Номер провадження № 11/785/1177/13

Головуючий у першій інстанції Шкуренков М. Д.

Доповідач Джулай О. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2013 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого Джулая О.Б.,

суддів Балабана В.Ф., Грідіної Н.В.

за участю

прокурора Романец Ю.В.

потерпілого ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6

представника

потерпілого ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, потерпілого ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_6, на вирок Суворовського районного суду м. Одеси, від 03 липня 2013 року,

встановила:

цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Дмитрівка Татарбунарського району Одеської Області , громадянин України, не одружений, маючий вищу освіту, працюючий матросом в Управлінні «Черазморпуть», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не судимий в силу ст. 89 КК України

засуджений за:

- ст. 121 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 8 років;

- ст. 115 ч.1 КК України - до позбавлення волі строком на 9 років.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання, у вигляді позбавлення волі строком на 9 років.

Стягнуто з ОСОБА_5:

- на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 14290 грн. 25 коп.;

- на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 400000 грн.;

- судові витрати у сумі 486 грн. 77 коп. солідарно у рівних частинах з засудженим ОСОБА_6 та 774 грн. на користь держави.

ОСОБА_5 утримується під вартою з 14.06.2007 року.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Орхеви Тианетського р-ну, Грузія, грузин, громадянин України, маючий середню освіту, працюючий водієм в ВАТ «Серертранс», одружений, маючий на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимий,

засуджений за:

- ст. 121 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 8 років;

- ст. 186 ч.3 КК України - до позбавлення волі строком на 5 років.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання, у вигляді позбавлення волі строком на 8 років.

Стягнуто з ОСОБА_6:

- на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальну шкоду у сумі 31150 грн.;

- судові витрати у сумі 486 грн. 77 коп. солідарно у рівних частинах з засудженим ОСОБА_5.

ОСОБА_6 утримується під вартою з 14.06.2007 року.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 засуджені за те, що вони, 12 червня 2007 року, приблизно о 23.00 годині, знаходячись на вул. Я.Гордієнко у м. Одесі, біля будинку № 29, діючи з мотивів помсти за зґвалтування ОСОБА_8 ОСОБА_9, - доньки ОСОБА_5 і жінки ОСОБА_6 нанесли ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, після чого у ОСОБА_5 виник раптовий умисел на вбивство ОСОБА_8, реалізуючи який, він завдав ОСОБА_8, п'ять ударів ножем від яких той помер.

Крім того, ОСОБА_5 виправданий за ст. 187 ч.4 КК України, а ОСОБА_6 засуджений за відкрите викрадення майна ОСОБА_8, що завдало значної шкоди потерпілому.

В апеляції прокурор стверджує, що суд необґрунтовано кваліфікував дії засуджених за ст.ст. 121 ч.2 та 115 ч.1 КК України, наводить відповідні доводи і просить скасувати вирок, ухваливши новий, яким визнати засуджених винними у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч.2 п.6; 187 ч.4 КК України, за якими кожному з засуджених слід призначити покарання у вигляді 13 років позбавлення волі

Потерпілий ОСОБА_2 в апеляції також стверджує, що суд необґрунтовано кваліфікував дії засуджених за ст.ст. 121 ч.2 та 115 ч.1 КК України, наводить відповідні доводи і просить скасувати вирок, ухваливши новий, яким визнати засуджених винними у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 115 ч.2 п.6, 12; 187 ч.4 КК України.

Засуджений ОСОБА_5 в апеляції вказує, що суд першої інстанції призначив йому занадто суворе покарання та просить змінити вирок суду та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років.

Засуджений ОСОБА_6 в апеляції вказує, що суд першої інстанції не врахував, що в нього на утриманні є неповнолітня дитина та призначив йому занадто суворе покарання.

На підставі викладеного, ОСОБА_6 просить змінити вирок суду, застосувати до нього положення ст. 69 КК України, призначивши покарання нижче від найнижчої межі, і звільнити його, обмежившись відбутим строком покарання.

В судовому засіданні прокурор частково підтримав свою апеляцію та апеляцію потерпілого, заперечував проти задоволення апеляцій засуджених, і просив суд скасувати вирок в частині засудження ОСОБА_5 за ст.ст.115 ч.1 та 121 ч.2 КК України та в частині засудження ОСОБА_6 за ст.121 ч.2 КК України.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 і ОСОБА_6 винними у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.2 п.12 КК України, і призначити кожному з них покарання у виді позбавлення волі, строком на 13 років.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю підтримав свою апеляцію, частково підтримав апеляцію прокурора і заперечував проти задоволення апеляцій засуджених.

Засуджені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 свої апеляції не відкликали, не відмовились від них, але просили суд залишити вирок без змін.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши докази та доводи апеляцій, апеляційний суд приходить до висновку про те, апеляції прокурора і потерпілого підлягають частковому задоволенню, апеляції засуджених задоволенню не підлягають, а вирок підлягає частковому скасуванню з ухваленням в цій частині нового вироку, з наступних підстав.

Доводи захисників і засуджених стосовно того, що апеляційний суд не повинен розглядати доповнення до апеляції прокурора, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки прокурор вчасно подав апеляцію (т.6, а.с.465), і правомірно скористався своїм правом надати доповнення, що передбачено ст.355 КПК України.

При цьому доповнення прокурора не містять змін апеляції які тягнуть погіршення становища засуджених, тому вони обґрунтовано прийняті апеляційним судом до розгляду.

Що стосується розгляду апеляцій по суті, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно з положеннями ст.367 КПК України підставами для скасування вироку є однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства; невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи; істотне порушення кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Аналіз висновків суду першої інстанції, викладених у вироку, дає апеляційному суду підстави дійти до висновку про те, що в даному випадку мають місце невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засуджених, що, згідно з положеннями ст.367 КПК України є підставами для скасування вироку.

Зокрема, апеляційний суд прийшов до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчинення засудженими злочинів, але дав їм невірну юридичну оцінку, неправильно кваліфікував дії засуджених, що потягло призначення надмірно м'якого покарання.

Стосовно визнання ОСОБА_5 і ОСОБА_6 винними в спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_8, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав обох засуджених винними, встановивши, що як ОСОБА_5, так і ОСОБА_6 завдавали ОСОБА_8 удари кулаками і металевими трубами по голові, а ОСОБА_5 також наніс ОСОБА_8 удари ножем.

Такі висновки суду ґрунтуються доказах досліджених в судовому засіданні і наведених у вироку.

Зокрема вина засуджених підтверджується їхніми показаннями в ході досудового слідства, на які послався суд першої інстанції, обґрунтовано визнавши їх достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою і підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом.

Так засуджений ОСОБА_6 в ході досудового розслідування підтверджував, що на його прохання ОСОБА_10 влаштувала зустріч з ОСОБА_8, на яку він взяв з собою обрізки металевої труби.

Також ОСОБА_6 вказував, що при зустрічі з ОСОБА_8 ОСОБА_5 завдав тому декілька ударів кулаками в голову, а потім відібрав у ОСОБА_8 ніж і завдав йому декілька ударів цим ножем (т.1 69-72, 91-97).

Такі показання ОСОБА_6 підтвердив при проведенні відтворення обстановки і обставин події (т.1, а.с. 129-142).

ОСОБА_5 в ході досудового слідства - в явці з повинною, в поясненнях і при допиті в якості підозрюваного (т.1 а.с.64-65, 126-128) визнав, що мав намір покарати ОСОБА_8 за зґвалтування його доньки, в зв'язку з чим, збираючись на зустріч з ОСОБА_8, він взяв з собою кухонний ніж, яким надалі завдав ОСОБА_8 декілька ударів.

При відтворені обстановки та обставин події ОСОБА_5 підтвердив свої свідчення і показав на місці, яким чином наносив удари ножем ОСОБА_8 (т.1а.с.143-154).

Свідок ОСОБА_10 підтвердила в судовому засіданні, що за її допомогою через мережу Інтернет був встановлений ОСОБА_8, і вона призначила йому зустріч в пізній час в неосвітленому місці, на прохання ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які мали намір помститися за зґвалтування ОСОБА_9

З показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що за допомогою ОСОБА_10 ОСОБА_8 була влаштована зустріч, на яку ОСОБА_6 взяв обрізки металевих труб, якими ОСОБА_5 і ОСОБА_6 завдавали ОСОБА_8 удари (т.1, а.с.155-164, 155-164, 190-191).

Наведені показання засуджених та свідків об'єктивно підтверджуються висновками судово-медичної експертизи про кількість, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, завданих ОСОБА_8 засудженими ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а також показаннями експерта ОСОБА_12 (т.3, а.с.235-236), поясненнями в судовому засіданні експерта ОСОБА_13

Таким чином, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що обидва засуджених сумісними діями спричиняли тілесні ушкодження ОСОБА_8

Між тим, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції необґрунтовано розділив спричинення комплексу тілесних ушкоджень голови ОСОБА_8, що є тяжкими тілесними ушкодженнями, і ножові поранення, які стали безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8 Крім того, суд припустився суперечності в висновках, визнавши ОСОБА_5 одночасно винним в заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, які спричинили смерть ОСОБА_8, а також в умисному убивстві ОСОБА_8

Зазначені обставини свідчать про невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, які були встановлені судом першої інстанції, а також про неправильне застосування судом кримінального закону.

Вирішуючи питання про кваліфікацію дій засуджених в цій частині, апеляційний суд враховує наступне.

Судом беззаперечно встановлено, що мотивом дій ОСОБА_5 і ОСОБА_6 була помста ОСОБА_8 за зґвалтування ОСОБА_9 - доньки ОСОБА_5 і дружини ОСОБА_6 Факт її зґвалтування судом не встановлений, однак судом встановлено, що в цьому були переконані засуджені.

