ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
25.12.2006 року Справа № 3/435ад
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі :
головуючого судді Якушенко Р.Є.
суддів Іноземцевої Л.В.
Лазненко Л.Л.
Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.12.06.
при секретарі
судового засідання Шабадаш Д.С.
та за участю представників сторін
від позивача не прибув
від відповідача Рибальченко Д.В., дов. № 14-145д від 10.02.06
Розглянувши
апеляційну скаргу Державного підприємства „Свердловантрацит”,
м. Свердловськ
на постанову
господарського суду Луганської області
від 03.11.06
у справі № 3/435ад (суддя –Доманська М.Л.)
за позовом Луганського обласного відділення Фонду
соціального захисту інвалідів, м. Луганськ
до відповідача Державного підприємства „Свердловантрацит” в
особі відокремленого підрозділу „Управління з
вибухових робіт”, м. Свердловськ
про стягнення 12190 грн. 36 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 03.11.2006 у справі №3/435ад (суддя Доманська М.Л.) задоволений позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Фонду) до Державного підприємства (ДП) „Свердловантрацит” в особі ВП „Управління з вибухових робіт”, м. Свердловськ Луганської області, стягнуто з відповідача на користь позивача штрафні санкції у сумі 6095 грн. 18 коп.
Постанова суду з посиланням на статті 18, 19, 20 Закону України від 21.03.1991 № 875-ХІІ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі –Закон № 875), пункти 5, 10-14 „Положення про робоче місце інвалідів і про порядок працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 № 314 (далі - Положення № 314), пункти 2, 4,11 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділення Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767 (далі - Порядок № 1767), пункт 3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 07.07.1995 № 171 за погодженням з Міністерством економіки України, Міністерством праці України, Міністерством фінансів України, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.08.1995 за № 287/823 (далі - Інструкція), мотивована доведеністю виникнення зобов'язання відповідача по сплаті заявлених у позові штрафних санкцій у сумі 6095 грн. 18 коп. за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів у 2005 році, а саме: не розроблялись всі необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів і не вносились у колективний договір, підприємство не інформувало центр зайнятості у період з січня по березень, липні, вересні, жовтні, грудні 2005 року, місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів протягом 2005 року про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, не провів атестацію відповідного робочого місця для інваліда.
ДП „Свердловантрацит", відповідач у справі, не погодився з прийнятою постановою і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник вказує на те, що відповідач щомісячно на протягом 2005 року повідомляв міський центр зайнятості про зайняті робочі місця, на яких використовується праця інвалідів, а також про кількість інвалідів за планом, що було вказано у звітах форми № 3-ПН, копії яких додавалися до Господарського суду Луганської області (а.с. 19-27).
Посилаючись на пункти 10-12 Положення № 314, відповідач зазначає, що на його думку, у підприємства виникає обов'язок працевлаштувати інваліда при наявності відповідної пропозиції державної служби зайнятості, органів мінсоцзахисту, місцевих Рад народних депутатів, громадських організацій інвалідів.
Відповідач вважає, що підприємство не має можливості створити спеціалізовані робочі місця для інвалідів, оскільки заздалегідь не може бути відомо як повинно бути обладнане робоче місце спеціальним технічним оснащенням, пристосуваннями і пристроями для праці інваліда залежно від анатомічних дефектів чи нозологічних форм захворювання та з урахуванням рекомендації медико-соціальної експертної комісії, професійних навичок і знань інваліда, у зв"язку з чим, на думку відповідача, провести атестацію робочого місця без інваліда неможливо.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що переважна кількість робочих місць на підприємстві пов"язана з важкими та шкідливими умовами праці, де використання праці інваліда неможливе.
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів, позивач у справі, заперечень на апеляційну скаргу не надав, участі представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції.
Заслухавши доводи і пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 19 Закону № 875 (в редакції станом на момент виникнення спірних взаємовідносин) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік форми №10-ПІ, середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві у 2005 році складала 166 осіб, чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно 4-х відсотковому нормативу згідно статті 19 Закону № 875, складає 7 осіб, фактично на підприємстві працювало 5 інвалідів (а.с.9).
Як свідчать звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках форми № 3-ПН за 2005 ДП „Свердловантрацит" в особі ВП ЦЗФ „Свердловська" надавало інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), в тому числі із групою 2 категорії громадян відповідно до квоти, а також пенсіонери, учні, студенти, інваліди у кількості однієї особи (а.с. 19-26).
