СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
21 грудня 2006 року | Справа № 2-27/13656-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Голика В.С.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: Руденко В.П. за довіренстю;
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 06 листопаду 2006 року у справі № 2-27/13656-2006
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна" (вул. Новопирогівська, 62-а, Голосіївський район, місто Київ 45, 03045)
до державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" (вул. Київська, 81, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим; вул. Горького, 30, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)
про визнання недійсним договору та спонукання до вчинення певних дій
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" та просив визнати недійсним договір №15/06 від 28 квітня 2006 року, укладений між державним підприємством "Кримське республіканське протизсувне управління" та товариством з обмеженою відповідальністю "Вина України". Просив спонукати державне підприємство "Кримське республіканське протизсувне управління" до укладання договору за №18/06 від 01 квітня 2006 року з експлуатації берегозахісних, протизсувних та пляжних споруд і фінансування робіт з їх капітального ремонту та відновленню, відповідно до визначеного предмету та умов, зазначених в доданому проекті договору. Також, просив зобов’язати державне підприємство „Кримське республіканське протизсувне управління" у 10 - ти денний термін після набрання законної сили рішення суду, укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Консул - Україна" договір №18/06від 01 квітня 2006 року з експлуатації берегозахісних, протизсувних та пляжних споруд і фінансування робіт з капітального ремонту та відновленню.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідачем була отримана пропозиція від позивача на укладання договору про надання експлуатацію частини берегозахісних споруд в районі санаторію їм. Боброва у місті Алупка. Відповідач за думкою позивача, шляхом уточнення предмету договору, прийняв пропозицію щодо укладення вказаного договору, що є повним та безумовним прийняттям пропозиції вказаного договору, відповідно до статті 642 Цивільного кодексу України.
У квітні 2006 року було підготовлено на розгляд начальнику державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління” проект договору експлуатації берегозахісних споруд санаторію їм. Боброва у місті Алупка строком на 49 років. Згодом позивачу стало відомо, що вказаний проект договору відповідачем було залишено без розгляду, а 28 квітня 2006 року відповідач уклав договір з товариством з обмеженою відповідальністю "Вина України" на експлуатацію тих же самих берегозахісних споруд, згода на передачу яких в експлуатацію була надана позивачу у справі.
Позивач вважав, що відповідач прийняв пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю "Консул - Україна" про укладання договору експлуатації берегозахісних споруд санаторію ім. Боброва в м. Алупка строком на 49 років в частині берегозахісного спорудження в районі санаторію ім. Боброва у місті Алупка від буни №1 ( вкл. ) довжиною 188 м/включно із захисною бермою, шляхом погодження предмету договору і його ціни та складання проекту договору, та своїми діями підтвердило бажання укласти договір між державним підприємством "Кримське республіканське протизсувне управління" та товариством з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна", а таким чином, договір між сторонами у справі є укладеним.
Відповідач проти позовних вимог заперечував та вказував на те, що зазначений проект договору на передачу в експлуатацію берегозахісних споруд санаторію ім. Боброва не був підписаний з тих підстав, що між сторонами не було узгоджено предмет спору, а саме берегозахісні споруди, які підлягали передачі позивачу експлуатацію.
Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме, предмету договору. Зважаючи на відсутність взаємної згоди щодо предмету договору відповідач вважав заявлені позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у позову у повному обсязі. Крім того, відповідач з дійсного спору зазначив, що суб'єкти господарювання не можуть бути примушені до укладення відповідних договорів, оскільки, таки суб'єкти вільні у виборі предмету договору.
Позивачем у заяві до господарського суду було уточнено позовні вимоги, відповідно до яких просив суд першої інстанції: виключити з числа учасників провадження у справі товариство з обмеженою відповідальністю "Вина України"; спонукати державне підприємство "Кримське республіканське протизсувне управління" до укладання договору №18/06 від 01 квітня 2006 року експлуатації берегозахісних, протизсувних та пляжних споруд і фінансування робіт по їх капітальному ремонту та відновлення відповідно до визначеного предмету та умовах, зазначених в узгодженому проекту договору, а саме берегозахісні споруди санаторію ім. Боброва у місті Алупка від буни №1 вкл. у складі: гідротехнічні стіни 1-ого ярусу, гідротехнічні стіни 2-ого ярусу, хвильогасящої берми та набережної загальною довжиною 188 п/м; забов'язати державне підприємство "Кримське республіканське протизсувне управління" у десятиденний термін після набрання законної сили рішення укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Консул - Україна" договір №18/06 від 01 квітня 2006 року експлуатації берегозахісних, протизсувних та пляжних споруд і фінансування робіт по їх капітальному ремонту відповідно до визначеного предмета та на умовах, зазначених в узгодженому проекту договору, а саме берегозахісні споруди санаторію ім. Боброва у місті Алупка від буни №1 вкл. у складі: гідротехнічні стіни 1-ого ярусу, гідротехнічної стіни 2-ого ярусу, хвильогасящої берми та набережної загальною довжиною 188 п/м; стягнути з державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна" 85,00 грн. державного мита та118,00 грн. судових витрат.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 листопаду 2006 року у справі № 2-27/13656-2006 (суддя Воронцова Н.В.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна" до державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" про визнання недійсним договору та спонукання до вчинення певних дій, задоволено. Державне підприємство "Кримське республіканське протизсувне управління" зобов'язано укласти договір №18/06 від 01 квітня 2006 року експлуатації берегозахісних, протизсувних та пляжних споруд і фінансування робіт по їх капітальному ремонту та відновлення відповідно до визначеного предмету та умовах, зазначених в узгодженому проекту договору, а саме берегозахісні споруди санаторію ім. Боброва у місті Алупка від буни №1 вкл. у складі: гідротехнічні стіни 1-ого ярусу, гідротехнічні стіни 2-ого ярусу, хвильогасящої берми та набережної загальною довжиною 188 п/м. Забов'язано державне підприємство "Кримське республіканське протизсувне управління" у десятиденний термін після набрання законної сили рішення укласти з товариством з обмеженою відповідальністю "Консул - Україна" договір №18/06 від 01 квітня 2006 року експлуатації берегозахісних, протизсувних та пляжних споруд і фінансування робіт по їх капітальному ремонту відповідно до визначеного предмета та на умовах, зазначених в узгодженому проекту договору, а саме берегозахісні споруди санаторію ім. Боброва у місті Алупка від буни №1 вкл. у складі: гідротехнічні стіни 1-ого ярусу, гідротехнічної стіни 2-ого ярусу, хвильогасящої берми та набережної загальною довжиною 188 п/м. Стягнено з державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна" 85 грн. державного мита і 118 грн. судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, державне підприємство "Кримське республіканське протизсувне управління" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна", а рішення господарського суду - скасувати.
На думку апелянта, рішення господарського суду не є обґрунтованим та прийняте з порушенням норм матеріального права Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.
У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу. Представник позивача у судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але до початку судового засідання позивачем було письмово надано судовій колегії відзив на апеляційну скаргу, у якому він наполягає, щоб апеляційна скарга була залишена апеляційною інстанцією без задоволення.
Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України та вислухавши представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Консул - Україна" зареєстроване 23 червня 2004 року Голосіївською районною радою міста Києва та є суб'єктом господарської діяльності.
Відповідно до пункту 2.2.1 Статуту позивача предметом діяльності товариства є, зокрема: створення та утримання спортивно - оздоровчого комплексу.
Позивач звернувся до відповідача з проханням в усному порядку про можливість надання в експлуатацію берегозахісних споруд санаторію ім. Боброва у місті Алупка при укладанні договору оренди на земельну ділянку та на що одержав згоду.
Рішенням №24/3 від 13 грудня 2005 року 38 - ої сесії четвертого скликання Алупкінською міською радою було затверджено Статут товариства з обмеженою відповідальністю "Спадщина", засновником якого є засновник позивача у справі - громадянин Трепшин С. М., проект землеустрою по відведенню земельної ділянки загальною площею 1, 2746 га у довгострокову оренду із земель запасу Алупкінської міської ради в місті Алупка, вул. Кузнєцова. За договором оренди від 30 грудня 2005 року земельна ділянка передана товариству з обмеженою відповідальністю "Спадщина" в довгострокову оренду строком на 49 років.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 березня 2006 року у справі №2-25/6993-2006 (суддя Маргаритов М. В.) вказаний договір оренди земельної ділянки від 30 грудня 2005 року, загальною площею 1,2746 га, що знаходиться у місті Алупка, вул. Кузнєцова було визнано дійсним.
Враховуючи прийняття вказаного рішення та наявності усних домовленостей про надання в користування берегозахісних споруд санаторію ім. Боброва у місті Алупка позивач звернувся в письмовому порядку зі зверненням до державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" про укладання договору користування на берегозахісні споруди санаторію ім. Боброва у місті Алупка. Вказане звернення було отримано відповідачем 22 лютого 2006 року.
Господарським судом було встановлено, що запропонований проект договору про надання в експлуатацію строком на 49 років частини берегозахісного спорудження в районі санаторію ім. Боброва у місті Алупка від буни №1 (включно) довжиною 188 м/п включно із захисною бермою було підготовлено та передано на розгляд начальнику державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління".
Також, господарським судом було встановлено, що у квітні 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Вина України" і відповідачем було укладено договір на експлуатацію берегозахісних споруд санаторію ім. Боброва в м. Алупка, тобто на ті берегозахісні споруди в районі санаторію ім. Боброва, на які відповідачем по справі було фактично надано згоду на їх передачу в експлуатацію товариству з обмеженою відповідальністю "Консул - Україна".
