донецький апеляційний господарський суд
вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40
УХВАЛА
Іменем України
19.12.2006 р. справа №31/149пн
Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: | Калантай М.В. |
суддів | Волкова Р.В. |
Старовойтової Г.Я. |
при секретарі: Абдулазізовій О.Д. |
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги | Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь |
на постанову господарського суду | Донецької області |
від | 14.09.2006 року |
у справі | 31/149пн |
за позовом | Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь |
до | Державної податкової інспекції у м. Маріуполі |
про | визнання незаконними дії відповідача по відображенню в картці особового рахунку погашення податкових векселів, виданих в березні 2006р. на суму 22335860,57грн. шляхом зменшення суми підтвердженого відшкодування ПДВ; зобов’язання ДПІ у м. Маріуполі відновити в обліку станом на 01.05.06р. по обліковій картці суму бюджетного відшкодування у розмірі 22335860,57грн. шляхом внесення виправлень в облікові дані картки особового рахунку позивача; заборонення відповідачу здійснювати дії по погашенню податкових векселів, виданих позивачем на суму ПДВ згідно з п. 11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ без самостійного прийняття рішення позивачем і поданої ним письмової заяви |
за участю представників сторін: |
від позивача: | Чомаєва І.А. –дов. від 10.01.06., Цигулев С.Г. –дов. від 04.01.06., Бодягін Є.Є. – дов. від 20.06.06. |
від відповідача: | Підопригора В.В. –дов. від 03.04.05., Рузаєва І.О. –дов. від 22.11.06. |
Постановою господарського суду Донецької області від 14.09.2006 року у справі №31/149пн (суддя Ушенко Л.В.) частково задоволений позов Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь до Державної податкової інспекції у м. Маріуполь про визнання незаконними дій відповідача по відображенню в картці особового рахунку погашення податкових векселів, виданих в березні 2006 року на суму 22335860,57 грн. шляхом зменшення суми підтвердженого відшкодування ПДВ, зобов’язання ДПІ у м. Маріуполі відновити в обліку станом на 01.05.2006 року по обліковій картці суму бюджетного відшкодування у розмірі 22335860,57 грн. шляхом внесення виправлень в облікові дані картки особового рахунку позивача, заборонення відповідачу здійснювати дії по погашенню податкових векселів, виданих позивачем на суму ПДВ згідно з пунктом 11.5 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ без самостійного прийняття рішення позивачем і поданої ним письмової заяви.
Визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у м. Маріуполі по відображенню в картці особового рахунку Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь погашення податкових векселів, виданих в березні 2006 року на суму 22335860,57 грн. шляхом зменшення суми підтвердженого відшкодування податку на додану вартість.
Зобов’язано Державну податкову інспекцію у м. Маріуполі відновити в обліку станом на 01.05.2006 року по обліковій картці особового рахунку Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь суму бюджетного відшкодування у розмірі 22335860,57 грн., зарахованого в рахунок погашення векселів на суму 22 335 860,57 грн., шляхом внесення виправлень в облікові дані картки особового рахунку позивача.
В іншій частині позову в задоволенні відмовлено.
Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Маріуполі (далі ДПІ у м. Маріуполі), не погоджуючись з постановою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її часткове скасування, так як вважає, що вона прийнята з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь (далі ВАТ “ММК ім. Ілліча”), також не погодився з постановою господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про її часткове скасування, так як вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Проти доводів, які викладені в апеляційних скаргах одне одного, сторони заперечують.
У судовому засіданні з 14.11.2006 року по 28.11.2006 року та з 28.11.2006 року по 19.12.2006 року була оголошена перерва.
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та, вислухавши представників сторін, судова колегія встановила наступне.
Позивач звернувся з позовом до податкового органу про визнання дій ДПІ по нарахуванню в обліковій картці особового рахунку платника податку сум зобов’язань по податковим векселям, що видані ВАТ “ММК ім. Ілліча” за період з лютого по березень 2006 року включно і відображенню в обліку погашення податкових векселів за період з лютого по березень 2006 року включно шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ –протиправними, а також про спонукання відновити в картці особового рахунку невідшкодовану суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 363 284 017,81 грн. станом на 28.03.2006 року, яка зарахована в рахунок погашення суми по податковим векселям –шляхом внесення виправлень в облікові дані особової картки з порядком відшкодування, зазначеним у деклараціях з ПДВ.
Позивач в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України заявою від 07.09.2006 року змінив свої вимоги та просив:
- визнати незаконними дії відповідача по відображенню в картці особового рахунку погашення податкових векселів, виданих в березні 2006р. на суму 22335860,57грн. шляхом зменшення суми підтвердженого відшкодування ПДВ;
- зобов’язати ДПІ у м. Маріуполі відновити в обліку станом на 01.05.2006 року по обліковій картці суму бюджетного відшкодування у розмірі 22335860,57 грн. шляхом внесення виправлень в облікові дані картки особового рахунку позивача;
- заборонити відповідачу здійснювати дії по погашенню податкових векселів, виданих позивачем на суму ПДВ згідно з пунктом 11.5 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ без самостійного прийняття рішення позивачем і поданої ним письмової заяви.
Як встановлено в ході судового слідства, позивачем в березні 2006 року були здійснені імпортні операції і відповідно до пункту 11.5 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі Закон “Про ПДВ”) за власним бажанням надані згідно реєстру (т. 1 арк.37-52) органам митного контролю 199 авальованих банком податкових векселів на суму ПДВ в розмірі 26303420,38 грн. зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня їх поставки органу митного контролю.
Відповідач по строку сплати (погашення) податкових векселів в особовій картці позивача як платника податку, здійснив нарахування податкових зобов’язань на суму поставлених в березні 2006 року митному органу податкових векселів.
У відповідності до частини 4 та 5 пункту 11.5 статті 11 Закону “Про ПДВ” платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити податкові векселі шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.
Якщо термін сплати зобов’язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов’язань по векселю до складу податкових зобов’язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов’язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулась така сплата.
Частиною 7 цього ж пункту Закону “Про ПДВ” передбачено, що якщо платник податку на дату поставки податкового векселю органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша, ніж сума зобов’язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, в якому відбулась його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов’язань по податковому векселю в наступному звітному періоді.
Як вбачається із наданих до матеріалів справи доказів, позивач не скористався правом погашення податкових векселів в порядку, визначеному частинами 4 та 5 пункту 11.5 статті 11 Закону “Про ПДВ”, а маючи підтверджену на дату поставки векселів митному органу суму бюджетного відшкодування в більшій сумі ніж зобов’язань по векселям, надав до податкового органу 20.04.2006 року (по строку подачі) декларацію з податку на додану вартість за березень 2006 року, в якій в рядку 19.2 включив суму зобов’язань у розмірі 26303420 грн. за податковими векселями, термін погашення яких припадає на поточний період, до складу податкових зобов’язань за даний звітний період, погасивши таким чином і податкові векселі, строк сплати яких наступив до закінчення терміну подачі декларації з ПДВ на суму 22335860,57 грн.
Про вибраний спосіб погашення податкових векселів позивач до подачі декларації повідомив ДПІ листом від 11.04.2006 року вих. № 04/289.
Оскільки в строки сплати, зазначені в податкових векселях (по терміну сплати до закінчення строку подачі декларації) оплата грошовими коштами не надійшла, податкова служба самостійно здійснила погашення 155 векселів шляхом зменшення суми переплати (бюджетного відшкодування) без заяви платника податку, що підтверджується даними картки особового рахунку.
Згідно з актом звірки від 11.08.2006 року (т.2, арк.127-143) сума бюджетного відшкодування, зарахована в рахунок погашення 155 податкових векселів, виданих в березні 2006 року зі строком сплати до закінчення строку подачі декларації склала 22335860,57 грн.
Податковий орган здійснив камеральну перевірку податкової декларації позивача за березень 2006 року з питання погашення податкових векселів, виданих в березні 2006 року, про що був складений акт від 19.05.2006 року №30/15/00191129 (т.3, арк.23-24), в якому вказано, що станом на 28.03.2006 року у позивача обліковувалась в особовому рахунку сума підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 363284017,81грн. До дати подачі декларації з ПДВ за березень 2006 року платник не надав ДПІ заяву про залік суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення векселів.
В декларації за березень 2006 року позивач задекларував від’ємне значення ПДВ у сумі 86617577грн.
До рядку 6 декларації за березень 2006 року включені податкові векселі, видані у березні 2006 року на суму ПДВ –26303420 грн., в тому числі векселі зі строком погашення до подачі декларації (векселі І категорії) на суму 22335860,57грн.
До рядку 19.1 (до зменшення) суми ПДВ, які не підлягають включенню до складу податкових зобов’язань у поточному звітному податковому періоді (березень 2006 року) відображені податкові векселі, видані в поточному звітному періоді у сумі 26303420 грн., а в рядок 19.2 декларації (до збільшення) суми ПДВ, які підлягають включенню до складу податкових зобов’язань в поточному звітному періоді –податкові векселі, термін погашення яких припадає на поточний звітний (податковий) період –у сумі 26303420 грн. (векселі І категорії).
Таким чином, позивач вірно відобразив в декларації видачу та погашення податкових векселів, прийнявши рішення про порядок погашення податкових векселів, передбачений в ч. 7 п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість”.
За результатами перевірки ДПІ суму податкових векселів І категорії нарахованої ДПІ в автоматичному режимі по картці особового рахунку у розмірі 22 335 860,57 грн. скасувала, а суму відновленого бюджетного відшкодування у розмірі 22 335 860,57 грн. зарахувала в рахунок погашення податкових зобов’язань майбутніх періодів.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до пункту 1.16 статті 1 Закону “Про ПДВ” податковий вексель –це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені цим Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати ПДВ, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.
Протест податкового векселя не здійснюється, а сума, зазначена в непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу.
Згідно з частиною 1 пункту 11.5 статті 11 цього ж Закону платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової неповної, попередньої чи періодичної декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня поставки його органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу ДПІ за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку.
Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 01.10.1997 року затверджений “Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України” (далі –Порядок).
Пунктами 6, 7, 9 Порядку встановлено, що видача податкового векселя здійснюється за бажанням платника податку на додану вартість. Податковий вексель складається на суму податкового зобов’язання, тобто на суму ПДВ, яка нарахована і має бути сплачена при імпорті товарів на митну територію України. Вексель видається на повну суму податкового зобов’язання, нарахованого за вантажною митною декларацією.
Видача податкового векселя здійснюється під час проведення митного оформлення імпортованих на митну територію України товарів у строк, встановлений для сплати податку на додану вартість.
Податковий вексель є податковим звітним документом і підлягає обліку та зберіганню за правилами і в строки, встановлені для первинних бухгалтерських документів.
Згідно з пунктом 3 даного Порядку зобов’язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації, але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя.
У статті 10 Закону “Про ПДВ” пунктом 10.1 “в” вказано, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, у разі, якщо сплата податку розстрочується шляхом надання податкового векселя, є платник податку, який видав такий податковий вексель.
Сума ПДВ, зазначена у податковому векселі, відображається в податковій декларації окремим рядком.
Таким чином , господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що сума податку на додану вартість, визначена в податковому векселі, є сумою самостійно узгодженого платником податку податкового зобов’язання з цього податку, строк сплати якого відстрочується на термін, визначений у податковому векселі.
Узгодження податкового зобов’язання здійснюється під час проведення митного оформлення імпортованих на митну територію України товарів шляхом видачі платником податку податкового векселя та зазначення суми податку у належно оформленій вантажній митній декларації.
Нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість, визначеного в податковому векселі і вказаного у вантажній митній декларації, здійснює сам платник податку.
З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно не прийняті до уваги посилання позивача на те, що сума ПДВ, визначена у податковому векселі, не є узгодженою сумою податкового зобов’язання відповідно до статті 4 Закону “Про ПДВ”, оскільки податковий орган мав підстави для внесення до особового рахунку позивача як платника податку по строку сплати податкового векселя, визначеної в ньому суми ПДВ як суми податкового зобов’язання, самостійно визначеної платником податку, і ці дії ДПІ відповідають вимогам пункту 4.1 “Інструкції про порядок ведення органами Державної податкової служби України оперативного обліку платників до бюджету, контроль за сплатою яких здійснюється органами Державної податкової служби України”, затвердженої наказом ДПА України №276 від 18.07.2005 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за №843/11123.
Суд апеляційної інстанції також вважає правомірним твердження господарського суду стосовно того, що ДПІ у м. Маріуполі безпідставно в момент настання строку сплати (погашення) відстрочених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, визначених у податкових векселях (строк погашення яких настав до подачі декларації за звітний податковий період, в якому видані векселі –березень 2006 року) і відображених в особовій картці як сума узгоджених податкових зобов’язань з цього податку, здійснювала без згоди (заяви) позивача погашення цих векселів сумою підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ, яка обліковувалась у позивача.
Як правильно вказано судом першої інстанції, діючим законодавством, а саме: пунктом 11.5 статті 11 Закону “Про ПДВ” та пунктом 19 Порядку передбачена необхідність подання платником податку заяви (згоди) на погашення податкових векселів бюджетним відшкодуванням.
Матеріалами справи підтверджується факт ненадання позивачем відповідної заяви (згоди), тому зазначені дії ДПІ у м. Маріуполі є неправомірними.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та Законами України.
Дії позивача по погашенню податкових векселів, виданих в березні 2006 року (зі строком погашення до граничного строку подачі декларації за даний звітний податковий період) шляхом включення до декларації за березень 2006 року суми зобов’язань по цим податковим векселям до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (березень 2006 року) відповідають вимогам частини 7 пункту 11.5 статті 11 Закону “Про ПДВ” і є правом позивача, яким він скористався, маючи підтверджену суму бюджетного відшкодування 363284017,81 грн. на дату поставки даних податкових векселів органу митного контролю.
Як вказувалось вище, за результатами камеральної перевірки від 19.05.2006 року (акт №30/15/00191129) податковим органом було скасовано нарахування по особовому рахунку позивача податкових зобов’язань з ПДВ у сумі 22335860,57 грн. за податковими векселями, термін сплати яких наступив до закінчення граничного строку подачі декларації за березень 2006 року і відновлено суму бюджетного відшкодування, зарахованого в рахунок погашення цих податкових векселів станом на 19.05.2006 року.
Однак, відновлена сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 22335860,57 грн. була в подальшому знову зменшена на суми нарахованих в особовій картці позивача сум податкових зобов’язань по податковим векселям наступних звітних періодів (травень, червень, липень 2006 року) без згоди на це позивача, що також не узгоджується з вимогами Закону України “Про податок на додану вартість”.
З огляду на все вищевказане, судова колегія вважає, що господарський суд правомірно задовольнив вимоги позивача щодо визнання незаконними дій ДПІ у м. Маріуполі по відображенню в особовому рахунку погашення податкових векселів на суму 22335860,57 грн. шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ та спонукання ДПІ у м. Маріуполі відновити в обліку станом на 01.05.2006 року по особовому рахунку суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 22335860,57 грн. шляхом внесення відповідних змін в облікові дані особової картки.
Стосовно вимог позивача щодо заборони здійснювати відповідачу дії по погашенню податкових векселів, виданих позивачем згідно з пунктом 11.5 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” шляхом зменшення суми підтвердженого бюджетного відшкодування ПДВ без самостійно прийнятого позивачем рішення і подачі ним письмової заяви, суд апеляційної інстанції вважає, що господарський суд правомірно відмовив у задоволенні цих вимог з огляду на те, що кожна особа, в тому числі і юридична, має право на судовий захист свого порушеного права. При цьому спосіб такого захисту особа обирає самостійно. Тому судова колегія погоджується із висновком господарського суду про те, що позивачем в цій частині вимог невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, визнання протиправними дії податкового органу щодо погашення податкових векселів бюджетним відшкодуванням ПДВ без згоди позивача і зобов’язання відновити в обліку суму такого зменшення ПДВ станом на 01.05.2006 року фактично сприятиме відновленню порушеного права позивача в межах отриманого ним способу захисту і не потребує додаткової заборони вчиняти певні дії, які визнані судом протиправними.
Таким чином, вищенаведене спростовує доводи, вказані заявниками в апеляційних скаргах.
А відтак, господарський суд Донецької області правомірно позов задовольнив частково.
Беручи до уваги зазначене, судова колегія дійшла висновку, що господарський суд обґрунтовано прийняв постанову, яка відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись статтями 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Маріуполі та Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча” м. Маріуполь на постанову господарського суду Донецької області від 14.09.2006 року у справі №31/149пн залишити без задоволення.
Постанову від 14.09.2006 року господарського суду Донецької області у справі №31/149пн залишити без змін.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст ухвали складений та підписаний 25.12.2006 року.
Головуючий: М.В. Калантай
Судді: Р.В. Волков
Г.Я. Старовойтова
Надруковано 6 примірників:
1 –у справу; 2 –сторонам;
1 –ГС Донецької області;
2 –ДАГС.