Також судом встановлено, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 діяли за попередньою змовою, оскільки встановлено, що вони обговорювали можливість помсти, проводили підготовку до вчинення злочину, готуючи знаряддя злочину, підшукуючи можливість і створюючи умови зустріти ОСОБА_8 в пізній час, в безлюдному неосвітленому місці.

Характер знарядь злочину - ніж і металеві труби, значна кількість тілесних ушкоджень, їх характер та локалізація - тяжкі тілесні ушкодження життєво важливих органів - відкрита черепно-мозкова травма з переломом кісток черепу і ножові поранення, що стали безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8, свідчать про наявність в обох засуджених умислу на вбивство ОСОБА_8 Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи апеляцій стосовно того, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вчинили умисне вбивство ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб.

За таких обставин вирок суду в частині кваліфікації дій ОСОБА_5 за ст.ст.115 ч.1 та 121 ч.2 КК України, та кваліфікації дій ОСОБА_6 за ст.121 ч.2 КК України підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового вироку, в якому дії обох засуджених слід кваліфікувати за ст.115 ч.2 п.12 КК України, як умисне вбивство ОСОБА_8, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Щодо корисливого мотиву вчинення вбивства, на думку апеляційного суду зазначена кваліфікуюча ознака в діях засуджених відсутня.

До такого висновку апеляційний суд приходить на підставі наступних обставин.

Обвинувачення у вчиненні вбивства ОСОБА_8, зокрема з корисливого мотиву, ґрунтується виключно на встановленні факту заволодіння засудженим ОСОБА_6 майном ОСОБА_8

Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність факту заволодіння засудженим ОСОБА_6 майном ОСОБА_8 Між тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що до вчинення вбивства ОСОБА_8 засуджені знали про наявність в нього якогось майна і бажали заволодіти таким майном. Також відсутні в матеріалах справи докази причетності ОСОБА_5 до заволодіння засудженим ОСОБА_6 майном ОСОБА_8

Крім того, немає підстав стверджувати, що застосоване до ОСОБА_8 насильство було засобом заволодіння його майном.

За таких обставин встановлений судом факт заволодіння засудженим ОСОБА_6 майном ОСОБА_8 сам по собі не може свідчити про наявність у ОСОБА_5 і ОСОБА_6 корисливого мотиву вбивства ОСОБА_8, в зв'язку з чим апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обґрунтовано виправдав ОСОБА_5 за ст. 187 ч.4 КК України, і вирок в частині виправдання ОСОБА_5 підлягає залишенню без змін.

Крім того, на підставі викладеного, з обвинувачення обох засуджених слід виключити п.6 ч.2 ст.115 КК України, і залишити без змін засудження ОСОБА_6 в цій частині за ст.186 ч. 3 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, що завдало значну шкоду потерпілому.

При призначенні покарання засудженим суд враховує підвищену ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, особу ОСОБА_5 і ОСОБА_6 їх позитивні характеристики.

До обставин обтяжуючих покарання ОСОБА_5 апеляційний суд відносить вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Пом'якшуючих покарання ОСОБА_5 обставин, а також пом'якшуючих і обтяжуючих покарання ОСОБА_6 обставин апеляційним судом не встановлено.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 366, 367, 369, 371, 372, 378 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляції засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Апеляції прокурора і потерпілого ОСОБА_2 частково задовольнити.

Вирок Суворовського районного суду м. Одеси, від 03 липня 2013 року, стосовно ОСОБА_5 і ОСОБА_6, в частині виправдання ОСОБА_5 за ст.187 ч.4 КК України, та в частині засудження ОСОБА_6 за ст.186 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, залишити без змін.

Цей же вирок в частині кваліфікації дій ОСОБА_5 за ст.ст.115 ч.1 та 121 ч.2 КК України та в частині кваліфікації дій ОСОБА_6 за ст.121 ч.2 КК України, скасувати.

Ухвалити в цій частині новий вирок, яким:

- визнати ОСОБА_5 винними у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.2 п.12 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років;

- визнати ОСОБА_6 винними у вчиненні злочину, передбаченого ст.115 ч.2 п.12 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 11 років.

Строк покарання засудженим обчислювати з дня взяття ОСОБА_5 і ОСОБА_6 під варту - з 14.06.2007 року.

Запобіжний захід засудженим залишити тримання під вартою.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 14290 грн.25 коп. на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 31150 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 200 000 грн..

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 200 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в рівних долях на користь держави судові витрати в сумі 486 грн.77 коп., а також в сумі 774 грн.

Речові докази футболку, два фрагменти металевої труби (т.3, а.с.54),а також ломик і ніж знищити, паспорт до ноутбуку «Тошиба А-100» зберігати при справі.

.

Вирок апеляційного суду може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженими - в той же строк, з моменту вручення їм копії вироку.

Судді апеляційного суду

Одеської області (підпис) О.Б. Джулай

(підпис) В.Ф. Балабан

(підпис) Н.В. Грідіна

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Одеської області О.Б.Джулай