Справа № 108/2611/13-ц
К І Р О В С Ь К І Й Р А Й О Н Н И Й С У Д
А В Т О Н О М Н О Ї Р Е С П У Б Л І К И К Р И М
________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
07 березня 2014 року смт. Кіровське АР Крим
Кіровській районний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Хачикян А. Х.,
при секретарі - Абкаіровій Е. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кіровське АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Журавської сільської Ради Кіровського району АР Крим, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Кіровська державна нотаріальна контора про визнання права власності
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Журавської сільської Ради Кіровського району АР Крим, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Кіровська державна нотаріальна контора про визнання права власності, мотивуючи вимоги тим, що він, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Після смерті співвласника ОСОБА_4 відкрилась спадщина на частку спірної квартири, проте, спадкоємці із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались. Позивач також стверджує, що він із 1990 року постійно проживає у квартирі, у зв'язку із чим, з посиланням на статтю 344 ЦК України, просить визнати право власності за набувальною давністю на ? частку спірної квартири, що належала померлому ОСОБА_4
Позивач та його представник, який діяв на підставі договору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Відповідачі та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, просили розглянути справу за їх відсутністю, не заперечували проти задоволення позову, про що надіслали до суду заяви.
Суд, в рамках заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, вислухавши позивача, його представника, їх доводи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
З частини 1 статті 60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 28.08.1993 року, станом на 31.12.2012 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1, що також випливає з листа начальника КП «ФМБРТІ» № 01 - 2/119 від 13.02.2014 року /а. с. 6, 65/.
Згідно частин 1, 2 статті 112 ЦК Української РСР, чинного на момент виникнення права спільної часткової власності у зазначених вище осіб, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам; розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).
Як вбачається з частини 1 статті 113 ЦК Української РСР, володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, а при відсутності згоди - спір вирішується судом.
Позивачем та його представником під час судового розгляду не надано суду жодного належного та допустимого доказу, що спростовують спільне часткове володіння, користування і розпорядження спірним майном власниками, крім того, матеріали справи не містять також доказів про те, що між власниками виник спір щодо володіння, користування і розпорядження спірним майном, або про оспорювання іншими особами права спільної власності, у зв'язку із чим доводи позивача про встановлення, що ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спірна квартира перебуває у спільній власності належить по ? частці кожному, як це зазначено у позовній заяві, не заслуговують на увагу.
Крім того, свідоцтво про право власності на житло від 28.08.1993 року на теперішній час не скасовано.
Відповідно до частини 1 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом; право власності на нерухоме майно, що підлягає державної реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Згідно частини 1 статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Судовим розглядом також встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що випливає з лікарського свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 14.11.2001 року /а. с. 9/.
Як вбачається з частин 1, 2 статті 549 ЦК Української РСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року спадкодавця ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась, що підтверджується листом завідувача Кіровської державної нотаріальної контори АР Крим № 34/01 - 16 від 29.01.2014 року /а. с. 57/.
Відповідно до частини 1 статті 550 ЦК Української РСР строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
Отже, за таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач, звернувшись до суду із позовом про встановлення, що ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спірна квартира перебуває у спільній власності належить по ? частці кожному та про визнання права власності за набувальною давністю, обрав неправильний спосіб захисту.
На підставі наведеного, керуючись статтями 112, 113, 549, 550 ЦК Української РСР, статтями 210, 344 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
позов ОСОБА_1 до Журавської сільської Ради Кіровського району АР Крим, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Кіровська державна нотаріальна контора про визнання права власності, - залишити без задоволення у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Кіровській районний суд АР Крим протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
С у д д я А. Х. Хачикян