2-6623

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

17 листопада 2008 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

                                                  головуючого - судді Володька І.С.,

                                                  при секретарі - Чуприні О.С.

                    розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі № 5 м. Біла Церква,

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратили право користуватись житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ :

                Позивач ОСОБА_1 звернувся з названим позовом до суду, посилаючись на те, що він являється власником квартири АДРЕСА_1. В даній квартирі з 10.06.2003 року був зареєстрований також його рідний дядько - відповідач по справі ОСОБА_2. В січні 2004 року відповідач по справі забрав особисті речі і добровільно залишив спірне житло і з даного часу в квартирі не проживає, за комунальні послуги не сплачує. Він змушений сплачувати за комунальні послуги з врахуванням всіх зареєстрованих в квартирі осіб. Так як відповідач не проживає в квартирі понад 1 рік, то слід визнати відповідача таким, що втратив право користуватись даним житловим приміщенням.

                В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов і просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користуватись спірним житловим приміщенням, так як останній як член сім'ї власника житла без поважних причин понад один рік не проживає в квартирі. 

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи попереджався належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому суд згідно ст.ст. 224, 225 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

            Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали даної справи, суд прийшов до висновку, що позов знайшов свого обґрунтування в суді і підлягає задоволенню.

            Так, згідно ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік.

            В суді встановлено, що згідно договору дарування від 09.08.2002 року позивач по справі ОСОБА_1  являється  власником  квартири  АДРЕСА_1. Відповідач по справі ОСОБА_2 проживав в даній квартирі до січня 2004 року і в 2004 році залишив квартиру і в даній квартирі не проживає понад 1 рік. Тобто, відповідач відсутній у спірному житловому приміщенні без поважних причин понад один рік, а тому втратив право користування квартирою АДРЕСА_1.

            Крім того, згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), користується нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Згідно ст. 48 Закону України „Про власність”, Україна законодавчо забезпечує громадянам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права. Тобто, в судовому засіданні встановлено, що у відповідача відсутні будь-які правові підстави до користування спірним житловим приміщенням.

            Таким чином, позов повністю знайшов своє підтвердження в суді, а тому підлягає до задоволення.

            На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 391, 405 ЦК України, Законом України „Про власність”, та ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

            Позов ОСОБА_1 задовольнити. 

            Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користуватися житловим  приміщенням - квартирою АДРЕСА_1.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 8 грн. 50 коп. державного мита.

Рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом Київської області  за письмовою заявою відповідача про перегляд  заочного рішення, яка може бути подана  до суду протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

                         Суддя                                                                              І.С. Володько