Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2014 р. Справа № 805/2586/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосуд І.М., розглянувши у порядку письмового провадження у залі суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вулиця 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення суми витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 у розмірі 1 062,30 гривень, -
В С Т А Н О В И В:
25.02.2014 управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення суми витрат на виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 у розмірі 1 062,30 гривень. Позовні вимоги мотивує тим, що у період з 01.10.2013 по 31.12.2013 позивач здійснив виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, проте відповідачем було відмовлено у прийнятті до відшкодування цих витрат.
Зазначає, що у відповідності до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», територіальні органи виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України повинні відшкодовувати територіальним органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсії особам, яким призначено пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Оскільки відповідач відмовив у відшкодуванні витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачені пенсії у зв'язку із втратою годувальника, позивач просив стягнути ці витрати в судовому порядку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату час та місце слухання справи був повідомлений судом належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. справи 52). 12.03.2014 через відділ діловодства та документообігу представник позивача надала заяву про розгляд справи без участі представника позивача (арк. справи 61).
Представник відповідача Філіна О.Ф. позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення проти позовних вимог (арк. справи 66 - 68), в яких зазначено, що відшкодування витрат територіальних органів Пенсійного фонду України на виплату пенсії по втраті годувальника має здійснюватися на централізованому рівні між Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а також у тому, що на час смерті годувальників жодній із вказаних осіб не була встановлена інвалідність. З урахуванням наведеного та на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», просили відмовити у задоволенні позову.
За таких обставин та враховуючи приписи частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач - управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області (далі за текстом - УПФУ в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області) є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього статтею 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 384/2011 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності з пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 384/2011 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
Згідно зі статтею 7 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
У відповідності до статті 4 вказаного Положення організовує, координує та контролює роботу головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь у районах, містах, районах у містах, а також управлінь у містах та районах (далі за текстом - територіальні органи) щодо забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення і законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; повного і своєчасного обліку платників єдиного внеску; забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, інших коштів відповідно до законодавства; здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із
законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Відповідач - відділення виконавчої дирекції Фону соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області (далі за текстом - Фонд) відповідно до пункту 1.1 Загальних положень про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 20.04.2001 року (із наступними змінами та доповненнями) є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі за текстом - Фонд), що здійснює реалізацію завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку.
Судом встановлено, що у період з 01.10.2013 по 31.12.2013 УПФУ в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області здійснило виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, наступним особам:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, якій призначена пенсія по втраті годувальника - батька ОСОБА_6, якому була встановлена третя група інвалідності внаслідок професійного захворювання: коніотуберкульоз, друга стадія вузелкової форми, і який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 від раку правої легені, що встановлено на підставі заяви про призначення/перерахунок пенсії (арк. справи 40), розпорядження про призначення пенсії від 03.12.2007 № 153347(арк. справи 41), висновку про час настання інвалідності від 30.10.2007 (арк. справи 42), свідоцтва про народження (арк. справи 44), свідоцтва про одруження (арк. справи 44), свідоцтва про смерть (арк. справи 43), виписки з акта огляду у МСЕК (арк. справи 45).
На час смерті годувальника ОСОБА_1 виповнилось 42 роки, водночас вказана особа є інвалідом дитинства третьої групи, що підтверджується висновком про час настання інвалідності від 30.10.2007 (арк. справи 42).
В жовтні 2013 року ОСОБА_1 виплачено 130,27 гривень основного розміру пенсії; у листопаді 2013 року - 130,27 гривень основного розміру пенсії; у грудні 2013 року - 130,27 гривень основного розміру пенсії, а разом - 390,81 гривень, що підтверджується розрахунком суми позову (арк. справи 6).
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, якій призначена пенсія по втраті годувальника - батька ОСОБА_7, який загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_6, що встановлено на підставі заяви про призначення/перерахунок пенсії (арк. справи 23), розпорядження про призначення пенсії від 19.05.2009 № 134962 (арк. справи 24 - 25), висновку про час настання інвалідності від 17.07.2008 (арк. справи 28), свідоцтва про народження (арк. справи 26), свідоцтва про одруження (арк. справи 27), свідоцтва про смерть (арк. справи 31), акта про нещасний випадок на виробництві № 114 (арк. справи 32).
На час смерті годувальника ОСОБА_2 виповнилося 9 років. Крім того, вказана особа є інвалідом дитинства другої групи, що підтверджується висновком про час настання інвалідності від 17.07.2008 та випискою з акта огляду МСЕК № 045200 (арк. справи 28, 29).
У жовтні 2013 року ОСОБА_2 виплачено 72,14 гривень основного розміру пенсії, витрати на її доставку становили - 0,57 грн.; у листопаді 2013 року виплачено - 72,14гривень, витрати на її доставку становили - 0,57 гривень, у грудні 2013 року - 72,14 гривень, витрати на її доставку - 0,57 гривень, а разом -216,42 гривень, у тому числі основний розмір пенсії - 214,71 гривень та поштовий збір у розмірі 1,71 гривень (арк. справи 6).
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, якій призначена пенсія по втраті годувальника - батька ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_7, що встановлено на підставі заяви про призначення/перерахунок пенсії (арк. справи 33), розпорядження про призначення пенсії від 24.04.2013 № 153366 (арк. справи 34), висновку про час настання інвалідності від 01.04.2013 (арк. справи 35), свідоцтва про смерть (арк. справи 36), свідоцтва про народження (арк. справи 37), акта про нещасний випадок на виробництві № 90/20 (арк. справи 38 - 39).
На час смерті годувальника ОСОБА_4 виповнилося 10 років. Крім того, вказана особа є інвалідом дитинства третьої групи, що підтверджується висновком про час настання інвалідності від 01.04.2013 (арк. справи 35).
У жовтні 2013 року ОСОБА_4 виплачено 132,12 гривень основного розміру пенсії, витрати на її доставку становили 1,04 гривень; у листопаді 2013 року - 132,08 гривень основного розміру пенсії, витрати на її доставку становили 1,04 гривень; у грудні 2013 року - 132,08 гривень основного розміру пенсії, витрати на її доставку становили 1,04 гривень, а разом 399,36 гривень, у тому числі основний розмір пенсії - 396,24 гривень та поштовий збір у розмірі 3,12 гривень (арк. справи 7).
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, якій призначена пенсія по втраті годувальника - батька ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_8, що встановлено на підставі заяви про призначення/перерахунок пенсії (арк. справи 46), розпорядження про призначення пенсії від 01.11.2012 № 101097 (арк. справи 47), висновку про час настання інвалідності від 22.10.2012 (арк. справи 48), свідоцтва про смерть (арк. справи 49), акта про нещасний випадок на виробництві № 47 (арк. справи 50 - 51).
На час смерті годувальника ОСОБА_3 виповнилося 8 років. Крім того, ця особа є інвалідом дитинства третьої групи, що підтверджується висновком про час настання інвалідності від 22.10.2012 (арк. справи 48).
У жовтні 2013 року ОСОБА_3 виплачено 22,11 гривень основного розміру пенсії, витрати на її доставку становили 0,17 гривень; у листопаді 2013 року - 22,11 гривень основного розміру пенсії, витрати на її доставку становили 0,17 гривень; у грудні 2013 року - 11,06 гривень основного розміру пенсії, витрати на її доставку становили 0,09 гривень, а разом 55,71 гривень, у тому числі 55,28 гривень - основний розмір пенсії та поштовий збір у розмірі 0,43 гривень (арк. справи 6-7).
Як вбачається зі змісту атів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за жовтень - грудень 2013 року та списків осіб, що не прийняті до заліку Фондом за вказаний період (арк. справи 8, 9 - 12, 13, 14 - 17, 18, 19 - 22), УПФУ в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області пред'явило Фонду до відшкодування витрати на виплату пенсії по втраті годувальника за особовими справами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак відповідач не прийняв їх до відшкодування з тієї причини, що на час смерті годувальників вказані особи не були визнані інвалідами дитинства.
Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надано.
Статті 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР (далі за текстом - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 4 Основ, залежно від страхового випадку існують такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними у частині 1 цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду, що передбачено статтею 12 Основ.
За пенсійним страхуванням, згідно з приписами статті 25 Основ, надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених частини 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пунктом 4 частини 1 статті 25 Основ за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Враховуючи те, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд.
Статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-ХІV (далі за текстом - Закон № 1105-ХІV) визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.
Відповідно статті 28 Закону № 1105-ХІV, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Зазначені грошові суми складаються із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі за текстом - щомісячна страхова виплата); страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
Правові норми, що містяться у статтях 21, 28 Закону № 1105-ХІV, дозволяють дійти висновку, що у разі настання страхового випадку обов'язок своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Положеннями з частини 4 статті 26 Основ передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило міститься в абзаці 2 пункту 5 частини 1 статті 24 Закону № 1105-ХІV, яким визначено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Частиною 8 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV встановлено, що пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону № 1105-ХІV.
Згідно з положеннями статті 33 Закону № 1105-ХІV, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.
У зв'язку з викладеним, та враховуючи висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, (постанова від 12.06.2012 у справі № 21-165а12), суд дійшов висновку стосовно того, що страховиком, який має виплачувати пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, особам, зазначеними в статті 33 Закону № 1105-ХІV, (а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати), є Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Як встановлено судом, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є інвалідами дитинства, причиною смерті їх годувальників (батьків) були нещасні випадки на виробництві або професійні захворювання, тобто страхові випадки, страхувальником за якими є Фонд.
У розумінні статті 33 Закону № 1105-ХІV, вказані особи є непрацездатними особами, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а тому мають право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини 1 статті 21 цього Закону) за рахунок коштів Фонду.
Оскільки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є інвалідами дитинства, а тому незалежно від дати встановлення інвалідності (на час смерті годувальника чи після цього) вказані особи мають право на отримання пенсії по втраті годувальника.
Як встановлено судом, вказані обставини також були предметом розгляду Донецького окружного адміністративного суду в межах адміністративної справи № П/805/3/14.
Так, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2014 у справі № П/805/3/14, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.03.2014, адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення заборгованості було задоволено у повному обсязі, внаслідок чого: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального старування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області на користь управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області витрати на виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за особовими справами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року в сумі 1 073,42 гривень (арк. справи 54 - 57, 58 - 60).
Як вбачається з вказаної постанови, адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області був поданий до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення витрат на виплату пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за особовими справами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року в сумі 1 073,42 гривень.
У справі № П/805/3/14 спір між сторонами виник у зв'язку з відмовою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області прийняти до відшкодування витрати за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з 01 липня 2013 року по 30 вересня 2013 року у розмірі 1 073,42 гривень.
У постанові Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2014 у справі № П/805/3/14 судом встановлено що, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є інвалідами дитинства, причиною смерті їх годувальників (батьків) були нещасні випадки на виробництві або професійні захворювання, тобто страхові випадки, страхувальником за якими є Фонд.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з частиною 2 статті 255 цього ж кодексу, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення суми витрат на виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 у розмірі 1 062,30 гривень є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про централізований порядок відшкодування зазначених витрат висновки суду про задоволення позовних вимог не спростовують, оскільки згідно з правовою позицією Верховного Суду України (постанови від 20.03.2007 № 21-1087во06, від 06.06.2011 № 21-1161а11, від 20.06.2011 № 21-76а11, від 28.11.2011 № 21-366а11, від 19.03.2012 № 21-364а11, тощо) у разі наявності спору, вимоги про стягнення сум відшкодування витрат на виплату пенсії мають вирішуватися в судах адміністративної юрисдикції шляхом пред'явлення органами Пенсійного фонду України позову про стягнення цих сум, тобто позивачем вірно обраний спосіб захисту його порушеного права.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області про стягнення суми витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 у розмірі 1 062,30 гривень - задовольнити повністю.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області (код ЄДРПОУ 25968441, адреса: 86104, Донецька область, місто Макіївка, вулиця Панченка, 11) на користь управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі міста Макіївки Донецької області (код ЄДРПОУ 22035513, р/р 256053012035 у Донецькому обласному управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106) витрати на виплату пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 1 062 (одна тисяча шістдесят дві) гривні 30 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Старосуд І.М.