Справа № 157/255/14-ц
Провадження №2/157/65/14
РІШЕННЯ
Іменем України
12 березня 2014 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря - Мельницької Г.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та надвірні будівлі,
в с т а н о в и в :
06 лютого 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом, в якому зазначає, що за час спільного проживання її батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 побудували житловий будинок та надвірні будівлі, що знаходяться у АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 року батько помер, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належні йому 1/2 частини житлового будинку та надвірних будівель. Спадщину після його смерті шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном прийняла її мати і стала власницею цілого будинку. ІНФОРМАЦІЯ_3 року остання померла. Згідно заповіту, який залишила мати, вона є спадкоємцем належного їй майна. Спадкоємцями першої черги за законом є її сестри ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і брат ОСОБА_4 Звернувшись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері, нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та надвірні будівлі у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок та надвірні будівлі, що знаходяться по АДРЕСА_1, у порядку спадкування.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву, із змісту якої вбачається, що позовні вимоги вона підтримує повністю з підстав, викладених у позовній заяві, і просить справу розглянути у її відсутності.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності та визнання позову (а.с. 63, 65, 67).
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, суд вважає, що позов належить задовольнити, зважаючи на таке.
Визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а, відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Статтею 524 ЦК УРСР 1963 року передбачено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини, як це передбачено ст. 529 ЦК УРСР, визнається день смерті спадкодавця.
У відповідності до положень ст. ст. 548, 549 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Згідно зі ст. 553 ЦК УРСР вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 22 КЗпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 5,6). Останнім на праві власності належав житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1, який вони побудували у 1953 році, що підтверджується довідкою № 51 від 01.04.2011р. та витягом з погосподарської книги № 4 за 2011 рік Заліської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області (а.с. 15, 16).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер (а.с. 11). З дня смерті останнього відкрилася спадщина, у тому числі на 1/2 частину спірного будинковолодіння. Його дружина ОСОБА_5 фактично вступила в управління і володіння спадковим майном, а, отже, прийняла спадщину і стала власником житлового будинку з надвірними будівлями в цілому.
Діти спадкодавця ОСОБА_6 спадщину, що відкрилася з дня його смерті, у встановлений законом строк не прийняли.
Згідно з повідомленням Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Волинської області від 11.03.2014 року спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 не заводилася (а.с. 73).
ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_5 (а.с. 12). Ще за життя остання склала заповіт, посвідчений секретарем Заліської сільської ради Камінь-Каширського району Волинської області Шумік Л.І. 18 серпня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за № 172, яким все своє майно заповіла позивачу ОСОБА_1 Цей заповіт не змінено та не скасовано (а.с. 14, 54).
Відповідно до ст. 328 ЦК України однією із підстав набуття права власності є спадкування, яке згідно зі ст. 1216 цього Кодексу являє собою перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1217, 1218, 1220, 1221 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, а місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Із змісту ст. 1223 ЦК України вбачається, що право на спадкування за законом виникає у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкоємці за законом, як визначено у ч. 1 ст. 1258 цього Кодексу, одержують право на спадкування почергово.
Згідно з положеннями ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, і той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Матеріали справи свідчать, що з дня смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, у тому числі на належний останній на праві власності житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться у АДРЕСА_1
Спадщину після її смерті прийняла дочка ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом, подавши 09 вересня 2010 року, тобто у межах визначеного законодавством строку для прийняття спадщини, заяву про прийняття спадщини (а.с. 55).
Спадкоємці першої черги за законом - відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які є дітьми спадкодавця ОСОБА_5 (а.с. 7, 8, 9), на час відкриття спадщини постійно із спадкодавцем не проживали і не звернулися протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, а відтак спадщину не прийняли.
Оскільки спірний житловий будинок з надвірними будівлями був збудований у сільській місцевості і зареєстрований у погосподарській книзі, він вважається прийнятим в експлуатацію і не є самовільним будівництвом (а.с. 15-16).
Як вбачається з повідомлення Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Волинської області № 462/02-14 від 09 вересня 2010 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок з надвірними будівлями, оскільки остання не подала правовстановлюючих документів на нього та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 13).
Таких правовстановлюючих документів спадкодавець за життя не мала, що стверджується рішенням щодо отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за результатом розгляду запиту № 10835276 від 11 лютого 2014 року (а.с. 48), а тому позивач позбавлена можливості оформити своє право власності на спірне нерухоме майно у нотаріальній конторі.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що за позивачем слід визнати право власності на спірне нерухоме майно.
За згодою позивача ОСОБА_1 суд не стягує з відповідачів судові витрати.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст. ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1221, 1223, 1233, 1234, 1258, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок та надвірні будівлі, що знаходяться АДРЕСА_1 у порядку спадкування.
Рішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: О. В. Антонюк