ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 лютого 2014 року Справа № 32-31-7/434-10-4441

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Демидової А.М.,

суддів:Владимиренко С.В.,

Малетича М.М.,

Плюшка І.А.,

Шевчук С.Р.,

розглянувши заяву публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 10.09.2013

у справі№32-31-7/434-10-4441

за заявою до Відкритого акціонерного товариства "Вінницямолоко" Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів"

провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.03.2013 у справі № 32-31-7/434-10-4441 затверджено звіт про оплату послуг ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" арбітражного керуючого Сафронової Світлани Володимирівни за період з 10.08.2012 до 27.02.2013 в сумі 15 014,20 грн. та відшкодування витрат, понесених ліквідатором ВАТ "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" арбітражним керуючим Сафроновою Світланою Володимирівною в сумі 11 154,86 грн., відмовлено у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на дії ліквідатора ВАТ "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" арбітражного керуючого Сафронової Світлани Володимирівни, припинено повноваження ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" арбітражного керуючого Сафронової Світлани Володимирівни, призначено ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" арбітражного керуючого Моісеєва Юрія Олександровича, кандидатури арбітражних керуючих Дарієнко В.Д. та Родченко К.О., Фоменко М.С. для призначення ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів" відхилено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у справі №32-31-7/434-10-4441 апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 18.03.2013 у справі № 32-31-7/434-10-4441 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.09.2013 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 у справі № 32-31-7/434-10-4441 - без змін.

Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 10.09.2013, в якій просить зазначену постанову скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 03.10.2013 у справі №Б29/180-09 та від 26.11.2013 у справі №34/5005/2744/2012, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме, положення статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статті 15 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Як вбачається з постанови від 10.09.2013 у справі №32-31-7/434-10-4441, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України (в частині, що стосується доводів заявника), виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні скарги на дії ліквідатора у зв'язку з належним виконанням ним обов'язків в процесі здійснення реалізації майна боржника в ліквідаційній процедурі з огляду на укладення ліквідатором договору на організацію та проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна, що належить боржнику; розміщення оголошення про умови та проведення торгів з реалізації майна підприємства - банкрута із зазначенням переліку майна, що пропонується до продажу, його початковою вартістю та кінцевим терміном прийняття заяв на участь у відкритих торгах.

Водночас, приймаючи постанову від 03.10.2013 у справі №Б29/180-09, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про передачу справи на розгляд до суду першої інстанції та скасування ухвали суду першої інстанції про затвердження ліквідаційного балансу, звіту ліквідатора, ліквідації юридичної особи, припинення провадження у справі. Даного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на те, що ліквідатором при здійсненні реалізації майна банкрута було порушено порядок реалізації майна, а саме, не було забезпечено належним чином оповіщення потенційних покупців про продаж майна банкрута (оголошення про реалізацію майна банкрута не містить дати прийняття рішення про продаж майна або кінцевий термін прийняття заяв на участь у відкритих торгах, початкову ціну майна у грошових одиницях, дату проведення відкритих торгів та іншу інформацію необхідну для виявлення покупців).

Приймаючи постанову від 26.11.2013 у справі №34/5005/2744/20126, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про визнання неправомірними дій ліквідатора, які полягають у реалізації майна з порушенням порядку продажу майна банкрута з огляду на встановлення незабезпечення ліквідатором оповіщення потенційних покупців про продаж майна банкрута. При цьому, суд касаційної інстанції дійшов відповідного висновку, оскільки ліквідатором у період дії ліквідаційної процедури не здійснювався аналіз фінансового становища банкрута, не перевірялась наявність в діях службових осіб банкрута ознак приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а також ліквідатором не було вжито належних заходів для пошуку та виявлення майна банкрута.

Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанови Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу названих постанов суду касаційної інстанції, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

З огляду на викладене, заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права з ухваленням різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а відтак, відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

За таких обставин відсутні визначені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11114-11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" у допуску справи №32-31-7/434-10-4441 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя А. Демидова

Судді С. Владимиренко

М. Малетич

І. Плюшко

С. Шевчук