Судове рішення #35716042

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


05 березня 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого-судді Кулянди М. І.

суддів: Одинака О.О., Перепелюк Л.М.

секретар: Тодоряк Г.Д.

за участю представника позивача Бацей Т.М.


розглянувши апеляційну скаргу Шуліки Аліни Володимирівни, яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2013 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до укладеного договору № CVXRRC36800023 від 16 квітня 2008 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 3 300 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов вказаного договору погашення заборгованості здійснюється у наступному порядку:

щомісяця у період сплати, позичальник повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, комісії та інших витрат згідно умов договору.

Зазначає, що внаслідок порушення зобов'язань за кредитним договором за відповідачем станом на 11 листопада 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 20 483 грн. 46 коп., яка складається із:

заборгованості за кредитом - 2 501 грн. 77 коп.;

заборгованості по процентах за користування кредитом - 217 грн. 87 коп.;

______________________________________________________________________________________________

№ 22ц-247 головуючий по 1 інстанції Телешман О.В.

Категорія: 19/27 доповідач Кулянда М.І.

заборгованості по комісії за користування кредитом - 686 грн. 40 коп.;

пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 15 625 грн. 83 коп.;

штрафу - 500 грн. 00 коп. (фіксована частина);

штрафу - 951 грн. 59 коп. (процентна складова).

У зв'язку із вищевикладеним, просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 20 483 грн. 46 коп. та судові витрати.

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 6 671 грн. 23 коп. боргу.

Вирішено питання про судові витрати.

У решті позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

На дане рішення Шулікою А.В., яка діє в інтересах ПАТ КБ «ПриватБанк», подано апеляційну скаргу на предмет його зміни в частині відмови у стягненні щомісячної (комісійної) винагороди за надання фінансового інструменту та зменшення розміру пені.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Зобов'язання в силу вимог 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору № CVXRRC36800023 від 16 квітня 2008 року ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 3 300 грн. 00 коп. зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Внаслідок порушення зобов'язань за кредитним договором за ОСОБА_3 станом на 11 листопада 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 20 483 грн. 46 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 2 501 грн. 77 коп.; заборгованості по процентах за користування кредитом - 217 грн. 87 коп.; заборгованості по комісії за користування кредитом - 686 грн. 40 коп.;

пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 15 625 грн. 83 коп.; штрафу - 500 грн. 00 коп. (фіксована частина); штрафу - 951 грн. 59 коп. (процентна складова).

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання згідно кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 20 483 грн. 46 коп.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Так, відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторі у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.

За правилами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка.

Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Із позовних вимог вбачається, що у зв'язку з порушенням боржником умов кредитного договору, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 15 625 грн. 83 коп.

Виходячи із вимог закону, з врахуванням того, що заборгованість по тілу кредиту та процентах складає 2 719,64 грн. (2 501,77 грн. + 217,87 грн.), а розмір пені складає 15 625 грн. 83 коп., що значно перевищує розмір збитків. Крім того, із письмової заяви відповідачки вбачається, що в неї на утриманні є малолітня дитина і вона ніде не працює, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини та копією трудової книжки.

А тому, враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, зменшивши розмір пені з 15 625 грн. 83 коп. до 2500 грн.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення із ОСОБА_3 щомісячної (комісійної) винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 686 грн. 40 коп. суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до заяви позичальника (а.с.8) комісія за проведення розрахунків становить 0,0 %. Однак, залишив поза увагою, що комісійна винагорода в розмірі 686 грн. 40 коп. нарахована позивачем є щомісячною (комісійною) винагородою за надання фінансового інструменту, яка передбачена абз.1 заяви (а.с.8) і складається з щомісячних платежів в розмірі 52,80 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 4-6). А тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2013 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 686 грн. 40 коп. щомісячної (комісійної) винагороди за надання фінансового інструменту підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

У силу вимог ст. 88 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Шуліки Аліни Володимирівни, яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 17 грудня 2013 року в частині відмови у стягненні з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 686 грн. 40 коп. щомісячної (комісійної) винагороди за надання фінансового інструменту за користування кредитом скасувати.

Позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 686 грн. 40 коп. щомісячної (комісійної) винагороди за надання фінансового інструменту за користування кредитом.

У решті рішення суду слід залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 5,75 грн. понесених судових витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація