донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.12.2006 р. справа №22/221пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
|
головуючого: |
Алєєвої І.В. |
|
суддів: |
Величко Н.Л., М'ясищева А.М., |
|
|
|
|
за участю представників сторін: |
|
|
від позивача: |
Романика О.А. - за дов. від 27.12.2006р. б/н, |
|
від відповідачів: |
1) Максимов О.М. - за дов. від 25.12.2006р. №01/11 2) не з'явились, |
|
|
|
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: |
Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції |
|
|
|
|
на рішення господарського суду: |
Донецької області |
|
|
|
|
від: |
09.10.2006 року |
|
|
|
|
по справі: |
№22/221пд |
|
|
|
|
за позовом: |
Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції |
|
до: |
1) ТОВ"Компанія "Віта-Корм" (м.Шахтарськ) 2) фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м.Шахтарськ) |
|
про: |
визнання недійсною угоди |
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанії “Вита-Корм” м. Шахтарськ та фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Шахтарськ про визнання недійсною усної угоди купівлі -продажу шроту соєвого, укладеної між відповідачами 09.10.2003 р. на суму 3 723 грн., на підставі ст. 49 ЦК Української РСР із застосуванням наслідків, передбачених цією статтею.
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.10.06р. по справі № 22/221пд позовні вимоги Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції були задоволені частково з врахуванням уточнень до позовних вимог від 25.07.06р. та від 08.09.06р. (л.с.66, 79). Визнаний недійсним договір купівлі -продажу шроту соєвого від 09.10.2003 р. б/н на суму 3 723 грн., укладений між відповідачами. Провадження у справі у відношенні суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Шахтарськ було припинено внаслідок смерті останнього.
В оскарженому рішенні місцевий господарський суд, враховуючи вимоги ст. 49 ЦК Української РСР та приймаючи до уваги фактичні обставини, встановлені рішенням Шахтарського міського районного суду Донецької області від 02.08.2004 р. по справі № 2-2121 2004р., яке набуло законної сили 03.09.2004р., дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, так як, на думку суду, смерть відповідача 2 унеможливлює застосування наслідків, передбачених ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР. Провадження у справі у відношенні суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Шахтарськ було припинено внаслідок смерті останнього.
Позивач, Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція, з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Донецької області від 09.10.06р. в частині відмови Шахтарській ОДПІ в застосуванні наслідків, передбачених ст.49 ЦК Української РСР при визнанні недійсною усної угоди купівлі-продажу на суму 3723грн., укладеної між відповідачами.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції в порушення ст.83 Господарського процесуального кодексу України та не в повному обсязі застосував норми матеріального права -ст.49 Цивільного кодексу Української РСР. Вказані порушення, на думку позивача, привели до прийняття невірного рішення.
Зазначає, що від імені ОСОБА_1 зареєстрував, отримав документи та вів підприємницьку діяльність громадянин ОСОБА_2, у відношенні якого порушена кримінальна справа № 1-37/06 за обвинуваченням по ст.190, ч.4 ст.212, ч.3 ст.258, ч.2, 3 ст.209 КК України, яка на теперішній час знаходиться на розгляді в Шахтарському районному суді. Вважає, що перший відповідач при отриманні наказу господарського суду про стягнення з другого відповідача усього отриманого по угоді на користь ТОВ “Компанії “Вита-Корм” м. Шахтарськ, останній вправі звернутися на підставі ст.28КК України до Шахтарського міськрайонного суду з цивільним позовом у межах кримінальної справи № 1-37/06 за обвинуваченням ОСОБА_2, який повинен нести матеріальну відповідальність за скоєні дії. З огляду на такі доводи заявник апеляційної скарги не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення майнових прав першого відповідача при застосуванні наслідків, передбачених ст.49 Цивільного кодексу Української РСР.
Відповідач-1, Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Вита-Корм” м. Шахтарськ, відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні апеляційної інстанції його представник з апеляційною скаргою не погодився, рішення господарського суду Донецької області вважає обґрунтованим та прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства.
За розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 30.11.06р. для розгляду апеляційної скарги Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції призначена колегія суддів у складі: судді Алєєвої І.В. (головуючий), судді Величко Н.Л., судді М”ясищева А.М.
Відповідно до положень ст.ст. 81-1, 99 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представників позивача та відповідача-1, суд встановив.
