АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 644/11287/13-ц Головуючий

Провадження №22-ц/790/1241/2014 1-ї інстанції: Клименко А.М. Категорія: стягнення суми Доповідач: Трішкова І.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 березня 2014 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Трішкової І.Ю.,

суддів: - Пилипчук Н.П., Кірсанової Л.І.,

при секретарі - Гребенщиковій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, та ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення процентів за користування коштами, інфляційного збільшення боргу, річних відсотків, неустойки та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 і ОСОБА_7 про стягнення процентів за користування коштами, інфляційного збільшення боргу, річних відсотків, неустойки та моральної шкоди і просив стягнути з відповідачів на його користь проценти за користування коштами в розмірі 61901 грн. 39 коп., інфляційне збільшення боргу в сумі 247 грн. 85 коп., три проценти річних від суми боргу в розмірі 24008 грн. 11 коп., неустойку в сумі 594000 грн., у відшкодування моральної шкоди 19842 грн. 65 коп. та судові витрати, посилаючись на те, що 26 березня 2010 року відповідачі позичили у ОСОБА_9 27200 доларів США, уклавши з ним нотаріально посвідчений договір позики, в якому були передбачені строки повернення позики частинами до 26 березня 2011 року, але до теперішнього часу гроші не повернули. На виконання обов'язку відповідачів перед кредитором ОСОБА_9 позивач 20 вересня 2010 року передав останньому 638402 грн. 24 коп. і набув право вимоги до відповідачів за вищевказаним договором позики. 17 квітня 2013 року рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова стягнуто з відповідачів на користь позивача 215402 грн. основного боргу, 30000 грн. в якості неустойки та судові витрати по 1227 грн. 01 коп. з кожного, але рішення суду відповідачами на теперішній час не виконано.

Відповідачі позов не визнали.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2013 року позовні вимоги задоволені частково.

З ОСОБА_8, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 стягнуто солідарно 3% річних від суми позики за період з 26.03.2010 року по 01.11.2013 року в розмірі 24008,11 грн.; неустойку за невиконання зобов'язання за період з 17.04.2013 року до 01.11.2013 року в розмірі 594000 грн., а всього стягнуто 618008,11 грн., а також судові витрати в розмірі 1720,50 грн. з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 просить змінити рішення суду в частині відмови стягнення процентів за користування коштами, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_7 просить змінити рішення суду, зменшивши розмір стягнення, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_5 задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга представника ОСОБА_7 підлягає задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 26 березня 2010 року відповідачі і ОСОБА_9 уклали договір позики, згідно якого ОСОБА_9 передав відповідачам в борг 27200 доларів США, а відповідачі прийняли на себе зобов'язання у передбачені договором строки повертати позику частинами, починаючи з 26 квітня 2010 року до 26 березня 2011 року, але до теперішнього часу гроші не повернули.

На виконання обов'язку відповідачів перед кредитором ОСОБА_9 ОСОБА_5 20 вересня 2010 року передав ОСОБА_9 638402 грн.24 коп., що підтверджується актом прийому-передачі коштів.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_5 був укладений правочин - відступлення права вимоги.

Як на такий правочин - відступлення права вимоги, суд посилається на акт прийому-передачі коштів від 20.09.2010 року.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він зроблений у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому рішення суду підлягає зміні.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

З матеріалів справи вбачається, що договір позики, укладений 26.03.2010 року між ОСОБА_9. та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ( а.с.11).

Акт прийому-передачі коштів від 20.09.2010 року, який був підписаний між ОСОБА_9 та ОСОБА_5, і на який останній посилається, як на заміну кредитора у договорі позики, нотаріально не посвідчений (а.с.12).

Оскільки сторонами недодержані вимоги щодо нотаріального посвідчення правочину - відступлення права вимоги, такий правочин у відповідності до ст.220 ЦК України є нікчемним.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що у ОСОБА_5 відсутні підстави для стягнення процентів за користування коштами, а також неустойки відповідно до умов договору позики, укладеного з ОСОБА_9, оскільки відповідачі безпосередньо з ОСОБА_5 договір позики не укладали, а відступлення права вимоги не оформлено в передбачений законом спосіб.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2013 року з відповідачів було на користь позивача 215402 грн. основного боргу, 30000 грн. в якості неустойки та судові витрати по 1227 грн. 01 коп. з кожного, але рішення суду не виконано до цього часу.

Таким чином, зобов'язання по сплаті коштів у відповідачів виникло саме з рішення Орджонікідзевського районного суду від 17.04.2013 року.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд першої інстанції правильно встановив, що сумарний коефіцієнт інфляції за період з моменту ухвалення судом рішення про стягнення суми основного боргу і неустойки, а саме, з 17 квітня 2013 року до 01 листопада 2013 року має від'ємний показник, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів інфляційного збільшення боргу задоволенню не підлягають.

Оскільки договором позики, укладеним між сторонами, розмір процентів за користування грошовими коштами не встановлений, але цей розмір встановлений положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України і становить 3% річних від суми, визначеної судом до стягнення, за період з 17 квітня 2013 року до 01 листопада 2013 року становить 5116 грн.42 коп. Вказана сума підлягає стягненню з відповідачів на користь ОСОБА_5

ОСОБА_7 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ( категорія) і відповідно до п.10 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, з ОСОБА_8 у відповідності до ст.88 ЦПК України необхідно стягнути на користь ОСОБА_5 в рахунок сплаченого збору 243 грн.60 коп.

Керуючись ст.ст.303,307,309,314,319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5, відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_7 та ОСОБА_8, задовольнити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 25 грудня 2013 року змінити.

Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 3% річних в розмірі 5116 ( п'ять тисяч шістнадцять) грн.42 коп..

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 сплачений судовий збір у сумі 243 ( двісті сорок три) грн. 60 коп.

В інший частині позову відмовити.

Рішення судової колегії набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: