ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 червня 2006 р. | № 8/4д |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Глос О.І., |
суддів: | Бакуліної С.В., Цвігун В.Л., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | ТОВ "Запорізький екстрактно-паточний завод", м.Запоріжжя |
на постанову | Запорізького апеляційного господар ського суду від 30.03.2006 р. |
у справі | №8/4д |
господарського суду | Запорізької області |
за позовом | ТОВ "Запорізький екстрактно-паточний завод", м.Запоріжжя |
до | ТОВ "Буд-компані", м.Запоріжжя |
про | визнання недійсним договору підряду |
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.01.2006 р. у справі №8/4д (суддя: Попова І.А.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.03.2006 р. (судді: Мойсеєнко Т.В., Радченко О.П., Хуторной В.М.), у задоволенні позову про визнання недійсним договору підряду відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ "Запорізький екстрактно-паточний завод" просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 24.01.2006 р., постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 30.03.2006 р. у справі №8/4д та прийняти нове рішення про задоволення позову; стягнути з відповідача судові витрати, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме: ст.ст. 180 та 318 Господарського кодексу України, ст. 654 Цивільного кодексу України, оскільки до спірного договору підряду на капітальне будівництво не включено таких істотних умов договору як предмет, ціна, термін дії договору, а також не включено дані про найменування об'єкта, обсяги та види робіт, передбачених проектом, що є підставою для визнання недійсним договору підряду.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Осетинського А.Й. від 21.06.2006 р. №02-12.2/173 змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого —судді Глос О.І., суддів: Бакуліної С.В., Цвігун В.Л.
Сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.
14.09.2004 р. між ТОВ "Запорізький екстрактно-паточний завод" (замовник) та ТОВ "Буд-компані" (підрядник) було укладено договір підряду №14/9, за умовами якого сторони узгодили, що підрядник зобов'язується виконати реконструкцію виробничого корпусу з виконанням комплексу ремонтно-будівельних робіт об'єкта, який розташований за адресою: м.Запо ріжжя, вул.Чапаєва, 14.
Пунктом 2.1 договору сторони встановили, що загальна сума договору складає 150 000,00 грн. із урахуванням ПДВ, договірна ціна робіт є динамічною та невід'ємною частиною договору.
У пункті 2.2 договору встановлено, що сторони мають право збільшити загальну суму договору у тому випадку, коли позивач змінить обсяг і склад робіт (пп. 2.2.1) на підставі додаткової угоди. Враховуючи дане положення договору, між сторонами була укладена додаткова угода від 03.01.2005 р. №1 до договору. На підставі цієї додаткової угоди термін дії договору був продовжений до 31.12.2005 р., а сума договору була збільшена на 450 000,00 грн.
Вартість виконаних робіт сторонами була визначена, у зв'язку з чим на підставі п. 3.1 договору та актів виконаних робіт, форми КБ-2в і КБ-3, підписаних повноважними представниками сторін, відповідач виконав та здав позивачу, а останній прийняв роботи в повному обсязі, без жодних зауважень на суму 596 374,80 грн. Виконані роботи позивач частково оплатив. Факт виконання робіт, вказаних у договорі, позивач не заперечує.
30.11.2005 р. позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору підряду від 14.09.2004 р. №14/9 з підстав відсутності у договорі необхідних істотних умов.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій всебічно і повно дослідили всі обставини справи та дійшли правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову про визнання недійсним договору підряду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.
Господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сума договору встановлена у п. 2 договору, а найменування об'єкта реконструкції, обсяги та види робіт сторони узгодили у п. 1.1 та пп. 4.1.1 спірного договору, а саме реконструкція виробничого корпусу відповідно до проектної документації та дефектних відомостей; при цьому уповноваженими представниками сторін складені та підписані дефектні акти (затверджені керівником позивача), якими визначено перелік, обсяг та види необхідних ремонтно-будівельних робіт.
Окрім того, господарськими судами встановлено, що в актах виконаних робіт форми КБ-2в за вересень 2004–серпень 2005 рр., підписаних керівниками сторін, узгоджено локальний кошторис 2-1-9 на загальнобудівельні роботи по кожному етапу робіт із реконструкції виробничого корпусу ТОВ "Запорізький екстрактно-паточний завод" із зазначенням виду, обсягу і ціни виконаних робіт. Вартість робіт також узгоджена керівниками позивача та відповідача у довідках про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3 за період з вересня 2004 р. по серпень 2005 р., у зв'язку з чим господарським судом цілком правомірно не було взято до уваги доводи заявника про те, що при укладанні спірного договору сторонами не було узгоджено проектно-кошторисну документацію.
Також господарським судами встановлено, що позивач прийняв виконані згідно з умовами спірного договору роботи в повному обсязі без жодних зауважень на суму 596 374,80 грн., і частково оплатив виконані роботи на підставі актів виконаних робіт.
Таким чином, встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій із дотриманням правил ст. 43 ГПК України факти, на підставі яких касаційна інстанція відповідно до ст. 1117 ГПК України перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, спростовують доводи касаційної скарги щодо порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.
За таких обставин постанова Запорізького апеляційного господар ського суду від 30.03.2006 р. у справі №8/4д відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Запорізький екстрактно-паточний завод", м.Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господар ського суду від 30.03.2006 р. у справі №8/4д —без змін.
Головуючий О.Глос
Судді С.Бакуліна
В.Цвігун