Номер провадження № 33/785/14/14

Головуючий у першій інстанції Науменко

Доповідач Джулай О. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2014 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі судді Джулая О.Б., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси, від 19 квітня 2010 року,

встановив:

зазначеною постановою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в сумі 2550 грн..

З постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він, 11 квітня 2010 року о 03 годині 30 хв., керуючи автомобілем «Ніссан» д/н НОМЕР_1, рухаючись по вул. Буніна у м. Одесі, перебував в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити йому строк на оскарження постанови суду, посилаючись на ті обставини, що строк на оскарження був ним пропущений в зв`язку з тим, що справа була розглянута в його відсутності, і йому було невідомо про те, що на нього було накладене адміністративне стягнення.

В скарзі ОСОБА_1 стверджує, що постанова судді винесена з порушенням вимог адміністративного законодавства, оскільки суд позбавив його можливості брати участь в розгляді справи і надати свої пояснення та здійснити право на захист.

Враховуючи вищевказані обставини, ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову суду.

Вивчивши доводи скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню з наступних підстав.

В оскарженій постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні і визнав вину у вчиненні правопорушення. Причому, незважаючи на те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП .

Протокол судового засідання не вівся. Відомості щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи в матеріалах справи відсутні.

В протоколі про вчинення адміністративного правопорушення зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 11.05.2010 року.

В той же час, з оскарженої постанови суду вбачається, що справа була розглянута 19.04.2010 року.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції помилково зазначив в постанові про присутність ОСОБА_1 в судовому засіданні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що, всупереч вимогам ст. 285 КУпАП, копія постанови ОСОБА_1 взагалі надіслана не була.

Враховуючи вказані обставини апеляційний суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не мав можливості вчасно оскаржити судове рішення, тому вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови.

Що стосується розгляду апеляційної скарги по суті, апеляційний суд приходить до висновку про те, що вона підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Згідно з вимогами ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розгляд справи у відсутності цієї особи допустимий лише при наявності відомостей про своєчасне повідомлення особи про час та місце розгляду справи.

Апеляційним судом встановлено, що справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1, в матеріалах справи відсутні відомості щодо його повідомлення про час та місце розгляду справи.

Викладені обставини свідчать про те, що при розгляді справи були допущені суттєві порушення прав ОСОБА_1, передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які забезпечують особі можливість здійснити свій захист, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім того, з резолютивної частини оскарженої постанови вбачається, що ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, без зазначення частини вказаної статті, що суперечить вимогам ст. 33 КУпАП, яка передбачає, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Таким чином, відсутність посилання суду на конкретну частину ст.130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 був визнаний винним, перешкоджає апеляційному суду дійти до висновку стосовно того, в чому саме він був визнаний винним, а також - чи відповідає призначене стягнення вимогам закону, суспільній небезпеці правопорушення і особі правопорушника. Вказані обставини також тягнуть скасування судового рішення.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд позбавлений можливості прийняти нову постанову з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, був складений 11 квітня 2010 року.

За таких обставин на теперішній час трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП закінчився, в зв'язку з чим, у відповідності з положеннями ст. 247 п.7 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення, у відношенні ОСОБА_1, підлягає закриттю.

Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення працівником ДАІ, який складав протокол про адміністративне правопорушення, та судом першої інстанції його права на захист, апеляційний суд виходить з наступного.

Участь захисника в провадженні по адміністративних справах не є обов'язковою.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не заявляв клопотань про залучення захисника, тому ні працівник ДАІ, ні суд не зобов'язані були самостійно залучати захисника до участі в справі. Крім того, ОСОБА_1 не був затриманий, тому мав можливість самостійно звернутись до адвоката за отриманням юридичної допомоги.

Враховуючи зазначені обставини, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги про порушення права ОСОБА_1 на захист необґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 247, 268, 285, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Приморського районного суду м. Одеси, від 19 квітня 2010 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.

Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси, від 19 квітня 2010 року, якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- скасувати, провадження по справі закрити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області (підпис) О.Б. Джулай

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Одеської області О.Б.Джулай