Справа № 108/2853/13-ц
К І Р О В С Ь К І Й Р А Й О Н Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
_________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
05 березня 2014 року смт. Кіровське АР Крим
Кіровській районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Хачикян А. Х.,
при секретарі - Абкаіровій Е. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кіровської селищної Ради, третя особа - відділ держземагентства у Кіровському районі АР Крим про визнання права власності на земельну ділянку,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Кіровської селищної Ради, третя особа - відділ держземагентства в Кіровському районі АР Крим про визнання права власності на земельну ділянку, мотивуючи позовні вимоги тим, що 30.04.2008 року у позивача виникло право власності на нерухоме майно, оскільки юридичну особу ТОВ «Кримремсервіс», власника земельної ділянки на якій розташоване нерухоме майно позивача, ліквідовано, позивач просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, з підстав розташування на ний належного позивачу нерухомого майна.
Позивач та його представник, який діяв на підставі договору, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Представник відповідача, який діяв на підставі довіреності, в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, не заперечував проти його задоволення.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Вислухавши позивача, його представника, представника відповідача, їх доводи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі рішення Кіровського районного суду АР Крим від 07.04.2008 року, яке набрало чинності 18.04.2008 року та яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі - продажу нежитлової будівлі і визнання права власності, позивач є власником нежитлової будівлі, розташованої по АДРЕСА_1 що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18679136 від 30.04.2008 року та листом начальника КП ФМБРТІ № 01 - 2/1114 від 26.12.2013 року /а. с. 15 - 16, 17, 32, 40/.
Відповідно до частини 1 статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно частини 1 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Як вбачається з частин 1, 2 статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю; власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
З державного акту на право власності на землю серії КМ № 000073 від 27.07.2001 року випливає, що власником земельної ділянки, площею 0.026 ГА, що знаходиться по АДРЕСА_1 тобто на якій розташована нежитлова будівля, що належить позивачу, є ТОВ «Кримремсервіс», яке, згідно листа начальника Реєстраційної служби Кіровського районного управління юстиції АР Крим № 02/4 - 04/74 від 30.01.2014 року, ліквідовано 03.11.2010 року /а. с. 4 - 7/.
Відповідно до листа начальника Відділу держземагентства у Кіровському районі АР Крим № 05 - 11/512 від 24.12.2013 року, дані про спірну земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відсутні /а. с. 30/.
Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 2 від 19.03.2010 року (далі Постанова), захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).
Відповідно до пункту «ґ» зазначеної вище Постанови, при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно - правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 року в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити відповідно до статті 120 ЗК 2001 року на підставі цивільно - правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року, згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 року № 997 - V (997 - 16) - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Положеннями частини 3 статті 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється у тому числі шляхом визнання прав.
Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку.
На підставі наведеного, керуючись статтями 16, 377 ЦК України, статтями 120, 152 ЗК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 2 від 19.03.2010 року, суд, -
в и р і ш и в :
позов ОСОБА_1 до Кіровської селищної Ради, третя особа - відділ держкомагенства в Кіровському районі АР Крим про визнання права власності на земельну ділянку, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0.026 га, цільове призначення - комерційне, що розташована по АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Кіровській районний суд АР Крим протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
С у д д я А. Х. Хачикян