09.10.2003 р. на підставі усної угоди купівлі-продажу суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 м. Шахтарськ поставив Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанії “Вита-Корм” м. Шахтарськ шрот соєвий на суму 3 723 грн. Факт поставки товарно-матеріальних цінностей підтверджується долученою до матеріалів справи копією податкової накладної НОМЕР_1 на суму 3 723 грн. (л.с.82), в тому числі податок на додану вартість в сумі 620,50 грн. Платіжним дорученням від 09.10.2003 р. на суму 3 723 грн. (л.с.50). Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Вита-Корм” м. Шахтарськ оплатило вартість придбаного шроту соєвого, який був використаний при виробництві комбікорму (письмові пояснення генерального директора ТОВ “Компанія “Вита-Корм” м. Шахтарськ НОМЕР_2).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що постанова місцевого господарського суду відповідає нормам чинного законодавства і не підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 49 ЦК Української РСР, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Зазначена норма передбачає необхідність встановлення умислу на укладення спірної угоди з метою, за відомо суперечною інтересам держави та суспільства, у однієї або у обох сторін угоди.
Як вбачається з рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2004 р. по справі № 2-2121 2004р. (л.с.45), державна реєстрація фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Шахтарськ була скасована, Свідоцтво про державну реєстрацію та Свідоцтво платника податку на додану вартість НОМЕР_4 визнані недійсними з моменту реєстрації. Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 м. Шахтарськ був виключений з Реєстру платників податку на додану вартість (акт НОМЕР_3 про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25.08.2004 р.).
Судова колегія вважає, що Господарський суд Донецької області, дослідивши матеріали справи, при прийнятті оскарженого рішення правомірно, відповідно до вимог ст. 35 ГПК України, врахував факти, встановлені рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 02.08.2004 р. по справі № 2-2121 2004р., яке набуло законної сили 03.09.2004р (л.с.76), та зазначив, що встановлені факти, а саме неможливість заповнення ОСОБА_1 відповідних документів про його реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності під час реєстрації 30.04.2003р. внаслідок смерті, свідчать про те, що під час здійснення господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанією “Вита-Корм” м. Шахтарськ від імені фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м. Шахтарськ діяла особа, яка не мала повноважень на здійснення відповідних дій та на підписання первинних бухгалтерських документів, а також документів податкової звітності.
Крім зазначеного, в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про смерть громадянина ОСОБА_1, де дата смерті вказана -06.04.03р., запис в книгу реєстрації актів про смерть зроблений 18.04.03р. за НОМЕР_5 (л.с.43), що також свідчить про те, що приватний підприємець ОСОБА_1 не міг особисто укладати договір 09.10.2003р. і вчиняти з ТОВ “Компанією “Вита-Корм” м. Шахтарськ певні дії по його виконанню.
Метою суперечною інтересам держави та суспільства, яку мала оспорювана угода, є приховування доходів від оподаткування. Реєстрація приватного підприємця ОСОБА_1 на підставну особу, господарювання, укладення угоди і їх виконання без сплати з цих операцій податків, ненадання податкової звітності -є доказами умислу, направленого на безпідставне отримання прибутків (доходів) та приховування їх від оподаткування.
За таких обставин, місцевий господарський позов дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог щодо визнання спірної угоди недійсною на підставі ст. 49 ЦК Української РСР та правомірно, відповідно до вимог ст. Господарського процесуального кодексу України припинив повадження у справі у відношенні суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 внаслідок смерті останнього.
Висновок суду першої інстанції стосовно того, що смерть відповідача 2 унеможливлює застосування наслідків, передбачених ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР, є цілком обґрунтованим, оскільки одностороннє стягнення з добросовісної сторони усього одержаного за спірним договором призведе до порушення майнових прав ТОВ “Компанії “Вита-Корм” м. Шахтарськ.
Заперечення скаржника з цього приводу та його посилання на факт порушення Шахтарським районним судом кримінальної справи відносно ОСОБА_2, що від імені ОСОБА_1 зареєстрував, отримав документи та вів підприємницьку діяльність, не приймаються судовою колегією до уваги з огляду на вимоги, встановлені ст.49 ЦК Української РСР, яка передбачає, що при наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави. В даному випадку повернення всього отриманого за угодою ТОВ “Компанії “Вита-Корм” неможливо внаслідок смерті другої, недобросовісної, сторони. Повернення отриманого за угодою іншою стороною, яка не була учасником спірних відносин та не укладала спірної угоди, статтею 49 ЦК Української РСР не передбачено.
З огляду на наведене, ствердження заявника апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права внаслідок неповного застосування норми матеріального права -ст.49 Цивільного кодексу Української РСР, є безпідставними та такими, що не відповідають приписам зазначеної норми. Місцевим господарським судом правомірно встановлена неможливість застосування в даному спірному випадку наслідків, передбачених ст. 49 Цивільного кодексу Української РСР. Крім зазначеного, як вбачається з позовної заяви (л.с.2-4), письмових уточнень до позовних вимог (л.с.66,79), податковий орган при вирішенні спору судом першої інстанції на зазначені обставини взагалі не посилався.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції на рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2006р. по справі № 22/221пд - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 09.10.2006р. по справі № 22/221пд - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Головуючий: Алєєва І.В.
Судді: Величко Н.Л.
М'ясищев А.М.