Між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Вина України" було укладено договір №15/06 від 28 квітня 2006 року з експлуатації берегозахісних, протизсувних і пляжних споруд і фінансування робіт по їх капітальному ремонту і відновленню, відповідно до якого відповідач передав товариству з обмеженою відповідальністю "Вина України" берегоукріплюючі споруди санаторію ім. Боброва у місті Алупка, ділянка від буни №3 (вкл.), довжиною 327 м.
Матеріали справи свідчать про те, що між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Вина України" було укладено угоду від 15 вересня 2006 року про розірвання договорі, зокрема, №15/06 від 28 квітня 2006 року.
Відповідно до пункту 2 вказаної угоди товариство з обмеженою відповідальністю "Вина України" повертає відповідачу все отримане в експлуатацію майно.
Згідно акту повернення складу майна, наданого в експлуатацію товариству з обмеженою відповідальністю "Вина України" за договором №15/06 від 28 квітня 2006 року – товариство з обмеженою відповідальністю "Вина України" повернуло відповідачу буни "1, 2, 3; хвильогасящі берми; набережну; гідротехнічна стіна першого ярусу; підпірна стіна другого ярусу.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №68 від 11 березня 1997 року „Про заходи з інженерного захисту берегів Чорного та Азовського морів та територій, які підпадають під вплив дій негативний природних процесів" та Статуту державного підприємства „Кримське республіканське протизсувне управління", останнє зобов'язане здійснювати акумуляцію коштів на відновлення, реконструкцію та капітальний ремонт берегозахісних споруд внаслідок недостатності бюджетних коштів для цих цілей шляхом укладення з іншими суб'єктами господарювання довгострокових договорів на експлуатацію берегозахісних споруд, які знаходяться у нього на балансі, та фінансування робіт з їх відновлення, реконструкції та капітального ремонту, незалежно від форм власності.
Згідно до статті 179 Господарського кодексу України, відносини між суб'єктами господарювання здійснюються на підставі господарських договорів. Виходячи зі змісту статті 179 ГК України, господарський договір можна визначити, як засноване на угоді та зафіксоване у встановленій формі зобов'язальне правовідношення між суб'єктами господарювання, змістом якого є взаємні права та обов'язки господарських відносин.
Втім, статтею 179 Господарського кодексу України встановлено, що загальні правила Цивільного кодексу України щодо укладення договорів застосовуються у разі, коли Господарським кодексом України не встановлено особливостей щодо укладення договору того чи іншого виду.
Зміст господарського договору встановлений статтею 180 Господарського кодексу України, відповідно до якої, зміст становлять визначені угодою сторін за договором умови, спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно діючого законодавства.
Відповідно абзацу 2 статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Згідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно статті 648 Цивільного кодексу України, якщо договір укладається на підставі правого акту органу влади Автономної Республіки Крим, зміст такого договору має відповідати зазначеному акту. Особливості укладення договору на підставі обов'язкового акту відповідних органів полягають у можливості спонукання сторони, яка ухиляється від укладення договору, до його укладення.
Згідно до положень статті 646 Цивільного кодексу України та пункту 7 статті 181Господарського кодексу України стосовно господарських договорів, які засновані на державних актах, однією зі сторін за якими є монополіст, або певна особа, уповноважена укладати відповідні договори, непередання розбіжностей у двадцятиденний строк на вирішення суду, то пропозиції іншої сторони вважаються прийнятими.
Монопольне або привельороване становище сторони, яке займає потенційний контрагент за договором на ринку товарів (послуг та інш.) а також інші фактори, які спонукають їх контрагентів приймати невигідні запропоновані умови договору, нівельоруються імперативними положенням зазначених норм, які спрямовані на захист у процесі укладання господарських договорів інтересів таких осіб, які знаходяться у нерівному становище порівняно із потенційними контрагентами.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем фактично, відповідно до діючого законодавства України, прийнято пропозицію позивача про укладення договору про надання в експлуатацію строком на 49 років частини берегозахісного спорудження в районі санаторію ім. Боброва у місті Алупка від буни №1 (включно) довжиною 188 м/п включно із захисною бермою, шляхом погодження предмету договору і його ціни та складання проекту договору, та фактично своїми діями підтвердило бажання укласти договір. Отже, договір між товариством з обмеженою відповідальністю "Консул - Україна" та державним підприємством "Кримське республіканське протизсувне управління" можливо вважати укладеним.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим винесеною без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому, апеляційну скаргу залишає без задоволення, а рішення господарського суду – без змін.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 листопаду 2006 року у справі № 2-27/13656-2006 залишити без змін.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді В.С. Голик
Н.П. Горошко