ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.03.2014 Справа № 901/364/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим»
до відповідача Фізичної особи-підприємця Дудченко Яни Миколаївни
про стягнення заборгованості
Суддя І. К. Осоченко
Представники:
від позивача - Іванов Д.Б., довіреність № б/н від 01.01.2014, представник, паспорт АР 268546 виданий 07.04.2001;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» - позивач звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Дудченко Яни Миколаївни - відповідач, в якій просить суд стягнути з відповідача 4 999,99 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст. ст. 526, 612, 624 Цивільного кодексу України, та мотивовані тим, що 31.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» та Фізичною особою-підприємцем Дудченко Яною Миколаївною був укладений Договір поставки №22.
Як зазначено в позові, на підставі Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» здійснило відвантаження Товару відповідачу на суму 5 012,31 грн.
Враховуючи, що відповідачем були здійснені окремі платежі, станом на 23.01.2014 загальна заборгованість становить 4 999,99 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
У судовому засіданні 11.03.2014 суд розпочав розгляд даної справи по суті.
Представник позивача надав суду у судовому засіданні 11.03.2014 клопотання про долучення документів до матеріалів справи. До клопотання додана заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 2 190,43 грн.
Суд долучив надані документи до матеріалів справи та прийняв до свого розгляду заяву про зменшення позовних вимог.
Відповідач у судові засідання двічі не з'явився, про час та місце розгляду справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією; вимог суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи строки розгляду справ господарськими судами України, які передбачені статтею 69 ГПК України, а також те, що явка у судове засідання є правом учасників процесу, а не їх обов'язком, суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
В С Т А Н О В И В:
31.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Дудченко Яною Миколаївною (Покупець) був укладений Договір поставки №22 (а. с. 7-10), відповідно до п. 1.1 якого
Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених даним Договором, поставити товар та передати його у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплачувати його на умовах, визначених в даному Договорі.
Згідно з пунктом 3.6 Договору Покупець після прийняття товару та необхідних документів зобов'язаний провести оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня від дня поставки. Днем оплати товару є день списання грошових коштів з розрахункового рахунку Покупця.
На підставі Договору поставки №22 від 31.12.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» здійснило відвантаження Товару Фізичній особі-підприємцю Дудченко Яні Миколаївні на суму 5 012,31 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, а саме:
- видаткова накладна №РнСМ-0166399 від 10.10.2013 на суму 793,08 грн. (а. с. 13);
- видаткова накладна №РнСМ-0171197 від 17.10.2013 на суму 687,52 грн. (а. с. 14);
- видаткова накладна №РнСМ-0170796 від 17.10.2013 на суму 787,36 грн. (а. с. 15);
- видаткова накладна №РнСМ-0175267 від 24.10.2013 на суму 929,21 грн. (а. с. 16);
- видаткова накладна №РнСМ-0175499 від 24.10.2013 на суму 1 248,42 грн. (а. с. 17);
- видаткова накладна №РнСМ-0177270 від 28.10.2013 на суму 423,72 грн. (а. с. 18);
- видаткова накладна №РнСМ-0179785 від 31.10.2013 на суму 143,00 грн. (а. с. 19).
Як вбачається з заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 190,43 грн., у зв'язку з частковим погашенням з боку Фізичної особи-підприємця Дудченко Яни Миколаївни суми заборгованості у розмірі 2 800,00 грн.
Таким чином, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість за Договором поставки №22 від 31.12.2012 у розмірі 2 190,43 грн., з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, наданої позивачем у судовому засіданні 11.03.2014.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на таких підставах:
відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки, продавець (постачальник) якій здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття його товаро-розпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Приписами частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Матеріалами справи підтверджується факт заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 2 190,43 грн., доказів оплати суми заборгованості відповідач суду не надав, отже дана сума повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача.
Судові витрати на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України суд відносить на відповідача.
При цьому суд враховує приписи п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», в якому зазначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 11.03.2014.
Повне рішення складено 12.03.2014.
Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Прийняти заяву позивача про зменшення позовних вимог - до розгляду.
2. Позовні вимоги задовольнити.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дудченко Яни Миколаївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ-Крим» заборгованість у розмірі 2 190,43 грн. та судовий збір у сумі 1 827,00 грн.
Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Суддя І.К. Осоченко