Згідно довідок позивача від 28.08.2006 № 03-01/3814 ДП „Свердловантрацит" в особі ВП „Управління з вибухових робіт" в 2005 році не проінформувало Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, атестація робочих місць для працевлаштування інвалідів за участю працівників МСЕК відповідно до Положення № 314 не проводилась (а.с.6).
Листом від 30.08.2006 № 2394 Свердловський міськрайцентр зайнятості повідомив, що протягом 2005 року від ДП „Свердловантрацит" в особі ВП „Управління з вибухових робіт" інформація про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів надавалася підприємством 28.05.05, 28.06.05, 28.11.05 (а.с.7-8).
Позивач вважає, що відповідач в порушення приписів Закону № 875 не працевлаштував необхідну кількість інвалідів (2) і тому повинен нести відповідальність згідно чинного законодавства у вигляді штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2005 році у сумі 12190 грн. 36 коп., виходячи із розрахунку (а.с. 10-11).
ДП „Свердловантрацит" у строк, встановлений пунктом 4 Порядок № 1767, тобто до 15.04.2006 вказані штрафні санкції не сплатило, що стало підставою звернення 05.09.2006 позивача до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача 12190 грн. 36 коп. штрафних санкцій за 2 робочих місця не зайнятих інвалідами.
Заявою від 03.11.06 № 03-01/5688 позивач в порядку ст.51 КАС України зменшив розмір позовних вимог, у зв'язку з тим, що відповідач довів працевлаштування на підприємстві протягом 2005 року 6 інвалідів, та просив стягнути з відповідача 6095 грн. 18 коп., додавши уточнений розрахунок суми позовних вимог (а.с. 104, 105-106).
Таким чином ціна позову складає 6095 грн. 18 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 03.11.06 у справі №3/435ад задоволений позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства „Свердловантрацит" в особі ВП „Управління з вибухових робіт", стягнуто з відповідача на користь позивача штрафні санкції у сумі 6095 грн. 18 коп.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанова господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Закону № 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів (пункт 5 Положення № 314).
Пунктом 14 Положення № 314 передбачено, що підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.
Пунктом 3 Положення № 314 встановлено, що робоче місце інваліда вважається створеним якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Відповідно до статті 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 1767 суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку (пункт 11 Порядку № 1767).
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів у 2005 році, а саме: не розроблялись всі необхідні заходи по створенню робочих місць для інвалідів, підприємство належним чином не інформувало центр зайнятості у період з січня по березень, липні, вересні, жовтні, грудні 2005 року, протягом року місцевий орган соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, атестація робочих місць для працевлаштування інвалідів за участю працівників МСЕК відповідно до Положення № 314 не проводилась.
Отже, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про доведеність позивачем виникнення зобов'язання відповідача по сплаті штрафних санкцій у сумі 6095 грн. 36 коп.
Доводи апеляційної скарги щодо інформування міського центру зайнятості про зайняті робочі місця, на яких використовується праця інвалідів, а також про кількість інвалідів за нормативом вважаються судовою колегією апеляційної інстанції необгрунтованими, оскільки у 2005 році відповідач надавав лише 5 звітів за формою 3-ПН з інформацією про вільне робоче місце та вакантну посаду, на якій може використовуватись праця інваліда (у квітні - червні 2005, у серпні та листопаді 2005 -1 вакансією). З довідки Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Свердловської міської ради від 18.09.06 № 01/18-2454 вбачається, що у 2005 році підприємство відповідача не надавало інформацією про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів, у колективному договорі підприємства немає розділів про заходи щодо створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. З довідок позивача (а.с.6,8) вбачається, що у 2005 році підприємство відповідача не надавало інформацією про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів та атестацію відповідних робочих місць не проводило. На підприємстві відповідача підписаний наказ від 01.04.05 № 33, яким затверджено провести атестацію робочого місця для працевлаштування інваліда, та відповідач не надав до суду відповідні документи на підтвердження того, що відповідна підготовча робота проводилась. Як вбачається з матеріалів справи, атестація відповідного робочого місця у 2005 році не відбулася. Тобто суду не надано доказів того, що відповідне робоче місце для інваліда було створене у 2005 році.
Отже, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови господарського суду Луганської області від 03.11.06 у справі №3/435ад.
Результати апеляційного провадження оголошені у судовому засіданні.
Керуючись статтями 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206 та розділом VII „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства „Свердловантрацит” на постанову господарського суду Луганської області від 03.11.06 у справі №3/435ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 03.11.06 у справі №3/435ад залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя Р.Є. Якушенко
Судді Л.В. Іноземцева
Л.Л. Лазненко