепланування або реконструкції, що потягла за собою зміну конструктивних елементів приміщення, Орендар зобов’язаний замовити за власний рахунок в ОМБТІ та РОН технічний паспорт на це приміщення і не пізніше 3-х місяців після закінчення ремонтних робіт надати його Орендодавцю.
Окрім того, за умовами п.7.6. договору, усі зроблені Орендарем у приміщенні невід’ємні поліпшення передаються Орендодавцю безоплатно.
На момент розгляду даної справи укладений між сторонами договір оренди є діючим, не розірваний і не визнаний недійсним.
За доводами позивача, під час дії укладеного між сторонами договору оренди, позивач здійснив капітальний ремонт об’єкту оренди. В результаті проведеного капітального ремонту зроблені суттєві поліпшення об’єкту оренди, які є невідокремленими від орендованого приміщення, а тому позивач вважає, що ним створено нову річ і вимагає визнати за ним право власності на нежитлове приміщення кафе „Аттіка”, а також зобов’язати КП „ОМБТІ та РОН” зареєструвати за ним право власності на це приміщення. Свої доводи позивач підтверджує наявними у матеріалах справи Кошторисом капітального ремонту приміщень кафе „Аттіка” та Звітом з незалежної оцінки вартості приміщення кафе „Аттіка” з прилеглою відкритою площадкою.
При цьому, згідно доводів позивача, викладених як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі, проведена реконструкція об’єкту оренди викликана особливостями господарської діяльності позивача.
Оскільки Орендодавцем об’єкту оренди за укладеним з позивачем договором оренди являється КП „Ланжерон”, майно якого перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Одеси і закріплюється за ним на праві господарського відання, то застосуванню в даному випадку підлягають положення Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Відповідно до абзаців четвертого пункту 3 статті 23 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
Разом з тим, вимогами ст.778 ЦК України, положення якого набрали чинності в період дії укладеного між сторонами договору оренди, встановлено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.
Між тим, як вище встановлено апеляційним господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору оренди позивач зобов’язаний своєчасно здійснювати капітальний і поточний ремонт нежилого приміщення (будівлі), а у випадку, якщо капітальний ремонт, реконструкція, технічне переобладнання орендованого приміщення викликані особливостями господарської діяльності позивача, капітальний ремонт, реконструкція, технічне переобладнання орендованого приміщення проводяться позивачем лише з дозволу відповідача. При цьому, цей дозвіл втілюється у певну документальну форму, а саме, з наданням проектно-кошторисної документації, виготовленої за рахунок позивача до початку проведення робіт і затвердженої у встановленому порядку.
Оскільки і в позовній заяві і в апеляційній скарзі сам позивач стверджує, що проведена ним реконструкція об’єкту оренди викликана особливостями його господарської діяльності, то застосуванню в даному випадку підлягають саме умови договору оренди щодо здійснення позивачем капітального ремонту, реконструкції і технічного переобладнання орендованого приміщення лише з дозволу відповідача, втіленому у певну документальну форму (п.4.4. договору оренди).
Але, як свідчать матеріали справи і правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач не надав позивачу дозвіл на проведення позивачем ані капітального ремонту, ані реконструкції, ані переобладнання орендованого приміщення.
Наявна у матеріалах справи Схема розташування торгівельного об’єкту ПП „Ролада” (кафе „Аттіка”), яка надана позивачем в якості доказу погодження відповідача на проведення позивачем капітального ремонту, правомірно не прийнята до уваги судом першої інстанції. По-перше, з цієї Схеми вбачається лише місце розташування торгівельного об’єкту ПП „Ролада” (кафе „Аттіка”), по-друге, ця Схема стосується договору ПЕВ №07/2/04 від 23.04.2004р., а не договору оренди від 01.12.2003р. за №13-2/03/Д, який сам позивач зазначає в якості підстави своїх позовних вимог, а по-третє, ця Схема не є документальною формою дозволу відповідача, яка передбачена умовами п.4.4. укладеного між сторонами договору оренди.
Окрім того, відповідно до ст.27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, вимогами якої регулюються правові наслідки припинення або розірвання договору оренди, якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов’язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.
Аналогічні вимоги щодо прав орендаря на відшкодування вартості здійснених за згодою орендодавця поліпшень речі, які неможливо відокремити від речі, містяться і у ч.3 ст.788 ГК України, а ч.4 означеної статті ЦК України передбачено, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Вимогами ч.5 означеної статті ЦК України встановлено, якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Отже, в силу вимог вищенаведених законодавчих норм, а також враховуючи встановлені обставини справи щодо чинного і діючого на момент розгляду справи укладеного між сторонами договору оренди від 01.12.2003р. за №13-2/03/Д, щодо відсутності згоди відповідача на здійснення позивачем поліпшень об’єкту оренди, апеляційний господарський суд вважає безпідставними позовні вимоги ПП „Ролада” про визнання права власності на об’єкт оренди, який було поліпшено за рахунок його власних коштів.
Оскільки відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ПП „Ролада” в частині визнання права власності на об’єкт оренди, то відсутні і правові підстави для задоволення позовних вимог ПП „Ролада” в частині зобов’язання КП „ОМБТІ та РОН” зареєструвати за ПП „Ролада” право власності на нежитлове приміщення кафе „Аттіка”.
З огляду на викладене, господарський суд першої інстанції в повному обсязі з’ясував обставини, що мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального права, і дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПП „Ролада”.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі не відповідають наявним у матеріалах справи документам, встановленим обставинам справи, а тому відхиляються апеляційним господарським судом.
Акт КРУ в Одеській області від 20.12.2006р. №06-23/489 про ревізію фінансово-господарської діяльності КП „Ланжерон” за 2005 рік та 9 місяців 2006 року не приймається до уваги апеляційним господарським судом, оскільки цей акт складений вже після винесення оскаржуваного судового рішення.
Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Одеської області від 10 жовтня 2006 року у справі №30/281-06-8283 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства „Ролада” – без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя | О.О. Журавльов |
Судді | В.М. Тофан |
М.В. Михайлов |